Бактеріальний посів – це лабораторний метод діагностики, що володіє високою інформативністю при визначенні збудника хвороби.
Для забору матеріалу необхідно виключити статеві контакти за добу до процедури та відмінити введення препаратів, які можуть спотворити справжню картину хвороби. Також рекомендовано за 2 години до взяття матеріалу не мочитися, бо сеча змиває мікрофлору, яка необхідна для аналізу.
Забір матеріалу береться з декількох місць:
- шийка матки та стінки піхви у жінок
- сечовипускальний канал і головка статевого члена у чоловіків.
Виробляється це стерильним шпателем або марлевим тампоном.
Після взяття мазка біологічний матеріал наноситься на спеціальні живильні середовища, де протягом 3-7 днів мікроорганізм росте, утворюючи колонії. Після завершення росту за характером колоній і після їх мікроскопії ставиться остаточний діагноз. Також при даному обстеженні проводиться підрахунок кількості колоній утворюючих одиниць (КУО) і чутливість мікроорганізмів до лікарських препаратів.
Розшифровка бактеріального посіву
Існують нормативи кількості ДЕЩО мікроорганізмів, перевищення максимального рівня яких вважається достовірним підтвердженням захворювання:
- Біфідобактерії – до 107 КУО
- Лактобактерії – до 109 КУО
- Гриби роду Кандида – до 104 КУО
- Кишкова паличка (ешерихія колі) – до 104 КУО
- Ентерокок – до 105 КУО
- Гарднерела – до 105 КУО
- Стафілокок – до 104 КУО
- Стрептокок – до 105 КУО
- Мікоплазма – до 103 КУО
- Коринебактерия – до 107 КУО
- Клостридія – до 102 КУО
Підвищений вміст грибків свідчить про наявність молочниці, бактерій – про бактеріальному вагінозі, вагініті, уретриті і т. п.
На підставі виявленої чутливості до антибактеріальній або протигрибковій препаратів призначається відповідне лікування.