Легенева гіпертензія: симптоми, причини, лікування

Легенева гіпертензія: симптоми, причини, лікування

Легеневою гіпертензією називають небезпечне і прогресуюче стан, при якому відбувається стійке підвищення тиску в судинному руслі легеневої артерії. Тільки в 6-10% випадків це патологічний стан може бути ідіопатичним (або первинним) і виникати внаслідок генетичних мутацій або інших причин. У решти пацієнтів легенева гіпертензія є вторинною, і її розвиток зумовлений ускладненим перебігом різних захворювань.

У нормі при стані спокою середній тиск у легеневій артерії складає 9-15 мм рт. ст. Для постановки діагнозу «легенева гіпертензія» фахівці орієнтуються на такі критерії: підвищення тиску вище показника 25 мм рт. ст. у спокої або більше 50 мм рт. ст. при навантаженні.

При цьому патологічному стані тиск в руслі легеневої артерії наростає поступово і прогресуюче. В кінцевому підсумку легенева гіпертензія стає причиною розвитку правошлуночкової недостатності, яка згодом може провокувати настання летального результату. За даними статистики, це патологічний стан в 4 рази частіше виявляється у жінок, ніж у чоловіків. Середній вік пацієнтів звичайно становить від 30 до 40 років, але підвищення тиску в судинах легенів може виявлятися і в дитячому, і в старечому віці.

У цій статті ми ознайомимо вас з основними причинами, проявами, способами виявлення і лікування легеневої гіпертензії. Ця інформація допоможе вам вчасно запідозрити розвиток недуги, і ви приймете правильне рішення про необхідність звернення до лікаря.

Зміст

  • 1 Причини
  • 2 Механізм розвитку
  • 3 Класифікація легеневої гіпертензії за класами
  • 4 Симптоми
  • 5 Діагностика
  • 6 Лікування
    • 6.1 Рекомендації
    • 6.2 Медикаментозна терапія
    • 6.3 Народна медицина
    • 6.4 Хірургічне лікування
  • 7 Прогнози


Причини

Легенева гіпертензія: симптоми, причини, лікуванняЛегенева гіпертензія у більшості випадків розвивається вдруге, на тлі інших захворювань серця

Поки що вченим не вдалося встановити причини розвитку такого рідкісного захворювання як ідіопатична легенева гіпертензія. Передбачається, що її виникнення може викликатися генними мутаціями, аутоімунними захворюваннями або прийомом оральних контрацептивів.

Вторинна легенева гіпертензія є патологічним станом, що здатні провокувати різні за своєю причини хронічні захворювання легень, судин, серця і деяких інших систем і органів. Найбільш часто таке ускладнення провокується такими недугами:

  • серцева недостатність;
  • інфаркт міокарда;
  • ішемічна хвороба серця;
  • міокардит;
  • вроджені і набуті вади серця (мітральний стеноз, дефекти перегородок та ін);
  • захворювання, що супроводжуються ТЕЛА;
  • новоутворення легенів і серця;
  • хронічні запальні та обструктивні процеси в легенях і бронхах (туберкульоз, пневмосклероз, емфізема, саркоїдоз);
  • васкуліти з локалізацією в зоні легеневої артерії;
  • легенево-печінкові судинні патології та пізні стадії порушення функції печінки;
  • порушення будови грудної клітки і хребетного стовпа (кіфосколіоз, хвороба Бехтєрєва, синдром Піквіка при ожирінні, похибки про торакопластика);
  • патології крові: хронічна гемолітична анемія, мієлопроліферативні захворювання, стан після спленектомії.

Крім цього, легенева гіпертензія може провокуватися низкою гострих захворювань і станів:

  • респіраторний дистрес-синдром, викликає аутоімунним або токсичним ураженням і приводить до недостатньої кількості сурфактанту на часточках легеневої тканини;
  • важкий дифузний пневмоніт, що супроводжується сильної алергічної реакцією на вдихувані запахи парфумів, фарб, кольорів тощо;
  • прийом деяких ліків і вплив токсинів (токсична рапсове масло, Аминорекс, амфетаміни, Фенфлюрамін, L-триптофан, кокаїн, цитостатики та ін);
  • прийом засобів народної медицини або харчових продуктів.

Дані статистики вказують на той факт, що до розвитку легеневої гіпертензії найбільш схильні ВІЛ-інфіковані, наркозалежні, особи, які приймають лікарські засоби для придушення апетиту, хворі з артеріальною гіпертензією та вагітні.

Легенева гіпертензія новонароджених може викликатися наступними станами:

  • загальна гіпоксія;
  • діафрагмальна грижа;
  • аспірація меконієм;
  • зберігається кровообіг плоду.


Механізм розвитку

Розвиток легеневої гіпертензії провокується поступовим звуженням просвіту судин русла легеневої артерії – капілярів і артеріол. Такі зміни викликаються потовщенням внутрішнього шару судин ендотелію. При ускладненому перебігу такий процес може супроводжуватися запаленням і деструкцією м’язового шару легеневої артерії.

