Попереково-крижовий радикуліт: немедикаментозне лікування

Попереково-крижовий радикуліт – це патологічний синдром, в основі якого лежить здавлення і запалення корінців спинномозкових нервів (корінцевий синдром). Ця патологія є досить поширеною в наш час. Групу ризику складають особи працездатного віку. Частіше виникає після 30 років.

Зміст

  • 1 Причини захворювання
  • 2 Клінічні прояви попереково-крижового радикуліту
  • 3 Діагностика
  • 4 Лікування
  • 5 Фізіотерапевтичне лікування
  • 6 Санаторно-курортне лікування
  • 7 Висновок


Причини захворювання

Остеохондроз — це найбільш часта причина корінцевих синдромів. Дана патологія полягає в дистрофічних та дегенеративних змін у міжхребцевих дисках і в тілах суміжних хребців. При остеохондрозі порушується живлення диска, він втрачає вологу, фіброзне кільце, яке оточує пульпозне ядро диска, стоншується, висихає і ущільнюється. По мірі прогресування процесу ці структури (фіброзне кільце разом з пульпозным ядром) можуть випинатися в хребетний канал (протрузія) або назовні (грижа). Внаслідок цього зменшується висота міжхребцевих дисків, на краях хребців розростаються остеофіти. В такому стані диск не виконує свою функцію в повному обсязі, а виходять з спинномозкового каналу нервові корінці можуть здавлюватися і травмуватися. Виникненню хвороби сприяють часті підвищені навантаження на хребет, слабкість навколохребцеві м’язів, спадкова схильність.

Але існують і інші можливі причини захворювання:

  • Спондильоз (характеризується дистрофічними змінами фіброзного кільця і кістковими розростаннями у вигляді дзьоба, які направляються до сусіднього хребця, огинаючи міжхребцевий диск).
  • Спондилоартроз (вражає суглоби хребта, що призводить до звуження суглобових щілин і розростання остеофітів).
  • Хвороба Бехтерева (системне захворювання з ураженням крижово-клубового зчленування).
  • Туберкульозне ураження хребта.
  • Пухлини спинного мозку та хребта.
  • Травми хребта.
  • Аномалії розвитку хребетного стовпа.
  • Клінічні прояви попереково-крижового радикуліту

    Першою і основною скаргою пацієнтів є біль, що виникає після різких рухів, тривалого перебування у вимушеному положенні, після підйому тягарів, фізичних навантажень на попереково-крижовий відділ хребта. Біль посилюється при рухах, нахилах, кашлі, чханні. Вона може бути різної інтенсивності та характеру. Розглянемо основні її варіанти, які залежать від рівня ураження.

  • Локальний біль в області попереку і крижів (люмбаго, люмбалгія).
  • Люмбаго – поперековий простріл, при нахилі або підйомі тяжкості хворий не може розігнутися, згладжується поперековий лордоз, з’являється сколіоз в сторону, протилежну болю. При люмбалгії біль наростає протягом декількох днів. При прогресуванні остеохондрозу люмбалгія змінюється люмбоішіалгією або корінцевої болем. Люмбоішіалгія може проявлятися болем, онімінням і судомами литкових м’язах, біль у ділянці сідниць і задньої поверхні ноги, в області тазостегнового, колінного суглоба, в області куприка, онімінням, зябкостью нижніх кінцівок і ін

  • Гостра корінцевий біль, мова, що прострілює від попереку у ногу і нижню кінцівку (локалізація болю залежить від рівня ураження).
  • Ниючий біль в області попереку, кульшового, колінного, гомілковостопного суглобів (вегетативна).
  • Біль в місцях прикріплення зв’язок та м’язів до кісток.
  • Крім того, хворих турбує обмеження рухів (вони не можуть нагнутися, повернутися і т. д.), оніміння і похолодання кінцівок.

    Діагностика

    Діагноз попереково-крижового радикуліту базується на клінічних даних, історії захворювання, об’єктивних даних, одержаних фахівцем. Лікар при обстеженні оцінює чутливість, силу і тонус м’язів, вираженість сухожильних рефлексів, обсяг і координацію рухів. Хворим призначається загальноклінічне обстеження, рентгенографія попереково-крижового відділу хребта, комп’ютерна томографія, МРТ.


    Лікування

    Хворим попереково-крижовим радикулітом в гострий період необхідний спокій і постільний режим, рекомендується жорстка постіль, під спину можна підкласти валик. Після стихання запалення рекомендується носіння корсета. У відновний період показані заняття лікувальною фізкультурою, плаванням.

    Основні напрямки в лікуванні:

  • Медикаментозна терапія:
    • нестероїдні протизапальні засоби (ібупрофен, індометацин, диклофенак, ревмоксикам, німесулід та ін);
    • препарати, що знімають м’язові спазми (мідокалм, баклофен);
    • препарати, що поліпшують кровообіг і мікроциркуляцію (трентал, солкосерил, актовегін);
    • вітаміни групи В (мільгамма, нейровітан);
    • хондропротектори (мукосат, препарати, що містять хондроітин і глюкозамін);
    • медикаментозні паравертебральні блокади з новокаїном, кеналогом, гідрокортизоном;
    • місцеве лікування (мазі з протизапальними засобами, дратівливі і комбіновані мазі);
  • Мануальна терапія (виконується тільки лікарем-вертебрологом при наявності рентгенівських знімків).
  • Хірургічне лікування (при наявності гриж).
  • Фізіотерапія.
  • Санаторно-курортне лікування.
  • Фізіотерапевтичне лікування

    Фізичні методи лікування призначаються з метою зменшення болю, поліпшення мікроциркуляції і живлення тканин, нормалізації метаболічних процесів, зняття м’язових спазмів, зменшення рухових розладів.

    Методи, що зменшують прояви больового синдрому:

    • лікарський електрофорез із застосуванням анальгетиків і анеститиков (анальгіну, новокаїну);
    • ампліпульстерапія;
    • флюктуоризация;
    • ТКЭА (электроаналгезия транскраніальна);
    • діадинамотерапія;
    • УФО;
    • радонові, азотні ванни.

    Методи, що нормалізують метаболізм і харчування тканин:

    • індуктотермія;
    • электросонтерапия;
    • таласотерапія;
    • вибровакуумтерапия;
    • підводний душ-масаж;
    • аеротерапія;
    • ванни, збагачені киснем;
    • лікувальний масаж (після 10 днів від початку лікування при наявності поліпшення).

    Методи, що поліпшують кровообіг:

    • локальна баротерапія;
    • лікарський електрофорез з вазодилятаторами;
    • лазеротерапія.

    Методи, що зменшують фибродеструкцию (призначаються у відновний період):

    • лікарський електрофорез та ультрафонофорез дефиброзирующих препаратів (лідази, гіалуронідази, йоду);
    • аплікації озокериту, парафіну;
    • скипидарні та радонові ванни;
    • грязелікування.

    Для усунення м’язових спазмів рекомендуються теплі прісні і йодобромні ванни. Для зменшення рухових порушень – сірководневі, вихрові ванни.

    Санаторно-курортне лікування

    Хворим з проявами остеохондрозу через 3 місяці після купірування загострення, при відсутності протипоказань рекомендується лікування на кліматичних курортах Світлогорська, Нальчика, Старої Руси, Сочі, Юрмали, П’ятигорськ та ін

    Протипоказання до санаторному лікуванню:

    • гостра біль та загострення захворювання;
    • виражені корінцеві синдроми;
    • наявність гриж, які потребують хірургічного лікування.

    Висновок

    Лікування попереково-крижового радикуліту необхідно починати якомога раніше. Чим триваліша загострення хвороби, тим складніше з ним боротися. У запущених випадках лікування буде більш масивним і дорогим. При появі симптомів хвороби не варто займатися самолікуванням, щоб уникнути нанесення шкоди своєму здоров’ю краще відразу звернутися до фахівця, який допоможе впоратися з цією проблемою.

    Перший канал, програма «Таблетка», тема випуску «Радикуліт»:

    Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
    Здоровий спосіб життя