Ларингіт: лікування у дорослих (фізіотерапія)

Зміст

Ларингіт – це гостре або хронічне захворювання запального характеру з ураженням слизової оболонки гортані (а іноді з залученням і інших оболонок). У патологічний процес може залучатися вся слизова або окремі її частини. Дане захворювання є досить поширеним. Ураження гортані може бути як самостійною патологією, так і виступати симптомом інших хвороб.

Зміст

1 Причини ларингіту
2 Клінічні симптоми
3 Види ларингіту
4 Лікування
5 Лікування фізичними факторами
6 Санаторно-курортне лікування
7 Висновок

Причини ларингіту

Вірусна інфекція (парагрип, грип та ін).

Бактеріальна інфекція (стафило – і стрептокок, коклюш, кір, дифтерія).

Активація ендогенної умовно-патогенної мікрофлори.

Вживання дуже холодних напоїв, їжі.

Вплив різних алергенів.

Надмірне навантаження на голосовий апарат (крик, тривалий гучний розмова).

Куріння, зловживання алкоголем.

Підвищена запиленість повітря.

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба.

Гострий ларингіт частіше виникає у поєднанні із запаленням інших органів при ГРВІ. Хронічний ларингіт розвивається внаслідок неадекватного лікування гострого та інших хронічних запалень респіраторного тракту, при дії подразнюючих факторів. Ризик виникнення запалення гортані при порушенні обміну речовин (підвищується чутливість слизової до подразників), переохолодженні.

При дії на слизову гортані будь-яких подразників (мікроорганізмів, хімічних, термічних факторів) відбувається її пошкодження і запалення, яке проявляється болем, набряком, почервонінням, порушенням функціональності.

Клінічні симптоми

Основними симптомами цього захворювання є:

зміна тембру голосу (стає грубим, хрипким);
афонія (втрата звучності голосу, можливість говорити тільки пошепки);
відчуття печіння, саднения в гортані;
біль по ходу гортані при розмові, вдиху, видиху, кашлі;
нав’язливий кашель сухий або з відділенням мокротиння, частіше гавкаючий;
субфебрильна температура.

Ларингіт може поєднуватися з фарингіт, трахеїт, тоді скарги стають більш різноманітними, може порушуватися загальний стан.

Постановка діагнозу грунтується на скаргах, даних історії хвороби, огляду отоларингологом, який для підтвердження діагнозу проводить ларингоскопію. У крові можуть виявлятися ознаки запалення (підвищення рівня лейкоцитів, ШОЕ).

Види ларингіту

Гострий.

Хронічний:

катаральний (при тривалому перебігу переходить в атрофічний або гіперпластичний);
атрофічний (найбільш важка форма, складно лікується, характеризується стоншенням і сухістю слизової, несмыканием голосових зв’язок, сухим кашлем);
гіперпластичний (захворювання розвивається у курців, співаків, при стійкому алергічному набряку, характеризується потовщенням різних відділів гортані, вираженої осиплостью голосу).

Рідше зустрічається хронічний грибковий, дифтерійний, туберкульозний ларингіт і інші специфічні його види.

Лікування

Лікування ларингіту, за винятком важких форм, проводиться амбулаторно. У холодну пору року призначається домашній режим з підтриманням адекватного мікроклімату в домашніх умовах (рекомендуються часті провітрювання, вологе прибирання). Якщо ларингіт є вторинним, необхідно лікувати первинне захворювання. В першу чергу необхідно усунути причину, що викликала запалення гортані.

Основні лікувальні заходи.

Щадний голосовий режим.

Відмова від куріння.

Рясне тепле питво (переважно лужне).

Щадна дієта (не вживати гарячу і холодну їжу, відмовитися від газованих напоїв, алкоголю).

Відволікаюча терапія (гарячі ножні ванни, гірчичники).

Інгаляції (парові лужні, з антибіотиками).

Полоскання горла антисептичними розчинами (фурацилін, хлорфиллипт), настоями лікарських рослин (шавлія, календула).

Антисептичні та протизапальні лікарські засоби місцевої дії: спреї (інгаліпт, ангилекс, Терафлю лар та ін), таблетки і льодяники для розсмоктування (фарингосепт, декатилен, ісла, лизобакт та ін).

Препарати для лікування кашлю: муколітичні (ацетилцистеїн, амброксол), відхаркувальні (сироп плюща, подорожника, алтейки), протикашльові засоби (кодеїнвмісні препарати, синекод).

При бактеріальної інфекції призначаються антибіотики місцевого (биопарокс) і загальної дії.

Лікування фізичними факторами

Фізіотерапевтичне лікування спрямоване на зменшення запалення, набряку, зменшення кашлю і інтоксикації.

У гострій стадії захворювання можуть бути призначені:

інгаляції лужних розчинів, гідрокортизону, муколітиків, інтерферону, парові інгаляції;
магнітотерапія на область гортані;
УВЧ-терапія на зону проекції гортані;
лазерна терапія;
КУФ-опромінення слизової оболонки гортані;
лікарський електрофорез з гідрокортизоном;
УЗД-терапія на область гортані.

При хронічному перебігу ларингіту показано:

лікарський електрофорез з кальцію хлоридом (при катаральному ларингіті), з йодом (при гиперпластическом процесі);
лужні і масляні інгаляції;
ампліпульстерапія на область гортані (при атрофічному ларингіті);
лікування лазером.

Санаторно-курортне лікування

Пацієнтам з хронічним ларингітом в стадії ремісії рекомендується реабілітація на курортах Криму, Сочі, Одеси, Анапи, Геленджика і ін. При всіх видах ларингіту показане лікування в умовах вологого і теплого клімату. При ларингітах з важким перебігом рекомендується оздоровлення в санаторіях місцевого типу.

Висновок

Результат хвороби – сприятливий, у разі гострого запалення гортані одужання настає протягом 10 днів. Хронічний ларингіт повністю не виліковується, але при адекватному лікуванні та усунення дратівливих чинників вдається досягти стійкої ремісії. Для попередження розвитку хронічного процесу необхідно своєчасно і в повному обсязі лікувати гострий ларингіт, також відмовитися від шкідливих звичок, при роботі з професійними шкідливостями використовувати індивідуальні засоби захисту.

Фахівець клініки «Московський лікар» розповідає про ларингіті: