Коксартроз: ступеня, симптоми, лікування та прогноз

Зміст статті:

  • Причини і механізм розвитку коксартрозу
  • Ступеня патології та характерні симптоми
  • Діагностика коксартрозу
  • Методи терапії
  • Дієта при коксартрозі кульшового суглоба
  • Коксартроз і армія
  • Профілактика захворювання
  • Прогноз після лікування

При підтвердженні діагнозу коксартроз слід розібратися, на якому етапі виявили захворювання, скільки минуло часу до виникнення больового синдрому. Щоб зупинити руйнування хрящової тканини, потрібно правильно встановити причину і вжити низку заходів по відновленню суглоба, а також переглянути принципи живлення, водного режиму та руху. Комплексний підхід у вирішенні проблеми здоров’я і рухливості кульшового суглоба здатний повністю відновити рухову активність і зняти біль.

Причини і механізм розвитку коксартрозу

Остеоартроз кульшового суглоба називають коксартроз. Починається захворювання з поступового руйнування хрящової тканини, яка захищає кістки від тертя. Потім кісткова тканина під впливом навантаження і тиску однієї кістки на іншу починає руйнуватися. Розрізняють первинний і вторинний артроз суглобів:

  • Первинний з’являється до 40 років. Причини – вроджені патології формування суглоба, дисплазія або вивих стегна, аномалії у розвитку ТБС. Проблеми з хребтом викликають двостороннє ураження. Симетричний артроз обох суглобів говорить про те, що проблема не була виявлена і вирішена в дитячому віці.
  • Вторинний (придбаний) коксартроз частіше всього буває одностороннім, або одна сторона вражається більше, ніж інша.
  • Одна єдина причина рідко призводить до такого небезпечного захворювання. Найчастіше впливають кілька факторів:

    • Травми або мікротріщини, що утворилися в результаті професійних занять спортом, при важких фізичних навантаженнях.
    • Інфекційні процеси у суглобі або в оточуючих тканинах. У жінок це може бути хронічне запалення внутрішніх статевих органів.
    • Порушення обміну речовин, коли в організм надходять, але погано засвоюються мінеральні речовини.
    • Порушення кровообігу з-за травм або проблем з судинами.
    • Зайва вага і підвищена навантаження на КС.
    • Застої крові внаслідок гіподинамії.
    • Вікові порушення.
    • Анкілозуючий спондиліт (хвороба Бехтєрєва), при якому спостерігається ураження хребта і порушення розподілу навантаження.
    • Хвороба Педжета, при якій спостерігаються деформації і зміни кісток скелета.
    • Ревматоїдний артрит на фоні інфекції викликає запалення і повільне руйнування кісток тазу, кульшової западини, голівки стегна.

    Жінки більше схильні до захворювання на коксартроз, ніж чоловіки. Це пов’язано зі схильністю до зайвої ваги і гормональними порушеннями в період менопаузи, коли відбувається зниження функції яєчників і зменшується вміст естрогену в організмі. У чоловіків захворювання суглобів починаються через зловживання алкоголем, підвищених фізичних навантажень і травм.

    Механізм розвитку артрозу: між головкою стегнової кістки, покритої хрящем, і кульшової западиною, яка також має покриття у вигляді захисної хрящової тканини, знаходиться синовіальна рідина. За консистенцією вона нагадує білок яйця і виконує в суглобі функції обміну речовин. При підвищених навантаженнях дрібні шматочки хряща відшаровуються і потрапляють в синовіальну рідину, посилюючи тертя. Цей процес викликає запалення суглобової сумки і збільшення кількості синовіальної рідини, що впливає на її хімічний склад. Сила тертя збільшується, на кістках з’являються розростання, що згодом викликає біль і обмежує рух. Цей процес може тривати протягом тривалого часу і не викликати занепокоєння, поки яке-небудь подія – стрес або одноразові фізичні перевантаження не спровокують загострення.

    Ступеня патології та характерні симптоми

    Перший ознака коксартрозу – ломота або біль у стегнах після незначного фізичного навантаження – легкому бігу, ходьбі. Може з’являтися в кінці робочого дня. З часом біль починається з ранку і не припиняється до вечора, можливі нічні напади. Обмеження рухливості кульшового суглоба проявляється на більш пізніх стадіях.

    1 ступінь

    Хворобливі відчуття періодичні, проходять після відпочинку. Обмеження в русі не спостерігається. Поставити діагноз на даної стадії за результатами рентгенівського обстеження. На знімку чітко видно, що голівка стегнової кістки близько розташована до выстилающему вертлужную западину хряща, кількість синовіальної рідини менше норми. Починають утворюватися остеофіти, які поступово будуть обмежувати рухливість.

    2 ступінь

    Хворобливі відчуття сильні, віддають в пах і стегнову кістку. Порушується рухливість ТБС: людина не може повністю зігнути ноги і привести їх до живота, відвести в сторону і вперед на 45 градусів. При русі чутний хрускіт або скрип в районі стегна. На рентгенівському знімку видно кісткові нарости і контурні порушення стегнової голівки. Кінцівку коротшає через зміщення суглоба вгору.

    3 ступінь

    Рухатися без сторонньої допомоги або тростини стає проблематично. На рентгені погано видно суглобову щілину. З-за остеофітів вона може повністю бути відсутнім. Біль постійна і потрібно прийом препаратів навіть в нічний час. Для симптомів коксартрозу 3 ступені характерна качина хода з сильною амплітудою тазу і атрофування м’язів. При відсутності лікування людина не може виконувати фізичну роботу і йому загрожує інвалідність.

    Офіційно існує тільки 3 стадії захворювання, які лікуються консервативним шляхом. 4 стадія передбачає оперативну заміну суглоба на штучний – ендопротезування, так як руйнування кісткової і хрящової тканини настільки серйозні, що самостійно рухатися людина не здатна.

    Діагностика коксартрозу

    Основні методи, якими користуються ортопеди і травматології:

    • КТ – комп’ютерна томографія;
    • УЗД — ультразвукове дослідження кульшового суглоба;
    • рентген;
    • МРТ – магнітно-резонансна томографія — найбільш інформативний метод, що дозволяє одночасно оцінити стан скелета людини, включаючи ТБС.

    Для деяких захворювань потрібен додатковий аналіз на лужну фосфатазу в сироватці крові або для визначення інфекційного агента, діяльність якого викликає запалення й деструкції тканин.

    Сцинтиграфія кісток, яка проводиться з використанням радіоактивних речовин на гамма-томографі, дає можливість визначити місця локалізації інфекції, патологічні процеси у кістках на ранніх стадіях, побачити метастази в кістковій тканині. Сцинтиграфія набагато раніше за рентгена може вказати на початок деструктивного процесу в тазостегновому суглобі.

    Методи терапії

    Методи лікування вибирає лікар після обстеження та встановлення стадії захворювання. Виходячи з причин, лікар може рекомендувати лікувальну дієту і зниження ваги, прийом антибіотиків для усунення інфекції, лікувальну фізкультуру для поліпшення кровопостачання суглобів.

    Методи лікувального впливу, які застосовуються для усунення симптомів артрозу:

    • Традиційна медицина. Застосовуються препарати для купірування болю, протизапальні. При порушенні обміну речовин призначаються стимулюючі засоби. Для відновлення хрящової тканини в арсеналі лікарських засобів є хондропротектори. Щоб поліпшити кровообіг застосовують препарати для розрідження крові і прискорення її руху по судинах.
    • Фізіотерапія. Допомагає на ранніх стадіях. Полягає в застосуванні лікувальних грязей з мінералами. Процедури з використанням електричного струму показані для прискорення метаболізму в області суглоба. Парафінові аплікації зігрівають тканини, знімають запалення і відновлюють кровообіг, мають знеболюючий ефект.
    • Плазмоліфтінг. Процедура сприяє самовідновлення функцій суглоба. Полягає у введенні власної плазми крові в порожнину суглоба, де біологічно активні фактори зростання відновлюють пошкоджені області, в даному випадку – хрящ. Можливо повне відновлення кісткової тканини, загоєння мікротравм. Показаний плазмоліфтінг для лікування коксартрозу кульшового суглоба 2 ступеня. Для поліпшення стану потрібно від 5 до 7 ін’єкцій з перервами 3 – 5 днів. Поліпшення настає після першого уколу.
    • Східна і нетрадиційна медицина. Голковколювання – використання спеціальних голок для впливу на активні точки людського тіла. Рефлексотерапія – те ж саме, але масаж точок проводиться руками. Розрізняють кілька видів регуляції стану організму через біологічні точки – лікарський, електричне, термічне, кріотерапія, магнітотерапія, інфрачервоне опромінення. Для лікування артрозу, остеопорозу та остеохондрозу застосовують укуси бджіл. Апітерапія – древній метод, за допомогою якого можна підвищити імунітет, поліпшити кровообіг в певному органі чи частини тіла, зняти запалення.
    • Лікувальна гімнастика. Використовується паралельно медикаментозного чи іншого лікування. Полягає в розробленні кінцівок і суглобів для поліпшення кровопостачання і живлення тканин. Комплекс підбирає лікар залежно від ступеня ураження.
    • Масаж. Проводиться після гімнастики, щоб зняти м’язовий спазм і поліпшити циркуляцію лімфатичної рідини.
    • Мануальна терапія як частина лікування спрямована на корекцію постави і усунення проблем з хребтом, з-за яких іноді страждають тазостегнові суглоби.
    • Авторські методики: система кінезітерапії Бубновського, аплікатори Ляпко, апаратне лікування Євмінова, методика лікувальної фізкультури Гитта.
    • Оперативне втручання. Практикується в тому випадку, коли консервативне лікування не дає результатів або ступінь руйнування суглоба не дає надії на відновлення та поліпшення якості життя.

    Чим раніше виявлено захворювання, тим більше шансів, що лікування пройде успішно і ендопротезування не знадобиться. Слід враховувати, що штучний протез ставиться не назавжди. Він зношується через 15 – 20 років, після чого потрібно міняти конструкцію.

    Реабілітація після ендопротезування проходить індивідуально по самопочуттю і часу. У деяких пацієнтів настає інвалідизація, яку документально підтвердити складно, так як операція потрібна, щоб поліпшити якість життя, але насправді все буває набагато складніше.

    Дієта при коксартрозі кульшового суглоба

    Холодець — джерело колагену, необхідного хрящам

    Існує два види дієти при коксартрозі: для зниження ваги і для відновлення балансу поживних речовин. В залежності від ситуації лікар призначить одну з них. При необхідності прибрати зайві кілограми та знизити навантаження на нижні кінцівки тазостегновий суглоб, рекомендується:

    • зменшити кількість борошняних виробів в раціоні, замінивши їх хлібом з цілісного зерна;
    • не вживати солодощі – цукерки, газовані напої, торти;
    • намагатися застосовувати принципи роздільного харчування;
    • ввести більше овочів у сирому вигляді, а також ягід і фруктів.

    Для заповнення запасів колагену потрібна дієта з використанням желатину, білка, рослинної їжі і вітамінів з мінералами. Для засвоєння деяких поживних речовин потрібні спеціальні поєднання, наприклад, вітаміну С і заліза, вітаміну Е і фолієвої кислоти, магнію і вітамінів групи В.

    Водний режим важливий для розчинення і засвоєння поживних речовин, тому обов’язковою умовою є прийом чистої негазованої води в кількості не менше 1,5 літра в день, не рахуючи чаю, кави, компоту та інших напоїв.

    Бажано виключити вживання алкоголю, оскільки він перешкоджає засвоєнню кальцію і відновленню кісткової тканини.

    Коксартроз і армія

    Іноді артроз зустрічається в осіб молодого віку, яким необхідно нести військову службу. Не беруть в армію молодих чоловіків, якщо у них почалися деструктивні процеси в одному або обох суглобах. Ширина суглобової щілини при цьому повинна бути не менше 4 мм При посиленні процесу і виявленні остеофітів у військовому квитку робиться відмітка про звільнення від військового обов’язку.

    При збільшенні фізичних навантажень, захворювання може загостритися і перейти в наступну стадію, лікування якої обійдеться дорожче.

    При операціях на тазостегнових суглобах без ознак пошкодження хрящової тканини призовник має право на відстрочку від 6 до 12 місяців.

    Профілактика захворювання

    У групу ризику входять люди, у яких є вроджені патології кісток скелета і конкретно кульшових суглобів. Це дисплазії, будова кісток і хрящової тканини, аутоімунні захворювання. У дорослому житті людині необхідно періодично проходити обстеження і консультуватися з лікарем, чи немає змін у гіршу сторону.

    При наявному діагноз коксартрозу кульшового суглоба заходи профілактики включають:

    • правильне харчування;
    • виняток навантажень – тривала ходьба або біг, підняття тягарів;
    • помірна рухова активність і ЛФК;
    • підтримка нормальної ваги.

    За рекомендацією лікаря можна провести кілька курсів плазмолифтинга або ін’єкцій гіалуронової кислоти. Це безпечні методи, які дозволяють надовго забути про болі і відчувати себе добре.

    Прогноз після лікування

    Прогноз захворювання залежить:

    • від стадії, на якій була виявлена патологія;
    • від застосування консервативних методів;
    • від дисципліни пацієнта, наскільки точно він виконував вказівки лікаря щодо зміни способу життя, харчування, рухової активності;
    • від локалізації патологічного процесу.

    Найгірше піддається лікуванню коксартроз, причина якого полягає в наявності вроджених патологій кульшового суглоба. Некроз хряща починається в верхній частині стегнової головки та вертлюгової западини. У такій ситуації проблеми з суглобом починаються в підлітковому віці. Операції не уникнути.

    При розташуванні некротичного вогнища в нижньому сегменті стегнової голівки лікування протікає консервативно і прогноз позитивний. Особливо, якщо діагноз поставлено вчасно і лікування почалося негайно.

    Найлегше переноситься центральний артроз, при якому уражається центральна частина ТБС. Хвороба розвивається довгостроково, проявляється пізно, можлива терапія консервативними методами.

    Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
    Здоровий спосіб життя