Методи лікування патологій малого тазу у чоловіків і жінок: евісцераціі, дренування, лапароскопія, фізіотерапія

Зміст статті:

  • Дієта і харчовий режим при захворюваннях органів малого тазу
  • Медикаментозне лікування
  • Методи фізіотерапії
  • Лікувальна гімнастика
  • Остеопатія і масаж
  • Хірургічне втручання
  • Компресійну білизну

Патології малого тазу вимагають комплексного підходу до лікування. Терапія починається із застосування консервативних методів: медикаментів, масажу, фізіопроцедур. У разі їх неефективності або недоцільності призначається проведення оперативного втручання.

Дієта і харчовий режим при захворюваннях органів малого тазу

Органи малого тазу у жінок

Дієта при розвитку патологій у цій галузі, насамперед, спрямована на очищення організму, оздоровлення органів малого тазу і видільної системи. Важливою умовою правильного харчування є дотримання питного режиму. Достатня кількість рідини сприяє розрідженню крові, що перешкоджає утворенню тромбів і розвитку застійних явищ.

Крім цього, раціональне харчування з високим вмістом клітковини стимулює перистальтику кишечника. Регулярне спорожнення допомагає знизити навантаження на судини малого тазу і очистити організм від токсинів.

Продукти, які необхідно виключити з раціону при захворюваннях малого тазу:

  • напівфабрикати і фастфуд;
  • шоколад;
  • випічку і здобу;
  • гостру, смажену їжу;
  • консерви;
  • копченості та ковбаси;
  • алкогольні напої.

Корисними будуть свіжі овочі, фрукти, зелень, каші, кисломолочні продукти і м’ясо нежирних сортів.

Продукти повинні бути свіжими і максимально натуральними, без консервантів, барвників, підсилювачів смаку та інших хімічних добавок.

Медикаментозне лікування

Медикаменти призначаються при лікуванні більшості захворювань малого тазу для зняття неприємних відчуттів і купірування запального процесу. Основними показаннями до прийому лікарських препаратів є:

  • запальні захворювання будь-якого походження;
  • інфекційні хвороби;
  • застій крові;
  • спайкова хвороба;
  • ендометріоз;
  • варикозне розширення вен малого тазу.

В залежності від специфіки захворювання лікарі призначають наступні групи медикаментів:

  • антибіотики – ефективні при лікуванні інфекційних захворювань;
  • імуномодулятори – при змішаних інфекціях і тривалому перебігу хвороби;
  • венотоніки – при застої крові і варикозі;
  • нестероїдні протизапальні препарати – при розвитку запального процесу;
  • гормональні препарати – при ендометріозі та інших гінекологічних захворюваннях;
  • ферменти – посилюють дію антибіотиків і сприяють розсмоктуванню спайок;
  • вітамінні комплекси – для зміцнення імунітету і підвищення опірності організму.

Лікарі використовують всі форми лікарських препаратів: таблетки, мазі, вагінальні свічки, ін’єкції, розчини для санації піхви.

Протипоказаннями до використання медикаментів є:

  • індивідуальна непереносимість компонентів препарату;
  • порушення психіки;
  • дисфункція нирок, печінки та серця;
  • вагітність і період лактації;
  • алкогольна і наркотична залежність.

Виходячи з даних результатів аналізів, специфіки захворювання та індивідуальних особливостей організму пацієнта, лікар призначає комплекс медикаментів, дія яких спрямована на лікування причини появи неприємної симптоматики, позбавлення від болю і зняття запалення.

Методи фізіотерапії

Основними показаннями до призначення курсу фізіотерапії є наступні захворювання малого таза:

  • запальні процеси внутрішніх і зовнішніх статевих органів;
  • розлади менструального циклу;
  • безпліддя;
  • проблеми з виношуванням дитини;
  • атрофічні процеси;
  • розвиток спайкового процесу;
  • хворобливі відчуття в області малого тазу.

Незважаючи на очевидну користь і ефективність в лікуванні патологій малого тазу фізіолікування протипоказане у разі:

  • активної форми туберкульозу;
  • лихоманки;
  • ниркової або печінкової недостатності;
  • злоякісних пухлин;
  • гормонального дисбалансу;
  • маткових кровотеч;
  • ЗПСШ;
  • гнійних процесів органів малого тазу;
  • порушення психіки.

Для лікування патологій малого тазу найбільш часто використовуються наступні види фізіопроцедур:

  • електрофорез;
  • магнітотерапія;
  • ультразвукове та лазерне вплив;
  • радіотерапія;
  • терапія електричними імпульсами і електромагнітними полями;
  • грязьові і водні процедури.

Фізіотерапія дозволяє зняти набряки, купірувати запалення, знизити болючі відчуття, нормалізувати кровообіг і прискорити процес одужання. Електростимуляція м’язів тазового дна сприяє зміцненню мускулатури і стінок судин, підвищення їх еластичності і відновлення нормального тонусу.

Лікувальна гімнастика

Лікувальна гімнастика при захворюваннях малого тазу допомагає полегшити симптоматику патології, зміцнити м’язи, попередити можливі ускладнення і швидко ліквідувати залишкові явища. Вибір комплексу вправ здійснюється індивідуально і залежить від характеру хвороби, стадії її розвитку, загального стану пацієнта і рівня його фізичної підготовки.

Вправи призначаються при таких проблемах:

  • ослаблення м’язів тазового дна;
  • нетримання сечі;
  • неправильне положення матки;
  • опущення внутрішніх органів;
  • безпліддя;
  • запальні процеси;
  • у післяопераційний і реабілітаційний період.

Крім підвищення тонусу м’язів всього тіла і зміцнення всього організму, лікувальна гімнастика допомагає нормалізувати кровообіг, усунути застій крові і прискорити обмін речовин. При наявності спайок, фізкультура має розсмоктуючою ефектом і перешкоджає їх утворенню.

Стани, при яких слід відмовитися від ЛФК:

  • гострі запальні процеси, що супроводжуються високою температурою;
  • кровотечі;
  • гострий біль у животі;
  • сепсис;
  • пиосальпинкс (до дренування гнояка);
  • підозра на позаматкову вагітність;
  • гнійні процеси в малому тазі.

Однією з найбільш ефективних гимнастік для зміцнення м’язів тазового дна вважаються вправи Кегеля. Також велику популярність для лікування таких патологій набуває йога.

Остеопатія і масаж

Масаж – один з важливих елементів комплексного лікування патологій малого тазу. Призначається він у разі:

  • розвитку спайкового процесу;
  • аденоми передміхурової залози у чоловіків;
  • простатиту;
  • імпотенції;
  • порушень менструального циклу;
  • безпліддя;
  • захворювань статевих органів;
  • опущення внутрішніх органів;
  • варикозного розширення вен;
  • гормонального дисбалансу.

Лікар-остеопат впливає на шкірні покрови та м’які тканини і на більш глибокі структури організму. Масажні рухи допомагають налагодити кровообіг, зменшити набряклість, купірувати запалення і позбутися від болю.

Випадки, при яких рекомендується відмовитися від масажу:

  • психічні розлади;
  • інфекції;
  • злоякісні новоутворення;
  • кровотечі;
  • гемофілія;
  • гострий біль у животі;
  • підвищена крихкість кісток;
  • порушення роботи серцево-судинної системи.

Комплекс відповідних масажних маніпуляцій повинен призначити лікар. Масаж можна проводити самостійно в домашніх умовах, попередньо отримавши консультацію фахівця щодо техніки виконання, темпу і періодичності.

Хірургічне втручання

Оперативне втручання – крайня міра у лікуванні патологій малого тазу. Застосовується тільки у випадках, коли інші методи не принесли бажаних результатів, і консервативна медицина виявилася безсилою.

Проводяться такі види операцій:

  • Дренування малого таза. Проводиться при гнійних утвореннях шляхом розсікання шкіри і м’язової тканини, проколу порожнини і введення дренажної трубки для виведення гною.
  • Тотальна тазова евісцераціі. У ході процедури видаляють кілька органів малого тазу одним блоком з висіченням або збереженням м’язів тазового дна і м’яких тканин промежини. Застосовується при лікуванні онкологічних захворювань.
  • Лапароскопія малого таза у жінок. Проводиться без розрізу передньої черевної стінки з використанням спеціального ендоскопічного обладнання з метою огляду черевної порожнини і лікування патологій. Призначається при позаматкової вагітності, злоякісних новоутвореннях, для проведення біопсії.

Хірургічне втручання може бути плановим або екстреним. Незважаючи на високу ефективність, подібний метод терапії досить часто провокує розвиток ускладнень. Протипоказаннями до проведення операції є важкий стан пацієнта, гемофілія, схильність до кровотеч.

Компресійну білизну

Компресійні панчохи, колготи, еластичні бинти – ефективний метод запобігти варикозне розширення вен і зупинити його розвиток. Основна мета його використання – створити необхідний тиск в певних ділянках тіла.

Не рекомендується використовувати таку білизну у разі:

  • цукрового діабету;
  • атеросклерозу;
  • шкірних висипань;
  • підвищеної чутливості шкіри;
  • серцево-легеневої недостатності.

Такий трикотаж не потрібно носити цілодобово. Досить надягати його вранці, не піднімаючись з ліжка і знімати перед сном. Білизна сприяє зниженню тиску в судинах, зміцненню судинної сітки і запобігає атрофії м’язової тканини.

Незважаючи на ефективність перерахованих вище методів лікування патологій малого тазу, всі вони мають певні протипоказання. Перед початком терапії необхідно проконсультуватися з лікарем. Самолікування може значно погіршити стан пацієнта.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Здоровий спосіб життя