Зміст статті:
Дисплазія і вроджений вивих кульшового суглоба – одні з найбільш часто зустрічаються внутрішньоутробних вад розвитку опорно-рухового апарату у дитини. Причини виникнення патології залишаються до кінця не вивченими, відомо лише, що сприятливими факторами її розвитку є токсикоз, хронічні захворювання, шкідливі звички майбутньої матері, тазове передлежання плода та генетична обумовленість. Розроблено декілька методик лікування таких вроджених вад, але ефективність їх значною мірою залежить від того, як скоро після народження поставили діагноз і почали його коригувати. Якщо патологія була виявлена в перші тижні життя малюка, можливо лікування консервативними методами. При виявленні вроджених вад опорно-рухового апарату після півроку життя малюка їх ефективність не є значущою. У випадку пізньої діагностики єдиним методом лікування залишається оперативне втручання, пов’язане з ризиками, що супроводжують будь-яким хірургічним операціям.
При ранній діагностиці основна роль в лікуванні пороку відводиться наданню тазостегновим суглобам правильного фізіологічного положення і фіксації. Для цього можуть бути використані різні ортопедичні пристрої, наприклад, стремена Павлика або подушка Фрейка. Остання є одним з найбільш часто використовуваних засобів ортопедичної корекції вродженої дисплазії ТБС у немовлят до року.
Показання та протипоказання до застосування подушки Фрейка
Так звана перинка або подушка Фрейка не має нічого спільного із звичайною подушкою і являє собою щільну пов’язку-валик, м’яко і надійно фіксує ніжки малюка в розведеному стані, необхідній для фізіологічного розвитку тазостегнових суглобів малюка. Пристрій було винайдено в першій половині минулого століття австрійським ортопедом Б. Фрейком, і призначалося для корекції вродженого вивиху стегна у немовлят. Спочатку подушка виконувалася з пташиного пуху, загорнутого в водонепроникну тканину і прошитий. Згодом конструкція і матеріали змінювалися з метою підвищення ефективності пристрою.
Показаннями до застосування шини Фрейка є:
- вроджена дисплазія кульшового суглоба легкого ступеня;
- вроджений предвывих або підвивих головки стегнової кістки щодо кульшової западини.
Пристрій дозволяє голівці стегнової кістки зайняти правильне положення у кульшовій западині і розвиватися відповідно фізіологічній нормі. Призначається носіння подушки дітям від одного місяця до одного року, в окремих випадках – до двох років. При цьому носіння пристрою повинно бути постійним: залежно від тяжкості проблеми щоденне перебування малюка в шині Фрейка може складати від 12 до 24 годин. Знімати пристрій можна лише під час купання, фізіотерапевтичних процедур, лікувального масажу і при перевдяганні.
Прямих протипоказань до носіння шини Фрейка немає, однак її не призначають при вроджених захворюваннях шкіри, що супроводжуються її великими пошкодженнями, наприклад, при бульозної эпидермолизе або атопічному дерматиті у гострій фазі. При повному вродженому вивиху, а також пацієнтам старше півроку подушка Фрейка не призначається, оскільки ефективність її в даному випадку не значна.
Правила вибору та носіння
Призначати носіння шини Фрейка може тільки фахівець-ортопед після ультразвукового дослідження кульшових суглобів. Вибирають розмір пристрою в залежності від параметрів самого малюка: ширина подушки повинна покривати суворо відстань між зігнутими в колінах розведеними ніжками малюка, не більше і не менше. Відповідно, по мірі росту дитини шину потрібно міняти на таку ж більшого розміру, інакше досягти бажаного ефекту не вийде.
Час носіння пристрою також визначає лікар. У більшості випадків призначається цілодобове застосування шини, знімати її можна лише для купання й переодягання малюка. Перший раз пристрій повинен одягати на прийомі сам фахівець, який зобов’язаний пояснити батькам правила його застосування.
- Перш, ніж накладати шину Фрейка, необхідно надіти на дитину підгузник і тонкі повзунки або штанці з м’якої натуральної тканини без грубих швів і застібок, які можуть травмувати ніжну шкіру малюка.
- Шину розташовують так, щоб її центр знаходився строго під промежиною дитини, потім акуратно ніжки розводять в сторони так, щоб краї пристрої знаходилися строго в підколінних ямках. Розводити ніжки з зусиллям категорично забороняється.
