Сьогодні фармацевтичні компанії пропонують величезний вибір протигрибкових препаратів, але багато з них лише на час знімають хворобливі симптоми, які через час знову повертаються, змінюючи лише свою локалізацію.
Для повного вилікування від грибкового ураження необхідно усунути причину, тобто повністю позбутися збудника. Монастирський чай від грибка нігтів, склад якого включає лише натуральні компоненти – одне з найбільш дієвих засобів, що дозволяє очистити організму від паразита, який провокує патологію.
Захворювання, викликані патогенними грибами (мікози), мають дуже широкий спектр прояву і різний характер протікання. Зустрічаються поодинокі випадки хвороб (спорадичні), але частіше ці патології носять епідемічний характер. Грибок нігтів (оникомикоз) відноситься саме до епідемічних патологій, оскільки він здатний переходити від хворої людини до оточуючих людям через:
- особисті речі;
- рушники;
- взуття;
- інструменти;
- просто через поверхню підлоги, по якому пройшов босими ногами носій грибкової інфекції.
Це захворювання надзвичайно заразне і має низку небезпечних наслідків і ускладнень. В занедбаному стані воно здатне повністю зруйнувати нігтьові пластини і порушити функціонування імунної та лімфатичної системи, що у свою чергу може викликати:
- поява алергії різного характеру;
- хронічні лімфаденіти;
- запалення шкірних покривів і слизових оболонок.
Властивості і склад монастирського чаю
Монастирський чай – це багатокомпонентний збір лікарських рослин, які вперше підібрали і приготували ченці Соловецького монастиря, звідси і пішла назва напою. Сувора життя відлюдників, непрості кліматичні умови і аскетичний побут ченців вимагав уважного ставлення до здоров’ю людей, тому збір і вивчення впливу рослин на організм людини були традиційним заняттям ченців поряд зі службою і молитвою.
Існує кілька рецептів монастирського чаю. Для відновлення здоров’я, поліпшення обміну речовин і нормалізації рівня глюкози в крові застосовується традиційний збір:
- плоди шипшини;
- трава материнки;
- корінь оману;
- трава звіробою;
- чорний листовий чай.
Цей склад вважається класичним, він спрямований на зміцнення і відновлення організму, поліпшення всіх основних функцій і обмінних процесів.
Для боротьби з інфекціями та паразитами більш ефективний інший склад монастирського чаю. В його склад входять:
- трава полину гіркого;
- квітки ромашки;
- листя м’яти перцевої;
- квітки календули;
- квіти шавлії;
- квіти пижма;
- листя берези;
- квіти будяків;
- кора дуба;
- трава деревію;
- трава сухоцвіту болотної.
Такий склад чаю гарантує потужне противопаразитное вплив і забезпечує очищення від різного виду і грибкових інфекцій інвазій. Головною перевагою монастирського чаю є те, що його дія очищає організм зсередини, усуваючи саму причину захворювання, а не її зовнішні прояви.
Антипаразитное дія – не єдиний ефект вживання монастирського чаю. До числа його властивостей і дій відносяться:
- виведення з тканин організму патогенних мікроорганізмів – бактерій, вірусів, найпростіших і дріжджових грибів;
- очищення печінки від скупчилися в ній токсинів;
- стимулювання і нормалізація роботи імунної системи;
- боротьба з різними видами алергії, викликаної порушеннями імунітету і токсинами;
- виведення з організму глистів різного виду і продуктів їх життєдіяльності;
- відновлення обмінних і процесів на різному рівні;
- стимулювання секреції залоз ШКТ;
- нормалізація роботи сечовидільної системи;
- поліпшення функцій жовчного міхура;
- ефективна боротьба із запальними процесами;
- зняття синдрому хронічної втоми, проявів роздратування, занепокоєння й безсоння.
Як вживати монастирський чай при грибку нігтів?
Ефективність впливу монастирського чаю значною мірою залежить від правильності та регулярності його застосування. В першу чергу дуже важливо звернути увагу на дозування, не варто її перевищувати, бажаючи домогтися більш швидкого ефекту. До складу антипаразитного чаю входять досить сильні рослини з дуже специфічними властивостями.
Перед початком лікування потрібно прочитати інструкцію і навчитися правильно заварювати монастирський чай. Для досягнення хороших результатів у боротьбі з грибковою інфекцією і паразитами треба заварити чай наступним чином:
1 чайну ложку лікарського складу заварити 200 мл окропу;
посудину з завареним збором накрити кришкою і дати йому настоятися близько півгодини;
по закінченні цього часу склад потрібно процідити і можна його пити.
Курс лікування антипаразитным монастирським чаєм становить три тижні. При вживанні лікувального напою не варто відмовлятися і від препаратів місцевого призначення. Комплексний підхід – очищення зсередини і зняття зовнішніх проявів хвороби дає найкращий результат.
Думка фахівців
Як правило, традиційна медицина поблажливо ставиться до різних видів фітотерапії, вважаючи її лише допоміжними і малоефективними засобами. Однак дослідження властивостей монастирського чаю, які проводили дерматологи, підтвердили його результативність.
Кваліфіковані лікарі погодилися з тим, що комплексне використання мазей і гелів для зовнішнього застосування з антипаразитным чаєм дають найкращий ефект.
Протипоказання
У складі монастирського чаю присутні деякі рослини, наприклад, квіти пижма. Вони роблять дуже сильний жовчогінний вплив, що може мати негативні наслідки для хронічних хворих з проблемами жовчного міхура і жовчовивідних шляхів. Календула має властивості знижувати тиск, тому чай протипоказаний гіпотонікам.
Перед вживанням монастирського чаю краще спочатку порадитися з лікарем. Протипоказано вживання вагітним і годуючим жінкам і дітям до 12 років.
Про найголовніше
