Механічна жовтяниця при онкології: пожовтіння шкіри при раку та лікування механічної жовтяниці

Механічна жовтяниця при онкології: пожовтіння шкіри при раку та лікування механічної жовтяниціМеханічна жовтяниця при раку проявляється пожовтінням шкіри, склер та слизових оболонок. Розвиток цієї патології значно ускладнює подальше лікування онкохворого і обважнює його стан. Діагностування даного захворювання проводиться неінвазивними та інвазивними способами, а при лікуванні використовуються хірургічні методи – паліативна або радикальна операція.

Механічна жовтяниця при пухлини печінки

Жовтяниця при раку — грізне ускладнення, практично не піддається медикаментозному лікуванню. Механізм утворення жовтяниці при онкології досить простий і зрозумілий: ракова пухлина росте, поступово стискаючи не тільки кровоносні судини, але і внутрішні і зовнішні жовчні протоки. В результаті жовчі просто нікуди виходити, і вона починає накопичуватися в судинному руслі. У нормі вона відтікає в просвіт кишечника, де і виконує свої корисні функції. Однак надлишок її в крові, тобто підвищення концентрації білірубіну, створює дуже сприятливі умови для подальшого прогресування хвороби. Зовні хворий, перш за все, зверне увагу на пожовтіння шкіри при раку: якщо до цього шкірні покриви були рожеві, фізіологічні, а може, і бліді, характерні для онкопатології, то тепер вони жовтуваті, а іноді ядерно-жовті. Якщо мова йде про незначну зміну забарвлення шкіри, то родичі і сам хворий часто помилково приймають дане явище за симптоми якогось поліпшення адаптації організму до раку; але насправді вони переступили ще через один щабель розвитку раку.

Перше, що необхідно зробити пацієнту, у якого є підозри на жовтяницю при раку печінки, — здати кров на біохімічний аналіз. Лікар повинен оцінити ступінь розвитку захворювання, динаміку наростання у разі виконання повторних аналізів. Зверніть увагу, що виконання цього тесту обов’язково. В лабораторному бланку ви не побачите слова «жовч» — замість нього буде значитися пункт «білірубін».

Далеко не завжди в крові буде підвищення того самого білірубіну, але шкіра може пожовтіти і через інших факторів, у тому числі і при оцінці її відтінку при поганому освітленні. Якщо має місце жовтяниця, то концентрація білірубіну в крові може підвищитися як в 1,5 — 2 рази, так і в рекордні 100 разів. Очевидно, що ступінь настання незворотних змін у печінці різна, але факт залишається фактом.

Також необхідно мати на увазі, що підвищення вмісту білірубіну спостерігається у 80% випадків при раку печінки, не ускладненому розвитком жовтяничного синдрому. Стосовно до нашої ситуації, для точного висновку лікаря знадобиться кілька результатів біохімічних аналізів, зроблених в динаміці захворювання — наприклад, в день встановлення діагнозу, через 15 днів і на даний момент. Якщо концентрація білірубіну підвищується навіть в арифметичній прогресії, а клінічна картина зовнішнього стану хворого також вказує на жовтяницю, то причин для сумніву немає.

Зміна кольору шкірних покривів, це далеко не єдиний її ознака. Часто при раку спостерігається пожовтіння склер очних яблук — ось, мабуть, самий важливий діагностичний критерій. Справа в тому, що «жовті очі» помітити можна, хоча і не завжди, але незначне пожовтіння, яке видно лише при відтягуванні нижнього століття, — навряд чи. Досвідчений лікар, коли до нього приходить пацієнт з підозрою на жовтяницю, завжди дивиться стан склер, а не шкірних покривів.

Якщо швидкість розвитку жовтяничного синдрому не загрозливо швидка (миттєва), то з перших днів скарг практично не буде. Далі, в 30% випадків, у пацієнта розвивається шкірний свербіж прямо пропорційно тяжкості жовтяниці. Хворий розчісує шкіру на голові, животі, ногах, створюючи «вхідні ворота» для інфекції. Враховуючи, що імунітет онкохворої вкрай ослаблений, прогноз жовтяниці при раку буде несприятливий.

Однак механічна жовтяниця при онкології небезпечна не тільки неприємними відчуттями з боку шкірних покривів; токсична дія підвищеного вмісту білірубіну на всі органи і системи тіла людини — ось ключовий момент у патогенезі жовтяничного синдрому. Печінка вже не здатна повною мірою знешкоджувати токсичні біологічні сполуки. До їх пагубному впливу додається і дія білірубіну. Спочатку пацієнт стає дратівливою, а якщо жовтяниця продовжує наростати без стороннього втручання, то хворий спочатку впадає в стан повної астенії, поградиентно ідучи в більш важкі стани, екстремальним з яких є кома. Важко дати прогноз механічної жовтяниці при раку, не можна точно сказати, про якому проміжку часу йде мова: деякі хворі досить швидко втрачають здатність вести нормальну психічну діяльність, деякі, навпаки, відрізняються надзвичайною стійкістю до багаторазового підвищення концентрації білірубіну. Але можна сказати однозначно — винятків не буває: жовтяниця при пухлинах призводить до швидкого летального результату. Якщо у пацієнта є жовтяничний синдром, але йому показана операція — неважливо, чи буде вона проводитися на печінці, нирках або інших органах, — жоден хірург не візьметься оперувати хворого, поки не будуть куповані або хоча б доведені до досяжного мінімуму прояви жовтяниці.

