Гострий гнійний отит у дитини: фізіолікування та реабілітація

Гострий гнійний отит у дитини: фізіолікування та реабілітація

Під гострим гнійним отитом у дітей зазвичай мають на увазі гостре гнійне запалення середнього вуха. Дана патологія є досить поширеною, практично кожна дитина хоч раз у житті хворів отитом. Причому у дітей ця недуга зустрічається набагато частіше, ніж у дорослих. Це пов’язано з анатомічними особливостями і станом імунної системи. Хвороба часто рецидивує, може мати тяжкий перебіг і ускладнюватися серйозної внутрішньочерепною патологією.

Зміст

  • 1 Причини захворювання
  • 2 Стадії хвороби
  • 3 Клінічні прояви
  • 4 Ускладнення гострого гнійного отиту
  • 5 Діагностика
  • 6 Лікування
  • 7 Фізіолікування
  • 8 Профілактика отиту
  • 9 Висновок


Причини захворювання

У фізіологічних умовах слизова оболонка барабанної порожнини стерильна. Гнійний отит розвивається внаслідок проникнення туди патогенних бактерій (стрепто-, стафілококів та ін). Часто він є вторинним після перенесеної ГРВІ, кору, скарлатини та ін

У новонароджених в барабанної порожнини виявляються залишки миксоидной тканини, яка є живильним середовищем для мікроорганізмів. Також при виникненні отитів у новонароджених мають значення тривалий безводний період і тривалі пологи, коли зараження відбувається від матері при наявності хронічних інфекційних захворювань.

Евакуація різних секретів з порожнини середнього вуха в носоглотку здійснюється завдяки захисної функції мукоциліарного бар’єру слухової труби. У дітей раннього віку коротка і широка слухова труба, без вигинів, може постійно зяяти, тому в барабанну порожнину інфекція легко поширюється з носо – і ротоглотки. Іноді туди потрапляють харчові маси при відрижці. Джерелом інфекції можуть бути аденоїди. При утрудненні носового дихання, спричиненої частими ринофарингитами, гіпертрофією трубних мигдаликів, аденоидными вегетациями, підвищується ризик виникнення отитів. У деяких випадках мікроорганізми можуть проникати в барабанну порожнину з боку зовнішнього слухового проходу. Зазвичай це відбувається при порушенні цілісності барабанної перетинки. При септичних станах інфекційні агенти поширюються зі струмом крові.

Стадії хвороби

  • Гострий гнійний отит у дитини: фізіолікування та реабілітаціяГострий євстахіїт (запалення слизової оболонки слухової труби і порушення її функції).
  • Гостре катаральне запалення (заповнення барабанної порожнини серозним ексудатом, ця стадія триває близько трьох днів і лікування може зупинити прогресування хвороби).
  • Гнійна доперфоративная фаза (ексудат стає гнійним, підвищується тиск у барабанній порожнині з’являється загроза його переміщення у внутрішнє вухо або в порожнину черепа).
  • Постперфоративная фаза (поява перфорації барабанної перетинки і витікання гною з хворого вуха).
  • Фаза рубцювання (нормалізація загального стану і закриття перфорації рубцем).
  • Відмінною особливістю перебігу гнійних отитів у дітей є те, що одужання може наступати без порушення цілісності барабанної перетинки внаслідок хорошого відтоку через євстахієву трубу, хорошою всмоктуючої здатності слизової оболонки барабанної порожнини, резистентності самої перетинки.

    Клінічні прояви

    Симптоми середнього отиту можуть бути виражені різною мірою в залежності від тяжкості запалення.

    Захворювання часто починається раптово вночі, з підвищення температури тіла до фебрильних цифр, біль у вусі і інтоксикації. У дітей першого року життя симптоми отиту можуть бути слабо виражені. Характерно зміна поведінки. Стан дитини може бути пригніченим, супроводжуватися млявістю, апатією, сонливістю. Або навпаки, дитина неспокійний, примхливий, виконує маятникоподібні рухи головою, не може заснути, плаче, його не заспокоюють заколисування. У зв’язку з посиленням болю при ссанні маленькі діти відмовляються від грудей. Гострий гнійний отит у дитини: фізіолікування та реабілітаціяУ більшості хворих виявляється болючість при натисканні на козелок, але можливі хибно-позитивні реакції. Проводити це дослідження рекомендується під час сну. При важкому перебігу і вираженій інтоксикації з’являються менінгіальні симптоми і порушення свідомості. Це пов’язано з наявністю в дитячому віці численних судинних зв’язків між порожниною черепа і середнім вухом. Діти старшого віку можуть розповісти, що їх турбує зниження слуху, закладеність у вусі, сильна наростаючий біль у вусі, яка віддає в зуби, потилицю і посилюється при чханні, ковтанні, кашлі. Стан поліпшується після евакуації гною з середнього вуха. Часто це відбувається після перфорації барабанної перетинки і появи гноєтечі з вуха.

