Зміст:
- 1 Куприк будова та діагностика
- 1.1 Будова куприка
- 1.2 Клінічне обстеження
- 1.3 Пошкодження куприка
- 1.4 Запальні захворювання куприка
Куприк [oscoccygis (PNA, INA, BNA)] — непарна кістка, нижня область хребетного стовпа людини.
Куприк будова та діагностика
Будова куприка
У першому копчиковую хребці розрізняють:
- тіло хребця,
- недорозвинені поперечні відростки,
- і суглобові відростки, які називають копчиковыми рогами (cornua соссудеа).
1 — куприкова рогу, 3 — куприкова хребці
В інших куприкових хребцях поперечні і суглобові відростки майже повністю редуковані.
Верхня поверхня першого куприкового хребця з’єднується з тілом V крижового хребця через підлогу у рухомого з’єднання — junctura sacrococcygea. Між тілами V крижового та I куприкового хребців розташовується міжхребцевий диск (discus interverte – bralis). Крижові роги (cornua sacralia) і куприкова рогу утворюють парний синдесмоз.
З хрестцем К. з’єднують парні зв’язки:
- поверхнева і глибока дорсальні крижово-куприкова (ligg. sacrococcygea dorsalia superficial et pro – fundum),
- вентральная крижово-куприкова (lig. sacrococcygeum ventrale),
- і латеральна крижово-куприкова (lig. sacrococcygeum lat.).
До бічних поверхонь К. прикріплюється парна куприкова м’яз, який починається від сідничної ості сідничної кістки. До верхівки К. прикріплюється зовнішній сфінктер заднього проходу (m. sphincter ani ext.), одна з основних м’язів, регулюють довільне замикання анального каналу. К. і прилеглі до нього освіти забезпечуються кров’ю з гілок непарної серединної крижової артерії (а. sacralis mediana), яка починається від черевної аорти біля місця її ділення, проходить по середній лінії вздовж передньої поверхні крижів і куприка. Відтік крові від К. проходить по серединній куприкової вено (v. sacralis mediana). Лімфа відводиться по лімф, судин, які впадають в крижові лімф, вузли (nodi Jymphatici sacrales). К. іннервують гілки куприкового нервового сплетення (plexus coccygeus).
Клінічне обстеження
Клінічне обстеження хворих, що хворіють різними захворюваннями К., виробляють у колінно-ліктьовому положенні. При огляді області К. відзначають зміни шкірних покривів — наявність свищів, синців.
Зміни контурів цій області видно лише при значних за величиною новоутвореннях або деформаціях. Пальпації через шкіру доступна лише задня поверхня К., де з-за значного шару підшкірної клітковини определимы лише грубі деформації К.
Набагато більш інформативно пальцеве ректальне дослідження К. Пальпації доступна вся передня поверхня К. Визначають наявність деформацій, ступінь рухливості К., болючість при натисканні на нього.
В діагностиці патології К. велику роль відіграє рентгенол. дослідження. Для цього після підготовки кишечнику роблять два знімки: задній (центральний промінь спрямований на 2-3 см вище симфізу з невеликим нахилом трубки в краніальному напрямку) і бічний (центральний промінь спрямований на верхнезадней відділ сідничної області перпендикулярно до площини столу; ноги пацієнта зігнуті в колінних і тазостегнових суглобах).
Для диференційної діагностики та уточнення характеру і поширеності змін за спеціальними показаннями застосовують рентгенографію з основним збільшенням зображення, ангіографію, фистулографию, контрастні методи рентгенол. дослідження прямої кишки і сечового міхура.
На рентгенограмах К. розрізняють тіло, роги, поперечні відростки хребців і тіла спадаючих по величині інших трьох-чотирьох хребців. Між хребцями у дітей видно вузькі проміжки (синхондрозы). Разом із крижами К. на бічному знімку утворює одну дугу. Нерідко на знімку виявляють різні варіанти будови К.: злиття I куприкового хребця з хрестцем, відсутність або недорозвинення К., збільшення складу куприкових хребців та ін.
Вроджена відсутність К. спостерігається виключно рідко. Як правило, аномалії розвитку К. поєднуються з аномаліями розвитку крижів. Спинномозкова грижа являє собою випинання оболонок спинного мозку через дефекти крижів і Куприка. В області К. зустрічаються своєрідні вроджені освіти — хвостові придатки, до складу яких можуть входити куприкова хребці.
До вроджених захворювань облают Що відноситься епітеліальний куприковий хід — поглиблення, до-рої закінчується порожниною, яка містить волосся. При заращении в порожнині утворюється так наз. епітеліальна кіста. Захворювання безсимптомний, при інфікуванні ходу або кісти з’являються симптоми місцевого нагноєння, що вимагає оперативного лікування.
Пошкодження куприка
Пошкодження куприка:
- удари,
- розриви зв’язок,
- вивихи,
- переломи.
Вогнепальні поранення К. спостерігаються у 1% випадків вогнепальних ушкоджень таза.
Характер травми залежить від положення тазу в момент падіння. Вивих К. можливий під час пологів. Клінічні прояви травм К.:
- больові відчуття в крижово-куприкової області, особливо при сидінні;
- болючість при пальпації К.;
- деформація К. при ректальному пальцевому дослідженні.
Переломи К. і розриви у дітей синхондрозов між копчиковыми хребцями або крижово – куприкового з’єднання нерідко супроводжуються зміщенням дистального фрагмента кпереди, що видно особливо добре на бічній рентгенограмі. Лікування: постільний режим (хворі повинні лежати на щиті або надувному гумовому крузі 7-10 днів); теплові процедури; репозиція уламків куприкових хребців при переломах безрезультатна; для зменшення болю застосовують пресакральные блокади, свічки з анестезином. Частим наслідком травми Куприка є посттравматична кокцигодиния.
Запальні захворювання куприка
Запальні захворювання К. (туберкульоз, остеомієліт та ін) спостерігаються вкрай рідко, супроводжуються деструкцією кістки і змінами в м’яких тканинах — натічний абсцес, свищі. У лікуванні їх використовують консервативні методи і оперативне втручання.
Новоутворення К. зустрічаються також рідко. Найбільш типові — ліпоми, лимфангиомы, тератоми. Пухлини К., що поширюються кпереди, викликають здавлення прямої кишки. На рентгенограмі виявляють зруйновані кістки при злоякісних пухлинах, при тератомах визначають щільні включення до пухлини, іноді мають кісткову структуру. Хірургічне лікування пухлин.
Прогноз при пухлинах К. у дітей, особливо новонароджених, нерідко несприятливий.