- Пристрій фіксують за допомогою спеціальних ременів-липучок на поясі і плечах дитини так, щоб кріплення залишалося нерухомим, але при цьому не стягував і не пережимав шкіру.
Часто після першого надягання перинки Фрейка дитина починає турбуватися і плакати. Молодим батькам не варто цього лякатися: плач зовсім не означає, що пристрій одягнене неправильно, простий немовляті потрібен час, щоб звикнути до нової поки незвичній і дискомфортною для нього позі і обмеження рухливості. Як правило, щоб дитина звикла до засобу ортопедичної корекції, потрібно від 1 до 2 тижнів, протягом яких цілком природні проблеми зі сном, частий плач, епізодичні відмови від їжі. Не варто йти на поводу у своєї жалості: слід пам’ятати, що тільки постійне носіння шини допоможе скорегувати вроджений дефект і вберегти малюка від багатьох пов’язаних з ним ускладнень.
Кілька порад молодим батькам:
- Злегка ослабляйте поясне кріплення шини на годину після годування малюка, щоб воно не сдавливало і не викликало порушень травлення.
- Регулярно оглядайте шкіру на предмет почервонінь і подразнень.
- Використовуйте одяг тільки з м’яких натуральних тканин, без грубих швів і застібок у місцях накладання шини.
- Не розводьте ніжки малюка занадто сильно, інакше він буде постійно відчувати біль і дискомфорт.
При носінні шини щомісяця необхідно проходити ультразвукове дослідження суглобів для визначення динаміки перебігу захворювання. Після кожного обстеження лікар приймає рішення, продовжувати носити шину, зняти її або замінити іншим пристроєм.
Самостійне виготовлення подушки Фрейка
Приклад викрійки перинки Фрейка
У міру зростання малюка пристрій необхідно постійно міняти на більшу за розміром, що пов’язане з додатковими витратами. Незважаючи на те що ціни на подушку Фрейка відносно невисокі і починаються від 600 рублів, далеко не всі сім’ї мають можливість придбати декілька пристроїв, необхідних зростаючому дитині. У цьому випадку виготовити шину можна самостійно, викрійки виробу легко знайти в інтернеті. При виготовленні потрібно лише правильно виконати заміри, від точності яких залежить ефективність пристрою. Необхідні два параметри: відстань від междусосковой лінії до промежини дитини і відстань між подколенными ямками зігнутих під прямим кутом і розлучених ніжок малюка.
Всі деталі подушки виготовляються з м’якої бавовняної або льняної тканини, роль фіксатора може виконувати вшитий в матеріал лист щільного картону або пластику. Бажано вибирати викрійки, які передбачають можливість виймати ребро жорсткості і прати подушку в пральній машині.
Обов’язково проконсультуйтеся з лікарем перед застосуванням власноруч виготовленої перинки – він повинен оцінити правильність виконання вироби та відповідність його параметрів малюка.
Переваги та недоліки порівняно з іншими ортопедичними пристроями
Альтернативними варіантами перинки Фрейка вважаються:
- стремена Павлика – жорстка конструкція, що обмежує рухливість тазостегнових суглобів шляхом фіксації ніжок малюка в зігнутому і розведеному положенні;
- шина Віленського – металева розпірка, обладнана на своїх кінцях манжетами для фіксації ніг дитини в розведеному положенні;
- гіпсова кокситная пов’язка.
Перевагами шини Фрейка порівняно з аналогами можна назвати:
- щадне вплив;
- комфорт для дитини;
- короткий адаптаційний період;
- можливість легко зняти і одягнути пристрій.
До недоліків можна віднести його неефективність шини відносно важких випадків – при повному вивиху використовувати подушку Фрейка не має сенсу.
Численні відгуки про подушці Фрейка батьків, які зіткнулися з патологіями розвитку опорно-рухового апарату у дітей, свідчать про її ефективність при корекції дисплазії ТБС за умови дотримання всіх приписів і правил використання. Важливо пам’ятати: тільки планомірне і постійне носіння ортопедичних пристроїв дозволяє домогтися прогресу і отримати позитивні результати в лікуванні вроджених вад будови кульшових суглобів у дітей першого року життя.
Наберіться терпіння: послідовність і системність у дотриманні лікувальних заходів допоможе дитині повноцінно рухатися і жити без болю і ризику розвитку численних ускладнень.
