Багатоформна ексудативна еритема в порожнині рота: методи физиолечения

Багатоформна ексудативна еритема – це гостре захворювання шкіри і слизових оболонок інфекційно-алергічної природи, що характеризується рецидивуючим перебігом з загостреннями, як правило, в осінньо-весняний період. У 5 % випадків уражується тільки слизова оболонка порожнини рота, а більш ніж у третини пацієнтів висипання локалізуються одночасно і на шкірі, і на слизових. Частіше уражаються молоді (у віці від 20 до 40 років) чоловіки, але можуть хворіти і жінки, і діти, і особи літнього віку.

Про те, чому виникає багатоформна ексудативна еритема у роті, про клінічні прояви, принципи діагностики та лікування цієї патології, в тому числі, про методики фізіотерапії, ви дізнаєтеся з нашої статті.

Зміст

• 1 Причини
• 2 Клінічні прояви
• 3 Принципи діагностики
• 4 Принципи лікування
• 5 Фізіотерапія
• 6 Профілактика
• 7 Висновок

Причини

Залежно від причинного фактора виділяють 2 форми патології:

• інфекційно-алергічну (або ідіопатичну) – важливу роль у розвитку її грає інфекція (бактерії, віруси);
• токсико-алергічну (або симптоматичну) – виникає як алергічна реакція на прийом лікарських препаратів (антибіотиків, сульфаніламідів, вакцин, сироваток та інших).

Факторами ризику є:

• вогнища хронічної інфекції будь-якої локалізації – хронічні отити, тонзиліти, синусити, карієс, пародонтоз та інші;
• схильність людини до розвитку алергічних реакцій (включаючи обтяжений спадковий анамнез – часті алергічні захворювання у близьких родичів);
• зниження функцій системи імунітету (в тому числі імунодефіцити після перенесеної важкої ГРВІ, пневмонії, на тлі хіміотерапії онкологічних захворювань і так далі).

Клінічні прояви

Захворювання характеризується раптовим початком. Хворий відзначає слабкість, загальне нездужання, головний біль, ломоту в тілі, біль у м’язах і суглобах. У нього підвищується до фебрильних значень температура тіла, з’являється озноб. На даному етапі якісь висипання на шкірі і слизових оболонках ще відсутні.

Через 1-2 дні після виникнення зазначених вище симптомів інтоксикації на розгинальних поверхнях нижніх і верхніх кінцівок хворого (симетрично), на шиї та обличчі з’являються елементи висипу – плями синюшно-червоного кольору, трохи підняті над поверхнею здорових тканин, поступово збільшуються в розмірах. Центр плям як би злегка утиснений, має синюшного забарвлення, тут може сформуватися міхур з вмістом серозного або кровянистого характеру. Периферія плями червоно-рожева, має вигляд облямівки – кокарди.

З часом плями зливаються один з одним, утворюючи великі ділянки ураження різноманітної форми. Має місце поліморфізм висипань: на одній ділянці шкіри можуть бути виявлені і плями, і бульбашки, і горбки (папули). Часто висип не доставляє хворому суб’єктивного дискомфорту, в інших випадках – супроводжується печінням або сверблячкою.

Першою ознакою хвороби слизової рота є її набряк і еритема – обмежена або розлита. Потім на гиперемированных (почервонілих) ділянках з’являються бульбашки різної форми і розмірів. Це дуже хворобливий стан – людина відчуває біль навіть у стані спокою, не кажучи вже про прийомі їжі. Через кілька днів бульбашки розкриваються, залишаючи після себе ерозії, які мають тенденцію до злиття. Ерозії, що локалізуються на губах, покриваються кірками – хворому складно відкрити рот і приймати їжу.

Оскільки в порожнині рота будь-якої людини знаходиться велика кількість різних мікроорганізмів, ерозії швидко інфікуються, що ускладнює перебіг хвороби. Ризик інфікування також підвищують вогнища хронічної інфекції в роті хворого. При цьому ерозії покриваються густим жовто-сірим нальотом, посилюється слиновиділення, збільшуються підщелепні або шийні лімфатичні вузли, а також з’являється неприємний (гнильний) запах з рота.

У деяких хворих симптоми загальної інтоксикації організму відсутні, а висипання і на слизових, і на шкірі виражені неяскраво.

Як правило, процес триває до 2 тижнів, після закінчення яких завершується одужанням.

Інфекційно-алергічна форма хвороби триває роками, загострюючись 2-3, а в ряді випадків і частіше разу на рік. Токсико-алергічна еритема рецидивує виключно після контакту хворого з лікарським препаратом, до якого його організм надмірно чутливий.

Принципи діагностики

У більшості випадків лікар ставить діагноз вже на підставі скарг, даних анамнезу та результати об’єктивного обстеження хворого. Для підтвердження діагнозу пацієнту можуть бути проведені специфічні імунологічні тести, а також цитологічне і гістологічне дослідження мазка, взятого з ерозій.

