Гостре і хронічне розтягнення м’язів руки: особливості лікування

Будь-яка фізична діяльність і активні заняття спортом можуть призвести до травмування м’язів руки. Зазвичай, розтягнення м’язів руки зустрічається у людей, які регулярно стикаються з фізичними навантаженнями. Втім, не є виключенням і люди, що не мають відношення до спорту і фізичної праці. Розтягнення, як відомо, передбачає пошкодження м’яких тканин без порушення їх цілісності. Якщо розтягнення сильне, воно може супроводжуватися надривом м’язових волокон. Про присутність даної патології можна судити про появу крововиливів у тканинах.

Фактори, що сприяють розтягуванню

Причина розтягнення м’язової тканини криється в односпрямованої тязі, що діє при фіксації органу з протилежного боку. Сила тяги, перевищуючи межу опірності тканин, закінчується їх розривом. Існує чимало ситуацій, які можуть спровокувати розтягнення м’язів руки. Причини травмування, пов’язані, насамперед, з навантаженнями, що значно перевищують м’язову еластичність. Однак нерідко розтягування відбувається по волі випадку – наприклад, можна впавши на витягнуті руки, спровокувати травму, звідси заробити розтягнення зап’ястя, або іншої частини руки. Зрозуміло, ступінь розтягування може коливатися в широких межах – від незначних пошкоджень до повного розриву м’язів і зв’язок.

Крім того, розтягнення м’язів руки може бути наслідком наступних ситуацій:

  • удар або падіння;
  • піднімання тягарів;
  • нехтування розминкою (розігрівом м’язів) перед виконанням вправ;
  • різке рух в суглобах, що призводить до перевантаження м’язових волокон.

Як розпізнати розтягнення м’язів руки?

Медицина розрізняє гостре і хронічне розтягнення м’язів руки. Симптоми травмування розрізняють для трьох ступенів важкості:

  • Біль у м’язах терпима, помірна.
  • М’язові волокна ослаблені, у них відчуваються хворобливі скорочення.
  • Відбувається розрив м’язів, що викликає гострий біль.
  • Гостра форма розтягування, зазвичай, спостерігається після травм, ударів, підняття тягарів. Хронічне ж протягом характерно для людей, які регулярно займаються фізичною працею, спортом або іншої рухової активністю. Незалежно від виду та ступеня розтягування, воно завжди викликає хворобливі спазми. Скорочуються м’язи, стабілізуючи найближчий кістковий сегмент, блокують його рух. Даний процес захищає м’язи, зв’язки і суглоби від подальшого, більш сильного, пошкодження.

    Небезпечними ознаками розтягування м’язів руки є відчуття хворобливості, що виникає при пальпації пошкодженого місця, і поява крововиливів в м’язових тканинах, які зазнали травмування. Особливо важкі випадки супроводжуються появою припухлості в тканинах і близько розташованих суглобах. Зазвичай, ознаки розтягнення зникають через кілька днів – швидкість лікування визначається ступенем тяжкості травми. При розриві м’язів, хворобливі симптоми присутні протягом місяця.

    Слід зазначити, що клінічна картина при розтягуванні м’язів або зв’язок руки, вельми нагадує симптоми, що супроводжують звичайні удари. Однак, якщо пошкоджуються зв’язки, спостерігається значно більш гостра і різкий біль, ніж при ударах. Якщо травмовані м’язи гояться буквально за кілька днів, то зв’язки, будучи слабо кровоснабжаемыми тканинами, відновлюються значно довше. Взагалі, ці ушкодження непросто диференціювати, а тому клінічна практика, зазвичай, використовує узагальнюючу термінологію «травма м’яких тканин».

    Як лікувати розтягнення м’язів руки?

    Незалежно від виду травмування, не варто братися за самолікування, не маючи поняття про правила лікування розтягування. Стратегія терапії визначається, насамперед, ступенем тяжкості ушкодження. Про лікуванні вдома можна говорити тільки в разі незначних розтягнень, при сильних ушкодженнях м’язових волокон, травму слід лікувати амбулаторно.

    Лікування розтягування м’язів руки завжди починається з охолодження місця пошкодження. Подальша терапія характеризується комплексним підходом. Слід зазначити, що особливої уваги потребує не розтягнення м’язів у дітей. Дитина може довгий час не звертати уваги на незначний біль, не повідомляючи дорослим про травмування. До того ж, ознаки розтягнення візуально можна помітити не відразу.

    Прикладання міхура, наповнений льодом, до травмованого місця, проводиться кожні чотири години. Час одноразового прикладання – півгодини. Щоб уникнути обмороження при охолоджуючих процедур, необхідно під холодний міхур підкласти тонке рушник або серветку. Після декількох прикладання холоду, на травмоване місце накладають тугу пов’язку, стежачи за забезпеченням нормального кровопостачання.

    Для пов’язки використовується еластичний бинт. Якщо пошкодження важкі, на руку накладається иммобилизирующая пов’язка. В процесі лікування слід виключити найменші фізичні навантаження щодо травмованої кінцівки. Руку бажано тримати в піднятому положенні. Через дві доби міхур з льодом змінюють зігріваючими компресами.

    В особливо важких випадках призначають нестероїдні препарати знеболювального та протизапального дії – гелі, мазі, м’язові релаксанти і ін’єкції. Так, зовнішньо, при розтягненнях м’язів руки, рекомендують застосовувати креми «Ибалгин» або «Кетонал», гелі «Нурофен» або «Долобене», а також мазь «Апізартрон». Призначають також знеболюючі препарати внутрішнього прийому: «Диклофенак», «Нурофен», «Ибалгин».

    Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
    Здоровий спосіб життя