Грибковий дерматит: причини появи, клінічна картина, лікування захворювання

Не секрет, що грибкова мікрофлора завжди присутня в повітрі або на поверхні шкіри людини. Якщо той здоровий, ніяких патологічних змін не відбувається. Але під впливом певних факторів (про них мова піде нижче) гриби починають активно розмножуватися, а вже їх надмірна кількість і призводить до поступового розвитку захворювання.

Грибковий дерматит: причини появи, клінічна картина, лікування захворювання

Причини появи патології

Зміст статті

  • 1 Причини появи патології
  • 2 Типологічні відмінності
  • 3 Клінічна картина захворювання
  • 4 Підходи до лікування захворювання
    • 4.1 Загальні показання до лікування грибкового дерматиту такі:
    • 4.2 Схожі статті

В основі грибкового дерматиту завжди лежить запалення, спровоковане активністю грибка на шкірі. Мікоз вражає верхній відкритий шар епідермісу.

«У більшості випадків мікози мають рецидивуючий перебіг».

Існує ряд факторів, що сприяють появі та активізації грибка:

  • генетична схильність до патології;
  • хронічний стрес;
  • ослаблений імунітет, що призводить до зниження стійкості організму до впливу шкідливих агентів;
  • гормональний збій;
  • порушення роботи шлунково-кишкового тракту;
  • ослабленість організму як наслідок тривалого використання певних лікарських препаратів (наприклад, антибіотиків);
  • карієс;
  • наявність шкідливих звичок і неправильний раціон харчування.

Заразитися хвороботворними грибами нескладно – для цього досить одного контакту зі шкірою хворої людини. Інфікування може відбутися і через особисті речі, косметику, предмети особистої гігієни. Найбільш вірогідний механізм зараження – невеликі травми шкіри або слизових оболонок, особливо якщо у людини спостерігається гіпергідроз.

Типологічні відмінності

В залежності від того, яка специфіка клінічної картини захворювання, грибкові дерматити ділять на гостро і хронічно протікають; виходячи з поширеності по тілу – на генералізовані, поширені і осередкові. По глибині поразки захворювання підрозділяється на поверхневе і глибоке.

Класифікаційні групи грибкових дерматитів:

  • кератомикозы – захворювання вражає тільки верхній шар епідермісу;
  • кандидоз – патологія поширюється не тільки на шкіру, але і на слизові оболонки, кишечник, статеві органи;
  • дерматомікоз – хвороба, при якій грибковий збудник вражає епідерміс і дерму, а також поширюється на волосисту частину голови, нігті;
  • споротрихоз – патологія зачіпає глибинні шари шкіри, підшкірну клітковину, в особливо важких випадках захворювання поширюється і на внутрішні органи. Осередки локалізації – кінцівки, пахова зона.

Клінічна картина захворювання

Більшість грибкових дерматитів проявляють себе специфічними висипаннями (їх називають «микиды») – це алергічна висипка, що супроводжує запалення, що проявляється у вигляді:

  • пустул, папул – первинні висипання;
  • скоринок – вторинні висипання.

Крім висипу на шкірі, у хворих грибкових дерматитом визначають такі порушення:

  • дисфункція ендокринної системи;
  • імунний збій;
  • підвищений рівень вологості епідермісу.

Додаткові зовнішні симптоми грибкового дерматиту:

  • гіперемія;
  • свербіж і печіння уражених ділянок шкіри;
  • підвищена сухість шкіри;
  • мокнуча висип – бульбашки, всередині яких знаходиться ексудат.

Оскільки грибкові дерматити дуже заразні, їх носії нерідко стають джерелами інфікування оточуючих. При хронічній формі патології страждають нігті та шкіра людини, може початися алопеція.

Оскільки цілісність епідермісу порушується, несвоєчасне лікування може призвести до вторинного інфікування організму (герпес, піодермія). Ускладненням грибкового дерматиту може стати мікробна екзема. Важкі форми патології посилюють симптоми цукрового діабету, хвороб судин, бронхіальної астми і порушень в роботі опорно-рухової системи.

Діагноз ставиться на підставі візуального огляду і аналізу клінічної картини захворювання. Ефективним діагностичним механізмом є використання люмінесцентної лампи, а також дослідження шкірних зіскрібків за допомогою мікроскопа.

Підходи до лікування захворювання

Інкубаційний період при грибковому дерматиті становить від 5 до 7 днів, іноді він триває кілька тижнів.

Лікування грибкового дерматиту триває не більше місяця. Терапевтичний курс включає в себе місцеві препарати та лікарські засоби системної дії. Лікар-дерматолог обов’язково призначить антимикотические таблетки і мазі. Алергічні симптоми, що супроводжують грибкову патологію, усуваються антигістамінними препаратами (наприклад, Н1 – гистаминоблокаторами).

На тлі сверблячки у пацієнтів виникають нервові розлади, пов’язані з порушенням сну, тому їм показані заспокійливі (седативні) лікарські засоби.

