Аденоміоз матки: симптоми, причини й лікування, фото

Зміст

Що це таке – аденоміоз являє собою эндометриоидную хвороба, при якій спостерігається ураження матки.

У свою чергу, ендометріоз – це патологічний процес, при якому відбувається розростання тканини внутрішнього шару матки за його межами (найчастіше в міометрії – м’язовому шарі матки).

Захворювання найчастіше зустрічається у сучасних активних жінок, нерідко призводячи до суттєвого зниження якості життя, в тому числі і до інвалідності.

Частота зустрічальності цієї патології становить приблизно 10% серед усіх гінекологічних проблем.

Класифікація

Аденоміоз може класифікуватися за різними принципами. Так, з точки зору поширеності процесу виділяють:

дифузний процес
вогнищевий
вузлуватий.

В діагнозі лікар відображає також стадію аденоміозу матки. Розрізняють чотири клінічні стадії:

1) У першій стадії ендометріоїдні розростання доходять до міометрія

2) У другій стадії спостерігається проростання до середини міометрія

3) У третій стадії патологічний процес доходить до очеревини, яка покриває матку

4) У четвертій стадії в патологічний процес втягується вже очеревина.

Причини виникнення аденоміозу

До теперішнього часу не існує єдиної етіологічної концепції розвитку аденоміозу матки. Прийнято виділяти кілька теорій, кожна з яких має як плюси, так і мінуси.

До цих етіологічним теорій відносяться наступні:

1) генетична спадковість Обтяжена. Доведено, що у сім’ях, де мама чи бабуся страждали ендометріозом, ризик його розвитку вище.

2) Виділення менструальної крові, яка містить ендометріальні клітини. Вони можуть імплантуватися в нетипових для них місцях.

3) Підвищений вміст естрогенів в організмі жінки або підвищена чутливість рецепторів до цих гормонів. Гиперэстрогенемия може бути відносною на тлі зниження гестагенів і абсолютною у зв’язку з посиленим їх синтезом. Саме цим пояснюється розвиток аденоміозу у жінок репродуктивного віку і його відсутністю у жінок менопаузального віку.

4) Порушений імунітет, який дозволяє клітин ендометрію виживати в невластивих для них умовах. Це створює умови для імплантації клітин внутрішнього шару матки за його межами.

5) Процеси метаплазії, які полягають у перетворенні одного виду тканини в іншу. Це означає, що певні гладком’язові клітини міометрія можуть трансформуватися в ендометріальні структури під впливом різних факторів. Крім цього прийнято виділяти і сприятливі фактори, які підвищують ймовірність розвитку захворювання (їх реалізація не залежить від причинних і патогенетичних механізмів):

наявність абортів в анамнезі
операції на жіночих репродуктивних органах
надлишкова маса тіла (в даний час жирова тканина розглядається як ендокринний орган, який синтезується і статеві гормони)
введення внутрішньоматкових контрацептивів та їх носіння
зниження функції печінки
запальні захворювання статевих органів у жінок і т. д.

Симптоми аденоміозу матки

У деяких пацієнток аденоміоз матки може тривалий час протікати без симптомів і стати випадковою знахідкою під час обстеження. Однак у переважній більшості випадків з’являються характерні ознаки.

Основними з них є:

1) Альгодисменорея – це основний клінічний прояв аденоміозу. Суть його полягає в болісних менструаціях. Характерно, що в початкових стадіях болі виникають тільки в перший день, а при прогресуванні захворювання – протягом всієї менструації. Це супроводжується виснаженням нервової системи, що й обумовлює другий симптом захворювання – дратівливість, нервозність, депресивний настрій, неврівноваженість і т. д.

2) Безпліддя – неможливість зачаття при веденні регулярному статевому житті протягом року, при цьому методи контрацепції не повинні застосовуватися. Безпліддя розвивається в результаті декількох патогенетичних факторів, а саме за спайкового процесу, порушення в імунній системі, ановуляції і порушення балансу простагландинів.