Лікування хвороби механічна жовтяниця: хірургічні операції

Як же тоді лікувати механічну жовтяницю при пухлини і всі її прояви? Перше, що потрібно сказати: незважаючи на всі досягнення сучасної медицини, досі немає ліків, здатного нейтралізувати білірубін. В даний час проводяться цілі серії подібних експериментів з препаратами, але впровадження їх у практичну медицину, зважаючи на своїй різнорідності дії, відбудеться, може, навіть не за нашого життя. Лікарі докладають чимало зусиль до профілактики жовтяниці, і це правильно. Але при раку печінки цей підхід просто не годиться — неможливо керувати ростом ракової пухлини, спрямовувати її в ту або іншу сторону. Тому для лікування механічної жовтяниці при онкології проводяться так звані паліативні операції, спрямовані не на лікування хвороби (рак печінки), а на припинення різноманітних ускладнень — в даному випадку мова йде про жовтяниці.

Механічна жовтяниця при онкології: пожовтіння шкіри при раку та лікування механічної жовтяниціІснує два принципово різних методу проведення операції при механічній жовтяниці , які ефективні тільки при визначених обставинах. Простий випадок, коли жовч не може відтікати з зовнішніх жовчних ходів за межами печінки. Хірурги роблять розріз, знаходять місце передбачуваного блоку і виводять назовні дренажі, за яким жовч і відтікає в зовнішнє середовище. Очевидно, що в просвіт кишечника практично нічого потрапляти не буде; таким чином, процес природного травлення зводиться до нуля. Оскільки ракова пухлина в печінці не має тенденції до зворотного розвитку, особливо в цьому випадку, дренажні системи залишаються в тілі людини на все життя. Навіть при найменшому розрізі на животі онкологічної процес починає розвиватися ще більш стрімко. Як же бути в цьому випадку — адже пухлина безпосередньо отримує доступ до кисню? Ситуація спірна. При проведенні такої операції, яка додатково виснажує всі адаптаційні можливості організму, ріст пухлини підв
ється в рази, скорочуючи життя людини, але розвиток подій може йти і по іншому шляху.

Припустимо, під час лікування жовтяниці раку вирішено не робити паліативну операцію, незважаючи на колишні темпи прогресування захворювання, так як згубний вплив жовтяничного синдрому позначиться вкрай швидко; більш того, саме якість життя істотно знизиться. Очевидно, що дана операція є предметом вибору, як самого пацієнта, так і його лікаря. Необхідно зважити всі «за» і «проти» і прийняти вірне рішення. Якщо симптоми жовтяниці не проявляють тенденцію до збільшення, поспішати, швидше за все, не варто. Якщо спостерігається тяжка стадія жовтяничного синдрому, то іншого виходу немає. Однак ракова пухлина росте і всередині самої печінки, здавлюючи внутрішні печінкові протоки, які вкрай погано піддаються дренування. У цьому випадку лікарі проводять операцію другого типу, яку — в умовах стаціонару, можна проводити навіть під контролем рентгенологічної апаратури.

Тут необхідно сказати про складність самої операції, про необхідність технічного оснащення операційної та відповідної підготовки медичного персоналу. За статистикою, в 30% випадків хірургічне лікування такої хвороби, як механічна жовтяниця, закінчується невдало: протоки не вдається задренировать (вивести назовні жовч), що ще більше погіршує стан хворого. Іноді вдається досягти часткового дренування, що в цілому є певним «рятувальним кругом». Якщо операція пройшла, як мінімум, сприятливо, то жовч, як і в першому випадку, вільно відтікає назовні, вже ніяким чином не потрапляючи в травний канал.

Припустимо, що операція була проведена, пацієнт перебуває в палаті і вже відійшов від наркозу. Родичі і доглядають за хворим завжди інформуються про правила догляду за дренажами. На жаль, дефіцит середнього медичного персоналу диктує свої правила, і родичам хворого вже довелося прийняти цей факт як належне. Догляд за дренажами полягає, насамперед, у постійній обробці зовнішньої поверхні рани. Вкрай важливо, щоб навколо пластикової трубки нічого не нагнаивалось, шкіра не червоніла, не було ознак розпалу запального процесу. В іншому випадку доведеться видаляти дренажі і призначати повторну операцію, яку переносять вже не всі хворі.

Часто пильні родичі задають питання: чи є необхідність введення в дренажні трубки будь-якого спеціального промивного розчину? Насправді у випадку раку печінки, з урахуванням зниженої тривалості життя, не має сенсу це робити. Промивання сечового катетера — справа проста, чого не скажеш про промивання дренажної системи печінки. Якщо пацієнт живе так довго, що починають утворюватися пластівці та інші опади, дренажі необхідно промити тільки за участю лікаря-хірурга.