Означають болю в нозі (стопі) що у Вас плоскостопість?

Означають болю в нозі (стопі) що у Вас плоскостопість?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Стопа – самий нижній відділ ноги. Його основу складають 26 кісток, а за рухливість відповідають суглоби, сухожилля і зв’язки. Ступні не тільки виконують поштовхову і балансуючу функції, але також грають роль ресор. Вони приймають на себе вагу всього тіла і пом’якшують навантаження на хребет, таз і нижні кінцівки. Будь-яке порушення в стопі негайно проявляється неприємними відчуттями різного ступеня інтенсивності: від легкого занепокоєння до сильної болі, пронзающей все тіло.

Дифузні болі в ступнях

Біль у стопі – поширений недуга, з якими пацієнти звертаються до травматолога, хірурга або ортопеда. Дискомфорт може бути загальним (дифузним), що охоплює весь дистальний відділ кінцівки, або локалізованим в певній ділянці ступні. Поширені за площею болі можуть проявлятися після важкої роботи, тривалої ходьби, занять спортом та інших видів напруги, проте іноді виникають і в спокійному стані, без попереднього перенапруги ніг.

Біль, яка пов’язана з навантаженням, але не має інших клінічних ознак, характерних для фізичної втоми, може бути пов’язана з системними хворобами організму. Симптом нерідко проявляється при патологічному нестачу кальцію і може свідчити про початкових стадіях таких хвороб, як рахіт, остеомаляція (розм’якшення кісткової тканини), старечий остеопороз. Характерною ознакою при цьому виступає болючість усіх кісток стопи, яка проявляється при пальпації.

Тривала вимушена нерухомість, викликана постільним режимом, також може стати причиною дифузні болі в ступнях. Така проблема пов’язана не з патологією кісткової системи, а з ослабленням м’язів і зв’язок. Подібний больовий синдром виникає і при стрімкому наборі маси тіла або довготривалому фізичному напруженні.

Посттравматичний остеопороз – ще одна причина інтенсивних болю в ступнях. При цій хворобі пацієнт відчуває страждання навіть у стані абсолютного спокою, опороздатність кінцівки порушується, а в тканинах стоп відбуваються трофічні зміни, викликані запальним процесом. Хвороба розвивається як ускладнення внаслідок травм і хронічних захворювань гомілки і стопи.

Гострий біль, що поширюється на всю ступню, іноді виникає внаслідок патологій судинної системи. Зміни можуть носити як функціональний, так і органічний характер, а інтенсивність больових відчуттів – варіюватися від короткочасного різкого нападу до тривалого дискомфорту, що порушує якість життя.

Захворювання місцевого характеру

Місцеві болі обмежені певними ділянками ступні. Причини неприємних відчуттів можуть бути обумовлені різними факторами. Завдання фахівця – визначити, чому болить стопа, і вибрати правильну тактику лікування.

Для первинного визначення характеру хвороби проводиться пальпаторне дослідження ураженої області. Топічна діагностика заснована на послідовному натисканні пальцем на ділянки кінцівки в зоні дискомфорту. Така методика дозволяє з’ясувати локалізацію запального процесу і призначити додаткове обстеження (аналізи, рентген, МРТ, КТ) для встановлення остаточного діагнозу.

Які стани супроводжуються больовими відчуттями в області стопи?

Плантарний (підошовний) фасциит

Плантарний фасциит – один з найпоширеніших факторів, що викликають біль в підошві стопи. Неприємні відчуття при цій патології локалізовані в п’яті і посилюються при ходьбі.

Підошовна (плантарной) фасція – це зв’язка з сполучних волокон, яка об’єднує пальці ніг з п’ятковою кісткою. Хронічні мікротравми, які трапляються з-за підвищеного навантаження на п’яту, призводять до запальних порушень у фасції і, як наслідок, – больового синдрому. Розтягнення сполучної тканини викликає не тільки гострий дискомфорт в області п’яткової кістки, але й біль у зводі стопи і посередині підошви. Страждання особливо відчутні після пробудження, якому передував тривалий відпочинок.

Провокуючими факторами хвороби виступають:

  • зайва вага;
  • плоскостопість;
  • подагра;
  • захворювання суглобів кінцівок і хребта;
  • травмування п’яткової кістки.
  • надмірні фізичні навантаження.

Означають болю в нозі (стопі) що у Вас плоскостопість?

Ускладненням плантарного фасциїту може стати розростання кісткової тканини, зване в народі «п’яткової шпорою». Це виражений косметичний дефект, який сам по собі може супроводжуватися больовим синдромом. Болі в області шпори виникають при поширенні запалення, викликаного фасциитом, в м’які тканини навколо наросту.

Лікування підошовного фасциїту спрямоване на зняття запалення в осередку ураження і профілактику подальших ушкоджень. Якщо біль виникає в результаті фізичних зусиль, необхідно знизити навантаження на ногу: припинити вправи, при яких посилюється тиск на п’яту, уникати тривалої ходьби і стояння.

Для поліпшення амортизації необхідно носити ортопедичні устілки, якісну спортивну взуття і моделі з м’якою підошвою. В якості медикаментозної терапії використовуються нестероїдні протизапальні засоби на базі Ібупрофену та Напроксену. Спеціальні вправи для розтяжки гомілки допоможуть поліпшити гнучкість зв’язок і зміцнити м’язовий каркас.

Метатарзалгія

Метатарзалгией називають больовий синдром, який виникає в передньому відділі стопи. При цьому стані болить нога в стопі і боляче наступати на пальці. Неприємні відчуття можуть локалізуватися ближче до області плеснових кісток II і III пальців або поширюватися на всю підошву. Причини цього стану бувають як нейрогенної, так і механічної природи, проте всі вони зводяться до здавлення нерва.

Спровокувати метатарзалгию можуть:

  • переломи стопи;
  • вроджене або придбане плоскостопість;
  • новоутворення;
  • вальгусна деформація;
  • облітеруючий атеросклероз;
  • ускладнення операцій на гомілковостопному суглобі;
  • підвищена рухова активність.

З віком ймовірність розвитку патології збільшується. Це пов’язано з поступовим виснаженням жирового прошарку в області голівки плеснової кістки, що призводить до запалення суглобової сумки.

Лікувати метатарзалгию можна консервативними і хірургічними методами. При перших – нозі забезпечують спокій, призначають протизапальні препарати і підбирають ортопедичні устілки. Оперативне втручання показане при ускладненнях у вигляді пухлин і деформації суглобів.

Неврома

Невромой (neuroma plantaris) називають доброякісне потовщення тканини загального пальцьового нерва – периневральний фіброз. Типова локалізація новоутворення – посередині між підставою III і IV пальців стопи. Рідше патологічні зміни стосуються інших межплюсневых проміжків. Хвороба отримала назву неврома (синдром) Мортона. Уражається переважно нервова тканина однієї кінцівки. Ці страждають представники обох статей, але частіше – жінки похилого віку.

На початку захворювання пацієнта турбують середні за ступенем вираженості больові відчуття, яких можуть супроводжувати поколювання, оніміння і печіння в підошві. Під час носіння тісного і нестійкою взуття ці прояви посилюються.

З розвитком хвороби клінічна картина погіршується. Застаріла неврома турбує людини постійними болями, які носять пекучий, стріляючий характер. Відчуття зачіпають вже не тільки тканини підошви, але і пальців. При ходьбі виникає ілюзія потрапив у взуття чужорідного тіла.

При невроме не спостерігається специфічних візуальних ознак, які дозволяли б встановити, чому болить підошва стопи. Однак при пальпації чітко визначається локалізація запалення: середина простору між основами пальців напружена і викликає біль при натисканні. Підтвердити діагноз і виключити хвороби зі схожими симптомами (перелом, артрит) допомагає МРТ або рентгенографія.

Для лікування невроми використовуються консервативні і хірургічні методи:

  • Консервативне лікування спрямоване на зниження механічного тиску на пошкоджений нерв шляхом підбору комфортного взуття та проведення фізіотерапевтичних процедур. Додатково призначається медикаментозна терапія, яка включає прийом анальгетиків і ін’єкції кортикостероїдних препаратів.
  • Оперативне втручання необхідно при неефективності консервативних методів. В даний час практикується два способи радикального лікування: повне або часткове видалення невроми із збереженням нерва або штучна остеотомія плеснової кістки з метою зміщення її головки та звільнення нерва.
  • Відео

    Відео — Неврома стопи

    Эритромелалгия

    Эритромелалгия – неврологічне захворювання, яке вражає стопи у людей переважно після 40 років. Характерні ознаки цього стану – інтенсивна яка пече біль і гіперемія шкіри на обмеженій ділянці дистального відділу кінцівки. Місцево підвищується температура шкірних покривів, з’являється набряк.

    Напад може спровокувати попереднє вплив тепла, м’язове перенапруження, здавлення, тривале вимушене положення ноги. При охолодженні і в стані спокою біль відступає. Щоб швидко купірувати больові відчуття, кінцівку можна підняти – це стимулює відтік крові від області запалення.

    Хвороба зрідка носить самостійний характер, але найчастіше має вторинну природу і супроводжує інші порушення в організмі.

    Эритромелалгия розвивається на тлі захворювань, пов’язаних з серцево-судинною системою та органами кровотворення, до яких відносяться:

    • підвищений артеріальний тиск;
    • тромбофлебіт;
    • неврома одного з нервів гомілки або стопи;
    • поліцитемія;
    • тромбоцитоз;
    • лейкемія.

    Іноді эритромелалгия зустрічається як реакція на певні лікарські препарати (бромокриптин, фелодипін, ніфедипін), а також як ускладнення при захворюваннях інфекційної природи та отруєння грибами.

    Лікування эритромелалгии здійснюється консервативним способом. З медикаментів застосовують судинозвужувальні і заспокійливі засоби, препарати кальцію, вітамін С, глутамінову кислоту.

    Плоскостопість

    При плоскостопості ступня стосується підлоги всією нижньою поверхнею. Визначити цю патологію простіше всього по відбитку стопи: у нормі по лінії внутрішнього краю повинна бути виїмка, яка займає більше половини підошви посередині. Якщо її немає, або простір занадто маленьке, мова йде про природженому або придбаному плоскостопості.

    При цьому стані ступні перестають належним чином виконувати амортизаційну функцію. В результаті ноги надмірно стомлюються при русі, болить звід стопи при ходьбі, бігу і стоянні, неприємні відчуття можуть передаватися в тазостегновий суглоб і хребет.

    Причини набутого плоскостопості різноманітні.

    До факторів, що призводить до опущення зводу стопи, відносять:

    • перевантаження нижніх кінцівок у період активного росту;
    • тривале перебування на ногах (у групі ризику знаходяться перукарі, продавці та інші люди, робота яких пов’язана з вимушеним стоянням);
    • тривале носіння тягарів;
    • зайва вага;
    • травми.

    Означають болю в нозі (стопі) що у Вас плоскостопість?

    Травматична сплощення і викривлення стоп буває наслідком перелому щиколотки, плеснових або таранної кісток кінцівки.

    При плоскостопості рекомендовані вправи для зміцнення м’язового каркаса склепіння стопи і носіння ортопедичного взуття. У дитячому віці захворювання досить легко піддається лікуванню. У дорослих повного відновлення зводу домогтися неможливо, однак можна скорегувати. Для усунення больового синдрому застосовуються анальгетики в поєднанні з фізіотерапевтичними процедурами (масаж, електрофорез, магнитотерапией). Вправи підбираються лікарем індивідуально, виходячи зі ступеня плоскостопості та наявності супутніх захворювань. Для поліпшення м’язового тонусу призначають ванни і гідромасаж.

    Артрит

    Артрити стопи – гострі або хронічні запальні процеси, які вражають суглоби дистального відділу ніг. Причини хвороби можуть мати ревматоидную або інфекційну природу, а також бути наслідком подагри і механічних травм.

    Захворювання проявляється болем, порушенням рухливості під час ходьби, почервонінням і набряком навколишніх суглоби м’яких тканин. Больові відчуття носять перманентний характер, зростають навіть під час невеликого фізичного навантаження на ноги і зменшуються після тривалого відпочинку. До характерних симптомів артриту відносять ранкову скутість. Пацієнту боляче ходити, хода стає прихрамывающей, можуть відчуватися похрускування і клацання в суглобах. У важких випадках виникає візуально помітна деформація стопи.

