Кіста клубової кістки: причини, симптоми, лікування та прогноз

Зміст статті:

  • Причини і механізм розвитку
  • Симптоми і ознаки кісти клубової кістки
  • Діагностика та лікування
  • Можливі ускладнення та наслідки
  • Профілактичні заходи

Клубова кістка – парна, поєднана з вушком крижовій і тазової, одна з найбільш великих і міцних в організмі людини. Складається з тіла і довгого крила. Крило найчастіше стає зоною формування кіст – порожнинних новоутворень в кістковій тканині. Субхондральна кіста клубової кістки являє собою множинні порожнини в хрящової тканини, заповнені рідиною, і може бути причиною патологічних переломів.

Причини і механізм розвитку

Кіста клубової кістки: причини, симптоми, лікування та прогнозПричини розвитку патології на даний момент до кінця не досліджені, однак приблизно в основі їх формування лежать два процеси:

  • порушення кровопостачання в окремих ділянках кісткової тканини;
  • підвищення активності ферментів, що прискорюють процеси остеорезорбції.

Формування кісти починається з порушення внутрішньокісткового кровообігу в окремому ділянці тканини. В результаті погіршується постачання клітин киснем та поживними речовинами, активізуються лизосомные ферменти, здатні розщеплювати полісахариди і волокна колагену, що є складовими білкових сполук. Дегенеративні процеси стають причиною виникнення пустот в кістковій тканині, яка заповнюється ексудативної рідиною.

Сприятливими факторами для виникнення кісти клубової кістки вважаються:

  • отримані раніше травми: забої, тріщини, переломи;
  • вроджені порушення формування кісткової тканини;
  • патологічні стани, що викликають прискорене вимивання кальцію;
  • запальні процеси;
  • вогнища інфекції в організмі;
  • загальне і місцеве зниження імунітету;
  • дефіцит поживних речовин і мікроелементів як результат недостатнього або незбалансованого харчування.

Кіста клубової кістки: причини, симптоми, лікування та прогнозВ залежності від вмісту кісти виділяють два виду:

  • солітарна – наповнена рідиною;
  • аневризматична — наповнена кров’ю.

Найчастіше кісти діагностуються у дітей і підлітків у віці від 10 до 15 років у період активного росту кісткової тканини.

Саме клубова кістка є місцем, в якому виявляється рідкісна різновид порожнинного новоутворення, наповненого газом, – пневмокиста. Причини її виникнення залишаються невідомими.

Симптоми і ознаки кісти клубової кістки

Дегенеративна кіста клубових кісток може тривалий час розвиватися безсимптомно, лише зрідка виявляючи себе ниючими болями в області тазу та нижньої частини живота. Через порушення функції суміжних суглобових зчленувань можуть спостерігатися зміни ходи, кульгавість. Найбільш характерним симптомом субхондральної кісти є патологічний перелом – травма, що виникає при незначному фізичному впливі (слабкому ударі, падіння) або спонтанно, без будь-яких зовнішніх причин.

Основними симптомами патологічного перелому клубової кістки є:

  • різка біль в області тазу, посилюється при рухах ногами;
  • набряк тканин у зоні ураження;
  • формування гематоми у верхній частині стегна;
  • компенсаторне напруження м’язів живота;
  • порушення функції кінцівки з боку перелому, обмеження її рухливості.

При промацуванні солитарной кісти клубової кістки можуть визначатися її потовщення, а також прогин стінки кістки над кістозної порожнини.

Діагностика та лікування

Встановити наявність кісти і вибрати стратегію її лікування дозволяють інструментальні методи діагностики:

  • рентгенографія дозволяє уточнити локалізацію патології і характер зміни кісткової тканини;
  • МРТ і КТ – високоточні методики дослідження, що дозволяють отримати точну тривимірну картину галузі патології і оцінити рівень ураження структур.

Для уточнення виду новоутворення можуть застосовуватися і більш інвазивні оперативні методи, такі як пункція кісти з подальшим дослідженням вмісту.

Кіста клубової кістки: причини, симптоми, лікування та прогнозКістозне утворення освіта клубової кістки (на знімку зліва)

Лікування кісти клубової кістки та кульшового суглоба консервативними методами не представляється ефективним. Дослідження показують, що навіть повне усунення навантажень на пошкоджену ділянку і іммобілізація ніяк не впливають на динаміку її росту і розвитку. Більш того, бездіяльність і вичікувальна тактика в разі активного росту кісти можуть призвести до розвитку патологічного перелому, тому в 70% випадків після виявлення субхондральної кісти пацієнту призначається операція резекції кістозного вогнища і аллопластике його вмісту.

Для видалення кісти застосовується внутрішньо-кісткова ін’єкційна анестезія в доповнення до загального наркозу. Доступ до операційного поля здійснюється будь-яким доступним способом, після чого кісткова тканина піддається перфорації з метою знизити тиск усередині новоутворення. Порожнина кісти промивається і обробляється розчином амінокапронової кислоти для нейтралізації лізосомних ферментів. Після резекції область кісти заповнюється алотрансплантатом — спеціальним пломбувальним остеоматериалом, який укладається вертикально. Репаративні процеси в тканинах клубової кістки проходять досить повільно, проте при правильно виконаній операції прогноз сприятливий і ймовірність рецидивів захворювання вкрай мала.

Якщо з причини утворення кісти виник патологічний перелом, лікування буде полягати в іммобілізації області пошкодження на 1-1,5 місяця за допомогою гіпсової пов’язки або шини, а також, при необхідності, знеболюванні. Після зняття гіпсу проводиться контрольне обстеження для оцінки стану тканин. Як правило, при патологічному переломі у дітей і підлітків кіста клубової кістки зменшується і зникає.

На етапі реабілітації в післяопераційний період призначають лікувальний масаж, фізкультура, електрофорез та інші методи физиолечения, що дозволяють прискорити процес консолідації кісткової тканини з алотрансплантатом, поліпшити кровообіг і харчування, відновити функцію кінцівки.

Можливі ускладнення та наслідки

Кіста клубової кістки: причини, симптоми, лікування та прогнозКісти кісткової тканини не є жізнеугрожающих патологією, проте можуть спричинити за собою цілий ряд ускладнень:

  • кісткові деформації та остеоліз: розсмоктування кісткової тканини;
  • рецидивуючі патологічні переломи;
  • аваскулярний (викликаний порушенням кровопостачання) некроз тканини;
  • переродження тканин в злоякісні.

Перераховані вище ускладнення є наслідком несвоєчасного лікування або його відсутність. При правильній терапії прогноз перебігу захворювання сприятливий, а ймовірність виникнення рецидивів вкрай мала.

Профілактичні заходи

Так як точних причин виникнення кіст клубової кістки не виявлено, специфічних заходів щодо профілактики їх виникнення не існує. Знизити ризик формування дефектів кісткової тканини дозволяє дотримання здорового способу життя, відмова від шкідливих звичок; уникнення травм, надмірних навантажень, переохолоджень. Потрібно своєчасно лікувати вогнища запалення та інфекції в організмі, збалансовано харчуватися, включати в раціон всі необхідні нутрієнти, мікро – і макроелементи.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: