Невралгія у новонароджених

Т. к. багато плутають такі поняття, як невралгія і неврологія, а деякі примудряються ще й перекручувати слова, отримуючи невідоме слово «неврОлгия», перед прочитанням цієї статті рекомендуємо ознайомитися зі статтею «Чим відрізняється невралгія від неврології, яка різниця?»

Діагностика неврологічних порушень (невралгії) у новонароджених – доля дуже досвідчених фахівців, а невралгію як таку виявити ще складніше. Адже невралгія – це біль. А новонароджений ніяк на цю біль поскаржитися не в змозі. Тому в діагностиці застосовуються деякі «хитрощі», які з більшою часткою ймовірності можуть допомогти поставити хоча б попередній діагноз.

Слід сказати, що це питання «чи є невралгія у мого малюка»? — в більшій частині продиктований турботою мами, яка сама хоча б раз у житті страждала невралгією, і знає, як це боляче. При цьому відсутні будь – які видимі ознаки. Тому, помітивши, що малюк неспокійний, часто кричить і плаче, найчастіше задається це питання у «підготовлених мам».

Насправді якась невралгія у немовляти не встигає розвинутися від впливу зовнішніх факторів – як у дорослого. Тому все, що з ним трапляється в перші дні його життя – результат порушень внутрішньоутробного розвитку і родового процесу.

Найчастіші порушення, наслідки яких можуть бути досить важкими – це дитячий церебральний параліч (ДЦП) та перинатальне ураження центральної нервової системи. ДЦП – це окрема тема, при якій порушується розвиток головного мозку при внутрішньоутробному розвитку, а ось перинатальні ураження периферичної і центральної нервової системи (тобто виникли при пологах) можуть своїми проявами мати в тому числі, і невралгічні розлади.

Найчастіше виникають наступні порушення:

загрузка...
  • Невралгія трійчастого нерва. У той час як у дорослих при хворобливості може виникати спазм лицьової мускулатури, наморщивание носа, сльозотеча з – за сильно вираженій болю, то у малюка можливими ознаками буде плач, занепокоєння, спроби доторкнутися до обличчя (це дорослий боїться зачепити обличчя, тому, що боїться спровокувати напад болю, на основі життєвого досвіду, а у малюка такого досвіду немає, і він тягне ручки до того місця, де болить). Часто при плачі виникає судорожне зведення щелеп, тобто малюк плаче закритим ротом.
  • Що стосується міжреберної невралгії, то не завжди вона обумовлена перинатальним ураженням. Так, наприклад, вона може виникнути вже після пологів (дуже часте явище у жінок — невралгія після пологів), на перших місяцях життя, при неправильному поводженні з малюком, якщо його неправильно брати, годувати і так далі. Все, що може нам підказати про болі в грудній клітці – це спроба змінити позу, а майже єдине, що можна вловити батькам – це посилення занепокоєння і крик при спробі змінити положення тіла. Як правило, у спокої малюк спокійний.

Таким чином, ключовими симптомами у немовлят є судомні скорочення м’язів, біль, крик і посилення болю при спробах змінити позу.

Для того щоб боротися з цими проявами міжреберної невралгії в самому ранньому віці, важливо звернутися до дитячого невролога, не намагайтеся впоратися самостійно. Можливо, ті кошти, які будуть запропоновані фахівцями, будуть дієвими і не такими страшними: наприклад, теплі розслаблюючі ванни. Адже больові імпульси здатні багаторазово посилюватися на тлі стресу і негативних емоцій.

У новонароджених, як правило, рідко розвиваються стійкі стани неврологічної болю на фоні абсолютного здоров’я. Тому особливу увагу потрібно звертати на активність малюка, на те, як він смокче, як він спить, як він намагається виявляти рухову активність. Адже одна справа – коли малюк починає кричати, коли його беруть на руки, і зовсім інша справа — коли він починає кричати сам при спробі зробити рух. Саме уважне спостереження за дитиною дозволить своєчасно звернутися до фахівця, і не стільки заради самої невралгії, скільки для того, щоб не пропустити більш небезпечні неврологічні ускладнення і захворювання раннього дитячого віку.