Зміст:
- Причини розвитку хвороби та патогенез
- Клінічна картина захворювання
- Діагностика процесу
- Як лікувати болісний процес?
- Немедикаментозне лікування
- Лікування лікарськими засобами
Причини розвитку хвороби та патогенез
Етіологія захворювання до кінця не ясна, існує кілька припущень, з якої причини може розвинутись остеоартроз плечового суглоба. Узагальнивши їх у дві основні групи, виділяють наступні типи захворювання:
- первинний артроз або ідіопатичний — той, причину якого встановити не вдається. Передбачається, що пусковим моментом у його розвитку можуть бути несприятливі умови праці та побуту, генетичні фактори, виражене погіршення імунітету, порушення живлення хряща (судинні причини);
- вторинне захворювання розвивається в результаті перенесених переломів області плеча, це частіше посттравматичний процес, після інфекційних хвороб суглоба, при подагрі, метаболічних порушеннях і проблеми ендокринної залози.
У будь-якому з перерахованих випадків має місце виражене тиск на уражену область. При частих і сильних навантаженнях з віком відбувається пошкодження хряща, який в нормі захищає суглоб. Відбувається набухання і розрив хрящової тканини в декількох місцях, після чого спостерігається поступове її виснаження. При цьому оголюється підлягає кісткова тканина, а синовіальна рідина проникає в кістку. Слідом за хрящем з’являються значні зміни в кістках.
Деформуючий артроз, на додаток до всіх вищезгаданих змін в області суглоба, він відрізняється ще і змінами в епіфізах зчленовуються кісток. Тобто змінюється форма прилеглої до суглобу частини кістки.
Клінічна картина захворювання
Артроз розвивається поступово, вираженість симптомів залежить від навантаження на уражену область та перебігу захворювання. Частіше уражається праве плече. Що на різних стадіях хвороби може відчувати людина:
- відразу можуть з’явитися помірні біль і хрускіт в ураженому суглобі при рухах;
- на відміну від артриту (запалення у суглобі) болі носять механічний характер: посилюються при рухах і навантаженні, наростають до кінця дня та зменшуються у спокої;
- якщо на додаток до артрозу є явища синовіту (запалення синовіальної оболонки суглоба), то з’являються стартові болі, які виникають при перших «ранкових» рухах, спостерігається скутість протягом декількох хвилин;
- артроз плеча характеризується обмеженням у рухах цій галузі, чим сильніше запущений процес, тим менше рухів може зробити людина;
- при огляді лікар нерідко виявляє крепітація (хруст при пасивних і активних рухах);
- синовіт періодично загострюється, що проявляється припухлістю, місцевим підвищенням шкірної температури, хворобливістю при огляді по ходу суглобової щілини;
- симптоми хвороби на пізніх стадіях: виражені болі навіть при мінімальних фізичних навантаженнях і в спокої, неможливість зробити найпростіші руху; поява кісткових розростань (остеофітів);
- до місцевих реакцій організму приєднуються і загальні — відсутність сну, дратівливість, слабкість.
Діагностика процесу
Діагностика заснована на результатах огляду лікаря і застосуванні спеціальних методів дослідження:
- при огляді лікар відзначає поява хворобливості, обмежень у рухах і крепітація ураженої області;
- один з найбільш простих і доступних методів дослідження — рентгенограма або знімок ураженої області. На ньому можна побачити зміну суглобової щілини, кісткові розростання або остеофіти, зміна форми кісток;
- сучасний метод діагностики захворювання — магнітно-резонансна томографія дає повне уявлення про стадії розвитку артрозу і ступеня ураження суглоба;
- біохімічне обстеження крові може показати, наскільки активний запальний процес у суглобі.
Згідно з даними рентгенографії і симптомів, які відчуває людина, розрізняють кілька ступенів (стадій розвитку) захворювання:
- артроз 1 ступеня — оборотне поразку. Болю ще не достатньо виражені, є незначні обмеження в рухах, а діагноз ставиться на підставі знімків. На зображенні чітко проглядається симптом «овального кільця», коли суглоб приймає вигляд овалу;
- характерними ознаками захворювання 2 ступеня є наростання болю, поява їх у спокої і під час сну. Рентгенологічно вже помітно різке звуження суглобової щілини, можна виявити остеофіти;
- при руйнуванні третього ступеня можна спостерігати всі можливі симптоми розвитку остеоартрозу, а на знімках суглобова щілина майже повністю відсутня, деформуються кістки, що утворюють суглоб.
Як лікувати болісний процес?
Артроз плечового суглоба потребує довготривалої і серйозної терапії. Щоб значно поліпшити самопочуття людини доведеться довго приймати препарати.
Лікування комплексне:
- на перших стадіях розвитку хвороби добре допомагає лікувальна гімнастика;
- важливо зайнятися відновленням ураженого хряща — застосовуються хондропротектори;
- щоб зняти біль використовують протизапальні засоби і знеболюючі речовини;
- застосовуються засоби, що поліпшують мікроциркуляцію в ураженій зоні;
- на період лікування призначається спеціальна дієта;
- фізіотерапевтичне лікування;
- використовуються базисні лікарські засоби;
- оперативне лікування (протезування суглоба) при неефективності лікарської терапії.
Немедикаментозне лікування
До нього належить ЛФК або гімнастика. Розробляється комплекс вправ з урахуванням розвитку хвороби. Вони спрямовані, в першу чергу, на поліпшення трофіки тканин, прилеглих до ураженого суглобу.
В період розвитку хвороби лікарі рекомендують виключити деякі екстрактивні та жирні страви з раціону. Збалансоване якісне харчування піде тільки на користь організму. Що потрібно їсти:
- більше овочів і фруктів;
- молочну продукцію, яка містить достатню кількість кальцію для нормального розвитку кісток;
- желе, холодець, наваристі бульйони, які містять речовини, здатні відновити хрящ.
Обов’язково застосовують фізіотерапевтичний метод лікування артрозу плечового суглоба. Методику і кількість процедур призначає лікар. Для стимуляції обмінних процесів і з метою знеболювання використовують СМТ, ультразвук, грязелікування, индуктотермию, ДДТ, масаж.
Лікування лікарськими засобами
Щоб полегшити самопочуття людини застосовують препарати, що знімають біль і запалення. Рекомендується їх використовувати малими курсами. Речовини застосовують у таблетках, уколах, використовують мазі. Підбір ліків здійснюється індивідуально, призначають:
- бутадіон;
- індометацин;
- кетанов;
- напроксен;
- вольтарен;
- німесулід.
При виражених болях лікарі вдаються до внутрисуставному введення знеболюючих препаратів, що не рекомендується робити в домашніх умовах. Базисні засоби — це румалон, хлорохін — покращують обмінні процеси в хрящі, посилюють регенерацію тканин. Важливе місце в лікуванні хвороби належить хондропротекторам, які відновлюють хрящі, тим самим можуть звернути процес назад. Для цього потрібно щороку проходити 2 курсу лікування цими речовинами, як мінімум 1-2 місяці. Це алфлутоп, структум, хондромед, дону та багато інших. Що стосується лікування народними засобами, то воно не завжди себе виправдовує. Будь-які місцеві примочки, відвари трав і саморобні мазі не допоможуть при значній ступені руйнування хряща.