Диференціальну діагностику багатоформна ексудативної еритеми проводять з:

• системний червоний вовчак;
• пузырчаткой;
• гострою кропив’янкою;
• фіксованого сульфаніламідної еритемою;
• вузлуватою еритемою;
• узєлковим периартериитом;
• васкулітом алергічної природи.

Принципи лікування

Лікування, як правило, проводить лікар-дерматолог, але оскільки висипання можуть локалізуватися у роті, стикається з цією хворобою і стоматолог.

Легкі форми патології вимагають тільки місцевої терапії. Можуть бути використані:

• мазі, що містять антибактеріальний препарат і глюкокортикостероїд (Тридерм, Пимафукорт);
• розчини антисептиків (для полоскання порожнини рота) – Хлоргексидин, Фурацилін, відвар ромашки та інші;
• для зменшення больового синдрому – анестетики (Лідокаїн, Тримекаїн);
• ранозагоювальні засоби – масло обліпихи, стоматологічний гель Солкосерил та інші.

При середньотяжких і тяжких формах хвороби до вищевказаних рекомендацій додають препарати для системного застосування:

• антибіотики широкого спектру дії (зокрема, цефалоспорини);
• противірусні засоби (Ацикловір) – при вторинному інфікуванні вірусом герпесу;
• антигістамінні препарати (цетиризин, лоратадин та інші);
• ентеросорбенти (Атоксил, Ентеросгель) – прискорюють виведення з організму алергену;
• кортикостероїди (преднізолон, метилпреднізолон) усередину, рідше внутрішньом’язово, коротким курсом;
• полівітаміни.

Також на період лікування хворому рекомендують щадну дієту. Основу її становить рясне пиття і теплі страви м’якою, пюреподібної консистенції. Страви з різким смаком, а також грубі продукти, які можуть травмувати уражену слизову, з раціону виключають. Заборонений алкоголь, оскільки спирт, який він містить, призведе до хімічного опіку і без того пошкоджених тканин.

Фізіотерапія

Лікування фізичними факторами може бути використано у комплексній терапії багатоформна ексудативної еритеми як у підгостру стадію хвороби, так і в період ремісії. Застосовують його з метою зменшення запалення, знеболювання, стимуляції в уражених тканинах відновних процесів, а також для активізації роботи імунної системи.

При даній патології віддають перевагу наступним методик фізіотерапії:

• загальне ультрафіолетове опромінення (проводять його хворим з часто рецидивуючими формами патології курсами 2-3 рази на рік в періоди між загостреннями);
• місцевий ультрафіолетове опромінення ділянок ураження (запобігає їх вторинне інфікування умовно-патогенною флорою порожнини рота, стимулює процеси загоєння; проводять процедури кожен день курсом в 5-6 сеансів; починають терапію з 1 біодози і підвищують її на 1 з кожною наступною процедурою; паралельно впливають ультрафіолетом на комірцеву зону, наднирники і область грудної клітини);
• лазерна терапія (застосовують у підгострому періоді хвороби, коли симптоми інтоксикації вже вдалося усунути; тривалість 1 сеансу від 30 секунд до 5 хвилин, залежно від використовуваної щільності потоку потужності (вона може змінюватись в межах від 1 до 100 мВт/см2); максимальна тривалість курсу лікування – 13 процедур; якщо пацієнт відзначає відсутність болючості в роті в процесі їжі, терапію припиняють);
• гальванотерапия;
• електрофорез з магнієм на комірцеву зону.

Останні 2 методу призначають у період ремісії еритеми. Найбільш бажаним їх ефектом у даному випадку є стимуляція роботи імунної системи хворого. Вплив здійснюють протягом 20 хвилин, кількість процедур на курс лікування – не більше 10.

Профілактика

Запобігти розвитку цієї патології або хоча б знизити частоту її рецидивів вам допоможе усунення вогнищ хронічної інфекції, підвищення стійкості організму до впливу несприятливих факторів (одним словом – загартовування), уважне ставлення до себе – повноцінне харчування, запобігання переохолодженню, відсутність стресів. Також категорично не рекомендується приймати лікарський препарат, який хоч якось став причиною розвитку даної хвороби.

Висновок

Багатоформна ексудативна еритема – хвороба алергічної природи, яка характеризується висипаннями на шкірі і слизових порожнини рота. Протікає вона з періодичними, як правило, сезонними (восени і навесні) загостреннями. Лікування включає в себе дієту, прийом антибіотиків, протиалергічних, гормональних (у важких випадках) препаратів, місцеве лікування (протизапальний, знеболюючий, ранозагоювальний), а також фізіотерапію. Методики останньої доповнюють медикаментозне лікування, посилюючи дію препаратів, що надають знеболюючий і протизапальний ефект, стимулюють процеси репарації, підвищують імунітет хворого. Грамотне лікування та дотримання профілактичних заходів зменшить ризик розвитку рецидивів, а можливо, і назавжди позбавить вас від цього неприємного захворювання.

Лікарі-дерматовенерологи клініки «Московський доктор» розповідають про багатоформна ексудативна еритемі: