Есенціальна гіпертензія: симптоми, лікування

Есенціальна гіпертензія – це найбільш часто зустрічається вид артеріальної гіпертензії (96% всіх випадків), яка супроводжується стабільним підвищенням систолічного тиску вище 140 мм. рт. ст. і діастолічного тиску вище 90 мм. рт. ст. Зв’язок між підйомом артеріального тиску (АТ) і порушенням функцій інших органів при цьому виді гіпертензії не виявляється, це є її відмінною рисою. Підвищення тиску при есенціальній гіпертензії відбувається в стані спокою, і такі скачки тиску в першу чергу призводять до порушення функціонування артерій і серця. При прогресуванні даної патології та відсутності її адекватного лікування у хворого можуть наступати важкі ускладнення, що призводять до інвалідизації і летальності (інсульт, серцева недостатність, інфаркт міокарда).

Зміст

  • 1 Причини і фактори ризику
  • 2 Стадії розвитку
  • 3 Симптоми
  • 4 Ускладнення
  • 5 Лікування


Причини і фактори ризику

Чіткого розуміння причин розвитку есенціальної гіпертензії у сучасній медицині немає. Лікарі вважають, що це захворювання викликається різними факторами, а його закріплення і розвитку сприяють інші причини призводять. Спровокувати появу есенціальної гіпертензії можуть:

  • спадковість;
  • шкідливі звички;
  • вік старше 50 років;
  • ожиріння;
  • гіподинамія;
  • часті стресові ситуації і емоційне перенапруження;
  • нераціональне харчування і надмірне споживання солі;
  • недолік кальцію і магнію в організмі.

Стадії розвитку

У перебігу есенціальної гіпертензії виділяю наступні стадії:

  • I стадія: ПЕКЛО не підвищується більше, ніж до 140-160/90-99 мм рт. ст., протікає безсимптомно, ризик розвитку інсульту або серцевої недостатності становить близько 5%, у 15% пацієнтів можуть розвиватися серцево-судинні патології;
  • II стадія: ПЕКЛО піднімається до 160-180/100-115 мм. рт. ст., у деяких хворих протікає безсимптомно, при обстеженні виявляються ураження органів-мішеней (гіпертрофія лівого шлуночка, після гіпертонічних кризів може спостерігатися протеїнурія і еритроцитурія), ризик розвитку ускладнень зростає до 30%;
  • III стадія: ПЕКЛО піднімається вище 180/115-120 мм. рт. ст., у хворого визначаються ознаки атеросклерозу, частішають гіпертонічні кризи, ризик розвитку ускладнень становить 30%.


Симптоми

На I стадії есенціальної гіпертензії деякі хворі пред’являють скарги на відчуття дискомфорту в психоемоційному стані, але чітко пояснити їх лікаря не можуть. У 70-75% хворих скарги відсутні. Ця стадія есенціальної гіпертензії може тривати 15-20 років.

На II стадії симптоми можуть бути відсутні, але при обстеженні хворого виявляються ознаки ураження органів-мішеней. Іноді спостерігаються гіпертонічні кризи.

На III стадії есенціальної гіпертензії у хворого визначаються ознаки ураження судин і розвиваються тяжкі захворювання судин, серця, головного мозку і нирок. Пацієнти скаржаться на:

  • головні болі;
  • запаморочення;
  • хворобливу реакцію на зміну погоди;
  • болі в області серця;
  • задишку;
  • порушення зору;
  • шум у вухах;
  • тахікардію;
  • слабкість;
  • миготіння мушок перед очима;
  • пітливість;
  • набряки;
  • нудоту;
  • почервоніння обличчя.

Ускладнення

  • Гіпертонічний криз: супроводжується різким підвищенням артеріального тиску вище індивідуальної норми, серцево-судинними і мозковими порушеннями, які можуть призводити до інсульту та інфаркту міокарда.
  • Гипертоническое серце: супроводжується порушенням скорочувальної здатності міокарда і потовщенням стінок серця, може призводити до інфаркту міокарда, раптової коронарної смерті, аритмії або серцевої недостатності.
  • Ураження нирок: проявляються у вигляді поліурії, ніктурії, ниркової недостатності.
  • Ураження очного дна: крововиливи, звуження судин, зниження гостроти зору, сліпота.
  • Ураження ЦНС: порушення пам’яті, головні болі, неуважність, зниження працездатності та інтелектуальних здібностей, гіпертонічна енцефалопатія, порушення мозкового кровообігу, слабоумство, інсульт.
  • Лікування

    Лікування есенціальної гіпертензії може проводитися після ретельного збору анамнезу, огляду і всебічного обстеження пацієнта з допомогою інструментальних та лабораторних методик. Воно включає в себе немедикаментозну і медикаментозну терапію.

    Немедикаментозна терапія спрямована на профілактику ускладнення захворювання і включає в себе такі заходи:

  • Обмеження споживання солі до 5-6 г на добу.
  • Виключення з раціону продуктів харчування, що містять поліненасичені жири.
  • Боротьба із зайвою вагою.
  • Включення в раціон овочів, фруктів, круп, пісного м’яса і макаронних виробів з твердих сортів пшениці.
  • Дотримання питного режиму.
  • Відмова від куріння і алкогольних напоїв.
  • Нормалізація режиму сну.
  • Виняток психоемоційних навантажень і перевтоми.
  • Щоденні прогулянки на свіжому повітрі.
  • Фізичні навантаження, адаптовані до стану здоров’я.
  • Нормалізація режиму та гігієни праці (виключення робіт, які пов’язані з шумом і вібрацією).
  • При систематично повышающемся артеріальному тиску хворим з есенціальною гіпертензією рекомендується прийом гіпотензивних засобів. Підбір лікарських препаратів може здійснюватися тільки лікарем, після аналізу всіх даних діагностичного обстеження. Для зниження артеріального тиску можуть застосовуватися:

    • седативні засоби: Резерпін, Раунатин, Вінкамін, Апрессін, Магнію сульфат;
    • антиадренергические засоби: Изобарин, Редеграм, Допегит;
    • антагоністи кальцію: Ніфедипін, Верампил, Дилтіазем, Коринфар;
    • блокатори рецепторів ангіотензину II: Навитен, Валсартан, Лозартан, Лориста Н;
    • сечогінні засоби: Гідрохлортіазид, Буметанид, Бринальдикс, Триамтерен, Гигротон, Хлорталідон, Спіронолактон;
    • бета-блокатори: Анаприлін, Тимол, Тразікор, Атенолол;
    • інгібітори АПФ: Лізиноприл, Каптоприл, Еналаприл;
    • вазодилататори: Апрессін, Міноксидил, Гиперстат.

    Алгоритм призначення гіпотензивної терапії

    Для купірування гіпертонічного кризу можуть застосовуватися спазмолітичні засоби (Дибазол), ?2-адреноміметики (Клофелін, Клонідин), гангліоблокатори (Бензогексоній, Пентамін) та інші препарати.

    Показаннями до госпіталізації хворих з есенціальною гіпертензією служать:

    • складність підбору комплексної медикаментозної терапії;
    • гіпертонічні кризи, які не можуть купуватися амбулаторно, і гіпертонічні кризи з ознаками гіпертонічної енцефалопатії (сплутаність свідомості, нудота, блювання);
    • необхідність проведення складних та інвазивних діагностичних методик;
    • ускладнення, викликані гіпертензією.
    Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
    Здоровий спосіб життя