Деменція або недоумство (лат. dementia – “божевілля” або “божевілля”) – термін, використовуваний для опису симптомів великої групи захворювань, пов’язаних з пошкодженням головного мозку. Це узагальнена назва, яка описує набір симптомів зниження інтелектуального функціонування і зазвичай використовується для опису людей, у яких пошкоджені або втрачені кілька головних життєвих функцій, таких як пам’ять, мова, сприйняття, міркування.
За даними ВООЗ на серпень 2015 року понад 46 млн людей у світі страждають деменцією.
Поняття недоумства відноситься тільки до психіатричної термінології і не ставить перед собою якогось конкретного діагнозу. Є багато факторів, які можуть пошкодити мозок і призводять до зниження розумової працездатності. Ослаблення цієї здатності може мати різну природу і інтенсивність. Нерідко симптоми деменції починають з’являтися в літньому віці.
У найбільш важких випадках, осіб з деменцією не в змозі реалізувати себе професійно, соціально, він не здатний виконувати елементарні завдання в повсякденному житті, також може мати значні труднощі у спілкуванні та встановленні контактів з іншими людьми. Таким чином, ця людина повністю залежить від оточуючих, потребує постійного стороннього догляду.
Зміст
- 1 Види і симптоми деменції
- 1.1 Атрофічна деменція
- 1.2 Судинна деменція
- 1.3 Змішана деменція
Види і симптоми деменції
Найчастіше в якості показника для класифікації типів деменції використовують причину її виникнення. Ця класифікація включає три основних типи:
Атрофічна деменція
До цього типу відноситься слабоумство, викликане хворобою Альцгеймера і хворобою Піка.
Хвороба Альцгеймера є найбільш поширеною і відомою причиною слабоумства. Вважається, що більш половини всіх випадків деменції викликані цим захворюванням. Хвороба Альцгеймера є невиліковним захворюванням нейродегенеративних тканини мозку, що призводить до прогресуючої та незворотної втрати психічних функцій, включаючи пам’ять. Захворювання в основному спостерігається у людей старше 65 років. Воно протікає в декілька стадій.
Перші симптоми схожі закономірні ефекти старіння або стресу. Найбільш помітною є втрата здатності запам’ятовування недавніх подій і вивчення нової інформації. По мірі прогресування хвороби з’являються мовні проблеми, виникають певні труднощі в координації і планування рухів, втрачаються навички читання та письма, пам’ять погіршується, і людина може почати більше не визнавати своїх родичів. На завершальному етапі хвороби Альцгеймера хворий стає повністю залежним від оточуючих.
В даний час хвороба є невиліковною, а всі пропоновані методи лікування спрямовані, в основному, на зменшення симптомів і виробляють обмежений ефект.
Хвороба Піка викликає рідкісний тип деменції, пов’язаний з атрофією лобово-скроневої частки мозку. Ця частина мозку відіграє основну роль в контролі настрою, соціальної поведінки, уваги, судження, планування та самоконтролю. Пошкодження цих областей мозку призводить до зниження інтелектуальних здібностей. На ранніх стадіях, пам’ять людини може бути у хорошому стані, але його особистість, поведінка та мовні навички можуть змінитися. Цей вид недоумства часто призводить до втрати розуміння, і тому людина може говорити і робити речі, не в той час і не в тому місці. За такі вчинки може бути соромно членами сім’ї, але важливо знати, що є фізична причина цих змін. Прогресування даного типу деменції непередбачувано і на більш пізніх стадіях симптоми аналогічні хвороби Альцгеймера.
Судинна деменція
Судинна деменція є другим найбільш поширеним типом деменції і проявляється, коли кровопостачання мозку пошкоджено. Є два основних типи судинної деменції: перший викликається інсультом, а другий – хворобою дрібних судин.
Слабоумство цього типу розвивається плавно, іноді непомітно, поволі прогресуючи. Після перенесеного інсульту когнітивні порушення у нерідких випадках поступово відновлюються, однак вже не досягають прединсультного рівня. Можливо прояв таких симптомів:
- поступово розвивається депресія і апатія;
- особистісна акцентуація;
- утруднене вирішення елементарних проблем;
- уповільнені психічні процеси.
Люди з деменцією пов’язаної з хворобою дрібних судин часто мають труднощі з концентрацією уваги і спілкування. У них можуть бути проблеми з пам’яттю, але це є першим симптомом. Також у людей з цим типом деменції нерідко зустрічається депресія.
Змішана деменція
Вона спостерігається в основному при хворобі Альцгеймера, яка супроводжується ураженням судин головного мозку. Характерними симптомами цього типу слабоумства є:
- низька концентрація уваги;
- труднощі при плануванні дій;
- низька швидкість вирішення розумових завдань.
Крім трьох основних, існує ще кілька видів деменції.
Деменція, спричинена хворобою Паркінсона. Хвороба Паркінсона є другим найбільш поширеним нейродегенеративних розладом і найбільш поширеним порушенням руху. Вона характеризується прогресуючою втратою м’язового контролю, що призводить до тремтіння кінцівок і голови під час відпочинку, жорсткість, повільність, і порушення рівноваги. Коли симптоми прогресують, можуть з’явитися труднощі з ходінням, промовою і завершенням простих завдань.
Деменція з тільцями Леві (ДТЛ). Цей термін є узагальнюючим і характеризує захворювання, що супроводжуються утворенням в мозку грудок під назвою «тільця Леві». Ці тільця виникають у клітинах головного мозку і складаються з білка, званого альфа-синуклеин. Утворюючись в конкретних областях мозку, вони викликають зміни у русі, мисленні та поведінці. Люди з ДТЛ можуть витримувати значні коливання уваги і мислення. У короткі терміни нормальна робота людини може звернутися у важку плутанину. Поширеним симптомом також є зорові галюцинації.
Алкогольна деменція. Вживання великої кількості алкоголю, особливо якщо воно сполучається з дефіцитом у харчуванні тіаміну (вітамін B1), може спричинити за собою незворотні пошкодження мозку. Найбільш уразливими є частини мозку, які відповідають за утримання рівноваги, соціальні навички і пам’ять.
Недоумство, викликане хворобою Хантінгтона. Хвороба Хантінгтона є спадковим дегенеративним захворюванням головного мозку, що впливає на розумові здібності і організм в цілому. Проявляється переважно у віці від 30 до 50 років, і характеризується інтелектуальним занепадом, неправильними мимовільними рухами кінцівок і м’язів обличчя. Також симптоми включають в себе зміни особистості, порушення пам’яті, невиразну мову, порушення судження і психіатричні проблеми.
