Електроміографія м’язів тазового дна: переваги, протипоказання, підготовка і розшифровка результатів

Зміст статті:

  • Переваги дослідження
  • Показання до обстеження
  • Протипоказання до електроміографії м’язів тазового дна
  • Види процедури
  • Підготовка до дослідження
  • Як проводять електроміографію
  • Розшифровка результатів
  • Можливі ускладнення та наслідки

Дисфункція м’язів тазового дна проявляється болем у статевих органах, прямій кишці, крижах, попереку. Стан провокують різні фактори: травми, захворювання внутрішніх органів, емоційне напруження. Симптоми патології не завжди вказують на ділянку локалізації проблеми. Серед інструментальних методів особливої уваги заслуговує електроміографія м’язів тазового дна. Безболісна процедура визначає ступінь ураження скелетної мускулатури і нервових волокон.

Переваги дослідження

Електроміографія мязів тазового дна: переваги, протипоказання, підготовка і розшифровка результатівПоняття «електроміографія» об’єднало кілька методів дослідження стану м’язів і нервових закінчень. Обстеження дає інформацію про причини дисфункції скелетної мускулатури і підвищеної нервової чутливості. Діагностика заснована на зчитуванні електричних імпульсів м’язів з допомогою контактних електродів і виведення їх на монітор комп’ютера. Миограф записує й аналізує свідчення. Виявлені відхилення від норми говорять про характер ураження м’язів (низькому тонусі, спазмі і т. д.). Неінвазивна безболісна ЕМГ м’язів тазового дна рекомендується пацієнтам будь-якої статі і віку.

Хронічний больовий синдром — одне зі свідчень для проведення електронейроміографії. ЭНМГ м’язів тазового дна виявляє пошкодження і здавлювання периферичних нервових закінчень. Метод оцінює швидкість проходження електричного сигналу по нервах. Дослідження з допомогою миографа можна проводити багаторазово, відстежуючи динаміку лікування патології.

Можливості ЕМГ:

  • виявлення патології м’язів тазового дна на ранніх стадіях;
  • визначення ураження периферичних нервів;
  • результат дає можливість оцінити ступінь дисфункції скелетної мускулатури;
  • демонструє кращі результати при диференційній діагностиці порушень сечовипускання.

Діагностична процедура дозволяє отримати дані, необхідні для призначення адекватної терапії і контролю її ефективності.

Показання до обстеження

Електроміографія мязів тазового дна: переваги, протипоказання, підготовка і розшифровка результатівПацієнта направляють на ЕМГ м’язів тазового дна для визначення їх стану при наступних хворобах:

  • патологія сечовивідних шляхів, нетримання сечі;
  • пролапс органів малого тазу;
  • синдром м’яза, що піднімає задній прохід;
  • синдром обструктивної дефекації;
  • хронічний простатит;
  • синдром разраженного кишечника;
  • хвороби сечової системи;
  • різні види уретриту: гонорейний, гострий.

Симптоми дисфункції скелетної мускулатури в області тазу частіше проявляються у жінок. Вони становлять більшість пацієнтів, що спрямовуються на додаткову діагностику.

У московських клініках вартість голчастою ЕМГ становить 5000 рублів. Розширене обстеження з використанням ректального електрода Святого Мартіна обійдеться в 7000 рублів.

Протипоказання до електроміографії м’язів тазового дна

Електроміографія мязів тазового дна: переваги, протипоказання, підготовка і розшифровка результатівПроведення ЕМГ практично не має протипоказань, але як у будь-якого інструментального обстеження є забороняють фактори:

  • шкірне запалення на ділянці, де має закріплюватися електрод;
  • епілепсія (дію електричних імпульсів може спровокувати напад);
  • психічні розлади;
  • інфекційні захворювання;
  • кардіостимулятор;
  • хвороби серцево судинної системи в гострій стадії.

Для голчастої електроміографії протипоказанням є наявність захворювань, пов’язаних зі згортанням крові.

Види процедури

Електроміографія мязів тазового дна: переваги, протипоказання, підготовка і розшифровка результатівФункціональна діагностика проводиться за допомогою апарату, що складається з двох блоків: електроміографа і електростимулятора. Компактні комп’ютерні системи записують потенціали, що передаються нервово-м’язовою системою, розраховують амплітуду і тривалість латентних періодів, виконують спектральний аналіз. Прилад має комплект електродів, які використовуються для різних методик проведення діагностики. Вони бувають одноразові і багаторазові. Основні види процедури:

  • Поверхнева – простий і безболісний спосіб вивчення активності м’яза. Дисковий електрод накладається на шкірний покрив досліджуваної області. Процедура рекомендована дітям, пацієнтам чутливим до болю або мають протипоказання щодо захворювання крові. Метод підходить для тестування зовнішнього анального сфінктера. При вивченні активності сфінктера уретри використовують пластинчасті електроди, встановлені на катетери. Пряма кишка обстежується за допомогою одноразового ректального електрода, закріпленого на оглядовому рукавичці.
  • Голчаста – процедура супроводжується введенням у м’яз тонкої голки-електроди. Локальна діагностика дає точний результат і розширену інформацію. При вивченні патології тазового дна перевага віддається игольчатому ЕМГ. Перед введенням багаторазові електроди стерилізуються, одноразові розкриваються при пацієнта. Це більш складний метод, що вимагає високої кваліфікації лікаря при розшифровці отриманих результатів.
  • Стимуляційна – діагностика побудована на аналізі реакції м’язів у відповідь на електричне стимулювання. Метод дозволяє визначити ділянку, де переривається контакт нерва і м’яза.

Підготовка до дослідження

Електроміографія мязів тазового дна: переваги, протипоказання, підготовка і розшифровка результатівПеред проведенням процедури пацієнта просять утриматися від вживання деяких продуктів, що збуджують нервову систему:

  • кави;
  • чай;
  • шоколад;
  • газовані напої (кола).

Протягом 3 годин не можна палити. Необхідно повідомити лікаря про прийом медикаментів, що надають дію на нервову систему. Щоб отримати достовірний результат, необхідно перервати терапію за 3-4 дні до дослідження.

Як проводять електроміографію

Електроміографія мязів тазового дна: переваги, протипоказання, підготовка і розшифровка результатівЕлектроміографію м’язів тазового дна проводять протягом 30-60 хвилин. Пацієнт розташовується в спеціальному кріслі. Електрод, який служить датчиком, і місце його кріплення обробляється антисептиком. При поверхневому дослідженні він накладається на шкіру і закріплюється пластиром.

Голка вводиться в м’яз. Перші свідчення записуються в розслабленому стані. Потім лікар просить напружити м’яза. Під час процедури електрод може переміщатися на різні ділянки в межах досліджуваної області. Електрична активність у вигляді зубців і хвиль відображається на моніторі і записується на паперовій стрічці.

Розшифровка результатів

Норми основних показників біоактивності залежать від віку та фізичного стану пацієнта. Якщо отримані дані виходять за їх межі, це свідчить про патологію м’язи і іннервує її периферійного нерва. Отриману запис з апарату ЕМГ у вигляді графіка амплітуд вивчає спеціаліст кабінету діагностики та складає висновок для лікуючого лікаря.

Некоректний результат можливий при наявності значної жирового прошарку в місці вимірювання. Також дані спотворюють проблеми згортання крові.

Можливі ускладнення та наслідки

Деякі пацієнти побоюються наслідків для здоров’я після впливу електричним струмом. Занепокоєння марно, використовуване напруга строго вивірений, воно не завдає шкоди людині. Розряд струму розрахований тільки на скорочення м’яза.

Проведення голчастою ЕМГ може викликати больові відчуття при проколі. Процедура не рекомендується при високій больової чутливості. На місці електрода іноді залишається гематома, яка проходить через тиждень без лікування та ускладнень.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: