Гострий і хронічний пієлонефрит у дітей: етіологія, патогенез і клініка захворювання, методи профілактики

Гострий і хронічний пієлонефрит у дітей: етіологія, патогенез і клініка захворювання, методи профілактикиПричини розвитку пієлонефриту у дітей можуть бути різними. У ранньому віці він може розвиватися як самостійне захворювання, а також після перенесених захворювань або на тлі вже наявної патології в організмі. У розвитку хвороби має значення і спадковість.

При гострому пієлонефриті симптоми у дітей зазвичай яскраво виражені, виникають скарги на сильний біль в області попереку або в низу живота. Помилкові позиви на сечовипускання можуть бути болючі. Спостерігаються загальні симптоми, пов’язані з інтоксикацією організму, такі, як підвищення температури тіла, блідість шкірних покривів, зниження апетиту, нудота.

При лікуванні пієлонефриту у дітей використовують відвари лікарських трав, які мають сечогінну, антибактеріальну і протизапальну дію. До них відносяться петрушка, кріп, брусниця, звіробій, шавлія, мучниця, календула лікарська, розхідник звичайний.

Біль у попереку може зменшуватися (наприклад, у положенні лежачи) або, навпаки, збільшуватися при зміні положення тіла. Тому важливо укласти малюка так, як йому буде зручно, допомогти прийняти ту позу, в якій біль буде мінімальна. Також ознаками пієлонефриту у дітей можуть бути набряки, але вони можуть бути виражені незначно. Зверніть увагу на колір сечі, зазвичай вона має каламутний колір і неприємний запах.

Симптоми та клінічні рекомендації при лікуванні гострого пієлонефриту у дітей

У маленьких дітей гострий пієлонефрит та його симптоми виражені особливо важко. Може початися блювота, відзначаються сильні болі в животі, розлади випорожнення і сечовипускання. Температура тіла при цьому різко підвищується, вони починають дратуватися по дрібницях, стають млявими, постійно плачуть, втрачають інтерес до ігор і іграшок.

Рекомендації при гострому пієлонефриті у дітей: якщо ви спостерігаєте симптоми даного захворювання, необхідно в першу чергу викликати лікаря. Захворювання має лікувати тільки лікар і тільки в умовах стаціонару. Самолікування в домашніх умовах суворо заборонено, так як це загрожує розвитком серйозних ускладнень. Крім придбаної хронічної форми, може розвинутися гнійне ураження нирок аж до розвитку абсцесу. А це вже не лікується консервативним шляхом, такі пацієнти направляються в хірургічний стаціонар.

У початковий період хвороби пацієнта необхідний постільний режим. Після того, як температура тіла нормалізується, хворого переводять на напівпостільний режим. Провідну роль займає антибактеріальна терапія (амінопеніциліни, у тому числі з клавуланової кислотою, цефалоспорини, карбапенемы, гентаміцин, нітрофурани, препарати налідиксової кислоти). Крім лікарських препаратів, у дітей з гострим пієлонефритом рекомендовано застосування трав, які надають сечогінну дію, володіють протизапальним ефектом. Також не слід нехтувати призначеної фізіотерапією. У їжі повинні бути присутніми продукти, які стимулюють сечовиділення. Це можуть бути різні морси, компоти, фрукти. У літній період корисно давати кавун, який не тільки має діуретичну властивість, але і добре очищає організм. Також слід обмежити вживання солі.

При сильних болях в області попереку призначають спазмолітики (дротаверин, баралгін).

Необхідно слідувати при пієлонефриті у дітей таких рекомендацій: після проведеного лікування гострого захворювання та виписки малюк повинен знаходитися на диспансерному обліку у нефролога, який буде періодично призначати необхідні дослідження і лікування, спрямоване на стійку ремісію захворювання.

Нирки – це основа нашої фільтраційної системи, їх головною функцією є видільна. Це парний орган позбавляє наш організм від непотрібних продуктів, що утворилися в результаті процесу обміну речовин, від зайвих солей і різних токсичних речовин. Також нирки забезпечують водно-сольовий баланс в нашому організмі, грають украй важливу роль в метаболізмі і вироблення специфічних гормонів. Тому від того, чи правильно і чітко працюють ці органи, залежить і стан всього організму. Мінімальні неполадки в роботі нирок відбиваються на всьому дитячому організмі, і це часом дуже серйозні порушення, які впливають на все подальше життя. Тому лікування гострого пієлонефриту у дітей вкрай необхідно організувати швидко і правильно.

Гострий пієлонефрит у дітей, його симптоми і подальше лікування багато в чому визначається характером перебігу захворювання та індивідуальних особливостей організму. Наприклад, ниркові симптоми яскраво виражені з-за поганого відтоку сечі і її затримки. Якщо захворювання настало вперше, основною ознакою може бути тільки лихоманка та інтоксикація.

