Тріщина анального каналу за статистикою займає третє місце серед захворювань товстої кишки (після геморою і колітів). Частіше іменується анальною тріщиною, воно являє собою поздовжній розрив або виразку слизової оболонки ануса. Виникає внаслідок розриву або тріщини слизової оболонки анального каналу. Довжина такої тріщини в більшості випадків близько 1-1,5 см.
Така проблема, як анальна тріщина, може носити гострий (з’явилася менше місяця назад) або хронічний характер (спостерігається більше місяця і початку «неправильно» рубцюватися).
Зміст
- 1 Де з’являється анальна тріщина?
- 2 Можливі причини анальних тріщин
- 3 Характерні ознаки анальної тріщини:
- 3.1 Захворювання, які можуть супроводжувати анальні тріщини:
- 4 Діагностика
- 5 Як лікують анальні тріщини
Де з’являється анальна тріщина?
У 80-85% випадків (особливо у чоловіків) вона розташована на задній серединній лінії (рис. 1), і про такий тріщині ще кажуть, що вона знаходиться на 6 годинах умовного циферблату (задня анальна тріщина). Простіше кажучи, можна сказати, що переважна більшість тріщин виникає з боку куприка – вгорі, якщо людина перебуває у вертикальному положенні.Можливі причини анальних тріщин
- жорсткий стілець;
- діарея;
- надмірне напруження анального сфінктера або його спазм;
- родова травма (у жінок під час пологів);
- чужорідне тіло в прямій кишці;
- деякі види обстеження з допомогою спеціального приладу – аноскопия, ректоскопія, колоноскопія;
- порушення кровотоку навколо ануса.
Характерні ознаки анальної тріщини:
- кровотеченье і сильний біль під час дефекації. У рідкісних випадках болі можуть майже не спостерігатися.
- запори;
- погіршення виведення газів;
- анальний свербіж, іноді нестерпний;
- виділення з заднього проходу, які деякі плутають з потом;
- присутність виділень, які можуть посилюватися після ходьби або бігу.
Захворювання, які можуть супроводжувати анальні тріщини:
- геморой;
- стриктура (звуження) анального каналу;
- свищ прямої кишки (сфінктера);
- фіброз сфінктера.
Діагностика
Важливо відвідати лікаря проктолога, який виключає можливість інших захворювань прямої кишки, серед яких і рак. Діагноз проводиться, грунтуючись на симптомах і проктологічному обстеження, яке включає ряд процедур. Першим будуть візуальний огляд з повільним раздвиганием сідниць, а далі може проводиться обстеження ануса і прямої кишки за допомогою пальця (ректальний огляд). Його провести не так і легко, враховую що біль буде змушувати пацієнта сильно стискати сфінктер. В деяких випадках можуть знадобитися додаткові дослідження, такі як ректоскопія або аноскопия, що проводяться при введенні в задній прохід спеціальних приладів – ректоскопа і аноскопу відповідно. Це необхідно, щоб виключити можливі інші захворювання заднього проходу. У зв’язку з сильним болем такі дослідження здійснюється під загальною або місцевою анестезією.
Як лікують анальні тріщини
Першим заходом буде консервативне лікування (без операції) з допомогою:
- дієта, що містить продукти багаті клітковиною і виключає гостру, жирну, солену їжу, алкоголь, тобто той, що дратує слизові оболонки і робить твердіше стілець;
- вживання достатньої кількості рідини (мінімум 2-3 л для дорослої людини), інакше дієта багата клітковина буде малокорисною;
- препарати, що пом’якшують і розріджують стілець (якщо дієта не допомагає) – легкі проносні, бажано на рослинній основі;
- мазі, що містять нітрогліцерин або ніфедипін;
- сидіння в ванну з водою температурою близько +40 C° – це дуже важливо, так як допомагає зняти спазм сфінктера, без чого загоєння практично не можливо. Таку процедуру слід проводити вранці та ввечері, а ще краще після кожної дефекації. Тривалість повинна бути близько 15-20 хв.;
- ректальні свічок, такі, як з екстрактом красавки (укр. «беладони»), з метилурацилом, облепиховые, «Реліф» і т. п.
При дотриманні всіх цих правил гостра анальна тріщина рубцюється за 1-2 місяці.
При консервативному лікуванні іноді також використовується введення ботулінічного токсину, що сприяє зменшенню напруги внутрішнього сфінктера заднього проходу і загоєнню анальної тріщини.
Коли консервативне лікування не дає результатів, то застосовуються хірургічні методи, наприклад, сфинктеротомия – операція, під час якої робиться надріз, що приводить до розслаблення сфінктера і зменшення навантаження на тріщину. Вона в більшості випадків не супроводжується виникненням побічних ефектів у майбутньому.
