Гастродуоденіт відноситься до поєднаним патологія травного тракту характеризується запаленням епітеліальної оболонки дванадцятипалої кишки і пілоричного відділу шлунка, прилеглого до хребетного стовпа. Захворювання рідко буває первинним: частіше спостерігається низхідний або висхідний запальний процес, який розвивається на тлі неправильного лікування гастриту або дуоденіту. Патологія може бути локальною, коли запалюється конкретну ділянку слизової шлунка або дванадцятипалої кишки, або поширеної (значним запаленням, в яке залучаються всі ділянки проксимального відділу тонкої кишки і пілоричного частини шлунка).
Гастродуоденіт у дітей в більшості випадків є результатом незбалансованого, нерегулярного харчування з низьким вмістом вітамінів, макро – і мікроелементів і рослинної клітковини на тлі рясного споживання жирів, простих вуглеводів, солі і спецій. Приблизно у 17 % дітей захворювання розвивається під впливом ендогенних (внутрішніх) чинників, до яких належать патології внутрішніх органів, тому сподіватися на те, що гастродуоденіт пройде сам по собі, не можна. Навіть якщо вдасться ввести дитину в стан тривалої ремісії, не можна повністю виключити ймовірність повторного рецидиву, тому для лікування будь-яких форм хвороби застосовуються схеми радикальної терапії.
Гастродуоденіт: симптоми і лікування у дітей
Причини і фактори ризику
Зміст
- 1 Причини і фактори ризику
- 2 Роль харчування
- 3 Ознаки і симптоми
- 4 Діагностика: аналізи і обстеження
- 5 Медикаментозне лікування
- 5.1 Допоміжна терапія
- 6 Лікування в період ремісії
- 6.1 Лікування мінеральною водою
- 6.2 Фізіотерапія
- 6.3 ЛФК
- 7 Дієта
- 7.1 Відео — Хронічний гастрит у дітей
Фахівці виділяють два основних фактори, що підвищують ймовірність розвитку гастродуоденіту у дітей з різних вікових груп:
- підвищення кислотності шлунково-кишкової середовища (допустима концентрація хлороводню в шлунку становить до 0,6 %);
- зниження секреторної активності залоз, розташованих у слизових оболонках шлунка і дванадцятипалої кишки, і пов’язане з цим зменшення слизу, який захищає м’язову і серозну оболонку органів від пошкодження.
Подібні порушення у дітей часто є наслідком гормональних та ендокринних розладів (цукрового діабету, надниркової недостатності, гіпертиреозу), захворювань жовчного міхура, печінки та інших органів гепатобіліарної системи. Велике значення має дотримання гігієни, так як однією з причин розвитку гастродуоденіту у дітей у віці від 1 до 7 років названо попадання у травний тракт пестицидів. Це хімічні речовини, які застосовуються для знищення бур’янів і шкідників в сільськогосподарській промисловості.
Слизова шлунка при гастродуоденіті і гастриті
Важливо! Причиною інфекційного гастродуоденіту є велике обсіменіння епітеліальної оболонки ШЛУНКОВО-кишкового тракту бактеріями Helicobacter pylori. Для діагностики цієї форми захворювання застосовуються комплексні методи обстеження, які включають гістологію, дихальний тест і бактеріоскопію.
Роль харчування
В дитячому і підлітковому віці головним фактором, що провокує запальні процеси у слизових шлунково-кишкового тракту, є неправильне харчування. Батьки повинні дуже відповідально підходити до вибору продуктів для дитячого раціону, так як неякісні, несвіжі і містять велику кількість хімічних добавок продукти негативно впливають на роботу органів травлення, стан імунної системи, фізичний та інтелектуальний розвиток дитини.
У дитячому віці головним фактором, що провокує гастродуоденіт, є неправильне харчування
Викликати гостре запалення шлунка і дванадцятипалої кишки можуть газовані напої, особливо лимонади, майже наполовину складаються з консервантів, ароматизаторів, барвників і підсилювачів смаку та аромату. Негативно впливають на слизову оболонку ШКТ смажені, гострі, копчені страви, мариновані овочі (якщо при маринуванні використовувався оцет), ковбаси та сосиски, солодощі. Якщо дитина вживає ці продукти нечасто, великої шкоди не буде, але при регулярному включення їх в дитячий раціон можуть розвиватися хронічні запальні процеси, що призводять до дистрофії клітин епітелію та їх некрозу.