Звуження просвіту судин викликає постійне осідання в ньому тромбів і призводить до облітерації. Згодом у хворого підвищується тиск в системі легеневої артерії і розвивається легенева гіпертензія. Цей процес збільшує навантаження на правий шлуночок серця. Спочатку гіпертрофуються його стінки, намагаючись компенсувати порушення гемодинаміки. Згодом із-за постійних навантажень їх скорочувальна здатність знижується і розвивається стадія декомпенсації, що виражається в правошлуночкової недостатності.

Класифікація легеневої гіпертензії за класами

Залежно від вираженості симптомів і тяжкості стану хворого виділяють чотири класи легеневої гіпертензії:

  • I – фізична активність хворого не страждає, після звичних навантажень у нього не з’являється запаморочення, слабкість, задишка та біль у грудях;
  • II – фізична активність хворого порушується незначно, в стані спокою самопочуття ніяк не змінюється, але після звичних навантажень у нього з’являється запаморочення, слабкість, задишка та біль у грудях;
  • ІІІ – фізична активність хворого значно порушується, навіть незначні фізичні навантаження викликають появу запаморочення, слабкості, задишки і болю в грудях;
  • IV – навіть мінімальне навантаження викликає появу запаморочення, слабкості, задишки і болю в грудях, нерідко такі ж симптоми виникають і в спокої.

Симптоми

Легенева гіпертензія: симптоми, причини, лікуванняНа перший погляд незрозуміла, ні з чим не пов’язана задишка може виявитися проявом легеневої гіпертензії

Основне підступність легеневої гіпертензії полягає в тому, що під час стадії компенсації вона може протікати абсолютно безсимптомно і виявляється вже в запущених формах. Перші її ознаки починають виявлятися тільки тоді, коли легенева артеріальний тиск перевищує показники норми в 2 рази і більше.

Зазвичай перші симптоми легеневої гіпертензії такі:

  • поява нічим незрозумілою задишки навіть при незначних навантаженнях або при повному спокої;
  • нез’ясовне зниження маси тіла при звичному режимі харчування;
  • захриплий голос;
  • постійний сухий кашель;
  • епізоди запаморочення або непритомності;
  • прискорене серцебиття;
  • помітна пульсація в яремній вени на шиї;
  • відчуття дискомфорту і тяжкості в області печінки.

Пізніше у хворого з’являються стенокардичні напади аритмії за типом мерцательных. Крім цього, в мокроті можуть виявлятися прожилки крові. При наростаючому набряку легені у хворого розвивається кровохаркання.

Пацієнт пред’являє скарги на появу болю в правому підребер’ї, які провокуються розвитком венозного застою. При промацуванні живота лікар визначає розширення меж печінки і болючість. Порушення гемодинаміки у великому колі кровообігу призводять до появи набряків на ногах (в області стоп і гомілок) і скупчення рідини в черевній порожнині (асцит).

При термінальній стадії розвитку легеневої гіпертензії у судинному руслі виникають гіпертонічні кризи, що провокують розвиток набряку легені. Вони починаються з нападів нестачі повітря, потім у хворого починається сильний кашель з виділенням кров’янистої мокроти, з’являється страх і занепокоєння. Шкіра набуває синюшного, у пацієнта з’являється психомоторне збудження, може неконтрольовано відділятися кал і рясно виділяється сеча світла. У важких випадках набряк легкого закінчується розвитком гострої серцевої недостатності та ТЕЛА, які призводять до летального результату.

Діагностика

Найчастішою скаргою хворих з легеневою гіпертензією, з якою вони приходять на прийом до лікаря, є задишка. При огляді пацієнта виявляється ціаноз, а при вислуховуванні тонів серця – розщеплення II тону в проекції легеневої артерії і його акцент.

Для уточнення діагнозу легеневої гіпертензії та отримання повної клінічної картини призначаються такі види досліджень:

  • ЕКГ;
  • Ехо-КГ;
  • рентгенографія легень;
  • функціональні дихальні тести;
  • якісний і кількісний аналіз газів крові;
  • КТ;
  • катетеризація «правого» серця і легеневої артерії;
  • ангіопульмонографія;
  • сцинтиграфія.


Лікування

Лікування легеневої гіпертензії завжди повинно починатися якомога раніше і бути комплексним. Воно включає в себе рекомендації по зниженню ризиків посилення і ускладнення патологічного стану, лікування основного захворювання і симптоматичну медикаментозну терапію. Як доповнення можуть застосовуватися народні або нетрадиційні методики. При неефективності консервативної терапії хворому рекомендується хірургічне лікування.

Рекомендації

Для зниження існуючих ризиків при легеневій гіпертензії хворим рекомендується:

  • вакцинація від грипу та пневмококових інфекцій, що посилюють перебіг патології;
  • регулярні та дозовані фізичні навантаження;
  • дотримання дієти при серцевій недостатності;
  • попередження настання вагітності.

Близькі та рідні хворих з легеневою гіпертензією повинні надавати їм постійну психологічну підтримку. У таких пацієнтів нерідко розвиваються депресії, вони відчувають себе непотрібними, часто дратуються через дрібниці і не бажають бути тягарем для свого оточення. Таке пригнічене стан негативно позначається на перебігу легеневої гіпертензії, і для його усунення необхідна постійна психологічна робота над існуючою проблемою. При необхідності пацієнтам може рекомендуватися консультація психотерапевта.

Медикаментозна терапія

Легенева гіпертензія: симптоми, причини, лікуванняМедикаментозне лікування включає в себе цілий ряд лікарських препаратів, що впливають на причину або ланки патогенезу хвороби, що полегшують той чи інший симптом

Для усунення проявів і наслідків легеневої гіпертензії хворому призначаються наступні групи препаратів:

  • діуретики знижують навантаження на серце, зменшують набряки;
  • антикоагулянти та антиагреганти – знижують навантаження на серце, попереджують розвиток тромбозів і тромбоемболій;
  • серцеві глікозиди – покращують роботу серця, усувають аритмії і судинні спазми, зменшують задишку і набряки;
  • судинорозширювальні засоби – знижують тиск в легеневому руслі;
  • простациклины та антагоністи рецепторів ендотеліну – блокують зростання ендотелію, усувають судинний і бронхіальний спазм, попереджають тромбоутворення.

Для усунення гіпоксії при вираженій задишці хворим показані курси оксигенотерапії.

При ідіопатичній легеневій гіпертензії хворим призначаються інгібітори ФДЕ типу 5 (Силденафіл) і оксид азоту. Їх дія забезпечує зниження опору судин, усуває гіпертензію і полегшує кровотік.


Народна медицина

В якості додаткових засобів для лікування легеневої гіпертензії лікар може порекомендувати прийом лікарських трав:

  • настій із плодів червоної горобини;
  • свіжовичавлений сік гарбуза;
  • настій горицвіту весняного та ін.

Хворі з легеневою гіпертензією повинні знати, що лікування цієї патології неможливо тільки за допомогою народних засобів. Лікарські трави в таких випадках можуть застосовуватися тільки у вигляді м’яких сечогінних засобів і зборів для заспокоєння кашлю.

Хірургічне лікування

Для полегшення роботи серця хворому може рекомендуватися проведення балонної передсердної септостомии. Суть цього втручання полягає у введенні в ліве передсердя з балоном катетера та лезом, яким розрізається перегородка між передсердями. За допомогою балона лікар розширює розріз і таким чином домагається полегшення скидання оксигенированной крові з лівої половини серця у праву.

У вкрай важких випадках можуть проводитися операції по трансплантації легенів та/або серця. Такі втручання виконуються в спеціалізованих хірургічних центрах і нерідко недоступні через брак і високої вартості донорських органів. У ряді випадків трансплантація може бути абсолютно протипоказана: злоякісні новоутворення, ВІЛ-інфекція, куріння, наявність антигена HBs, гепатит С і вживання наркотиків або алкоголю в останні 6 місяців.

Прогнози

При вторинній легеневій гіпертензії прогноз сприятливий, якщо швидкість розвитку патологічного стану залишається невеликий, призначається терапія виявляється ефективною і призводить до зниження тиску в легеневій руслі. При швидкому прогресуванні симптомів, наростання тиску понад 50 мм рт. ст. і поганий ефективності проведеного лікування прогнози погіршуються. У таких випадках протягом 5 років більша частина хворих помирає.

Ідіопатична легенева гіпертензія завжди має вкрай несприятливі прогнози. Протягом першого року хвороби залишаються живі лише 68% пацієнтів, після 3 – 38%, а через 5 років – тільки 35%.

Легенева гіпертензія належить до важким і небезпечним патологічним станам, які з часом можуть ставати причиною смерті хворого від ТЕЛА або постійно наростаючою правошлуночкової серцевої недостатності. Її лікування повинно починатися якомога раніше, і хворому необхідно постійне спостереження у пульмонолога і кардіолога.

Перший канал, програма «Жити здорово!» з Оленою Малишевої, в рубриці «Про медицину» розмова про легеневої гіпертензії (див. з 34:20 хв.):

Олена Малишева. Легенева гіпертензія

Легенева гіпертензія: симптоми, причини, лікування
Watch this video on YouTube

Науковий доповідь Царевой Н.А. на тему «Нове в лікуванні легеневої гіпертензії»:

Нове в терапії легеневої гіпертензії

Легенева гіпертензія: симптоми, причини, лікування
Watch this video on YouTube

Д. м. н. Конопльова Л. Ф. розповідає про лікування легеневої гіпертензії:

Рекомендації з лікування легеневої гіпертензії

Легенева гіпертензія: симптоми, причини, лікування
Watch this video on YouTube