Таке захворювання, як дерматит у немовляти, що може проявлятися в різних формах: алергічної, контактної, себорейної, пелюшковій і найбільш важкою – атопічної. По своїй суті дитячий дерматит являє собою одну з різновидів екземи і являє собою загрозу здоров’ю немовляти.
Недуга вражає дитини, починаючи з другого місяця його життя і являє собою специфічні екзематозні висипання, які можуть з’являтися і зникати на різних ділянках шкіри малюка.
Причини появи захворювання
Зміст статті
- 1 Причини появи захворювання
- 2 Специфіка дитячого атопічного дерматиту
- 3 Інші форми шкірного захворювання у новонароджених
- 4 Домашня терапія
- 4.1 Схожі статті
Чому ж діти новонароджені діти страждають від дерматиту? Є кілька факторів, які провокують розвиток патології:
- батьки малюка – хронічні алергіки;
- мати дитини під час вагітності перенесла якесь інфекційне захворювання;
- передозування важкими медикаментозними препаратами;
- неправильно харчування немовляти (наприклад, неякісна штучна суміш, або несвоєчасно введений прикорм);
- недотримання батьками правил особистої гігієни при догляді за дитиною;
- захворювання ШКТ (особливо дисбактеріоз);
- тривале перебування дитини в приміщенні, де розпорошувалися агресивні хімічні речовини.
Різні типи такого захворювання, як дерматит у немовлят, проявляються по-різному.
Специфіка дитячого атопічного дерматиту
До основних факторів, що призводить до розвитку цієї форми дерматиту у немовлят, відносять такі:
- спадковий фактор – дитина схильна до алергічних патологій;
- вживання в їжу продуктів, які багаті алергенами;
- неправильне харчування малюка;
- використання неякісної побутової хімії;
- суха шкіра, гіпергідроз;
- грибкові інфекції;
- дисфункція кишечника.
Для атопічного дерматиту у немовлят характерними є висипання на сідницях, під колінами, в зонах ліктьових суглобів. Цим захворюванням страждають діти з генетичною схильністю до його виникнення. Мінімальний вік малюка, коли у нього вперше можуть проявитися симптоми недуги, становить два місяці.
Існує також перелік кліматичних (екологічних) факторів, які можуть спровокувати шкірну гіперчутливість малюка до зовнішніх подразників. До них можна віднести такі:
- надмірну спеку або холод;
- підвищений рівень сухості повітря;
- наявність хімічних у воді і повітрі шкідливих хімічних речовин;
- різні сезонні явища, які можуть спровокувати алергію (наприклад, цвітіння амброзії);
- неякісну косметику.
Шкіра при атопічному дерматиті сильно свербить, лущиться. Малюк плаче, погано спить, турбується. «Батьки повинні ретельно стежити за тим, щоб дитина не розчісував вкриті висипом ділянки шкіри – він може ненароком занести інфекцію і погіршити свій стан».
Лікування атопічного дерматиту у немовлят передбачає корекцію харчування його мами – краще всього, якщо вона буде дотримуватися гіпоалергенної дієти. Для дитини найчастіше педіатри рекомендують прийом антигістамінних лікарських засобів і гормональних мазей (наприклад, Гідрокортизон) – вони добре справляються з сверблячкою і прибирають запалення.
Медикаментозна терапія при атопічному дерматиті передбачає прийом таких препаратів:
- глюкокортикоїди (строго за призначеної алергологом схемою);
- імуномодулятори;
- стероїди;
- антибактеріальні засоби;
- Ністатин – для відновлення ураженої грибками мікрофлори кишечника. Показана ферментативна терапія з використанням Біфідумбактерину та Біфікол.
В домашніх умовах боротися з атопічним дерматитом можна за допомогою відварів трав, що володіють антисептичними властивостями: череди, ромашки, дубової кори або березових бруньок. Таке лікування заспокоює епідерміс і сушить ранки.
При атопічному дерматиті батькам малюка рекомендується ретельно стежити за побутовими умовами, в яких він проживає:
- температурні показники в дитячій кімнаті повинні знаходитися на позначці +20 градусів, а вологість повітря — на рівні 50%;
- слід проводити якісну вологе прибирання щодня;
- одяг малюка повинна бути виконана лише з натуральних тканин; прати її потрібно гіпоалергенними засобами;
- необхідно виключити контакт дитини з курцями.
