Лейкоплакія – захворювання, що вражає слизові оболонки

Лейкоплакія (інша назва захворювання – лейкоплазия) характеризується появою вогнищ ураження на слизових оболонках. В осередку ураження відзначається ороговіння поверхневого епітелію. Лейкоплакія є передраковим захворюванням, виявляється вона, як правило, в середньому віці.

Вогнища ураження при лейкоплазии можуть розташовуватися на слизових оболонках ротової порожнини, статевих органів, в області заднього проходу.

Зміст

  • 1 Причини виникнення захворювання
  • 2 Форми захворювання
  • 3 Клінічна картина
  • 4 Методи діагностики
  • 5 Лікування
    • 5.1 Лікування народними методами
  • 6 Профілактика і прогноз
  • 7 Фото

Причини виникнення захворювання

Лейкоплазия часто може розвиватися у курців.

До теперішнього моменту не вдалося з’ясувати причини, які призводять до розвитку лейкоплакії. Вважається, що значну роль у розвитку цього захворювання відіграють зовнішні фактори – хімічне, термічне, механічне подразнення слизових. Причому найбільш часто лейкоплазия розвивається, якщо на слизові оболонки впливає відразу кілька факторів.

Приміром, лейкоплакія порожнини рота часто розвивається у курців, у цьому випадку захворювання викликається впливом хімічних (тютюновий дим) і термічних факторів впливу.

Призвести до розвитку лейкоплакії можуть і хронічно протікають захворювання, які викликають запальні зміни в слизовій оболонці. До таких захворювань відносять стоматит, гінгівіт, вагініт, цистит, що протікають в хронічній формі.

Цілком імовірно, що існує і спадковий фактор розвитку лейкоплазии, так як це захворювання часто спостерігається у людей з вродженими дискератозами.

На виникнення і розвиток лейкоплакії впливає і загальний стан організму, в тому числі:

  • Гормональні відхилення;
  • Гастроентерологічні захворювання;
  • Недостатнє надходження в організм вітаміну A;
  • Вікові зміни слизових статевих органів.

Форми захворювання

Прийнято виділяти три форми лейкоплакії, це:

  • Плоска;
  • Бородавчаста (веррукозная);
  • Ерозивна.

Причому кожна з форм є черговим етапом патологічного процесу і розвивається на тлі протікання попередньої форми.

Клінічна картина

При розвитку лейкоплакії в порожнині рота, вогнища ураження найчастіше розвиваються на слизовій щік, нижньої губи, куточків рота. Рідше вогнища ураження розвиваються на мові – на спинці або бічних поверхнях.

При розвитку лейкоплакії на слизових статевих органів вогнища ураження у жінок локалізуються на шийці матки, на стінках піхви, в області вульви і клітора. У чоловіків лейкоплакія вражає головку статевого члена.

Лейкоплакія іноді вражає дихальні шляхи. При цьому осередки розташовуються в області голосових зв’язок, рідше – у нижньому відділи гортані.

Основним симптомом лейкоплакії є утворення множинних або одиничних вогнищ білого або сіро-білого кольору. Вогнища мають чітко виражені контури, вони можуть мати самі різні розміри і форму. Суб’єктивних відчуттів при розвитку осередків лейкоплазии не виникає, і захворювання довго може залишатися непоміченим. Як правило, лейкоплакія виявляється під час стоматологічного або гінекологічного огляду.

Винятковими випадками є лейкоплакія гортані, при розвитку якої спостерігається кашель, охриплість голосу. При розташуванні вогнищ ураження в уретрі можуть виникнути труднощі з сечовипусканням.

Розвиток лейкоплакії проходить в декілька етапів, тобто, захворювання послідовно переходить із однієї стадії в іншу.

Починається патологічний процес з появи на слизовій збудженої ділянки. Симптоми цієї стадії виражені слабо, тому хворі часто не помічають початок захворювання. Надалі починається поступово ороговіння поверхневого епітелію на збудженій ділянці. В цей час формується біла пляма, характерне для плоскої лейкоплакії. Зовні ділянку зроговіння нагадує плівку або наліт, але його неможливо видалити за допомогою шпателя.

По мірі розвитку захворювання плоска лейкоплакія переходить в бородавчасту (веррукозную) форму. Плоский раніше вогнище стає опуклим, підводячись над поверхнею слизової оболонки. Утворюється бляшка з горбистою поверхнею, на ній можуть утворюватися тріщини і виразки. Їх поява сигналізує про перехід лейкоплакії в ерозивну форму.

Небезпека лейкоплакії полягає у можливому переродження захворювання на злоякісну пухлину. При цьому час, який потрібен для переродження вогнища лейкоплакії, визначається індивідуальними особливостями організму і формою захворювання. Як правило, відносно швидко перероджуються в рак ерозивна і веррукозная форма захворювання. Особливо часто лейкоплазия переходить в рак при розташуванні вогнища ураження мовою.

Основні ознаки того, що почався процес злоякісного переродження лейкоплакії:

  • Раптова поява ерозій або різке ущільнення осередку ураження.
  • Нерівномірна щільність вогнища поразки, коли один край вогнища ураження стає більш щільним, ніж інша площа.
  • Освіта сосочковидных розростань в осередках ураження.
  • Різке зростання розмірів ерозії.

Однак і повна відсутність перерахованих ознак ще не є гарантією того, що процес протікає доброякісно, тому залишати лейкоплакію без уваги ні в якому разі не можна.

Методи діагностики

Діагностика лейкоплакії, як правило, утруднень не викликає. Діагноз ставиться на основі зовнішнього огляду, а так само, на оцінці результатів гістологічного та цитологічного дослідження матеріалу, взятого з області поразки.

При проведенні досліджень у хворих лейкоплакией виявляється клітинна атипія, а також клітини з ознаками ороговіння.

Для постановки діагнозу на шийці матки роблять кольпоскопію.

Для діагностики лейкоплакії на шийці матки необхідно проведення кольпоскопії, а також, йодної проби (Шиллер-тесту), що дозволяє виявити ділянки слизової оболонки, які не забарвлюються при нанесенні розчину йоду. При підозрі лейкоплакії, що вразила шийку матки, необхідно проведення біопсії з вогнищ ураження і вискоблювання вмісту цервікального каналу. Це необхідно для виявлення наявності передракових або ракових патологій ендоцервіксу.

Якщо підозрюється лейкоплакія слизової гортані, необхідно проведення ларингоскопії з забором матеріалу з осередків ураження для здійснення гістологічних досліджень.

При постановці діагнозу потрібно відрізняти лейкоплакію від:

  • Кандидозу слизових;
  • Хвороби Боуена;
  • Хвороби Кейра;
  • Проявів вторинного сифілісу і плоскоклітинного зроговілого раку.

Лікування

Для успішного лікування лейкоплакія необхідний комплекс заходів. Насамперед, необхідно усунути фактори, що стимулюють розвиток захворювання. Можливо, потрібно:

  • Відмовитися від куріння;
  • Видалити з порожнини рота металеві протези;
  • Усунути гіповітаміноз;
  • Активно лікувати захворювання органів ШЛУНКОВО-кишкового тракту, ендокринні патології та інші захворювання, які послужили поштовхом до розвитку лейкоплакії.

Якщо при проведенні обстеження не було виявлено клітинної атипії, специфічного лікування лейкоплакії не призначається. Однак пацієнти повинні бути поставлені на облік і регулярно проходити обстеження.

Якщо при дослідженні виявлено базально-клітинну гіперактивність, тоді проводять лазеродеструкцію.

При виявленні базально-клітинної гіперактивності показано швидке видалення вогнища лейкоплакії.

Видалення проводиться методом лазеродеструкции, діатермокоагуляції чи радіохвильовим методом. Кріодеструкцію, як правило, не використовують, так як на слизовій можуть залишитися грубі рубці.

При виявленні ознак злоякісного переродження проводиться радикальна операція і подальше рентгенотерапія.

Лікування народними методами

Лікування лейкоплакії народними методами слід проводити з обережністю і тільки після консультації з лікарем, щоб не погіршити перебіг захворювання.

При лейкоплакії народні цілителі рекомендують.

Трав’яний збір. Для лікування лейкоплакії рекомендується використовувати квітки календули і траву звіробою. Ці трави можна заварювати окремо і використовувати поперемінно, або приготувати суміш з сухого сировини, взятого в рівних кількостях. Настій трави використовувати для обмивання вогнищ ураження при лейкоплакії.

Для лікування лейкоплакії використовується нерафіновану соняшникову олію. Їм слід змащувати вогнища ураження, а якщо захворювання вразило шийку матки, слід вставляти тампони, просочені маслом.

Для лікування лейкоплакії шийки матки можна приготувати саморобні свічки. Для цього потрібно розтопити (краще скористатися водяний лазнею) какао-масло. На сто грамів масла потрібно взяти по три краплі ефірних масел чайного дерева і ялівцю, а також, по половині човни настоянки прополісу і настоянки календули. Перемішати склад, трохи остудити і додати 10 крапель рідкого вітаміну A. Розлити приготовлений склад за відповідним формочках і поставити для застигання у холодильник.

Із зазначеної кількості інгредієнтів має вийти 10 свічок. Ставити свічки у піхву щодня на ніч, потім зробити десятиденну перерву, і знову повторити курс лікування лейкоплакії. Зберігати приготовані свічки на верхній полиці дверцята холодильника.

Профілактика і прогноз

Лейкоплакія має невизначений прогноз, так як її протягом неможливо передбачити. У деяких хворих захворювання триває десятиліттями, не змінюючи доброякісного перебігу, у інших – злоякісне переродження відбувається досить швидко. Своєчасно проведене лікування дає змогу отримати позитивний результат, однак, не виключається поява рецидивів.

Профілактика лейкоплакії полягає в уникненні провокуючих факторів, несприятливо впливають на слизову.

Фото

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Здоровий спосіб життя