3) Порушення оваріально-менструального циклу (ановуляція), що приводить до розвитку рясних менструацій. У деяких жінок ановуляція може супроводжуватися матковими кровотечами, які призводять до розвитку анемії. Остання проявляється слабкістю, задишкою, випаданням волосся, блідістю та сухістю шкіри, прискореним серцебиттям, слабкістю, головним болем і т. д.

4) Невиношування вагітності (мимовільні викидні) у разі її настання, що пов’язано з гормональними порушеннями.

Діагностика аденоміозу

Аденоміоз – це діагноз виключення. Тому виникають певні труднощі в діагностиці цієї патології. Першим етапом є виставлення попереднього діагнозу на підставі даних клінічної картини.

Уваги лікар обов’язково бере наявність хворобливих менструацій. Цей симптом зустрічається практично у всіх жінок, які страждають аденомиозом. Вираженість цього симптому посилюється з плином часу, так як прогресують патологічні зміни в органах репродуктивної системи.

Другим етапом діагностики є підтвердження або виключення діагнозу, виставленого на попередньому етапі. З цією метою показано проведення додаткових методів дослідження.

До них відносяться:

1) Ультразвукове дослідження органів малого тазу. Для виявлення характерних ультразвукових критеріїв аденоміозу дослідження слід проводити напередодні менструації, порівнюючи отримані результати з тими, які отримані на 5-7-й день менструального циклу. Таким чином, необхідно проведення динамічного ультразвукового дослідження.

2) Гістероскопія – візуалізація порожнини матки за допомогою ендоскопічної техніки. Для аденоміозу характерно наявність картини «медових сот». Дослідження необхідно поєднувати з вишкрібанням порожнини матки. Цей зішкріб піддають гістологічному дослідженню.

3) Рентгенологічне дослідження матки і придатків – метросальпінгографія.

4) Визначення в крові рівня СА-125, який підвищується при аденомиозе. Слід зазначити, що метод дуже чутливий, так як рівень цього біохімічного маркера також підвищується при раку яєчників.

Лікування аденоміозу

Лікування аденоміозу матки пов’язане з певними труднощами, які пов’язані з неясністю етіології і патогенезу захворювання. Основне місце в лікуванні займає гормональна терапія.

Однак крім неї призначаються ще і такі препарати, як:

імуномодулятори
вітамінні препарати
нестероїдні протизапальні засоби, які нормалізують баланс простагландинів і ефективно блокують больовий синдром.

Лікування аденоміозу повинен займатися лікар гінеколог-ендокринолог. Він враховує всі особливості жіночого організму та необхідність реалізації репродуктивної функції. Це означає, що у жінок, які планують вагітність, лікування відрізняється від жінок, які вже не хочуть мати дітей.

Основними групами гормональних препаратів, застосовуваних при аденомиозе, є:

гестагени – препарати вибору для жінок, які хочуть реалізувати репродуктивну функцію
комбіновані оральні контрацептиви
антиестрогени
аналоги гонадоліберину
антигонадотропины.

Ускладнення

Відсутність своєчасного лікування аденоміозу здатне призводити до розвитку певних ускладнень.

До них відносяться наступні:

безпліддя, має комплексний механізм розвитку
маткові кровотечі з подальшим розвитком постгеморагічної анемиии
спайкова хвороба органів малого тазу
психоемоційні розлади
неврологічні розлади
злоякісна трансформація аденоміозу.

Помітний регрес захворювання спостерігається у жінок у перименопаузі. Саме в цей час істотно знижується синтез жіночих статевих гормонів. Ймовірно, з цим пов’язано спостерігається зворотний розвиток аденоміозу. Тому лікування в періменопаузальному періоді, як правило, не проводиться.

На закінчення необхідно відзначити, що аденоміоз – це поширене захворювання сучасних жінок, що вражає матку. Яскраві клінічні прояви цього патологічного процесу негативно позначаються на якості життя пацієнтів.

Тому потрібно своєчасна діагностика і лікування з урахуванням останніх досягнень сучасної медицини.