Лямбліоз у дорослих: симптоми і лікування

Як правило, про наявність лямбліозу людина дізнається вже далеко після зараження і то за результатами лабораторних аналізів, а тим часом паразитарне захворювання завдає шкоди здоров’ю всього організму. Його можна сміливо віднести до групи під народною назвою «хвороби немитих рук», в яку входять різні кишкові інфекції та зараження гельмінтами (глистами). Вся справа в тому, що зараження відбувається в тих випадках, коли інфіковані нерухомими формами лямблій (цистами) продукти потрапляють в раціон харчування: брудні фрукти, овочі і т. д. Мухи на своїх лапках можуть переносити цисти з одного об’єкта на інший. Ознаки лямбліозу у дорослих виражені досить явно, що дозволяє запідозрити наявність паразита. Хоча вони з’являються пізніше, ніж у дітей.

Лямбліоз – це найбільш поширена патогенна паразитарна інфекція у людей у всьому світі. У 2013 році налічувалося близько 280 млн осіб на планеті з його симптомами.

Зміст

• 1 Що таке лямблії?
• 2 Симптоми
• 3 Діагностика
• 4 Лікування
  • 4.1 Методи традиційного лікування
    • 4.1.1 Схема лікування двома препаратами:
  • 4.2 Народна медицина і народні методи
  • 4.3 Дієта при лямбліозі

Що таке лямблії?

З точки зору традиційної біології, лямблії представляють собою рід джгутикових протист із загону дипломонадид. Це збірний термін, який визначає всіх представників свого роду. Це не різновид гельмінтів, хоча часто їх ставлять в один ряд, називаючи глистами.
Безпосередньо збудником людського лямбліозу є кишкова лямблії, яка паразитує у верхніх відділах тонкого кишечнику. Тут паразит з цисти переходить у вегетативну форму в активному стані. Лямблії – дуже життєздатні мікроорганізми, які зберігають свою активність в навколишньому середовищі довгий період часу. Так у воді і грунті вони можуть існувати від трьох місяців до трьох тижнів відповідно. При цьому далеко не кожна людина захворює лямбліоз у процесі інфікування. Для появи хвороби визначальними є два критерії:

• Кількість потрапили цист. Іншими словами, чим вище концентрація цист в кишечнику, тим вище ймовірність зараження.
• Стан імунітету на момент імплантації паразитів. Якщо опір організму буде на належному рівні, хвороба може не наступити.

Тварини, як вважають, відіграють важливу роль у підтримці лямблій, присутніх в навколишньому середовищі. На заході лямбліоз має народну назву «beaver fever», що перекладається з англ, як «бобровий лихоманка». Це тому, що крім корів, гризунів, сорбак і багатьох інших тварин, бобри вважаються одними з основних переносників.
Лямблії у дорослих в організмі розмножуються надзвичайно швидко, заповнюючи собою весь тонкий кишечник. Існує певна ланцюжок зараження лямбліозом? Все починається з того, що в поле зору потрапляють продукти з мікроскопічними цистами. Після заковтування, вони направляються з агресивною кислого середовища шлунка в лужному відділ тонкого кишечника. В сприятливих умовах, зовнішня оболонка цисти переживає лізис і з’являється нова вегетативна форма.

Лямблії прикріплюються до ворсинкам тонкого кишечника і харчуються всім тим, що повинно було потрапляти в кровотік: амінокислоти, корисні макро і мікроелементи, антиоксиданти, розщеплені жири, вітаміни і т. д. Тим часом організм людини «голодує», недоотримує потрібних речовин і відчуває нестачу життєвої енергії: порушується процес утворення ферментів, спостерігається збій у роботі всіх органів і систем.

Спочатку зміни носять суто функціональний характер, але в міру прогресування захворювання, фіксуються органічні порушення. Ворсинки, на яких паразитують лямблії, незабаром атрофуються, спостерігається руйнування клітин слизової оболонки шлунка. Надалі навіть після виведення паразитів відновити нормальну функцію тонкого кишечника практично неможливо. Після знищення флори тонкого кишечника, лямблії просуваються уздовж ШКТ у більш віддалені відділи. Замість корисних речовин і незамінних амінокислот у кров потрапляють токсичні продукти життєдіяльності паразитів. Це призводить до загальної інтоксикації і підвищення алергічного статусу хворого.

Не всі думки, щодо шкоди завдається лямбліями, однозначні серед фахівців. Багато хто вважають, що вони ніяк не можуть вплинути на здоров’я печінки, порушити відтік жовчі і стати причиною холециститу. Основним доказом є відсутність можливості переміщення їх по жовчних протоках, так як там вони відразу гинуть. Але стверджується, що вони заважають лікування холециститу.
Також існують і помилкові думки (міфи) серед людей, одним з основних є той, що лямблії живуть в печінці.

Симптоми

До потенційних симптомів тривалого лямбліозу можна віднести:

• в силу постійного руйнування слизової проявляється дискінезія жовчовивідних шляхів – порушення їх роботи. Вона характеризується болем у правому підребер’ї або вище пупка, особливо після їжі і навантажень, при цьому може віддавати вгору в напрямку правого плеча. Додатковими симптомами служать нудота, блювання, неприємний запах з рота, збільшенням печінки;
• відзначаються порушення стільця, різь і біль у животі (в області пупка);
• лабільність апетиту, тобто його мінливістю та порушеннями нормального циклу;
• дисбактеріоз;
• різке схуднення;
• непереносимість лактози (алергія на молочні продукти), яка в майбутньому може залишитися назавжди;
• різні диспепсичні розлади – цілий ряд різних порушень, які виникають при захворюваннях травної системи (печія, відрижка, гази, неприємний присмак у роті та ін).

