Диспепсія у дітей: характеристика захворювання і план лікування

Зміст

  • Причини виникнення розладу
  • Види диспепсій
  • Симптоми і ознаки захворювання
  • Наслідки захворювання
  • Діагностика захворювання
  • Лікування диспепсії

Диспепсія у дітей проявляється як розлад травлення. Більшою мірою захворюванню схильні діти до року, що пов’язано з недосконалістю будови травної системи і знайомством з новою їжею. Крім проблем з якістю і кількістю споживаної їжі, появи диспепсії може передувати та ряд інших причин. Розлад може бути функціональним або виникати внаслідок ферментної недостатності.

Причини виникнення розладу

У немовлят частими причинами диспепсії виступають:

  • невідповідність кількості та якості їжі здібностям травної системи.
  • раннє введення прикорму;
  • перегодовування;
  • недосконалість шлунково-кишкового тракту;
  • недолік травних ферментів.

    • У дитини старшого віку спровокувати появу розлади можуть:

  • дисбаланс гормонів;
  • зловживання шкідливою їжею – фастфудом, газованими напоями, борошняними і кондитерськими виробами.

    • Більшою мірою захворюванню схильні діти, які мають інші захворювання:

    • розлади ЦНС;
    • рахіт;
    • гіпотрофія;
    • алергія;
    • анемія;
    • гіповітаміноз;
    • глистні інвазії;
    • гіпотрофія;
    • ексудативно-катаральний діатез;
    • недоношеність.

    Види диспепсій

    В залежності від причин, що спровокували розлад, диспепсія буває:

  • Функціональна або проста поділяється на такі види:
    • бродильна – виникає в результаті розвитку в кишечнику бродильних бактерій, що обумовлено надмірним наявністю в раціоні вуглеводів. Процеси бродіння викликають такі продукти, як мед, борошняні вироби, бобові, капуста, квашені овочі, квас;
    • гнильна — характеризується переважанням гнильних мікроорганізмів у кишечнику, внаслідок надмірного вживання білкових продуктів (м’яса та м’ясних виробів);
    • жирова – виникає після вживання великої кількості жирів.
  • Токсична диспепсія найчастіше виникає в результаті неправильного лікування простий. Велике значення в її етіології мають інфекції – кишкова паличка, сальмонела, стафілокок, віруси і інші бактерії.
  • Парентеральная – виникає як вторинне захворювання на тлі іншої патології. Вона може розвиватися як при шлунково-кишкових захворюваннях, так і при інших хворобах інфекційної природи (менінгіт, отит)

    • Симптоми і ознаки захворювання

    Симптоми розлади залежать від виду диспепсії, до загальних проявів можна віднести:

    • втрата маси тіла у зв’язку з відсутністю апетиту;
    • порушення сну, дитина вередлива і неспокійний;
    • нудота, часте зригування, блювота, відрижка;
    • посилене газоутворення, часте відходження газів;
    • болі в животі, кольки. Живіт роздутий і твердий при пальпації;
    • пронос до 15 раз в день, стілець має грудочки білого або жовтого кольору, слиз. При гнильній та бродильної диспепсії є характерний запах.

    Диспепсія у новонароджених носить транзиторний характер і з’являється на 3-5 добу після народження.

    При токсичній формі захворювання крім основних проявів з’являються менінгеальні знаки, гіпотермія, гіпотонія, судоми, непритомність. Шкіра бліда, слизові оболонки синюшні.

    Наслідки захворювання

    Неправильне лікування простої диспепсії може призвести до серйозних порушень обмінних процесів і прояву токсикозу. Затяжний перебіг захворювання може призвести до розвитку дистрофії. У хворих на рахіт або діатезом як ускладнення розладу може розвиватися пієлонефрит або отит.

    Діагностика захворювання

    Діагностика включає в себе:

  • Огляд лікарем педіатром і дитячим гастроентерологом.
  • Інструментальні обстеження:
    • УЗД органів травлення;
    • рентгенографія шлунка;
    • езофагогастродуоденоскопія;
    • электрогастрография;
    • дуоденальне або шлункове зондування;
    • рН-метрія.
  • Лабораторні аналізи:
    • аналіз калу на H. Pylori;
    • біохімічний аналіз крові;
    • аналіз крові та сечі на наявність ферментів підшлункової залози;
    • бактеріологічний посів калу;
    • аналіз калу на яйця глист;
    • копрограма.

    • При ураженні нервової системи діти повинні бути обстежені дитячим неврологом і психологом.

    Диспепсію важливо диференціювати від лактозною недостатності, ознак дисбактеріозу, гельмінтозів, целіакії, хронічного ентериту і коліту у дітей.

    Лікування диспепсії

    Лікування простої диспепсії проводиться в домашніх умовах і має такі компоненти:

  • Дієта. Водно-чайна пауза на 6-8 годин.
  • Регідратація. З цією метою призначають внутрішньо глюкози розчин 2%, Регідрон, 0,9% розчин натрію хлориду, кип’ячену воду, Ораліт. Кількість необхідної рідини розраховується за пропорції 150 мл на кожен кілограм ваги дитини.
  • Ферментотерапія. Для нормалізації травлення призначають Креон. Для старших дітей Мезим, Фестал або Дигестал.
  • Симптоматична терапія. При кольках – клізма з валеріаною, компрес на живіт. При метеоризмі – Смекта, Ентеросгель, Атоксіл.
  • Відновлення мікрофлори. Призначають курс еубіотиків – Біфідум, Лінекс, Біфіформ, Лактіалє Бебі.

    • Лікування токсичної диспепсії проходить в умовах стаціонару і включає наступні етапи:

  • Промивання шлунка.
  • Водно-чайна пауза на 12-24 години.
  • Регідратаційна терапія: при легкій формі зневоднення рідина приймається через рот; при середньому ступені 2/3 розрахованої рідини через рот і 1/3 внутрішньовенно; при важкому ступені – 1/3 через рот, а 2/3 внутрішньовенно.
  • Антибіотикотерапія.
  • Відновлення мікрофлори.
  • Симптоматична терапія при гіпертермії, парезі кишечника і судомах.

    • Парентеральная диспепсія лікується шляхом усунення основного захворювання і проведенням регідратації.

    Коментар нашого спеціаліста

    Значно знизити ризик виникнення диспепсії у дитини можна. Велику роль у профілактиці диспепсії у немовлят відіграє правильне харчування. Батькам не слід поспішати з введенням прикорму і знайомити малюка одночасно з декількома видами продуктів. Також слід дотримуватися правил гігієни при годуванні, ретельно мити і дезінфікувати всі столові прилади дитини до року.

    Старшим дітям слід прищеплювати принципи здорового харчування і обмежити вживання фастфуду та інших шкідливих продуктів.

    Значно знизити ризик виникнення диспепсії можна шляхом регулярних профілактичних оглядів у педіатра.

    Слід пам’ятати, що вчасно виявлена і вилікувана харчова інфекція не несе небезпеки для дитини.

    Наші рекомендацииФильм BBC Розум людини Риб’ячий жир для дітей ЗаголовокФильм BBC Розум людини Риб’ячий жир для дітейЗаголовокРИНИТ/ СОПЛІ у дітей/ профілактика,аспірація,лікування!ЗаголовокУ дитини болить живіт – Школа доктора Комаровського

    Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
    Здоровий спосіб життя