Впливати на механізм розвитку гострого або хронічного запалення в різних відділах травного тракту можуть такі категорії продуктів:
- цільне (парне) коров’яче молоко;
- продукти з вичерпаним терміном придатності;
- продукти, при зберіганні яких не дотримувався температурний режим і гігієнічні умови;
- будь-які продукти, у складі яких присутні харчові добавки.
Незбиране коров’яче молоко має значний вплив на механізм розвитку гострого або хронічного запалення
Зверніть увагу! Навіть якщо на етикетці зазначено, що у складі використовуються тільки натуральні харчові добавки, наприклад, природні барвники, вживати їх часто і у великій кількості не можна. Навіть нешкідливі барвники (каротиноїди, хлорофіли) у великих концентраціях можуть надавати виражену токсичну дію і викликати запалення шлунка і кишечника.
Ознаки і симптоми
Розпізнати гастродуоденіт у дітей самостійно виходить не завжди, так як ознаки захворювання часто мають змазане протягом можуть «маскуватися» під прояви інших захворювань. Дитина може скаржитися на нудоту, відсутність апетиту, біль у верхній частині живота, локалізація яких залежить від розташування вогнища запалення. Інтенсивність болю у всіх дітей різна, але частіше больовий синдром має помірну інтенсивність і проявляється тупими або покалывающими (рідше – переймоподібними) відчуттями. У багатьох після їжі виникає відчуття важкості, переповнення, розпирання, яке може супроводжуватися тенезмами помилковими, болісними позивами на дефекацію.
Нудота, відсутність апетиту, біль у верхній частині живота ознаки гастродуоденіту
Стілець при гастродуоденіті нестабільний, може спостерігатися тривалий відсутність випорожнень (запор), раптово переміняється функціональною діареєю. Запах калу стає різким, гнильним (пов’язано з активністю патогенної флори), консистенція розріджується, колір може варіюватися від темно-жовтого до темно-коричневого відтінку. Зелений кал характерний для гастродуоденіту і зазвичай пов’язаний з інфекційним ураженням кишечника і гострим ентеритом. Блювота при даній патології виникає нечасто і може містити частки жовчі і неперетравленої їжі.
До інших проявів хронічного гастродуоденіту у дитячому віці ставляться:
- почуття болісного печіння за грудиною, у стравоході з можливою іррадіацією в шию (печія);
- відрижка з неприємним запахом;
- шлункові та кишкові спазми;
- головний біль;
- розлад сну;
- блідість шкірних покривів і слизових оболонок порожнини рота;
- анемія (недокрів’я).
Атрофічний гастродуоденіт
Загальний стан дітей з гастродуоденітом оцінюється як задовільний. У багатьох спостерігається підвищена слабкість, швидка стомлюваність, з’являються симптоми астенії – хронічної втоми. Порушення обмінних процесів, погане всмоктування вітамінів і мінералів, – все це призводить до дефіциту необхідних для організму речовин і змін у роботі різних органів і систем. Дитина може скаржитися на зниження гостроти зору, задишку, м’язові і суглобові болі. Оцінити всі ці симптоми в сукупності і поставити попередній діагноз зможе тільки лікар, тому самолікування при подібною симптоматикою неприпустимо.
Діагностика: аналізи і обстеження
Якщо причиною гастродуоденіту став хелікобактеріоз, потрібно комбіноване антибактеріальне лікування, тому виявлення бактерій Helicobacter pylori у слизових шлунково-кишкового тракту є основним етапом первинної діагностики. Для цього дитині призначається гістологічне дослідження, що дозволяє не тільки виявити наявність патогенної флори та її кількісний склад, але й оцінити ступінь дистрофічних змін епітелію і виявити локалізацію запального процесу.
