Періодонтит: симптоми і лікування фізичними факторами

Періодонтит: симптоми і лікування фізичними факторами

Між пластинкою зубної альвеоли і цементом кореня зуба знаходиться сполучна тканина, об’єднана в пучки, звана періодонтом. Вона пов’язує 2 вищезгадані структури, забезпечуючи зуба стійке положення в альвеоле. Між пучками періодонта розташована міжтканинна рідина – своєрідний амортизатор. Також у ньому є безліч нервових закінчень. Якщо з якої-небудь причини в цій тканині розвивається запальний процес, його називають періодонтитом.

Про види, причини і механізми розвитку даної патології, а також про симптоми, принципи діагностики та лікування її, включаючи терапію фізичними факторами, ви дізнаєтеся з нашої статті.

Зміст

  • 1 Причини і механізм розвитку
  • 2 Симптоми та принципи діагностики
    • 2.1 Гострий періодонтит
      • 2.1.1 Гострий серозний періодонтит
      • 2.1.2 Гострий гнійний періодонтит
      • 2.1.3 Шляху відтоку гною і ускладнення
    • 2.2 Хронічний періодонтит
      • 2.2.1 Фіброзний періодонтит
      • 2.2.2 Гранулирующий періодонтит
      • 2.2.3 Гранулематозний періодонтит
  • 3 Тактика лікування
  • 4 Фізіотерапія
  • 5 Висновок


Причини і механізм розвитку

В залежності від фактора, який став причиною запалення в періодонті, розрізняють:

  • інфекційний;
  • травматичний;
  • лікарський або медикаментозний періодонтит.

Більшість випадків цього захворювання пов’язане з інфекцією, причому головним етіологічним чинником є стафілокок. Рідше у вогнищі запалення виявляється не 1 вид бактерій, а мікробні асоціації з 2-5 видів мікроорганізмів.

Потрапляють в періодонт вони 3 шляхами:

  • через кореневий канал при пульпіті (зустрічається частіше інших);
  • через десневый кишеню (по краю зуба) при пародонтиті;
  • з током крові або лімфи з вогнищ інфекції, розташованих віддалено.

При проникненні миш’яку з порожнини зуба в область періодонта розвивається гострий асептичний періодонтит.

Періодонтит: симптоми і лікування фізичними факторамиЗ-за одноразової травми зуба (удар, попадання на зуб кісточки або іншого твердого предмета) або багаторазово повторюваної мікротравми (наприклад, при непрофесійно накладеної пломбі) розвивається травматичний періодонтит. Причому, в першому випадку він характеризується гострими клінічними проявами, а в другому симптоми наростають поступово.

Причиною медикаментозного періодонтиту стають різні лікарські засоби, що потрапили в цю тканину – формалін, миш’як, пломбувальні матеріали. Також до даного виду хвороби відносяться її випадки, що представляють собою місцеву алергічну реакцію (наприклад, на введення антибіотика).

Патологічний вміст кореневого каналу, бактерії з пародонту або ж їх токсини проникають через верхівку зуба, призводять до активізації процесів вироблення в тканинах періодонту біологічно активних речовин. Під їх дією підвищується проникність судин, які пронизують періодонт. Також вони, будучи антигенами, ініціюють реакції імунітету, від стану якого залежить характер подальшого перебігу патологічного процесу. Якщо функції імунітету збережені, запальний процес обмежується областю кореня зуба і хронизируется. А в разі, коли захисні сили організму ослаблені, виникає гострий запальний процес з відповідною симптоматикою.

Симптоми та принципи діагностики

В залежності від характеру перебігу виділяють гострий і хронічний періодонтит. Кожна з форм ділиться ще на декілька видів, що мають характерні клінічні прояви. Розглянемо кожен з них окремо.

Гострий періодонтит

Періодонтит: симптоми і лікування фізичними факторамиІснують 2 форми, що характеризуються видом запальної рідини, що накопичується в періодонті – серозна і гнійна.

Гострий серозний періодонтит

Для нього характерна біль ниючого характеру в ділянці ураженого зуба, значно посилюється при жувального навантаження або постукуванні по ньому. Також хворі пред’являють скарги на відчуття того, що хворий зуб довше інших – він першим змикається з протилежним зубом при закриванні рота, що викликає різкий біль. Цей симптом, званий симптомом виріс зуба, є патогномонічним для гострого періодонтиту, то є характерним саме для цього захворювання.

Гострий гнійний періодонтит

Симптоми хвороби виражені значно яскравіше, ніж при серозною формою цієї патології. Пацієнт відзначає болісні болі, часто пульсуючого характеру, що віддають в інші області щелепи (по ходу трійчастого нерва). Гострий біль викликає навіть найлегший дотик до ураженого зуба, який до того ж стає рухомим.

Патологічний процес може супроводжуватися почервонінням ясна над хворим зубом, набряком м’яких тканин обличчя в цій області, збільшенням і хворобливістю регіонарних лімфовузлів.

Періодонтит: симптоми і лікування фізичними факторамиХворі почувають себе погано. Відзначають погіршення сну, загальну слабкість, відсутність апетиту (у зв’язку з тим, що жування викликає гострий біль), підвищення температури тіла до субфебрильних (до 38 °С) значень.

У клінічному аналізі крові спостерігаються зміни, характерні для запального процесу в організмі – висока ШОЕ і лейкоцитоз (підвищений рівень лейкоцитів).

Шляхи відтоку гною і ускладнення

Якщо область запалення періодонта повідомляється з порожниною рота через канал кореня зуба і порожнину в ньому, це найсприятливіший варіант, при якому хвороба може завершитися сама собою.

Коли гнійні маси поширюються у зворотному напрямку – через анатомічні канали щелепи в кістковий мозок – в цій області розвивається остеомієліт.

У разі виходу гною під окістя щелепи виникає періостит. Якщо ж окістя розплавляється гнійними масами, вони проникають в м’які тканини, викликаючи флегмону щелепно-лицьової області.

Якщо уражається періодонт премолярів і молярів верхньої щелепи, гній може поширитися в область гайморової пазухи, що стане причиною гострого гаймориту.

Хронічний періодонтит

Найчастіше протікає малосимптомно або зовсім нічим не виявляє себе, однак в цей же час в тканинах періодонту відбуваються ті чи інші структурні зміни.

Періодонтит: симптоми і лікування фізичними факторамиВиділяють 3 форми хронічного періодонтиту:

  • фіброзний;
  • гранулирующий;
  • гранулематозний.

Фіброзний періодонтит

Характеризується заміщенням нормальної тканини періодонту грубою сполучною тканиною.

Часто протікає без болю або ж характеризується болями ниючого характеру, що виникають періодично. При дотику до зуба або простукуванні його хворий не відчуває якогось дискомфорту.

Гранулирующий періодонтит

Замість періодонту в області запального процесу утворюється грануляційна тканина, яка поступово зростає і рано чи пізно руйнує тканина, що вистилає альвеолу. Далі грануляції поширюються в щелепу аж до кісткового мозку. Формуються свищі, через які запальна рідина відтікає із периодонтальної щілини. Також свищі можуть відкриватися і на обличчі.

Хворі пред’являють скарги на болі ниючого характеру, більш виражені, ніж при фіброзній формі хвороби, непостійні, нерідко загострюються. При простукуванні зуба відзначають помірну біль.

Візуально може визначатися неяскраве почервоніння і набряк ясен в області ураженого зуба, а також свищева ходи. Якщо свищ закривається, захворювання протікає більш яскраво.

Гранулематозний періодонтит
Періодонтит: симптоми і лікування фізичними факторамиСхематичне зображення рентгенкартины а — гранулюючого, б — гранульоматозного, — фіброзного періодонтиту

У верхівки кореня зуба формується як би мішечок, стінка якого являє собою оболонку з сполучної тканини – гранульома. Кісткова тканина постійно знаходиться під тиском поступово зростаючої гранульоми, відтісняється або розплавляється нею. Таким чином, навколо цього мішечка утворюється дефект кістки, добре помітний на рентгенограмі – кістогранульома, а потім кіста.

Патологічний процес протікає практично безсимптомно, повільно прогресує, часто виявляється випадково. Пальпація і перкусія зуба практично безболісні. Якщо хвороба не діагностується вчасно, то одного разу може стати причиною спонтанного перелому нижньої щелепи.

Діагностувати кожну з цих клінічних форм хронічного періодонтиту допоможе рентгенографія.

Тактика лікування

При гострому періодонтиті насамперед важливо забезпечити відтік запальної рідини з периодонтальної щілини в порожнину рота. Для цього лікар за допомогою спеціального інструменту видаляє з зуба патологічну тканину пульпи.

Якщо зробити це з якоїсь причини неможливо, слід видалити сам уражений зуб. У разі вираженого набряку ясен хворого зуба і м’яких тканин навколо нього лікар розсікає окістя з метою профілактики розвитку періоститу.

Після видалення зуба хворий повинен перебувати під наглядом фахівця ще 2-3 дні, щоб вчасно помітити симптоми можливого остеомієліту.

Періодонтит: симптоми і лікування фізичними факторамиПри вираженому больовому синдромі можуть бути призначені знеболюючі препарати (анальгін, німесулід) і полоскання порожнини рота розчинами антисептиків (фурацилін, хлоргексидин, перманганат калію).

Іноді навіть без лікування гострий періодонтит завершується одужанням, проте найчастіше в такій ситуації патологічний процес переходить у хронічну форму.

Хронічний періодонтит лікують шляхом обробки каріозної порожнини – спочатку механічної, потім – розчином антисептиків, з подальшим заповненням її пломбирующим матеріалом. Якщо ж ефект від цих заходів відсутня, не обійтися без хірургічного втручання в обсязі резекції верхівки кореня зуба або повного його видалення.


Фізіотерапія

Лікування фізичними факторами може бути використано як складова частина комплексної терапії періодонтиту. Проводиться воно з метою усунення больового, запального, набрякання і невропатического синдромів, а також для боротьби з мікроорганізмами в вогнищі запалення.

З метою знеболювання пацієнту призначають:

  • ампліпульстерапію;
  • диадинамотерапию.

Для зниження чутливості тканин до болю (в якості анестезуючого методу) застосовують флюктуоризацию. Тривалість впливу – 8-10 хвилин, курс лікування – 2-4 процедури.

Періодонтит: симптоми і лікування фізичними факторамиВ якості відволікаючого методу, подразнюючої вільні нервові закінчення, що використовують місцеву дарсонвалізацію. Під час цієї процедури блокується провідність нервів періодонта, обмежуючи потік больових нервових імпульсів з патологічного вогнища, а також активізується мікроциркуляція. Тривалість сеансу-від 5 до 10 хвилин – по 3-5 хвилин з боку порожнини рота і її передодня. Вплив здійснюють кожен день курсом 7-10 процедур.

Щоб знизити активність запального процесу, призначають:

  • УВЧ-терапію низкоинтенсивную (може бути рекомендована хворому в початковій стадії запального процесу; впливають в зоні ураженого зуба протягом 7-10 хвилин 1 раз на день, курс лікування складається з 5 процедур);
  • УВЧ-терапію высокоинтенсивную (використовують у проліферативну фазу запалення; тривалість сеансу – 8-10 хвилин, проводити лікування слід щоденно курсом в 5 впливів);
  • інфрачервону лазеротерапію;
  • СМВ-терапія (під впливом НВЧ-поля розширюються капіляри в зоні ураження, збільшується їх проникність і поліпшується місцевий кровотік; в результаті цих змін з патологічного вогнища видаляється ексудат і запальний процес регресує; сеанси проводять щодня по 5-6 хвилин, курс лікування складається з 4-5 впливів);
  • терапію ультразвуком (під впливом ультразвуку підвищується активність ферментів лізосом, очищувальних запалені тканини від загиблих клітин і бактерій; поліпшується обмін речовин в зоні ураження, розширюються капіляри, поліпшується кровопостачання періодонта, а значить, активізуються процеси репарації та регенерації в цих тканинах; впливають за 5 хвилин кожен день, курс лікування – 3-5 сеансів);
  • Періодонтит: симптоми і лікування фізичними факторамичервону лазеротерапію (під впливом червоного випромінювання лазера розширюються капіляри періодонта, активізується струм крові в зоні ураження, що сприяє швидкому видаленню запальної рідини з патологічного вогнища; крім того, цей вид лікування активізує систему антиоксидантів і сприяє виведенню з області дії вільних радикалів; впливають на 2-4 хвилини кожен день курсом в 5 сеансів).

Зменшити набряки допоможе низькочастотна магнітотерапія. Під впливом цього фізичного фактора підвищується тонус венул, активізується відтік лімфи і поліпшується мікроциркуляція крові в осередку ураження, що призводить до дегідратації запалених тканин, а значить, і до зменшення їх набряку. Індуктори накладають на область хворого зуба по 7-10 хвилин щоденно, курс лікування складається з 7-10 сеансів.

В якості бактерицидного методу (згубно впливає на бактерії) застосовують лікарський електрофорез йоду через зубний канал.

Протипоказаннями до фізіотерапії при періодонтиті є:

  • гострий гнійний процес в області періодонта, особливо що супроводжується вираженими симптомами інтоксикації;
  • осумкований гнійний процес у периодонтальної щілини без можливості відтоку гнійних мас;
  • загальні протипоказання до лікування фізичними факторами.

Висновок

Періодонтит: симптоми і лікування фізичними факторамиПеріодонтит – це запальний процес, що локалізується в області периодонтальної щілини, в періодонті. Найбільш частою причиною його є стрептококи, проникли в дану галузь через кореневий канал зуба при пульпіті. Буває гострим або хронічним. Гострий періодонтит характеризується яскравою симптоматикою з вираженим больовим синдромом, а хронічний протікає малосимптомно. Лікування включає в себе комплекс терапевтичних та/або хірургічних заходів, а також фізіотерапію, методики якій допомагають зменшити явища запалення і набряку, знеболити, активізувати репаративні процеси – це покращує стан пацієнта і наближає одужання.

Фахівець клініки «Медхэлп» розповідає про періодонтиті: