Кандидозний езофагіт: симптоми грибкового захворювання, лікування, препарати

Зміст

1 Чому виникає
2 Симптоматика
3 Різновиди кандидозного езофагіту
4 Як діагностується
5 Як лікується

Кандидозний езофагіт являє собою патологічний синдром в області органів травлення, провокується грибковими мікроорганізмами. Захворювання вражає стінки стравоходу.

Чому виникає

Головний провокуючий фактор активності грибка – ослаблення імунної системи. У поєднанні з нижчеописаними ситуаціями починається розвиток езофагіту.

Новоутворення злоякісного характеру.

Переизбыточная концентрація цукру в кровоносній системі, альтернативна назва – цукровий діабет.

Захворювання, пов’язані з роботою ендокринної системи.

Надмірне споживання спиртовмісних напоїв.

Тривале вживання деяких медикаментозних засобів, наприклад, антибактеріальних або засобів контрацепції.

Езофагіт супроводжується рядом ускладнень при наявності запальних процесів в області шлунково-кишкового тракту.

Патологічний синдром являє собою опортуністичну інфекцію. Існує кілька факторів, під впливом яких збільшується ризик активізації патогенних грибкових мікроорганізмів.

Люди, що приймають імуносупресори.

Споживають у великих обсягах гормональні засоби.

При кандидозі під час виношування дитини також збільшується ризик виникнення езофагіту.

Дані фактори підвищують ризик виникнення патологічного синдрому, проте необов’язково призводять до його розвитку.

Симптоматика

Клінічні ознаки кандидозного езофагіту характеру схожі з симптомами інших захворювань шлункового і кишкового тракту. З-за схожості клінічних картин виникають труднощі в постановці діагнозу. Потрібне якісне обстеження, щоб виключити можливість прогресування інших хвороб.

У медичній практиці виділяють наступні симптоми езофагіту.

Найбільший дискомфорт приносить печія, провокується больовий синдром в області грудей. Пацієнти помилково пов’язують печію з порушенням раціону харчування.

Порушується процес ковтання. На початковій стадії прогресування захворювання неприємні відчуття відзначаються тільки під час споживання твердої їжі. По мірі розвитку патологічного синдрому больовий синдром супроводжує навіть питво.

Різке відчуття нудоти, можливі позиви блювання після споживання газованої води або гострих страв.

Пацієнт стає більш дратівливим, з’являється почуття тривоги, страждає якість сну.

Вищеописані ознаки розвиваються при ряді захворювань. При виникненні даних симптомів необхідно звернутися в медичний заклад для подальшого огляду та діагностики.

Тільки лікар може визначити точний діагноз і призначити ефективний курс лікування.

Різновиди кандидозного езофагіту

Виділяють гострий і хронічний характер патологічного синдрому. Перша різновид передбачає активне розмноження грибкових мікроорганізмів в нижній частині стравоходу. Характерними клінічними ознаками є підвищена температура тіла, хронічна втома. Є вторинним захворюванням для патології шлункового або кишкового тракту.

Хронічний характер хвороби розвивається при відсутності терапії гострої форми кандидозного езофагіту. При відсутності лікування патологічний синдром приймає інвазивну форму, розвиваються виразкові ерозії, можливі кровотечі. Не виключається ймовірність утворення злоякісної пухлини.

У медичній практиці виділяють кілька ступенів ураження шлунка.

Для початкової стадії відмітною ознакою є виникнення білих бляшок на половині слизової.

Друга ступінь характеризується утворенням бляшок по всій площі слизової.

Третя ступінь передбачає злиття нальоту, що провокує утворення складок. Можливе утворення невеликих виразкових уражень.

Заключна ступінь відрізняється яскравими клінічними ознаками. Тканини слизової пухкі. На поверхні слизової утворюється безліч виразкових уражень.

Як діагностується

Спочатку проводиться усне опитування пацієнта, збирається анамнез. Лікар визначає провокуючий фактор.

Потім пацієнтові призначається ендоскопія. За допомогою даної діагностичної процедури вдається вивчити інфекційний вогнище, передбачити можливі шляхи розповсюдження патології. Виразкові утворення, що виникають на 3 і 4 стадії прогресування захворювання, ускладнюють діагностику.

Ендоскоп під час проходження процедури зачіпає слизову, що провокує виникнення больового синдрому. Людина не може терпіти різкі болісні відчуття і починає чинити опір руху ендоскопа.

Після вивчення результатів визначається точний діагноз, складає курс лікування патологічного синдрому.

Як лікується

Для боротьби з кандидозным езофагітом використовується медикаментозна терапія. Призначають лікарський препарат протигрибкової характеру, наприклад, Ністатин або Кетоконазол. Ефективність медикаментозного засобу визначається чутливістю грибкових організмів до діючої речовини препарату.

Для позбавлення від печії призначаються антацидні засоби, для боротьби з безсонням застосовуються лікарські препарати седативної дії. Також використовуються імуномодулюючі медикаменти для більшої ефективності. Пацієнту рекомендується пропити курс вітамінів.

Терапія спрямована на усунення першопричини патологічного синдрому.

Вибирати самостійно лікарські препарати не рекомендується. Засіб підбирається на основі результатів діагностичної процедури. Тільки лікар може визначити дозу і тривалість курсу лікування.

Терапія кандидозного езофагіту полягає у коригуванні курсу харчування. Відмова від деяких продуктів забезпечує дефіцит поживних елементів для грибкових мікроорганізмів, що прискорить процес лікування. На період терапії потрібно відмовитися від гострих і жирних страв, під забороною консервовані продукти, алкогольні напої, копчені ковбаси, кондитерська продукція.

Основу раціону повинні складати овочі та фрукти, рекомендується готувати більше каш. Їжа повинна бути рідкою або в стані пюре. Лікування потрібно починати відразу після діагностики. В іншому випадку можливий ряд серйозних ускладнень.