Проникнення Helicobacter pylori
Для оцінки секреторної функції шлунки проводиться внутрішньошлункова рН-метрія, необхідна для вимірювання концентрації соляної кислоти в шлунку і дванадцятипалої кишці. Дослідження проводиться за допомогою спеціального зонда, який вводиться в шлунок і має вбудовані електроди. Нормальними для дітей у віці від 5 до 12 років вважаються такі показники:
- на порожній шлунок – від 1,7 до 2,5;
- після введення стимулятора – від 1,5 до 2,5.
Ендоскопічні методи обстеження дозволяють оцінити зовнішній вигляд і ступінь дистрофічних змін в клітинах епітелію, наявність набряку, ознак гіперемія слизової. Для обстеження моторної функції шлунка застосовується антродуоденальная манометрія або электрогастроэнтерография.
Ендоскопічні методи обстеження
Більш щадним методом діагностики є УЗД шлунка. Процедура вимагає спеціальної підготовки: за півгодини до дослідження дитині необхідно випити від 700 мл до 1 літра кип’яченої води. Для підготовки не підійдуть інші рідини, так як вони можуть ускладнювати візуалізацію і спотворювати результати обстеження.
Важливо! При гастродуоденіті, ускладненому непрохідністю дванадцятипалої кишки, стеноз воротаря шлунка, пухлинами шлунка і тонкого кишечника, показано проведення рентгенографії з використанням контрастних речовин, наприклад, розчину барію.
Медикаментозне лікування
Основний медикаментозного протоколу лікування є радикальна терапія, направлена на ерадикацію інфекційного збудника і усунення Нр-інфекції. Для цього застосовуються комбінації метронідазолу та амоксициліну – антибіотик з групи напівсинтетичних пеніцилінів з широким спектром антибактеріальної активності. Дітям метронідазол зазвичай вводиться інфузійних або ін’єкційним шляхом у вену.
Основний медикаментозного лікування є радикальна терапія, направлена на ерадикацію інфекційного збудника і усунення Нр-інфекції
Дозування залежить від віку та маси тіла і становить:
- старше 12 років – 500 мг внутрішньовенно зі швидкістю 5 мл/хв;
- до 12 років – 7,5 мг/кг внутрішньовенно розділити на 3 застосування.
Інтервал між введенням не повинен бути менше 8 годин.
Амоксицилін дітям, що страждають виразковою хворобою або шлунково-кишковими кровотечами, краще призначати в комбінації з клавуланової кислоти (Амоксиклав, Аугментин, Флемоксин). Дітям віком до 3 років ліки даються у формі суспензії в дозі 125 мг 3 рази на день. Починаючи з трирічного віку, препарат можна давати у формі капсул і таблеток, якщо дитина вміє приймати всередину дані лікарські форми. Дозування для дітей віком від 2 до 10 років становить 125-250 мг 3 рази на день. Після 10 років препарати амоксициліну даються у дорослому дозуванні – по 500 мг 3 рази на день. При важких формах гастродуоденіту або великому поширеному обсіменіння бактеріями Helicobacter pylori добова доза може бути збільшена до 3 г амоксициліну.
Тривалість антибактеріальної терапії у дітей складає від 10 до 14 днів.
Методи терапії при гастродуоденіті
Важливо! Ерадикація Helicobacter pylori обов’язково включає в себе застосування препаратів вісмуту (Де-нол, Бисмофальк, Ескейп, Улькавис) і блокаторів протонного насоса (Омепразол, Рабепразол, Пантопразол). Ліки з групи ІПП повинні призначатися тільки лікарем, оскільки деякі лікарі кажуть їх вживання недоцільним і неприпустимим для лікування патологій шлунково-кишкового тракту і дітей і підлітків молодше 15 років.
Допоміжна терапія
Додаткові препарати необхідно підбирати індивідуально, виходячи з віку дитини, симптомів, їх тяжкості, ступеня трофічних змін епітелію і локалізації вогнища запалення.