У більшості людей ураження клітин дванадцятипалої і тонкої кишки протікає безсимптомно. Лише у третини пацієнтів з’являються ознаки цього, інші скаржаться вже, коли страждають інші органи.
Фахівці виділяють кілька генералізованих (залежно від ділянок ураження) форм захворювання, кожна з яких має свою яскраво виражену симптоматику.

Так для гепатобіліарної форми лямбліозу, при якій страждають жовчний міхур і виводять шляху, характерним є порушення моторики жовчовивідних шляхів, що призводить до утрудненого лікування холециститу (запалення жовчного міхура). На це в першу чергу вказують болі в правому підребер’ї після їжі, віддають вгору, нудота, блювання.

Астено-невротичних форма, про яку сигналізують порушення роботи нервової системи, що проявляється ознаками ВСД і головними болями.

Атопічний дерматит і кропив’янка – ключові симптоми токсико-алергічної форми лямбліозу.

При паразитарних захворювань змішаного перебігу можливо присутність різних симптомів різних груп.

Симптоми лямбліозу у дорослих: слабкість у тілі, втрата апетиту, діарея, рідкий або водянистий стілець, спазми шлунку, розлад шлунку, блювання (рідко), здуття живота, надлишкові гази і відрижка (часто з присмаком сірки). Вони зазвичай з’являються через 9-15 днів після зараження, але можуть спостерігатися вже протягом одного дня.

Діагностика

Наявність скарг пацієнта і специфічних симптомів не може служити для постановки діагнозу. Насамперед, показано проведення ретельної діагностики. Для початку необхідно здати загальний аналіз крові, в якому будуть завищені показники рівня еозинофілів і різке зниження гемоглобіну. Враховуючи той факт, що цисти лямблій проявляються в калових масах далеко не завжди, необхідно здавати аналіз калу протягом п’яти тижнів раз на сім днів, щоб говорити про відсутність паразитів. Біоматеріал збирають в стерильний контейнер з трьох різних місць. Також показано проведення дуоденального зондування для визначення вегетативних форм паразита в соку дванадцятипалої кишки.

Лікування

Після постановки діагнозу показано проведення спеціальної терапії. Як правило, лікувальна програма призначається лікарем інфекціоністом або гастроентерологом. Особливу увагу приділено обстеження родичів хворого, які можуть бути заражені паразитарної інфекцією. Процес відновлення та медикаментозної терапії прийнято ділити на три етапи:

• Складання дієти, що негативним чином відбивається на життєдіяльності паразитів. Зміцнення імунітету, антитоксична терапія і т. д.
• Протипаразитарний лікування препаратами, які не тільки уповільнюють життєздатність лямблій, але і сприяють їх виведенню з організму. Принцип дії деяких лікарських форм полягає у знерухомленні паразита.
• Комплекс заходів по зміцненню захисних сил організму. А також створення сприятливого для мікрофлори кишечника, яка буде перешкоджати повторному інфікуванню.

Методи традиційного лікування

Препарати при лямбліозі показують стійкий терапевтичний ефект. Сучасна медицина нічого нового не придумала в лікуванні лямбліозу, крім проведення одноденного курсу акрихином по 0,3 г два рази на добу через шість годин. Хворі, які пережили резекцію шлунка, можуть застосовувати фуразолідон або метронідазол (прапори).

Схема лікування двома препаратами:

• Фуразолидон застосовують перорально, але 0,1 г чотири рази на добу протягом п’яти днів.
• Метронідазол вживають курсом за десять днів, всередину по 25 г, не більше трьох разів на день. Це дозування для дорослої людини.

Дані кошти володіють побічними ефектами, тому призначати їх повинен тільки лікар.

Народна медицина і народні методи

В народних рецептах є велика кількість корисних порад і рекомендацій відомих травників і знахарів, які здавна лікували паразитарні хвороби лікувальними травами і зборами.

Так хороший результат показує застосування такого лікарського збору: квітки безсмертника, корінь оману, трава шабельника і трава м’яти в рівних частинах. Настій, виготовлений на його основі, зміцнить організм, поліпшить здоров’я і сприятиме очищенню від паразитів.

Кашка з хріну і часнику, розведений кип’яченою водою допоможе позбутися лямблій, зберігаючи при цьому нормальну мікрофлору ШКТ. Ще одне народне ліки від лямблій – напій з молока і часнику. Для його приготування потрібно взяти склянку молока, довести до кипіння і змішати з кашкою часнику (не більше одного головки). Згідно з методом застосування, після десятихвилинного охолодження, проціджену суміш потрібно випити і сховатися ковдрою. Для дітей доведеться за смаком аптечний дьоготь, намазаний на хліб.

Такі рецепти варто застосовувати лише як додаткову терапію. Лямбліоз – не те захворювання, з яким можна затягувати з візитом до фахівця.

Дієта при лямбліозі

При адекватному і своєчасному лікуванні лямбліозу, одужання настає дуже швидко. І не останнє місце в комплексній терапії відводиться лікувальному харчуванню. Відомо, що лямблії прекрасно розвиваються в солодкій середовищі, тому необхідно штучно підкисляти її. Для цього, з раціону потрібно прибрати всі солодощі, легко засвоювані вуглеводи. Дієта при лямбліозі передбачає використання для підкислення кожен день кисломолочні продукти, м’ясо (не напівфабрикати). Ідеальний варіант квашена капуста, морква, брусничний і журавлинний морс. Також раціонально провести ряд заходів щодо поліпшення дотримання гігієнічних норм:

• мити руки перед їжею;
• ретельно мити фрукти та овочі;
• не вживати продукцію стихійних ринків.

Серед заходів профілактики варто обстежити дітей з нестійким стільцем і регулярно проходити профогляди, які передбачають проведення загальних клінічних аналізів (ОАК, аналіз калу на я/г).