Алкогольна полінейропатія: лікування фізичними факторами

Алкогольна полінейропатія – це захворювання, що характеризується ураженням периферичної нервової системи внаслідок хронічної алкогольної інтоксикації. Серед осіб, що зловживають алкоголем, зустрічається часто. Майже у кожного другого з них існують прояви полінейропатії різного ступеня вираженості. Дана патологія розвивається у жінок частіше, ніж у чоловіків. Алкогольна полінейропатія зазвичай поєднується з ураженням головного мозку (алкогольна енцефалопатія), печінки (алкогольний цироз печінки) та ін Ймовірність розвитку даної патології підвищується при тривалому стажі алкоголізму, також грає роль літній вік, недостатнє харчування.

Зміст

• 1 Механізми розвитку алкогольної полінейропатії
• 2 Форми алкогольної полінейропатії
• 3 Клінічні прояви
• 4 Діагностика
• 5 Лікування
• 6 Фізіотерапевтичне лікування
• 7 Висновок

Механізми розвитку алкогольної полінейропатії

Всім відомо, що етиловий спирт, що входить до складу спиртних напоїв, — це токсична речовина. При зловживанні викликає токсичне пошкодження головного і спинного мозку, периферичних нервів, печінки, серця та ін. Ще гірше йдуть справи з вживанням метанолу та сурогатів алкоголю. Виникнення ускладнень залежить від частоти і кількості вживаних алкогольних напоїв, а також від індивідуальних особливостей організму, які впливають на активність алкогольдегідрогенази. При хронічній інтоксикації алкоголем порушуються обмінні процеси та мікроциркуляція в нервових стовбурах, в результаті чого розвивається полінейропатія. Посилює картину дефіцит вітамінів, особливо групи В, який пов’язаний з порушенням їх синтезу в печінці, всмоктування в кишечнику і підвищеним руйнуванням. І тому нервові волокна не мають можливості відновлюватися. При повній відмові від вживання спиртних напоїв можливо зворотний розвиток процесу.

Форми алкогольної полінейропатії

Токсична (виникає внаслідок токсичного впливу алкоголю на нервові волокна).

Починається поступово з печіння в стопах, повільно прогресує, переважають порушення всіх видів чутливості.

Дебютує гостро з болю або слабкості у ногах. Схильна до швидкого прогресування, переважають рухові порушення.

Клінічні прояви

Захворювання прогресує протягом багатьох місяців або років. Хворі, перебуваючи під впливом алкоголю, довгий час можуть не помічати симптомів хвороби. З часом поразка, як і симптоми, поширюються знизу вверх і можуть переходити на тулуб, руки. Протягом і прояви хвороби залежить від форми, може бути гострим або хронічним. Характерно симетричне ураження обох кінцівок.

Основні ознаки хвороби:

• біль або печіння в стопах, гомілках;
• відчуття оніміння нижніх кінцівок;
• слабкість в ногах;
• м’язові спазми в ногах;
• зниження больової і температурної чутливості;
• біль при дотику до шкіри;
• атрофія м’язів, зменшення волосяного покриву;
• зниження сухожильних рефлексів;
• порушення трофіки тканин нижніх кінцівок (зміни забарвлення шкірних покривів, набряки);
• порушення ходи, координації рухів.

У частини хворих розвиваються окорухові розлади (втягнення в процес черепних нервів), порушення сечовипускання, порушення моторики шлунково-кишкового тракту. При важкому перебігу хвороби у хворих можуть розвиватися парези і паралічі.

Діагностика

Діагноз алкогольної полінейропатії базується на клінічних проявах, даних історії захворювання, об’єктивних даних, отриманих лікарем при проведенні огляду та обстеження. Слід враховувати, що у хворого, часто вживає спиртні напої, причина хвороби може бути іншою, наприклад цукровий діабет і діабетична полінейропатія. Для підтвердження діагнозу проводиться електронейроміографія, біопсія нервового волокна, комп’ютерна томографія.

Лікування

Запорукою успіху в лікуванні даного захворювання є повна відмова від вживання алкоголю, здоровий спосіб життя і повноцінне збалансоване харчування. Допомагає хворим впоратися з алкогольною залежністю психотерапія і лікування у нарколога. Лікування, розпочате на ранніх стадіях хвороби, є більш ефективним.

Медикаментозне лікування:

• вітаміни групи В (нейровітан, мільгамма), можуть призначатися всередину або парентерально при порушенні всмоктування;
• препарати, що покращують нервово-м’язову провідність (нейромедін, прозерин);
• засоби, що поліпшують мікроциркуляцію (пентоксифілін, цитофлавин);
• анальгетики (диклофенак, ібупрофен);
• антиконвульсанти (карбамазепін, габапентин) показані при вираженому больовому синдромі.

Фізіотерапевтичне лікування

Лікування фізичними факторами призначається з метою нормалізації провідності нервової тканини, зменшення рухових розладів. Також ці методи лікування доповнюють медикаментозне, надають загальнозміцнюючу дію, покращують обмінні процеси.

Основні методи фізіотерапії, які застосовуються для лікування алкогольної полінейропатії:

• електрична стимуляція нервової і м’язової тканини;
• УВЧ-терапія;
• ультрафонофорез з анестетиками (новокаїном) на нервові стовбури;
• дарсонвалізація в зоні ушкодження;
• магнітотерапія;
• індуктотермія;
• вплив ультразвуком;
• лікарський електрофорез з вітаміном В1, нікотиновою кислотою, прозерином;
• ультратонотерапия на ураженій ділянці;
• парафінові аплікації;
• лікувальний масаж.

У відновлювальному періоді рекомендуються грязьові аплікації, радонові і сірководневі ванни, лікувальна фізкультура і масаж.

Висновок

У висновку хотілося б відзначити, що лікування даної патології не завжди призводить до повного одужання. Але при своєчасному відмову від алкоголю, адекватної терапії і реабілітації можливо добитися добрих результатів і зупинити прогресування хвороби. Однак якщо хворий продовжує вживати спиртні напої, то ніякі методи не допоможуть зупинити хворобу.