    У деяких випадках, при високій вірулентності збудника, захворювання протікає дуже бурхливо. Протягом кількох годин на тлі сильної болі у вусі і високої температури у дитини з’являється генетично.


    Ускладнення гострого гнійного отиту

  • Адгезивний отит (утворення спайок в порожнині середнього вуха).
  • Хронічний гнійний отит.
  • Сухий перфоративный отит.
  • Мастоїдит (запалення комірок соскоподібного відростка).
  • Лабіринтит (поразка лабіринту внутрішнього вуха).
  • Менінгіт (втягнення в процес оболонок мозку).
  • Абсцес мозку (обмежений гнійний вогнище в мозковій тканині).
  • Сепсис.
  • Діагностика

    Гострий гнійний отит у дитини: фізіолікування та реабілітаціяДіагноз гострого гнійного отиту встановлюється на підставі клінічної картини, історії захворювання, огляду та обстеження лікарем. Лікар проводить отоскопію, що дозволяє оглянути барабанну перетинку і виявити ознаки захворювання. Слід зазначити, що у дітей грудного віку сама процедура отоскопії може викликати занепокоєння і почервоніння барабанної перетинки, тому краще використовувати для огляду цих хворих пневматичні отоскопы. При необхідності може призначатися рентгенологічне дослідження скроневих кісток, при цьому визначається зниження легкості барабанної порожнини. Всім хворим проводиться дослідження крові, де виявляється підвищення лейкоцитів, швидкості осідання еритроцитів.

    Лікування

    Правильна діагностика і раціональна терапія, призначена в перші години захворювання, має велике значення для подальшого перебігу гнійного отиту, запобігає ускладнення і зниження слуху. Лікування призначається лікарем з обов’язковим урахуванням стадії захворювання та його проявів.

    Лікувальні заходи:

    • антибіотикотерапія (застосовуються амінопеніциліни, цефалоспорини, макроліди);
    • нестероїдні протизапальні засоби (ібупрофен, парацетомол);
    • судинозвужувальні краплі в ніс для зменшення набряку і нормалізації прохідності слухової труби (називин, виброцил);
    • вушні краплі отипакс, софрадекс);
    • муколітики (флуімуціл, ацетилцистеїн) при наявності густого і в’язкого відокремлюваного;
    • зігріваючі компреси на хворе вухо;
    • фізіопроцедури;
    • парацентез (розріз спеціальною голкою барабанної перетинки і видалення гнійного вмісту з порожнини середнього вуха).

    Фізіолікування

    Гострий гнійний отит у дитини: фізіолікування та реабілітаціяФізіотерапевтичне лікування призначається з метою зменшення симптомів хвороби, прискорення одужання та відновлення слуху.

    Методи, що сприяють зменшенню запалення:

    • УВЧ-терапія;
    • лазеротерапія;
    • вплив ультразвуком;
    • НВЧ-терапія.

    Методи, надають бактерицидну дію:

    • місцева дарсонвалізація;
    • лікарський эндауральный електрофорез із застосуванням протимікробних засобів;
    • КУФ-опромінення.

    Для зменшення набряку призначається низькочастотна магнітотерапія.

    Профілактика отиту

  • Попередження ГРВІ.
  • Профілактика і лікування захворювань носа і носоглотки.
  • Загартовування.
  • Підвищення імунітету.
  • Часті прогулянки на свіжому повітрі.
  • Водні процедури.
  • Раціональне харчування.
  • Висновок

    Гострий гнійний отит у дитини: фізіолікування та реабілітаціяГострий гнійний отит – це патологія, яка при відсутності своєчасної та адекватної терапії може призвести до небажаних наслідків і загрожувати здоров’ю і життю хворого. Тільки лікар здатний провести необхідне обстеження і призначити правильне лікування з урахуванням тяжкості стану та індивідуальних особливостей організму. Ось тому при виявленні перших ознак захворювання необхідно звернутися до фахівця. У разі гнійного отиту самолікування може бути не тільки неефективним, а й завдати шкоди здоров’ю дитини.

    Школа доктора Комаровського, випуск на тему «Причини отиту і як його лікувати»:

    Телеканал «Білорусь 1», програма «Дитячий лікар», тема випуску «Гнійний отит: як уникнути ускладнень»: