Клубова кістка: де знаходиться, особливості будови, функції і фото

Зміст статті:

  • Анатомія клубової кістки
  • Причини захворювання клубової кістки
  • Симптоми травм і патологій
  • Методи діагностики та лікування
  • Методи профілактики

Клубова кістка — парна структура, яка є однією з найбільших в організмі людини. Вона служить сполучною елементом між тазостегновим суглобом і хребтом. Ліва сторона дзеркально відображає праву клубову кістку тазу. Вона має ідентичну будову, зовнішній вигляд. При пошкодженні будь-якої частини відбувається сильне внутрішнє крововилив, а на шкірі з’являється велика гематома. Це загрожує серйозними порушеннями опорно-рухової системи або інвалідністю. Щоб запобігти тящелые наслідки травми, слід негайно звернутися до лікаря.

Анатомія клубової кістки

Клубова кістка: де знаходиться, особливості будови, функції і фотоКонструкція клубової кістки парна, масивна, симетрична. Вона складається з декількох остей, кожна з яких має свою назву. З їх допомогою формуються зчленування з іншими кістками тазостегнової області.

У людини клубова кістка знаходиться у верхніх відділах тазової кістки. Вона служить основою скелета, є ключовим компонентом кульшової западини і тазового відділу. Становить верхню межу клубової області. Промацати кісткову структуру можна методом пальпації.

Особливості будови

Тіло клубової кістки формується в її нижньому відділі і називається corpus ossis ilii. Тканини цієї області частково приєднуються до тазостегнового суглобу. Завдяки цьому симбіозу утворюється верхній відділ кульшової западини, так звана суглобова ямка. На іншій ділянці розташовується крижово-клубових зчленування: кісткове тіло стикається з крижової кісткою. З настанням статевої зрілості до верхнього відділу кульшової западини приєднуються сідничний і лобковий елементи. Вони являють собою єдину тазову (безіменну кістка).

Догори тіло кістки розширюється і стає щільніше. Ця частина анатомії називається «крило» або ala ossis ilii. Вона дуже тендітна, чутлива. Кордоном між тілом і крилом виступає дугоподібна лінія, linea arcuata.

Зовнішній вигнутий край клубового крила — клубовий гребінь. На латині його іменують crista iliaca. Має форму S-образного виступу. Увігнута частина формує клубову ямку, а вигнута — сідниці. Нижче знаходиться сіднична вирізка. У задній ділянці гребеня розташовується ушковидная поверхню (зчленування тазової кістки і крижів). З зовнішньої сторони кріпляться сідничні м’язи, тому поверхня крила нерівна.

Остюки

У клубової кістки чотири ості. Кожна має свою назву, яка відповідає її локалізації:

  • передня верхня;
  • передня нижня;
  • задня верхня;
  • задня нижня.

Верхні ості знаходяться у верхньому відділі клубової кістки. Спереду вигнутого гребеня розташовується передня верхня ость, а ззаду — передня нижня. Кордоном між верхніми і нижніми остюками служать вирізки.

Донизу і допереду від передньої нижньої ості утворюється клубово-лобковое піднесення. Воно складається з зчленування клубової кістки і лонної (лобкової). Задня нижня кістка разом з виступом сідничної кістки формують велику сідничну вирізку (incisura ischiadica major).

Функції

Клубова кістка: де знаходиться, особливості будови, функції і фотоКлубова кістка бере участь у численних процесах опорно-рухового апарату. Її наявність дозволяє людині ходити, сидіти, витримувати фізичні навантаження. У числі основних функцій конструкції:

  • утримання ваги;
  • створення опори для м’язового скелету, суглобів і зв’язкового апарату;
  • підтримання правильної постави;
  • захист внутрішніх органів від травм;
  • забезпечення опори для крижовій області.

У жінок нижній відділ клубової кістки ширше, ніж у чоловіків. Ця особливість необхідна для виношування дитини та її народження природним шляхом.

Криміналісти і акушери використовують простір між крилами кісток для оцінки ваги тіла людини.

Причини захворювання клубової кістки

Клубова кістка: де знаходиться, особливості будови, функції і фотоПерелом клубової, сідничної і лонної кістки

Найпоширеніша проблема, пов’язана з клубовою кісткою, — перелом. Причиною порушення цілісності кісткової тканини служить удар, падіння з прямою висоти, сильне здавлювання, надмірне навантаження на тазову область, скорочення сідничних м’язів. Також до вад призводять:

  • інфекційні кісткові хвороби;
  • вікові зміни;
  • збій в роботі гормональної системи;
  • захворювання крові;
  • порушення роботи кісткового мозку;
  • онкозахворювання;
  • недостатнє вироблення колагену.

Руйнівні процеси у кістках викликають шкідливі звички, сидячий спосіб життя, неповноцінне харчування. Більш того, важливу роль грає поза під час сну і роботи, вага, підтримання рівної постави, носіння зручного взуття.

Симптоми травм і патологій

Клубова кістка: де знаходиться, особливості будови, функції і фотоЩоб розпізнати перелом клубової кістки, досить очного огляду. Характерними ознаками є:

  • сильний біль;
  • внутрішнє крововилив, гематома;
  • сильний набряк в області тазостегнового суглоба, крижів, сідниць;
  • хворобливість м’язів нижньої частини живота;
  • дискомфорт, різкий біль при русі;
  • неможливість ходити, сидіти.

Перша допомога при даному виді травми: укласти хворого на спину, дати знеболювальне і доставити в лікарню або викликати швидку. Для додаткового зручності можна розташувати ноги в позі «жабки», зігнувши їх в колінах і розвівши в сторони.

Ракове захворювання (саркому) кістки визначити складніше. На початкових стадіях симптоми недуги мають схожість з остеохондроз, радикуліт, іншими безпечними захворюваннями. В тазу відчувається дискомфорт, незначно підвищується температура. З часом в ураженому місці виникає набряк, а виконувати рухи з звичної амплітудою стає все складніше. На останніх стадіях біль посилюється і не припиняється, на шкірі проступає судинний малюнок, кістка легко пошкоджується.

У більшості випадків неприємні відчуття в тазостегнової області не пов’язані з патологією самої клубової кістки. Так проявляють себе лейкози, туберколез, сифіліс, остеомієліт, надлишок гормонів або нестача вітамінів, мінералів. До болю також призводить тривала відсутність фізичної активності або зловживання стероїдними препаратами.

Методи діагностики та лікування

Діагностувати захворювання клубової кістки можна тільки при комплексному обстеженні. Список необхідних аналізів і процедур призначає лікар після очного огляду. Якщо є підозра на онкологію, пацієнта залишають під наглядом на стаціонарі до остаточної постановки діагнозу.

Клубова кістка: де знаходиться, особливості будови, функції і фотоПухлина клубової кістки на рентгені

Використовувані методи діагностики:

  • загальний і біохімічний аналіз крові;
  • рентген;
  • комп’ютерна томографія (КТ);
  • магнітно-резонансна томографія (МРТ);
  • трепанобіопсія;
  • позитронно-емісійна томографія (ПЕТ).

Схема лікування підбирається у відповідності з діагнозом і особливостями здоров’я пацієнта. В одних випадках досить застосування медикаментів, в інших необхідно хірургічне втручання. Дуже часто при переломах застосовується репозиція (співставлення уламків). При ракових пухлинах призначається курс хіміотерапії та операцію. Завершальним етапом лікування є реабілітаційний період, який дозволяє повністю відновити втрачене здоров’я, запобігти рецидив.

Методи профілактики

Ефективні профілактичні заходи для здоров’я кісток, зокрема клубової: масаж, курс фізіотерапії, лікувальна гімнастика, спеціальна дієти. Найкраще запропоновані методи будуть працювати в комплексі.Клубова кістка: де знаходиться, особливості будови, функції і фото

  • Масаж. З усіх різновидів варто віддати перевагу мануального або точкового. Попередньо прийміть теплу ванну, щоб очистити тіло від забруднень і поту. Висушіть шкіру м’яким рушником. На масажованих ділянки фахівець обов’язково наносить крем, масло або масажну емульсію. Це покращує ковзання і спрощує процедуру. Використовувані при масажі прийоми: погладжування, поплескування, вижимання, струшування кінцівки, здавлювання, розминання, постукування і вирівнювання. Тривалість сеансу — від 20 до 30 хвилин, залежно від показань та індивідуальних особливостей.
  • Електрофорез. Популярна фізіотерапевтична процедура. Суть методу полягає у введенні іонів кальцію в кістку за допомогою електричного струму. Перед початком сеансу препарат розводять фізіологічним розчином, підігрівають до температури тіла. Готовий продукт набирають у шприц, наносять на прокладку електрода і включають апарат. Заряджені частинки проникають у шкіру, надають місцеву дію на кісткові тканини. Кількість процедур електрофорезу призначається лікарем після проведення всіх необхідних обстежень. Робити процедуру без наявності показань заборонено.
  • Ультразвук. Метод терапії покращує кровопостачання кісткових тканин і знімає м’язові спазми. Якщо під час сеансу застосовуються лікарські мазі або гелі, лікувальний ефект посилюється. Така процедура вже буде називається фонофорезом. Її призначають після переломів, тріщин, ударів, падінь.
  • Лікувальна гімнастика. Курс запобігає больові відчуття в області клубової кістки, допомагає в лікуванні ряду опорно-рухових захворювань. Випади, махи ногами, відведення ніг у бік — прості вправи для здоров’я попереку і кульшового відділу. Вони сприяють розтяжці м’язів, оточуючих гребінь кістки. Повторювати кожне слід не менше 10 разів.

Для закріплення результату від гімнастики і фізіотерапії необхідно змінити спосіб життя. Використовуйте більше свіжих фруктів і овочів в раціоні, дотримуйтеся питного режиму, відмовтеся від сигарет, алкоголю і регулярно проводите час на свіжому повітрі. Це зміцнить кістки, м’язи, поліпшить стан організму в цілому.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: