Періанальний дерматит: діагностика, симптоми, лікування

Періанальний дерматит відноситься до тих захворювань, про який говорити, як вважає більшість пацієнтів, не пристойно. Однак не обов’язково поширюватися про це друзям, близьким і колегам. Не повинно бути таємниць від лікаря.

Тільки досвідчений фахівець допоможе діагностувати хворобу і позбавити від неприємних відчуттів в області заднього проходу.

Дерматит даного виду може виникнути у дорослого і дитини. В останньому випадку батьки можуть запідозрити поява у свого чада гельмінтів, які є далеко не останньою причиною розвитку перианальної дерматиту.

Періанальний дерматит: діагностика, симптоми, лікування

Фактори, що впливають на розвиток перианальної дерматиту

Зміст статті

  • 1 Фактори, що впливають на розвиток перианальної дерматиту
  • 2 Симптоми розвивається захворювання
  • 3 Діагностика захворювання
  • 4 Лікування захворювання: основні принципи
  • 5 Профілактика
    • 5.1 Схожі статті

На появу хвороби можуть вплинути різні подразники. Залежно від дратівливих факторів, дерматит заднього проходу поділяють на 4 основних типу: бактеріальний, контактний, алергічний, грибковий.

Медики виділяють такі основні причини, які є збудниками даної хвороби:

  • не дотримання правил особистої гігієни;
  • постійний вплив дратівної фактора на анальну зону;
  • дисбактеріоз;
  • геморой;
  • носіння тісного синтетичного нижньої білизни і стрінгів;
  • злоякісна пухлина прямої кишки;
  • діарея;
  • сліди прального засобу на білизну після прання;
  • загальне зниження імунної системи організму;
  • порушення мікрофлори кишечника;
  • надмірна вага;
  • сидячий спосіб життя;
  • розчісування шкіри в області анального отвору, поява тріщин;
  • гельмінтози.

Деякі запальні захворювання (коліт, хвороба Крона) можуть поширюватися до періанальній зоні, викликаючи відповідний вид дерматиту. У дитини ж дана форма захворювання може бути пов’язана з несвоєчасною заміною підгузника і не ретельним підмиванням після випорожнень.

Періанальний дерматит: діагностика, симптоми, лікування

Симптоми розвивається захворювання

В основному періанальний дерматит, як і інші форми цього захворювання, проявляється у зміні стану шкіри (в даному випадку навколо ануса).

Загальні симптоми захворювання:

  • почервоніння шкіри навколо анального отвору і періанальній зоні;
  • сильний свербіж і печіння уражених ділянок шкіри;
  • болючість шкірних покривів;
  • набряклість тканин у відповідному місці;
  • хвороблива дефекація.

Періанальний дерматит бактеріального характеру супроводжується появою пустул і бульбашок з гнійним вмістом. Для даної форми захворювання характерні мокнучі прояви на місцях ураження, утворення ерозій і кірок.

Якщо захворювання викликане наявністю грибка, то в області ураження спостерігається лущення, поява нальоту білого кольору. Уражені ділянки мають нерівні хвилясті краї.

Алергічна форма перианальної дерматиту характеризується сильним свербінням в області ануса і наявністю папульозних утворень, розкриття яких призводить до виникнення ерозій.

Симптоми дерматиту, викликаного хворобою Джипа (абсцедуюча форма), супроводжуються абсцесами і свищуватими ходами в області складок ануса.

Наявність гнійних, кров’янистих або слизових виділень з анального отвору, що супроводжуються болями в животі у поєднанні з порушенням стільця свідчать про наявність перианальної дерматиту, викликаного хворобою або порушенням в роботі кишечника.

Якщо відсутнє належне лікування при поставленому діагнозі, хвороба не дає людині вести звичний спосіб життя. Тому якщо ви запідозрили симптоми даної форми дерматиту, не слід відкладати візит до фахівця.

Періанальний дерматит: діагностика, симптоми, лікування

Діагностика захворювання

Діагностику захворювання може провести лікар дерматолог або проктолог. Перед оглядом уточнює фахівець у пацієнта наявність симптомів і скарг. Для виявлення етіології захворювання лікар може зробити зішкріб для лабораторного аналізу на наявність грибкової інфекції. Лікування без точної постановки діагнозу буде малоефективним.

Крім того, можуть знадобитися інші дослідження, проведені в лабораторних умовах:

  • аналіз калу на наявність гельмінтів і виявлення дисбактеріозу;
  • УЗД;
  • рентгенологічне дослідження;
  • колоноскопія;
  • ректограмма;
  • копрограма.

Лікування захворювання: основні принципи

Ефективність терапії залежить від правильного комплексного підходу до даного питання. Усунення зовнішніх проявів периоанального дерматиту, без лікування провокує захворювання, не дасть позитивних результатів і призведе до рецидиву.

Медикаментозне лікування передбачає використання місцевої терапії (креми, мазі) і прийом відповідних препаратів перорально.

Основні лікарські препарати, що використовуються в лікуванні даного захворювання:

  • цинкова мазь;
  • антисептичні мазі;
  • антигістамінні препарати;
  • декспантенол (вітамін групи В).

Якщо розглянуте запалення шкіри періанальної області має бактеріальну етіологію, застосовуються відповідні мазі: «Тридерм», «Кандід».

Бактеріальний періанальний дерматит передбачає використання антибактеріальних мазей і обробку розчинами анілінових барвників розкритих пустул.

Дуже хороші результати спостерігається у пацієнтів, які в комплексі з медикаментозною терапією проходять фізіотерапевтичне лікування. Найбільш поширені фізпроцедури:

  • лікування лазером;
  • магнітотерапія;
  • ультразвук;
  • ванни з лікарськими препаратами.

В домашніх умовах можливо лікування з застосуванням рецептів народної медицини, але лише при узгодженні їх з лікарем. Застосування компресів, ванн, примочок спрямований на усунення запальних процесів і зменшення свербежу. Не варто вдаватися до даних видів лікування при наявності гнійних уражень шкіри і пустул!

Для сидячої ванни можна використовувати відвар з трави звіробою, ромашки, чорного чаю і кори дуба, узятих в рівних пропорціях. Їх заварюють в 1 л окропу і додають у ванну.

Крім того хороший ефект дає застосування олії шипшини та обліпихи на уражених ділянках. В деяких джерелах рекомендують до ураженій шкірі прикладати м’якоть гарбуза.

Профілактика

Як і профілактика дерматиту загалом, заходи, що застосовуються для попередження хвороби, спрямовані на усунення факторів, які можуть стати причинойперианального дерматиту, а саме:

  • відмова від тісної синтетичної білизни;
  • своєчасне лікування захворювань ШКТ;
  • дотримання загальних правил особистої гігієни;
  • дотримання спеціальної дієти, спрямованої на усунення проблем травного тракту і виключає вживання алергенів в їжу.

Авт. Гавриленко Ю.