Коліт у дитини: види, симптоми, діагностика і лікування сучасними засобами

  • Чому у дітей буває коліт?
  • Як проявляється коліт у дитини?
  • Види і форми коліту
  • Наслідки і ускладнення хвороби
  • Діагностика захворювання у дітей
  • Що робити, якщо діагноз коліт підтверджений?
  • Реабілітація після лікування
  • Як уберегти дитину від коліту?

Коліт у дитини характеризується запально-дистрофічними змінами товстого кишечника. У зв’язку з фізіологічними особливостями будови травної системи у новонароджених і дітей до року запальний процес захоплює одночасно товстий і тонкий кишечник (ентероколіт).

У старших дітей різні відділи кишечника уражаються ізольовано (дитячий ентерит і коліт).

Чому у дітей буває коліт?

Основними причинами появи захворювання у дітей служать:

  • вірусні та бактеріальні інфекції (найбільш часто коліт викликають клостридії, шигели, сальмонела, кишкова паличка, кампілобактер);
  • стреси;
  • спадкова схильність;
  • аутоімунні захворювання;
  • харчові отруєння, порушення режиму харчування;
  • несприятлива екологічна обстановка;
  • часте використання антибактеріальних препаратів;
  • дисфункції кишечника нез’ясованої етіології у немовляти;
  • глистні інвазії;
  • алергічний анамнез обтяжений;
  • аномалії розвитку травних органів.
  • Як проявляється коліт у дитини?

    Симптоми відрізняються в залежності від виду захворювання. Основними ознаками будь-якого типу коліту є біль у животі та діарея. Серед інших симптомів можуть зустрічатися:

    • здуття живота та біль, що виникає періодично або постійно присутня;
    • озноб, гіпертермія;
    • симптоми зневоднення: слабкість, сухість шкіри і слизових оболонок, запаморочення, олігурія;
    • часті позиви до дефекації, пронос;
    • стілець з домішкою крові.

    Види і форми коліту

    По локалізації запального процесу:

    • тифлит (сліпа кишка)
    • тифлоколит (висхідна і сліпа кишки)
    • трансверзіт (поперечно-ободова кишка)
    • ангулит (перехід поперечно-ободової у низхідну кишку)
    • сигмоидит (сигмовидна кишка)
    • проктосигмоїдит (сигмоподібна і пряма кишки)
    • проктит (пряма кишка)
    • панколит (генералізований запальний процес у кишечнику)

    За етіологічним фактором:

    • аліментарний
    • інфекційний
    • паразитарний
    • токсичний
    • променевої
    • невротичний
    • вторинний
    • нез’ясованої етіології

    За структурним змінам:

    • катаральний
    • ерозивно-виразковий
    • атрофічний

    За типом перебігу:

    • монотонний
    • рецидивуючий
    • прогресуючий
    • латентний

    По клінічній картині:

    • гострий
    • хронічний

    Основними клінічними формами захворювання, найпоширенішими у дітей, є спастичний, неспецифічний виразковий, гострий і хронічний коліт. Часто захворювання буває алергічних у немовляти.

    Наслідки і ускладнення хвороби

    Гостра форма коліту при неправильному або несвоєчасному лікуванні, крім хронізацію процесу, може ускладнюватися здуттям і перфорацією кишечнику, а також перитонітом.

    Хронічний коліт часто ускладнюється гіповітамінозом, анемією, ендокринними порушеннями.

    Неспецифічний виразковий коліт небезпечний розвитком парапроктита, анальних тріщин, кишкових нориць і абсцесів.

    Діагностика захворювання у дітей

    Діагноз коліт може бути встановлений на основі огляду дитячого гастроентеролога та результатів додаткових діагностичних обстежень.

    Основними методами діагностики є:

    • клінічний аналіз крові (можуть бути виявлені лейкоцитоз з нейтрофилезом, зниження рівня еритроцитів, загального білка, гемоглобіну, підвищення С-реактивного білка та ШОЕ);
    • ректороманоскопія, колоноскопія, сигмоскопія;
    • іригографія;
    • контрастна рентгенографія;
    • біопсія з наступним гістологічним дослідженням.

    Проводиться диференціальна діагностика з дитячим гастритом, гастродуоденітом, целіакію, пухлинами і поліпами товстого кишечника, хворобою Крона, дивертикулом, туберкульоз кишечника.

    Що робити, якщо діагноз коліт підтверджений?

    Лікування коліту комплексне і тривалий. Особливе значення надається дієті. Дітям призначають стіл № 4 по Певзнеру, який передбачає повне виключення молочних продуктів та збагачення раціону білками (риба, м’ясо, яйця).

    Медикаментозна терапія:

    • антибіотики: Мексаформ, Ентеросептол, Сульфасалазин, Еритроміцин (1 таблетка 3 рази в день протягом тижня);
    • ферментні препарати: Абомін, Панзинорм, Дигестал, Панкреатин, Мексаза, Полізім курсом 2-4 тижні;
    • анальгетики, холінолітики, гангліоблокатори: Новокаїн, Атропін, Метацин, Платифілін;
    • пробіотики: Біфідумбактерин, Біфікол, Колібактерин, Інтестопан;
    • обволікаючі і терпкі засоби, адсорбенти: крохмаль, вісмут, трави ромашки і звіробою;
    • антигістамінні ліки: Діазолін, Супрастин, Лоратадин, Фенистил;
    • вітаміни групи В, РР, А.

    Фізіотерапія:

    • в період ремісії хронічного коліту – озокериту, діатермія, парафінотерапія;
    • при загостренні – тепла грілка, сухе тепло на епігастральну область.

    Хірургічне лікування проводять, якщо коліт не вдалося вилікувати консервативним шляхом, а також при хворобі Крона, неспецифічному виразковому і ішемічному коліті. Операція полягає в субтотальної резекції кишки з формуванням з’єднання між клубовою і прямою кишкою.

    Народні засоби:

    • відвар вільхових шишок всередину протягом 4 місяців;
    • мікроклізми з відваром звіробою або ромашки протягом 20 – 30 днів;
    • мікроклізми з маслом обліпихи або шипшини на ніч (для підлітків разова доза становить 60 г, для дітей молодшого віку – 25 – 30 м);
    • настій насіння льону;
    • клізми з муміє (дітям від 3-х міс. до року – 1,01-0,02 г, підліткам 0,05-0,1 г)

    Перед тим, як лікувати хворобу нетрадиційними методами, проконсультуйтеся з лікарем. Особливо це стосується лікування грудних дітей.

    При правильній терапії прогноз на одужання сприятливий.

    Реабілітація після лікування

  • в період ремісії – ЛФК, масаж живота, дихальна гімнастика;
  • санаторно-курортне оздоровлення;
  • профілактичні курси ферментних препаратів та пробіотиків;
  • дітей звільняють від фізичних навантажень та іспитів.
  • Як уберегти дитину від коліту?

    Первинна профілактика заснована на:

  • правильному, збалансованому харчуванні;
  • своєчасному лікуванні гострих кишкових інфекцій, дисбактеріозу і глистів;
  • профілактичні щеплення.
  • Вторинна профілактика спрямована на попередження рецидивів:

  • диспансерне спостереження педіатром і дитячим гастроентерологом;
  • профілактичні курси медикаментозної терапії 3 – 4 рази на рік.
  • У зв’язку з різноманітністю клінічних форм коліту та схожістю його симптомів з іншими кишковими захворюваннями, діагностувати хворобу в домашніх умовах неможливо. При виявленні у дитини ознак розлади травлення або інших патологічних станів зверніться в спеціалізовану клініку для детального обстеження.

    Коментар нашого спеціаліста

    Призначення будь-яких медикаментозних засобів повинен проводити лікар. Необгрунтований прийом медикаментів в дитячому віці, зокрема, це стосується немовлят, загрожує появою кишкових захворювань.

    Забезпечте спокійну обстановку в сім’ї, оточіть дитину любов’ю і турботою, так як велику роль у розвитку коліту відіграє стрес і емоційне напруження.

    Наші рекомендацииРебенок коліт дрова ЗаголовокРебенок коліт дроваЗаголовокКак вилікувати дисбактеріоз? Лікування дисбактеріозу кишечника у дітей і дорослихЗаголовокУ дитини болить живіт – Школа доктора Комаровського

    Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
    Здоровий спосіб життя