    Діагностика артриту стопи заснована на огляді дистального відділу кінцівок, пальпації і лабораторних досліджень. УЗД суглобів, рентген та МРТ дозволяють встановити точний діагноз.

    Лікування артриту включає такі види впливів на організм:

    • прийом лікарських препаратів, мета якого – етіопатогенетичне (спрямоване на причину захворювання) та симптоматичне лікування. Застосовують анальгетики, місцеві і системні нестероїдні протизапальні засоби, а також внутрішньосуглобові ін’єкції кортикостероїдів;
    • обмеження навантаження на стопу;
    • відновлювально-реабілітаційні заходи;
    • хірургічне втручання (ендопротезування суглобів та інші маніпуляції, спрямовані на відновлення рухливості).

    Мозолі і натоптиші

    Мозолі – це ділянки ороговілої шкіри, які утворюються в місцях сильного тертя і механічного тиску. Між фалангами можуть з’являтися м’які мозолі, на зовнішній стороні мізинця – тверді. Мозолі На підошвах часто набувають вигляду натоптишів – грубих ущільнень в п’яткової зоні, під фалангами, на внутрішній стороні великого пальця.

    В нормальному стані ці ущільнення захищають шкірні покриви в найбільш уразливих місцях і не є приводом для занепокоєння. Медична проблема виникає, якщо мозоль починає хворіти, а тканини її розростаються. Неприємні відчуття виникають при ходьбі і поглиблюються незручною або неправильно підібраним взуттям.

    Якщо мозолі і натоптиші доставляють дискомфорт, необхідно підібрати взуття, найбільш підходящу для ураженої ділянки ноги. Для пом’якшення критичних зон підошви існують спеціальні м’які подушечки з спеціальних тканин, повсті, силікону і гуми. Вони підкладаються знизу і зменшують тиск на хвору ділянку. Для захисту пальців від тертя один від одного застосовують міжпальцевих прокладки і чохли.

    Для видалення підошовної мозолі застосовують саліцилову кислоту, яку наносять на уражену ділянку після попереднього розм’якшення в теплій воді. В амбулаторних умовах для видалення мозолів використовується спеціальний інструмент, за допомогою якого ороговілий ділянку акуратно зрізати зі стопи.

    Не рекомендується самостійно зрізати мозолі, особливо при наявності цукрового діабету та інших захворювань, при яких довго заживають рани.

    Травми стопи

    Травматичне ушкодження стопи може проявлятися різким болем при спробі стати на постраждалу ногу.

    Серед найбільш частих травм дистального відділу нижніх кінцівок виділяють:

  • Розтягнення м’язів, зв’язок, сухожиль. Пошкодження трапляється під час ударів або невдалих різких рухів.
  • Переломи кісток стопи. Найбільш схильні до травмування фаланги. У спортсменів, танцюристів та інших людей з підвищеною руховою активністю поширений перелом сесамовидной кістки стопи.
  • Вивих стопи. Цей вид травми передбачає пошкодження будь-якого з суглобів ступні: пальців, плеснових, предплюсневых кісток, таранного зчленування.
  • Тендиніт – запалення сухожиль, що з’єднують кістки і м’язи стопи. Може супроводжуватися дистрофічними змінами тканин. Фактори розвитку тендиніту різноманітні, однак найбільш часто хвороба виникає в результаті спортивної травми.
  • Різка біль в підошві може бути наслідком занози чи іншого травмування шкірних покривів. У цьому випадку чужорідне тіло слід видалити, а рану обробити антисептиком. При великих пораненнях, глибокому розташуванні занози і наявності ускладнень – звернутися до лікаря.
  • Вивихи, переломи і розтягування стоп вимагають негайного звернення за кваліфікованою медичною допомогою. Лікувальні дії припускають знерухомлення кінцівки і симптоматичну терапію.

    Болі в стопах можуть мати різні причини, однак майже завжди неприємні відчуття доставляють людині виражений дискомфорт, а у важких випадках – погіршують якість життя. Якщо больовий синдром не пов’язаний з фізичною втомою, слід звернутися до лікаря і з’ясувати причину недуги. Своєчасна медична допомога та дотримання рекомендацій фахівця допоможуть уникнути ускладнень і повернути легкість при ходьбі.