Діагностика та класифікація пієлонефриту у дітей

Діагностика гострого пієлонефриту у дітей зазвичай проводиться в умовах стаціонару: проводять аналізи сечі (загальний аналіз, проби Нечипоренком та Зимницьким та ін) і крові (загальний аналіз, біохімічний аналіз та ін). Застосовують додаткові методи діагностики пієлонефриту у дітей – ультразвукове дослідження нирок та сечовивідної системи, рентгенологічне дослідження, а також урографію, яку можна провести з використанням рентгеноконтрастної речовини, що дасть найбільш повноцінну картину захворювання. Цистографію і цистоскопію проводять пацієнтам з розладами сечовипускання. Після проведеного дослідження лікуючий лікар призначить раціональне, індивідуально підібране лікування.

Класифікація пієлонефриту у дітей наступна:

  • первинний;
  • вторинний;
  • гострий – гострий пієлонефрит у дітей розвивається в результаті інфекційного процесу, практично завжди супроводжується яскраво вираженою лихоманкою, больовим синдромом та порушенням функції сечостатевої системи;
  • хронічний пієлонефрит у дітей є запаленням тканин нирок і канальців з деструктивними змінами чашково-мискової області та нирки. Хвороба протікає тривало з характерними рецидивами.
  • по стадії захворювання – склеротичний, інфільтративний;
  • виходячи зі ступеня активності недуги– 2, 3, 6, 7, 9.

Ознаки і причини виникнення пієлонефриту у дітей

Гострий і хронічний пієлонефрит у дітей: етіологія, патогенез і клініка захворювання, методи профілактикиІнфекційний процес може виникати в нирці трьома шляхами:

  • гематогенний шлях;
  • висхідний або урогенный;
  • висхідний уздовж стінок сечових шляхів.

Клінічний перебіг пієлонефриту у дітей:

  • лихоманка, озноб;
  • хворобливі відчуття при сечовипусканні, печіння;
  • часте непродуктивне сечовипускання;
  • в сечі, зданої на аналіз, спостерігається протеїнурія, мікрогематурія;
  • надлишок клітинного епітелію.

Гострий і хронічний пієлонефрит у дітей може вражати або тільки одну, або відразу і праву, і ліву нирки. Найчастіше інфекційний процес виникає, коли потрапляють бактерії або віруси повторно нирки з сечового міхура або з крові. А до антибактеріальної терапії у мікроорганізмів виробляється типова стійкість. Також це може мати зв’язок з частими інфекційними захворюваннями інших органів, наприклад: ГРВІ, грип, ангіна.

Гострий і хронічний пієлонефрит у дітей: етіологія, патогенез і клініка захворювання, методи профілактикиОсновні причини виникнення пієлонефриту у дітей:

  • неправильна гігієна області статевих органів (збільшується кількість бактерій і, як наслідок, проникнення їх через сечовивідні шляхи в чашково-мискову область нирок);
  • неправильна гігієна дівчаток, коли бактерії з анального сфінктера потрапляють в бік уретри;
  • рідка зміна підгузника у немовлят (виникає мікробна середовище в області статевих органів дитини, що допомагає поширенню і потраплянню бактерій в сечовивідні шляхи);
  • супутні інфекційні захворювання або хронічні захворювання сечостатевої системи;
  • причиною виникнення захворювання також може бути надмірна чутливість до хімічних речовин, які використовують для миття ванни або горщика. Потрапляючи в мочевое отвір, вони легко можуть призводити до інфекції сечовивідних шляхів.

Хронічний пієлонефрит у дітей має симптоми такого характеру:

  • малюк, який ходить вже в туалет, починає різко описуватися в ліжку або одязі;
  • сеча мутна, при бактеріологічному посіві виявлені бактерії;
  • скарги на біль в зоні живота, спини.

Як лікувати пієлонефрит у дітей і правильний догляд за дитиною

Гострий і хронічний пієлонефрит у дітей: етіологія, патогенез і клініка захворювання, методи профілактикиЛікування хронічного пієлонефриту у дітей залежить від віку, загального стану організму і тяжкості протікає захворювання. Якщо малюк старше 2 років і захворювання протікає без ускладнень, або ви відмовилися від госпіталізації, тоді йому знадобиться належний домашній догляд.

Як лікувати пієлонефрит у дітей: прийом антибактеріальної терапії починають відразу ж після отримання підсумків бактеріологічного посіву і готового аналізу крові.

Дотримуйтесь інструкцій, коли приходить час давати ліки. Не оканчивайте курс терапії раніше часу, навіть незважаючи на те, що вам здалося, що ваше чадо вже відмінно себе почуває. Клінічні рекомендації при лікуванні пієлонефриту у дітей: перш ніж почати лікувати дитину, слід пройти обстеження на наявність інших хронічних захворювань. Дуже важливо радитися з лікарем, якщо в анамнезі є, зокрема, виразка шлунка або гастрит.

Правильний догляд при пієлонефриті у дітей:

  • дайте можливість вашому чаду вживати багато пиття (мінеральні води, компоти, трав’яні відвари);
  • харчування під час гострого процесу хвороби має бути щадним і повноцінним. Бажано приймати вітамінний комплекс;
  • обов’язково спостерігайте за частотою сечовипускання, кількістю і забарвленням урини. Переконайтеся, що малюк ходить в туалет кожні 3-4 години, що вільний відтік сечі. Утримання її протягом тривалого часу може ускладнити перебіг недуги;
  • після кожного відвідування туалету або зміни підгузника проводите гігієнічні процедури для статевих органів малюка, щоб не допустити поширення бактерій;
  • міняйте постільну і нижню білизну щодня, бажано віддати перевагу бавовняним речей;
  • включіть в раціон журавлинний морс, який можна купити в будь-якому магазині або аптеці;
  • правильно протирайте статеві органи немовляти спереду назад під час зміни пелюшок;
  • тримайте область статевих органів дитини завжди в чистоті.

Як тільки ви помітили перші симптоми пієлонефриту у дітей, лікування у лікаря потрібно розпочинати невідкладно.

Методи профілактики загострень пієлонефриту у дітей

Гострий і хронічний пієлонефрит у дітей: етіологія, патогенез і клініка захворювання, методи профілактикиЯкщо в анамнезі є проблеми з кишечником, проконсультуйтеся з лікарем, оскільки запори можуть тільки погіршити розвиток інфекції. Подальший догляд і профілактика загострень пієлонефриту у дітей полягає в регулярному спостереженні у лікуючого лікаря.

Не забувайте періодично здавати аналізи і перебуваєте під контролем лікаря, щоб уникнути рецидивів або переходу захворювання в хронічну форму.

Добрим діагностичним методом є УЗД сечостатевої системи, яка може надати всю необхідну інформацію про стан нирок, розвиток пієлонефриту у дітей та виявити причини його виникнення.

Після перенесеного захворювання для кращого контролю над станом здоров’я обов’язково потрібно стати на облік до нефролога. Необхідно здавати аналізи сечі після кожного перенесеного інфекційного захворювання. А також контролювати за допомогою УЗД стан нирок та органів сечостатевої системи. При постійних рецидивах проводять антимікробну терапію в комплексі з фізіотерапією, гомеопатією. З метою профілактики пієлонефриту у дітей показано санаторне лікування.

Щоб уберегти здоров’я вашого малюка і уникнути рецидивів, не забувайте про нескладних гігієнічних і профілактичних рекомендаціях:

  • займіться підвищенням імунітету малюка;
  • постійно стежте за гігієною і чистотою.

У разі повторного захворювання завжди потрібно бути готовим до того, що лікування може виявитися досить тривалим.

Гострий і хронічний пієлонефрит у дітей: етіологія, патогенез і клініка захворювання, методи профілактикиПостійне спостереження пацієнтів, що страждають даним захворюванням, передбачає наступне:

  • при загостренні спостереження у нефролога повинно проводитися 1 раз в 10 днів;
  • під час ремісії при правильному лікуванні спостерігатися потрібно 1 раз в місяць;
  • після повного курсу лікування огляд бажано проходити раз в 3 місяці протягом 3 років;
  • до 16 років продовжувати спостереження кожен рік;
  • лабораторні дослідження слід проводити не рідше 1 рази в 1 місяць;
  • біохімічний аналіз до сечі проводять раз в 3-6 місяців;
  • УЗД органів сечостатевої системи і нирок проводять за показаннями.

Зняття хворого з обліку можливе тільки при збереженні ремісії за всіма клінічними та лабораторними показниками без прийому медикаментозної терапії протягом наступних 5 років. Хворі з хронічною формою захворювання спостерігаються до переведення до дорослого терапевта.

Загострення хронічного пієлонефриту у дітей та ускладнення захворювання

Загострення хронічного пієлонефриту у дітей найчастіше відбувається внаслідок неправильно обраної тактики лікування. Рецидив хронічного пієлонефриту у дітей зазвичай виникає навесні або після сильного переохолодження. При цьому болі в попереку вже не такі сильні, як при гострому нападі, часто ниючого характеру.

Ускладнення пієлонефриту у дітей:

  • задишка;
  • малюк дуже млявий і блідий;
  • скарги на слабкість, запаморочення.

Негайно телефонуйте лікаря, якщо ви помітили дані симптоми.

Обов’язково проконсультуйтеся з лікарем, якщо стан не поліпшується після вживання антибіотиків, є скарги на посилення болю в області живота, спини і боків.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: