Лікування запальних захворювань органів малого тазу: етапи, цілі, методи та прогноз

Зміст статті:

  • Методи терапії і клінічні рекомендації при запальних захворюваннях органів малого тазу
  • Ускладнення та побічні ефекти лікування

Антибіотики при запаленні органів малого тазу широко застосовуються — є основою терапії. Для того щоб підібрати ефективний препарат, необхідно виявити збудника інфекції та визначити його чутливість до існуючих антибактеріальних засобів. Для цього проводиться гінекологічний огляд, беруться мазки на вивчення флори. При підозрі на хронічний перебіг хвороби проводиться ІФА. Обов’язково проходження Пап-тесту, за допомогою якого визначається наявність передракових і ракових клітин. Перераховані дослідження – основні діагностичні заходи. Вони дозволяють розробляти схему лікування запальних захворювань органів малого тазу, здатну привести до позитивного результату.

Методи терапії і клінічні рекомендації при запальних захворюваннях органів малого тазу

Лікування запальних захворювань органів малого тазу: етапи, цілі, методи та прогнозТерапевтична тактика розробляється з урахуванням виду захворювання, його форми та симптоматики. Основна мета лікування – усунути збудника, відновити мікрофлору, купірувати прояви, поліпшити загальний стан пацієнта. Гострі і хронічні форми лікуються практично однаково. Всі зусилля спрямовані на:

  • на боротьбу з інфекцією;
  • на запобігання ускладнень;
  • на усунення запальної реакції;
  • на дезінтоксикацію організму;
  • на активізацію імунної системи.

В основі курсу лежить емпірична антибактеріальна терапія, яка повинна початися відразу після постановки діагнозу. Її тривалість до кінця не встановлена, проте лікарі в більшості випадків призначають 10-14-денний курс. Вибирають таблетки, перекривають спектр найбільш вірогідних збудників, включаючи тих, що мають анаеробної активністю. Переривати лікування при настанні поліпшення не можна: клінічна ефективність завжди випереджає бактеріологічну атаку. Незакінчена терапія ЗЗОМТ збільшує ймовірність розвитку рецидиву та ускладнення.

Згідно стандартам в схему першого ряду обов’язково включають комбінацію цефалоспоринів третього покоління («Цефотаксим» або «»Цефтріаксон») з «Метронідазолом». Враховуючи високі ризики розвитку хламідійної інфекції, одночасно призначають пацієнткам «Доксициклін» і антибіотик з макролідів. Всі ліки при запаленні тазових органів підбирають в суворій відповідності з поставленим діагнозом.

Починається курс з парентерального призначення. Активно використовуються свічки від запалення в малому тазі і ін’єкції з подальшим переходом на таблетки. Супозиторій допомагає посилювати терапевтичний ефект. Така ступінчаста схема найбільш комфортною для пацієнта, так як економить ресурси організму.

В цілях запобігання ускладнень після курсу антибіотиків показаний прийом антимікотичним коштів. Для попередження розвитку дисбактеріозу кишечника за тиждень до початку лікування і через два після нього хворі повинні приймати лакто – і біфідобактерії.

Лікування запальних захворювань органів малого тазу: етапи, цілі, методи та прогнозМагнітотерапія знімає біль, покращує кровообіг

Дезінтоксикаційна терапія проводиться кристалоїдними полиионными розчинами (2-2,5 літра), антиоксидантними препаратами. Внутрішньовенно вливається глюкоза, декстран, водно-сольові склади і білкові структури.

Після купірування гострого періоду починається курс фізіотерапії. Хворим показана:

  • низькочастотна магнітотерапія;
  • електрофорез (імпульсні струми з магнієм, калієм і з цинком);
  • УФ-опромінення ;
  • УВЧ.

Подібні процедури володіють розсмоктуючою і знеболюючою дією. Їх застосування сприяє усуненню набряків і запобігання утворення спайок.

Описуються заходи здійснюються в амбулаторних умовах. Після їх завершення проводиться контрольне обстеження за допомогою ультразвукової діагностики. Якщо вона показує наявність гнійних утворень у матці, придатках, трубах або яєчниках, лікар може прийняти рішення про використання хірургічних способів лікування.

Гінекологія застосовує малотравматичні оперативні методики. Це може бути лапароскопія або пункція склепінь піхви. Гній видаляється, вогнище запалення зрошується антисептиками та антибіотиками. При наявності гнійного розправлення і загрозі розкриття гнійника показана хірургічна операція для їх видалення.

Ускладнення та побічні ефекти лікування

Лікування запальних захворювань органів малого тазу: етапи, цілі, методи та прогнозВідсутність своєчасної терапії в гострому періоді запалення органів малого тазу викликає короткочасні або стійкі порушення менструального циклу. У хворих виявляється розлад статевої функції: відсутність потягу, болі при здійсненні статевого акту. Хронічні форми нерідко стають причинами дисфункції органів травлення (коліт), сечовидільної системи (цистит, пієлонефрит). Часті рецидиви провокують розвиток неврозів. Жінка втрачає працездатність, перестає контролювати свої емоції, в сім’ї частішають конфлікти.

Хронічні запальні процеси – сприятливі фактори для розвитку позаматкової вагітності, мимовільного викидня, вторинного безпліддя. Для запобігання таких явищ стадії загострення лікуються, як гострі процеси. В період ремісії хворим показане санаторно-курортне лікування: лікувальні грязі, парафінолікування, вагінальні зрошення сульфідними мінеральними водами.

Для зниження побічних ефектів лікарських засобів хворим рекомендують дотримувати постільний режим (фізичний і психологічний спокій), збільшувати кількість пиття і дотримуватися легкозасвоюваній дієти. Такі заходи розвивають стійкість організму до інфекційних агентів, покращують обмінні процеси у вогнищі запалення. У гострий період хвороби не можна їсти продукти, здатні спровокувати алергічну реакцію (яйця, шоколад, тваринні білки), споживати багато солі та вуглеводів. Для термічної обробки продуктів слід вибирати варіння або гасіння. Поза загострення дотримуватися дієти необов’язково. Однак краще харчуватися збалансовано і раціонально.

Турбота про своє здоров’я та профілактика захворювань органів малого тазу дозволяє запобігати розвиток запальних процесів. Важливо берегти себе від переохолодження та стресів, відмовлятися від шкідливих звичок і протягом життя використовувати грамотно підібрану контрацепцію. Рекомендується уникати випадкових зв’язків і раз на півроку відвідувати гінеколога, проходити обстеження мікрофлори піхви.

При своєчасному адекватному лікуванні прогнози сприятливі. Ігнорування хвороби може призвести до поширення інфекції по висхідному шляху. Якщо вона потрапить у кров, виникне сепсис, який може закінчитися летальним результатом. При появі перших симптомів запалення потрібно відразу звертатися за допомогою до гінеколога.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: