Електростимуляція внутрішньотканинною: механізм дії, показання та протипоказання

Внутрішньотканинною електростимуляція — це вплив на патологічний осередок струмами, параметри яких близькі до фізіологічним. Перевага методу полягає в тому, що струм підводиться безпосередньо до хворого органу через спеціальну електродну голку. Таке рішення дозволяє подолати опір шкіри і в рази підвищити ефективність електролікування.

Зміст

  • 1 Принцип дії
  • 2 Показання та протипоказання
  • 3 Як проводиться


Принцип дії

Внутрішньотканинною електростимуляція покращує кровообіг, зменшує біль і відновлює функції нервових волокон.

Ефекти процедури обумовлені фізико-хімічними змінами, які відбуваються у тканинах ураженого органа під впливом струму. Електрорушійна сила викликає перерозподіл іонів (заряджених частинок) в мембран клітин, що призводить до активації біофізичних процесів. В тканинах посилюється вироблення біологічно активних сполук, стимулюються обмінні процеси, підвищується засвоєння поживних речовин.

Найкраще струм поширюється по структурах, що містять велику кількість води: кровоносних і лімфатичних судинах, нервах, м’язах, суглобових хрящів — тому в них всі реакції розвиваються найбільш інтенсивно.

Застосування внутрішньотканинний електростимуляції дозволяє:

  • поліпшити кровообіг в патологічному вогнищі;
  • відновити функції пошкоджених нервів;
  • усунути больовий синдром;
  • розслабити патологічно напружені м’язи.

У порівнянні з іншими методами фізіотерапії, процедура має більш вираженими лікувальними ефектами, до того ж забезпечує більш тривалий період ремісії захворювання.

Струми, які використовуються під час електростимуляції, аналогічні тим, що виробляють нервові клітини людини, тому терапія не викликає ускладнень.

Показання та протипоказання

Внутрішня електростимуляція призначається при широкому колі захворювань:

  • остеоартрозі;
  • артритах;
  • грижах міжхребцевих дисків;
  • травмах опорно-рухового апарату;
  • сколіозі;
  • п’яткової шпори;
  • порушення мозкового кровообігу;
  • остеохондрозі будь-якої локалізації;
  • бронхіальній астмі;
  • мігрені і частих головних болях;
  • вегетосудинної дистонії;
  • парезах нервів, невритах;
  • неврозах;
  • виразкової хвороби і запальних захворюваннях травного тракту (гастриті, коліті і т. д.);
  • енурезі.

Не слід вдаватися до процедури тим, хто страждає:

  • артеріальною гіпертонією 3 ступеня;
  • онкологічним захворюванням;
  • порушеннями згортання крові;
  • психічними розладами;
  • гострими вірусними або інфекційними захворюваннями.

Також не призначається така терапія в період вагітності.

Як проводиться

Процедура проводиться навченим лікарем-фізіотерапевтом. Пацієнта просять прилягти на кушетку. Потім на шкіру йому накладають електрод, що задає напрям струму.

Цей електрод являє собою тонку металеву пластину, нижня частина якої вкрита гідрофільною прокладкою. Перед початком сеансу прокладку змочують теплою водою. Іноді нашкірних пластин може бути дві. В такому випадку вони розташовуються по обидва боки від проекції хворого органу.

В зону, що вимагає лікування, лікар вводить тонку електродну голку, з якої і будуть подаватися біоструми. Процедура не вимагає знеболювання. Спеціаліст виставляє на апараті час лікування і натискає кнопку пуску. В середньому один сеанс триває від 20 до 30 хвилин. Після його завершення пацієнт може відправлятися додому — ніяких додаткових маніпуляцій не потрібно.

Процедури проводяться 1-3 рази в тиждень. Один курс включає в себе 3-8 сеансів.

Внутрішньотканинну електростимуляцію можна застосовувати в якості самостійного методу лікування або в комплексі з медикаментозною терапією, масажем, лікувальною фізкультурою.

Фахівець медичного центру «Медицентр» розповідає про те, що таке внутрішньотканинною електростимуляція:

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Здоровий спосіб життя