Особливості гидраденита в області паху

В паховій області, як і в пахвовій западині, розташовано багато апокринних потових залоз. Тому гідраденіт в паху розвивається не набагато рідше, ніж під пахвою або в будь-якому іншому місці. Але відразу йти до лікаря і показувати запалення наважується не кожен. Така локалізація захворювання переводить його в розряд інтимних і делікатних хвороб. А зволікати не можна! Необхідно своєчасне і адекватне лікування.

Зміст

  • 1 Причини розвитку гидраденита в паху
  • 2 Паховий гідраденіт, симптоми
  • 3 Гідраденіт в паху, лікування
  • 4 Профілактика

Причини розвитку гидраденита в паху

Важливо! Сучье вим’я в паху, на статевих органах, під пахвами, біля сосків і ануса з’являється найчастіше в підлітковому віці або в постпубертатному періоді.

Причиною запалення апокринних залоз частіше за все є стафілококи, але можуть стати протеї, стрептококи та інші представники недружньої людині мікрофлори. До провокуючих факторів належать:

Особливості гидраденита в області паху

Не дотримання правил гігієни може стати причиною розвитку гидраденита в паху.

  • серйозні гормональні порушення або незначні зміни у функціонуванні ендокринної системи, пов’язані з віковими, фізіологічними та іншими особливостями;
  • підвищена пітливість;
  • хвороби обміну речовин;
  • знижений імунітет;
  • носіння тісного й незручного одягу і нижньої білизни;
  • перевагу синтетичним тканинам при виборі предметів одягу;
  • недотримання гігієнічних норм.

При виявленні одного або декількох щільних вузлів, необхідно уважно поставитися до свого здоров’я, стежити за розвитком симптомів і, не соромлячись, звертатися до лікаря.

Паховий гідраденіт, симптоми

Особливості гидраденита в області паху

Гнійний гідраденіт супроводжується гострим болем у місці локалізації вузлів.

Поява одного, а іноді й кількох щільних вузлів в паху може бути ознакою різних захворювань. При постановці діагнозу гнійний гідраденіт пахової області важливо диференціювати його від інфікованої кісти, пахової гранульоми, венеричною лімфогранулеми, туберкульозу шкіри, актиномікозу і хвороби Крона. Головним критерієм при діагностиці є локалізація запаленого вузла в тих ділянках шкіри, де є апокринові залози.

Поступово вузли збільшуються в розмірах (від 0,5 до 3 см і більше) і починають доставляти дискомфорт і гострий біль, нестерпно сверблять. Шкіра в ураженій області набуває багряний або синюшний відтінок. Може піднятися температура тіла до 38-39 градусів. Коли в процес втягується підшкірна клітковина, говорять про поширення гнійної інфекції — флегмоні. Тоді прогноз стає менш сприятливим. У якийсь момент гнійник може розкритися. Заживання може проходити з утворенням рубців.

Гідраденіт в паху, лікування

Обійтися без хірургічного втручання можна тільки при грамотному лікуванні, розпочатому на ранній стадії. Терапія включає в себе застосування:

  • місцевих антибактеріальних препаратів (кліндаміцин, хлоргексидин і ін);
    ретиноїдів;
  • антибіотиків всередину (тетрациклін, доксициклін, цефалоспорин та ін), препарат необхідно підбирати у відповідності з чутливістю збудника;
  • кортикостероїдів, їх призначають при низькій ефективності антибактеріальних засобів;
  • пероральні контрацептиви теж іноді надають сприятливий вплив на результат лікування.
  • Важливо! Для того, щоб домогтися ремісії або успішно вилікувати гнійний гідраденіт на статевих губах, часто потрібне проведення хірургічної операції.

    Профілактика

    При виникненні одного вузла в паху, необхідно подбати про те, щоб інфекція не поширилася на інші потові залози. Для цього проводять наступне:

    Особливості гидраденита в області паху

    Що б інфекція не поширювалася варто користуватися тільки душем.

    • акуратно вистригають волосся, що ростуть в ураженій області;
    • для купання користуються тільки душем (ванна строго протипоказана);
    • місце запалення двічі на день слід протирати слабо-рожевим розчином марганцівки;
    • для посилення ефективності лікування відмовляються від куріння і вживання алкоголю, гострої їжі та приправ;
    • одяг має відповідати умовам навколишнього середовища;
    • важливо дотримувати правила гігієни і строго підходити до вибору косметичних засобів по догляду за шкірою.

    Гідраденіт на статевий губі діагностувати самостійно і успішно вилікувати без оперативного втручання складно. Почасти це пов’язано з тим, що хворі з невеликою охотою поспішають показати свою болячку лікаря, сподіваючись, що все саморазрешится. До того ж, в такому делікатному місці розгледіти проблему до появи больових симптомів і здійснювати належний догляд за шкірою практично неможливо. Тому в більшості випадків гідраденіт на зовнішніх статевих органах та в області паху піддається лікуванню тільки хірургічним шляхом.