Препарати
Фармакологічна группаДействиеПрепаратыИзображение
Маалокс
Ренні
Маалокс
Рабепразол
Рабепразол
Зантак
Ранисан
Фамотидин
Фамотидин
Мотилак
Мотиліум
Мотилак
Поліфепан
Полісорб
Активоване вугілля
Полісорб
Незалежно від форми гастродуоденіту, дитині призначаються вітамінні препарати, перш за все, вітаміни групи B.
Лікування в період ремісії
Усунення симптомів гастродуоденіту ще не говорить про повне одужання дитини, тому лікування потрібно продовжувати і після досягнення стабільної ремісії. Комплексна терапія включає застосування фізіотерапевтичних методів, фітотерапія, ЛФК та інші способи, деякі з яких перераховані нижче.
Лікування мінеральною водою
Мінеральну воду при захворюванні можна давати лише з дозволу фахівця, так як вода з різних джерел має різний рівень мінералізації та вмісту лугів. Гастроентерологи радять використовувати для терапії хронічного гастродуоденіту воду наступних марок:
- Єсентуки № 4;
- Куртяевская;
- Нарзан;
- Єсентуки № 17;
- Боржомі.
Мінеральна вода Єсентуки № 4 і № 17
Перед вживанням її необхідно підігріти до температури 35°-36°. Давати воду дитині необхідно за 1 годину до їжі по 120-150 мл 3 рази на день. Тривалість лікування – 14 днів.
Фізіотерапія
Фізіотерапевтичні процедури допомагають відновити нормальний кровообіг у судинах шлунка і кишечника, усунути застійні явища, підвищити резистентність слизових оболонок, усунути запальні процеси. Найбільш популярними і ефективними методами лікування гастродуоденита в дитячому віці є:
- гідротерапія;
- електрофорез;
- магнітотерапія;
- УВЧ;
- лікування лазером.
Пошкодження слизової шлунка при гастродуоденіті
У деяких клініках для лікування дітей використовується метод впливу магнітного поля високої частоти (індуктотермія), але для даного виду терапії є певні протипоказання, тому він підходить не всім.
ЛФК
Комплекс лікувальної фізкультури для пацієнтів молодше 14 років повинен підбиратися індивідуально лікарем з урахуванням вікових особливостей і наявних хронічних захворювань. Він може включати різні повороти, нахили, оздоровчу ходьбу, присідання, статичні вправи. Виключається робота з вагою, різкі ривки та підтягування.
Комплекс лікувальної фізкультури для пацієнтів молодше 14 років повинен підбиратися індивідуально лікарем
Дієта
Дуже важливо при будь-якій формі гастродуоденіту у дітей дотримуватися рекомендації по харчуванню. Це необхідно для зниження навантаження на запалений шлунок і кишечник, зменшення ферментативної активності та швидкого загоєння пошкодженої слизової оболонки. З раціону дитини необхідно виключити будь-які страви і продукти, які можуть дратувати шлунок і сприяти подразнення епітелію. До таких продуктів відносяться спеції, маринади, жирні соуси, ковбаси, розсіл, копченості, сало. З солодощів допускається вживання невеликої кількості зефіру, мармеладу, пастили або суфле. Згущене молоко, торти, тістечка, кольорову карамель необхідно прибрати з меню.
При будь-якій формі гастродуоденіту у дітей необхідно дотримувати рекомендації по харчуванню
При організації харчування необхідно дотримуватися принцип дробности: 5-6 разів на день невеликими порціями. Із способів термічної обробки їжі перевагу слід віддавати відварювання, запікання або гасіння. Сіль і прянощі використовувати в мінімальній кількості.
Діти з хронічним гастродуоденітом потребують щорічного санаторно-курортному лікуванні, індивідуальної реабілітації і відновлення. Велике значення має підвищення імунних властивостей організму. Для цього використовується комплекс загальнозміцнюючих та оздоровчих заходів: загартування, гімнастика, регулярні прогулянки, збалансоване харчування, заняття у воді. У період гострого перебігу рекомендований постільний режим, фізичний і психологічний спокій. При підвищеній нервовій збудливості показано застосування рослинних седативних ліків: пустирника, валеріани.
