Дорсопатія: що це таке? Види захворювання та принципи лікування

Дорсопатія хребта – збірний термін, що характеризує дегенеративно-трофічні зміни в хребцях і навколохребцеві тканинах хребта. Це часта патологія у людей старше 35 років. Лікування спрямоване на зменшення болю. По мірі стихання явищ захворювання, проводиться комплексна терапія змін хрящів і тканин хребта, їх відновлення.
Зміст:

  • Дорсопатія – що це таке? Причини і механізм її розвитку
  • Види дорсопатий
  • Клінічні прояви дорсопатії
  • Діагностика
  • Терапія

Дорсопатія – що це таке? Причини і механізм її розвитку

Термін дорсопатія з латинської мови перекладається як хвороба спини. Хребет являє собою складну структуру, яка витримує значні навантаження, пов’язані з вертикальним положенням тіла людини. До 30 років в організмі переважають процеси анаболізму (синтез і відновлення тканин), надалі відбувається процес інволюції і дегенеративних змін тканин хребта, в першу чергу хрящів міжхребцевих дисків. Це призводить до деформації хребців, обмеження спинномозкових корінців, запалення навколохребцеві м’язів і тканин. Дорсопатія розвивається не у всіх людей, є фактори, що сприяють її появі:

  • Спадковість – висока ймовірність розвитку цієї патології у дітей, батьки яких страждали захворюваннями хребта.
  • Підвищена статичне навантаження на хребет – особи певних професій, пов’язаних з тривалим стоянням (хірурги, перукарі). У цих випадках процес розвивається в поперековому відділі хребта.
  • Малорухливий спосіб життя.
  • Сильна одномоментна навантаження на хребет, пов’язана з підйомом значних вантажів.
  • Вроджені викривлення хребта.
  • Порушення обміну речовин в організмі.
  • Зловживання алкоголем та тютюнопаління.
  • Хронічні інфекції.
  • Недостатнє та незбалансоване харчування.
  • Всі причинні фактори призводять до зміни висоти міжхребцевих дисків, зміни форми тіл хребців і запалення навколохребцеві тканин зі спазмом поперечнополосатой мускулатури і утиском нервових волокон спинного мозку. Як наслідок ці процеси стають незворотними, що може призвести до інвалідності.

    Види дорсопатий

    Згідно міжнародної класифікації виділяють 3 види дорсопатії хребта:

  • Деформуюча дорсопатія – процес починається із змін міжхребцевих дисків, їх висоти і форми. Це впливає на стан хребців, форма яких змінюється (деформація). Формується викривлення хребта з утиском корінців спинного мозку.
  • Вертеброгенная дорсопатія (спондилопатія) – первинні патологічні зміни відбуваються безпосередньо в хребцях, без залучення міжхребцевих дисків. Супроводжуються запальними змінами в навколохребцеві тканинах (зв’язки і м’язи).
  • Дискогенна дорсопатія – характеризується вираженими змінами у властивостях хряща міжхребцевого диска з утворенням протрузій і гриж.
  • По локалізації існують дорсопатії наступних відділів хребта:

    • шийний;
    • грудної;
    • поперековий;
    • полисегментарная дорсопатія – в процес залучені всі відділи хребта, найбільш важка форма патології.

    Види дорсопатії по тимчасовому чиннику:

    • гостра – тривалість до 3-х тижнів;
    • підгостра – від 3-х до 12-ти тижнів;
    • хронічна – понад 12-ти тижнів.

    Клінічні прояви дорсопатії

    Основні симптоми цього захворювання: біль, слабкість у м’язах, парестезія (порушення чутливості шкіри) в областях, що іннервуються пошкодженим спинномозковими корінцями. Існує кілька видів болю:

  • Локальна біль – з’являється в місці зміненого хребця і міжхребцевого диска.
  • Відображена (проекційна) біль – іррадіація болю в область іннервації уражених чутливих корінців.
  • Корінцевий (радикулярна) біль – «простріл» в місці різкого обмеження спинномозкового корінця.
  • М’язова біль – виникає із-за спазму поперечнополосатой мускулатури.
  • Симптоми відрізняються в залежності від ураженого відділу хребта:

  • Шия – з’являється біль у шиї, який посилюється при рухах голови. Крім болю часто буває порушення чутливості і слабкість в руці з боку ураження. Можуть виникати запаморочення та шум у вухах.
  • Грудний відділ – болі у грудній клітці, поколювання в серці та інших органах.
  • Поперек – часто виникають радикулярні болі після руху в попереку, можуть віддавати в ногу. Спостерігаються порушення чутливості, оніміння шкіри ноги. У важких випадках – слабкість в ногах.
  • Діагностика

    Діагноз дорсопатії встановлюється на підставі клінічних симптомів. Для уточнення локалізації і вираженості процесу проводиться інструментальне обстеження – рентгенографія, томографія (комп’ютерна або магнітно-резонансна), клінічний і біохімічний аналізи крові.

    Терапія

    Лікування дорсопатії включає терапію гострого болю і подальшу відновлювальну терапію. У гострому періоді для купірування болю використовуються нестероїдні протизапальні препарати, що вводяться внутрішньом’язово або внутрішньовенно (кетанов, ревмоксикам, диклофенак). По мірі стихання больового синдрому ці препарати призначаються перорально в таблетках. Потім проводиться відновне лікування, яке включає:

  • Міорелаксанти – для зняття спазму м’язів та звільнення корінців (мідокалм).
  • Хондропротектори – відновлення структури хрящів хребта (хондроїтин).
  • Вітаміни групи В – покращує метаболізм у пошкоджених нервових волокнах.
  • Фізіотерапія дозволяє зменшити вираженість хронічного запалення (електрофорез, магнітотерапія).
  • Масаж.
  • Рефлексотерапія, голковколювання – рефлекторно знімає запалення і спазм м’язів.
  • Лікувальна фізкультура – під наглядом лікаря усуває деформації хребців. Вправи спрямовані на ретракція (витягування) хребта.
  • Поява болю в області хребта є сигналом до відвідування лікаря, для ранньої діагностики і лікування дорсопатії, від якої залежить її ефективність. Також для профілактики цього захворювання варто виключити фактори, що впливають на його розвиток.

    Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
    Здоровий спосіб життя