Цукровий діабет у дітей. Особливості режиму і харчування

Тата й мами, бабусі й дідусі хворого дитини повинні готуватися до того, що лікування буде довгим, а в більшості випадків – і довічним. Втім, коли дитина стане дорослою, можливо, до того часу буде винайдено радикальний засіб, яке раз і назавжди виліковує діабет, але поки… терпіння, Терпіння і ще раз терпіння укупі з чітким дотриманням режиму, лікування та інших рекомендацій лікаря.

Цукровий діабет у дітей. Особливості режиму і харчування

Цукровий діабет у дітей

Читайте також: Чому підліток курить

Якщо дитина має надлишкову вагу, треба давати йому посильні фізичні навантаження: працюючі м’язи сприяють кращого засвоєння цукру і зниження його у крові. У ряді випадків це призводить навіть до зниження дози інсуліну. Але у всьому потрібна міра, в тому числі і в заняттях спортом і фізкультурою. Не слід упускати з виду, що протягом діабету у багатьох дітей нерівне: цукор може різко підвищуватися, так і знижуватися. Щоб не допустити гіпоглікемії, не можна планувати фізичне навантаження у той час, коли цукор має тенденцію до зниження. Це можна виявити шляхом постійного контролю, але є і загальні для всіх діабетиків приблизний час — з полудня до 15 годин. А коли він підвищується (після 16 годин), посильне навантаження якраз допоможе його знизити.

Вищесказане повинне спонукати батьків серйозно поставитися, зокрема, до занять фізкультурою – це питання не повинний пускатися на самоплив. У класах з великою кількістю учнів вчителю важко контролювати кожного учня, і починається напад гіпоглікемії може залишитися без уваги. Хворим дітям, особливо молодшого шкільного віку, які не рекомендовані далекі походи та роботи, пов’язані з підняттям тягарів і великими витратами сил. Разом з цим члени сім’ї і педагоги повинні постаратися зробити все, щоб така людина не відчував себе не таким, як всі, неповноцінним.

Як і у дорослих, лікувальне харчування хворої дитини повинне займати одне з перших місць, власне, саме лікування складається з двох основних складових: інсуліну та дієти. Дорослі не повинні йти по шляху заборон – «не їж цукерок!», «не торкайся до бананів!», як не повинні жаліти дитину в його присутності, журитися і, тим більше, проявляти роздратування – ось, мовляв, якісь клопоти він вам створює.

Зрозуміло, робота з підбору і приготування правильного харчування нелегке і часом вимагає терпіння, але обмеження необхідні, якщо ви не хочете посилити і так поганий стан здоров’я дитини. Мінімальна кількість прийомів їжі – 5 разів: перший сніданок, через півтора-дві години другий сніданок, потім обід, полуденок і вечерю. Більш докладні рекомендації дасть лікар, ну а ми обмежимося лише загальними положеннями. Картопля, каші та інші вуглеводомісткі продукти обмежують, а от солодощі, цукор виключають зовсім. Солодкі ягоди (суниці, малину) теж треба вживати в невеликій кількості, несолодкі ж (смородину, сливи, вишні) – можна давати, але в розумних межах. Буде непогано, якщо дорослі спочатку самі спробують фрукти і, якщо вони солодкі, дитині їх не запропонують.

Нескладно уявити образу хлопчика чи дівчинки, коли вони бачать, з яким задоволенням старші їдять за столом морозиво або п’ють солодкий годину з тортом. На прохання дати хоч трошки того ж слід: «Тобі не можна, їж ось варений буряк, тобі спеціально приготувала!» Така поведінка дорослих може сильно травмувати психіку хворого дитини, який, як правило, почуває себе незатишно серед однолітків, які грають у футбол або бігають на довгі дистанції.

Читайте також: Мама — сама чарівна професія

Тому завдання сім’ї – спробувати перебудувати, а точніше, підлаштувати свою харчову поведінку під інтереси сина чи доньки. Найкраще і дорослим не вживати цукерок та інших солодощів, і тим більше, не хвалити їх смак – принаймні, в присутності дитини. Якщо він бачить, що близькі відмовляються від «заборонених» продуктів, такі обмеження переносяться їм легко. Це особливо важливо в світлі того, що вони повинні дотримуватися все життя.

Порушення жиролипоидного обміну викликають необхідність обмеження і споживаних жирів. Але зовсім без них не можна – зростаючий організм вимагає високоенергетичних продуктів і жиророзчинних вітамінів. Найбільш задовольняють такої потреби масла – вершкове і рослинне, а от від свинячого сала (і жиру), гусячого та інших тугоплавких жирів слід відмовитися. Потрібно майже повністю виключити і горіхи – більшість з них містить багато жиру. Всі ці рекомендації дозволяють дотримуватися основне правило – щадіння підшлункової залози. Фізіологічні потреби дитячого організму повинні бути задоволені повністю, незважаючи на обмеження. Обов’язкові в харчуванні білки, серед яких тварини повинні становити половину. Це нежирні сорти баранини, свинини та інші.

Не так уже й часто зустрінеш дитини, який із задоволенням з’їдає всю запропоновану порцію. У таких випадках потрібно не примушувати, не залякувати можливими напастями, а постаратися прикрасити блюдо, зробити його не тільки смачним, але і красивим. Особливо важливе поєднання різних кольорів – наприклад, білої риби і червоної моркви, рожевого м’яса і зеленої петрушки і т. д.

Розрахунок загальної калорійності – справа лікаря, який врахує не лише вік дитини, але і його комплекцію, і можливі супутні недуги. Але, як ні велика допомога дієтолога у виборі меню, він навряд чи буде так скрупульозно підбирати кожну страву і пропонувати варіанти заміни з підрахунком калорійності, як це можуть (і повинні) зробити батьки.. Ви можете індивідуалізувати його з урахуванням сімейних звичок і смаків дитину, щоб їжа приносила йому задоволення, при цьому намагаючись зберігати рекомендовану калорійність і хімічний склад. Якщо маса тіла знижена – калорійність можна злегка збільшити і, відповідно, навпаки, слідкуючи, щоб дитина не залишався голодним.