Есенціальна гіпертензія – це найбільш часто зустрічається вид артеріальної гіпертензії (96% всіх випадків), яка супроводжується стабільним підвищенням систолічного тиску вище 140 мм. рт. ст. і діастолічного тиску вище 90 мм. рт. ст. Зв’язок між підйомом артеріального тиску (АТ) і порушенням функцій інших органів при цьому виді гіпертензії не виявляється, це є її відмінною рисою. Підвищення тиску при есенціальній гіпертензії відбувається в стані спокою, і такі скачки тиску в першу чергу призводять до порушення функціонування артерій і серця. При прогресуванні даної патології та відсутності її адекватного лікування у хворого можуть наступати важкі ускладнення, що призводять до інвалідизації і летальності (інсульт, серцева недостатність, інфаркт міокарда).
Зміст
- 1 Причини і фактори ризику
- 2 Стадії розвитку
- 3 Симптоми
- 4 Ускладнення
- 5 Лікування
Причини і фактори ризику
Чіткого розуміння причин розвитку есенціальної гіпертензії у сучасній медицині немає. Лікарі вважають, що це захворювання викликається різними факторами, а його закріплення і розвитку сприяють інші причини призводять. Спровокувати появу есенціальної гіпертензії можуть:
- спадковість;
- шкідливі звички;
- вік старше 50 років;
- ожиріння;
- гіподинамія;
- часті стресові ситуації і емоційне перенапруження;
- нераціональне харчування і надмірне споживання солі;
- недолік кальцію і магнію в організмі.
Стадії розвитку
У перебігу есенціальної гіпертензії виділяю наступні стадії:
- I стадія: ПЕКЛО не підвищується більше, ніж до 140-160/90-99 мм рт. ст., протікає безсимптомно, ризик розвитку інсульту або серцевої недостатності становить близько 5%, у 15% пацієнтів можуть розвиватися серцево-судинні патології;
- II стадія: ПЕКЛО піднімається до 160-180/100-115 мм. рт. ст., у деяких хворих протікає безсимптомно, при обстеженні виявляються ураження органів-мішеней (гіпертрофія лівого шлуночка, після гіпертонічних кризів може спостерігатися протеїнурія і еритроцитурія), ризик розвитку ускладнень зростає до 30%;
- III стадія: ПЕКЛО піднімається вище 180/115-120 мм. рт. ст., у хворого визначаються ознаки атеросклерозу, частішають гіпертонічні кризи, ризик розвитку ускладнень становить 30%.
Симптоми
На I стадії есенціальної гіпертензії деякі хворі пред’являють скарги на відчуття дискомфорту в психоемоційному стані, але чітко пояснити їх лікаря не можуть. У 70-75% хворих скарги відсутні. Ця стадія есенціальної гіпертензії може тривати 15-20 років.
На II стадії симптоми можуть бути відсутні, але при обстеженні хворого виявляються ознаки ураження органів-мішеней. Іноді спостерігаються гіпертонічні кризи.
На III стадії есенціальної гіпертензії у хворого визначаються ознаки ураження судин і розвиваються тяжкі захворювання судин, серця, головного мозку і нирок. Пацієнти скаржаться на:
- головні болі;
- запаморочення;
- хворобливу реакцію на зміну погоди;
- болі в області серця;
- задишку;
- порушення зору;
- шум у вухах;
- тахікардію;
- слабкість;
- миготіння мушок перед очима;
- пітливість;
- набряки;
- нудоту;
- почервоніння обличчя.
Ускладнення
Лікування
Лікування есенціальної гіпертензії може проводитися після ретельного збору анамнезу, огляду і всебічного обстеження пацієнта з допомогою інструментальних та лабораторних методик. Воно включає в себе немедикаментозну і медикаментозну терапію.
Немедикаментозна терапія спрямована на профілактику ускладнення захворювання і включає в себе такі заходи:
При систематично повышающемся артеріальному тиску хворим з есенціальною гіпертензією рекомендується прийом гіпотензивних засобів. Підбір лікарських препаратів може здійснюватися тільки лікарем, після аналізу всіх даних діагностичного обстеження. Для зниження артеріального тиску можуть застосовуватися:
- седативні засоби: Резерпін, Раунатин, Вінкамін, Апрессін, Магнію сульфат;
- антиадренергические засоби: Изобарин, Редеграм, Допегит;
- антагоністи кальцію: Ніфедипін, Верампил, Дилтіазем, Коринфар;
- блокатори рецепторів ангіотензину II: Навитен, Валсартан, Лозартан, Лориста Н;
- сечогінні засоби: Гідрохлортіазид, Буметанид, Бринальдикс, Триамтерен, Гигротон, Хлорталідон, Спіронолактон;
- бета-блокатори: Анаприлін, Тимол, Тразікор, Атенолол;
- інгібітори АПФ: Лізиноприл, Каптоприл, Еналаприл;
- вазодилататори: Апрессін, Міноксидил, Гиперстат.
Алгоритм призначення гіпотензивної терапії
Для купірування гіпертонічного кризу можуть застосовуватися спазмолітичні засоби (Дибазол), ?2-адреноміметики (Клофелін, Клонідин), гангліоблокатори (Бензогексоній, Пентамін) та інші препарати.
Показаннями до госпіталізації хворих з есенціальною гіпертензією служать:
- складність підбору комплексної медикаментозної терапії;
- гіпертонічні кризи, які не можуть купуватися амбулаторно, і гіпертонічні кризи з ознаками гіпертонічної енцефалопатії (сплутаність свідомості, нудота, блювання);
- необхідність проведення складних та інвазивних діагностичних методик;
- ускладнення, викликані гіпертензією.