Діагностика спайок у малому тазі: особливості та методи

Зміст статті:

  • Симптоми спайкового процесу
  • Методи диференціальної діагностики
  • Лапароскопія як найкращий метод діагностики
  • Додаткові інструментальні обстеження через задній прохід
  • Методи гінекологічної діагностики
  • Аналізи при підозрі на спайки

Діагностувати спайковий процес у малому тазі можна різними способами. Спайки – це рубці, освіти, які в більшості випадків формуються після оперативних або інших інвазивних методик втручання на органах малого тазу. Порушення виникає через зрощення тканин, що супроводжується інтенсивним больовим синдромом. Складаються спайки з нашарувань фібрину і сполучних тканин.

Симптоми спайкового процесу

Головний симптом утворення спайок – хворобливі відчуття. У різних пацієнток ступінь їх вираженості відрізняється: одні жінки страждають від болів, які не прибирають навіть медикаменти, інші відчувають болючість 1-2 рази в місяць. Біль може віддавати в пряму кишку, поясницю, крижі, розташовуватися в стороні стегон.

Якщо жінка займається фізичною роботою або піднімає тяжкості, стрибає, робить різкі нахили, це посилює біль. Вони можуть захоплювати сечовий міхур, матку і прилеглі структури.

Спайки, що захопили яєчники або фаллопієві труби, викликають безпліддя. Для достовірного визначення патологічного процесу недостатньо вивчення ознак. Потрібна повноцінна інструментальна та лабораторна діагностика.

Методи диференціальної діагностики

Диференціальна діагностика використовується завжди, так як симптоми спайок перетинаються з різними хворобами органів малого тазу. Щоб виявити спайки в малому тазу, потрібно виключити порушення процесу овуляції при єдиному симптомі – безплідді.

Для диференціальної діагностики спайкового процесу використовують метод гормонального аналізу, щоб виключити можливі проблеми з боку цієї системи. Якщо причин безпліддя не виявлено, потрібно проводити обстеження на спайки.

Якщо лікар на огляді визначив наявність сторонніх тканин на яєчнику, проводячи пальпацію, необхідно диференціювати спайки від пухлини. У цьому випадку нерідко використовують метод МРТ – максимально повний і точний спосіб виявлення пухлин у різних шарах і структурах органів.

Диференціальна діагностика необхідна для відділення спайок від кісти яєчника. Для цього використовують метод УЗД малого тазу. При обстеженні лікар бачить порожнини відлуння з негативним складом і чіткими обрисами. Обов’язково для визначення патології в малому тазі застосовують метод збору анамнезу і скарг у пацієнта.

Лапароскопія як найкращий метод діагностики

Лапароскопія — розсічення спайок

Лапароскопія допомагає точно побачити спайковий процес у ході діагностики. Але метод застосовують не відразу ж при перших підозрах на патологію, так як він ставиться до щадних хірургічних операцій. Проводять лапароскопію з допомогою ендоскопа – черевну порожнину оглядають через черевну стінку, зробивши в ній невеликий отвір. В цей же момент можна розсікти спайки і провести їх оперативне лікування. При лапароскопічної діагностики спайок в малому тазу виділяють 3 стадії порушення:

  • Розташування в області яєчників або маткових труб без перегородження шляху яйцеклітини.
  • Розташування між яєчником і трубою з утворенням перешкод для нормального проникнення яйцеклітини в трубу.
  • Спайки охоплюють всю маткову трубу до самого перегину, порушуючи її прохідність.
  • Лапароскопію найчастіше призначають після проведення інших обстежень.

    Додаткові інструментальні обстеження через задній прохід

    Для діагностування спайкового процесу в малому тазу використовують кілька методів:

  • Іригографія. Рентгенологічне обстеження, яке проводять через анальний отвір. Вводять контрастну речовину і роблять знімки внутрішніх органів. Якщо є спайки, на знімках кишка буде деформована і звужена, або відхилена від природного стану. За допомогою методу можна виявити скручений положення ободової кишки і апендикса, з-за яких в очеревині починається спайковий процес.
  • Колоноскопія. За допомогою цього інструментального методу можна виявити ушкодження слизової оболонки кишечника, побачити звуження просвіту і спайки в області органів малого тазу. Проводять колоноскопію при спайковому процесі у малому тазі з допомогою оптоволоконної техніки, яку вводять в анальний отвір. На кінчику проводу фіксується камера – фиброскоп.
  • Ректороманоскопія. На відміну від колоноскопії, використовується жорсткий фиброскоп, який вводять на 30 см. З допомогою ректороманоскопії легше всього виявити спайки в прямій кишці.
  • Застосування методів обстеження прямої кишки актуально, якщо спайки знаходяться зі сторони задньої стінки внутрішніх органів, а також у разі проведення обстежень у чоловіків.

    Спільний для жінок і чоловіків метод виявлення процесу – УЗД черевної порожнини. Це самий безпечний і доступний спосіб вивчення внутрішніх процесів. Однак спайки спостерігаються на УЗД не завжди, частково можна побачити непрямі ознаки їх присутності: різкі звуження матки, кишечника, сечового міхура і інших органів, а також неприродні вигини.

    Методи гінекологічної діагностики

    Спайка на знімку УЗД

    Існує кілька методів гінекологічного обстеження при підозрі на спайковий процес:

  • Кульдоскопия. Методика схожа на лапароскопію, але не настільки инвазивна. Лікар робить надріз у піхву до 2 см, через нього вводять фиброскоп і вивчають внутрішню порожнину. Однак, на відміну від лапароскопії, з його допомогою можна вивчити тільки задню частину кишки, яєчників і матки. Сечовий міхур не розглядається.
  • Гістероскопія. Фиброскоп в цьому випадку вводять безпосередньо в матку. Якщо орган сильно зігнутий, можна висунути припущення про спайки в інших органах.
  • Гістеросальпінгографія. При цьому методі в матку і труби вводять контрастну речовину, а потім роблять рентген.
  • ЯМР – ядерний магнітний резонанс. Метод вважається покращеної різновидом МРТ, дозволяє вивчити процеси в органах малого тазу на всіх рівнях.
  • Одним з найбільш поширених та ефективних методів залишається УЗГСС, або ультразвукова гистеросальпінгоськопія.

    Особливості УЗГСС

    При проведенні цього обстеження вводяться вагінальні і абдомінальні датчики. Ще його називають гінекологічного УЗД органів малого тазу на спайки. Тут не роблять рентген, а використовують більш безпечний метод эхографического обстеження. Однак спочатку треба запустити в порожнину матки і труб контрастну рідину. З її допомогою можна оцінити контур труб.

    Аналізи при підозрі на спайки

    Аналізи призначають для визначення можливої інфекції, яка провокує запалення. Роблять вагінальні мазки, також беруть аналізи у чоловіків на статеві інфекції. Безпосередньо результати аналізів не можуть вказувати на наявність спайкового процесу.

    У жінок при спаечном процесі в яєчниках можна знайти непрямі ознаки при загальному аналізі крові: прискорення ШОЕ, з’явиться лейкоцитоз з нейтрофільним зсувом. Таким чином, інструментальна діагностика – особливо ультразвукове обстеження – залишаються первинними методами виявлення спайок.

    Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
    Здоровий спосіб життя