В якості імуномодуляторів при грибковому дерматиті використовують вітаміни групи В і С – вони інтенсифікують захисну функцію організму. В особливо важких випадках лікування включає в себе гормональні препарати.

Щоб уникнути вторинного інфікування, часто використовується місцевий негормональний засіб Скін-кап (діюча речовина – піритіон цинку). Цей препарат чинить антибактеріальну, протигрибкову, протизапальну дію на шкіру пацієнта.

Якщо захворювання супроводжується мокнучої висипом, то краще застосовувати аерозоль, якщо висипання виникають на сухій шкірі – крем.

Загальні показання до лікування грибкового дерматиту такі:

  • ретельне дотримання правил особистої гігієни, боротьба з підвищену пітливість (гіпергідроз);
  • прийом системних антимікотичним препаратів (Дифлюкан, Нізорал, Флуконазол, Ламізил). Тривалість курсу лікування становить 15-21 день;
  • уражені ділянки шкіри необхідно обтирати розчином гіпосульфіту натрію (60%), після чого наноситься 6-процентний розчин соляної кислоти. Тривалість терапевтичного курсу – 5 тижнів;
  • використання протягом трьох тижнів місцевих протигрибкових мазей (Канізон, Бифосин, Микозорал);
  • на запущеній стадії захворювання лікують кремом Тербінафін протягом двох тижнів;
  • пацієнтам показана сувора дієта, позбавлена солодкої, солоної їжі, збагачена вітамінами і білками;
  • показані антигістамінні препарати для зниження сверблячки (Діазолін, Зіртек);
  • використання сірчано-дегтярній мазі в якості протизапального засобу;
  • застосування седативних препаратів – настойки півонії, валеріани, Димедролу, Персена.

Крім традиційної терапії, лікування грибкового дерматиту проводять у домашніх умовах, використовуючи перевірені народні рецепти. Найбільш дієві з них наведемо нижче:

  • Геранієве масло. Це відмінний засіб від різних шкірних патологій. Щоб його приготувати, потрібно взяти дві великі ложки подрібнених квіток і листя рослини, помістити їх у півлітрову ємність, після чого залити одним склянкою очищеної соняшникової олії. Спочатку суміш слід настояти протягом тижня в темному місці, після чого помістити на сонце і залишити там на півтора місяця. Готовий продукт ретельно проціджують, переливають в темну ємність і зберігають у холодильнику. Використовувати геранієве масло просто: необхідно кілька разів на день протирати ним уражені грибкових дерматитом місця.
  • Лікарський засіб з барвінку. Столову ложку листя рослини необхідно залити великою склянкою води. Томити відвар слід протягом десяти хвилин на невеликому вогні. Далі суміш охолоджують, проціджують і використовують в якості засобу для прийняття ванни. З макухи барвінку можна зробити компрес.
  • Квітки волошки. Відмінний спосіб позбутися від грибкових висипань на шкірі і побороти нестерпний свербіж. Для приготування лікувального засобу 10 г рослини заливають склянкою окропу. Приймати відвар потрібно по чверті склянки тричі на день за 20 хвилин до їжі.
  • Засіб з березових бруньок. Необхідно взяти в рівних пропорціях березові бруньки і кип’ячену воду. Суміш проварюють протягом 20 хвилин на невеликому вогні. Отриманий засіб проціджують і протирають ним запалені місця.
  • Відваром дубової кори кілька разів в день можна обробляти уражені вогнища епідермісу.
  • Лікування медом – один з варіантів боротьби з грибковим дерматитом. Щоб приготувати цілющу лікарську суміш, необхідно взяти в рівних кількостях свіжовичавлений сік каланхое і бджолиний мед. Інгредієнти змішуються і настоюють протягом тижня. Мазь наноситься на запалені ділянки шкіри – вона добре справляється з сверблячкою і допомагає лікувати бульбашки.
  • Лікування настоянкою кульбаби. Даний лікарський засіб приймають по чверті склянки чотири рази на добу. Щоб приготувати настоянку, необхідно столову ложку подрібненого листя рослини запарити двома склянками окропу. Наполягають засіб протягом тижня.

Грибковим дерматитом страждають люди зі зниженим шкірним і загальним імунітетом, а також ті, хто регулярно піддається стресам. Підвищена пітливість – ось ще один фактор, що провокує розмноження грибкових інфекцій на епідермісі.

Про активізацію грибків можна судити по шкірних висипань, що супроводжуються сильним свербінням. Боротися з цією патологією непросто, лікування вимагає комплексного підходу, який включає в себе прийом протизапальних, антигістамінних, седативних та протигрибкових препаратів системної та місцевої дії. Доповнюється традиційна терапія ефективними домашніми рецептами, які допомагають знизити інтенсивність зовнішніх проявів грибкового дерматиту.

Лікування повинно проводитися тільки під наглядом лікаря – дерматолога, оскільки захворювання може призвести до серйозних ускладнень.