Лікування захворювання неможливо без правильного догляду за шкірою малюка. Купають немовлят у фільтрованій воді, додаючи лікарські відвари трав. Для дотримання правильного шкірного водно-жирового балансу рекомендується після купання наносити на шкіру дитини поживні лосьйони або креми. Запалені ділянки епідермісу акуратно обробляють гіпоалергенними серветками.
Інші форми шкірного захворювання у новонароджених
Себорейний дерматит проявляється маслянистими лусками (корочками), які локалізуються уздовж лінії росту волосся. По досягненні малюком 2-3-х літнього віку ознаки недуги можуть поширюватися і на шию, розташовуватися під пахвами, в паху і за вухами.
Ця форма захворювання не супроводжується сверблячкою. Тим не менш характерною її особливістю є приєднання вторинної інфекції, що приводить до ускладнень. Лікування недуги передбачає використання спеціальних лікувальних шампунів і процедуру механічного видалення лусочок на епідермісі. Наприклад, хороший ефект при боротьбі з себорейним дерматитом демонструє такий шампунь, як Нізорал, – він не дозволяє грибків-збудників захворювання розмножуватися і поширюватися на шкірі, а також зменшує запальні прояви недуги.
Контактний дерматит спеціальних терапевтичних заходів не вимагає – необхідно лише усунути зовнішній подразник, що провокує виникнення його симптомів.
Дерматит алергічного походження (його ще називають діатезом) являє собою, швидше, не самостійне захворювання, а лише зовнішні прояви імунної реакції організму дитини на вплив подразника. Алерген, провокуючий захисну реакцію, може бути харчовим або розповсюджується через дихальні шляхи дитини.
Симптоми алергічного дерматиту досить типові: гіперемія, шкірний свербіж, висип, тріщини, виразки, рани.
Лікування недуги передбачає ретельну корекцію повсякденного раціону дитини, а також використання для його особистої гігієни тільки гіпоалергенних косметичних та миючих засобів.
Існує ще один різновид дитячого дерматиту, яку прийнято називати «пелюшковій». Це подразнення внаслідок неправильно підібраного або некоректно використаного підгузника, яке час від часу з’являється в зоні пахових складок малюка. Іноді при такій формі захворювання на шкірі дитини з’являються гнійнички, заповнені ексудатом, від яких до того ж виходить неприємний різкий запах.
Як слід лікувати пелюшковий дерматит? Необхідно стежити за дотриманням правил особистої гігієни в процесі догляду за дитиною, а також як можна частіше давати його шкірі «дихати». Після купання на шкіру наносять спеціальний зволожуючий крем, а запалені ділянки шкіри мажуть засобами з додаванням ланоліну.
Домашня терапія
Серед рецептів народної медицини існують дієві варіанти того, як лікувати дитячий дерматит. Наведемо приклади деяких з них:
- змішати в рівних пропорціях висушену траву ромашки, кропиви, васильків, залити суміш склянкою окропу і варити на водяній бані не менше 20 хвилин. Отриманий відвар (кілька столових ложок) додавати у ванну для купання дитини;
- столову ложку подрібнених грушевих листя заливають двома склянками окропу, доводять до кипіння, після цього загортають і залишають в теплому приміщенні на вісім годин. Отримана кашка наноситься на ватний тампон і прикладається до запалених ділянок шкіри дитини на 2-3 години;
- свиняче сало кип’ятять на водяній бані, змішують з нарізаною цибулиною, суміш охолоджують і використовують в якості лікувального крему;
- на 50 мл журавлинного зона необхідно взяти 200 грамів вазеліну. Мазь наносять на шкірні вогнища через кожні кілька годин до тих пір, поки остаточно не пройде запалення.
Новонароджені діти страждають різними видами дерматиту, починаючи з другого місяця життя. Найбільш серйозною шкірною патологією немовлят вважається атопічний дерматит. Крім цієї форми захворювання, у малюків діагностують також себорейний, пелюшкову, контактну і алергічну форми патології.
Причини виникнення різних форм дитячого шкірного недуги різноманітні – від спадкової схильності до імунного збою. На шкірі дерматити проявляються у вигляді висипу, почервоніння, які супроводжуються сильним свербежем (виняток – себорейний дерматит).
Лікування захворювання у дітей проводять комплексно, використовуючи системні антигістамінні препарати та лікувальні мазі (в основному, гормональні та антибактеріальні). Доповнюють терапію «підтримкою» мікрофлори ШКТ (бактерії) і ефективними народними засобами – компресами, примочками, відварами лікарських трав.
Щоб дитячий дерматит не мав серйозних наслідків для здоров’я дитини, його лікування повинен проводити тільки педіатр.
Автор статті – Кухтіна М. В.
