Пошкодження сідничного нерва: симптоми, лікування, ускладнення та реабілітаційний період

Зміст статті:

  • Основні причини пошкоджень сідничного нерва
  • Клінічні прояви
  • Діагностичні заходи
  • Методи терапії
  • Реабілітаційний період
  • Можливі ускладнення та профілактика

Сідничний нерв – найбільший стовбур периферичної частини системи. Він формується з сплетення волокон поперекових і крижових сегментів спинного мозку. Забій сідничного нерва при падінні, защемлення його під час виконання різких рухів, інфекційний процес, що протікає в органах малого тазу, може спровокувати його пошкодження. В результаті у людини з’являються сильні болі, які важко знімаються медикаментозними препаратами.

Основні причини пошкоджень сідничного нерва

Пошкодження сідничного нерва: симптоми, лікування, ускладнення та реабілітаційний періодІснують патологічні пускові механізми, здатні призвести до розвитку невропатії:

  • вроджені аномалії будови скелета;
  • обмеження відгалужень грижею, що утворилася після пошкодження міжхребцевого диска;
  • різкий спазм великий м’язи сідниці або грушоподібної зв’язки;
  • дегенеративно-дистрофічні захворювання нижнього відділу хребта;
  • переохолодження;
  • метаболічні розлади;
  • гормональні збої;
  • важка фізична навантаження;
  • запалення складових зчленувань хребетного стовпа.

У групі ризику професійні спортсмени, теслі, водії, працівники сільського господарства, оператори, які обслуговують верстати, люди, вимушені протягом довгого часу перебувати в незручному становищі. Серед пацієнтів багато курців і хворих, у яких протікають пухлинні процеси.

Клінічні прояви

Пошкодження сідничного нерва: симптоми, лікування, ускладнення та реабілітаційний періодРозпізнавати симптоми травми сідничого нерва або його запалення буде простіше, якщо знати ази анатомії. Стовбур бере свій початок від нервових корінців поперекового відділу, через сідничного отвір, розташоване під грушоподібної м’язом, виходить із порожнини малого тазу, тягнеться під сідничної м’язом і на середині сідничної складки виходить на задню поверхню стегна. Іннервує м’язи всієї задньої поверхні ноги і підошву стоп, тому при пошкодженні з’являється однобічний біль, порушується згинання кінцівки в колінному суглобі. Ходити з прямою ногою стає вкрай складно: її починає при русі виносити вперед, стопа теж перестає слухатися. При опусканні ноги біль різко посилюється. При глибокій пальпації гомілки, ікри і сідниці виникає простріл.

Ураження сідничного нерва здатне викликати різні больові відчуття. Інтенсивність їх прояву залежить від причин нездужання, локалізації патологічного процесу. Якщо пошкоджені малі нервові волокна, з’являється поверхнева саднящая, пекучий біль, як при опіках. Хворі часто відзначають, що перед її виникненням формується відчуття «бігають мурашки» і прострілу, порівнянного з ударом електричного струму. Такі симптоми вказують на запалення сідничного нерва.

Трункальная біль утворюється глибоко, має гнітючий, ниючий характер, при загостренні з’являється відчуття, що ногу пронизують ножем. Такі прояви можуть вказувати на тунельні невропатії, що формуються при здавленні нервових корінців.

При ураженні самого великого стовбура нервової системи болі різко посилюються, коли людина довго стоїть або інтенсивно пересувається, намагається сісти навпочіпки. У положенні лежачи трохи вщухають і повністю проходять, якщо людина злегка розсовує витягнуті кінцівки. Біль розливається по всій нозі або локалізується тільки в зоні іннервації. У тяжких випадках людина повністю втрачає рухливість.

При огляді пацієнтів фахівці відзначають, що хронічні форми невропатії призводять до зміни шкіри: вона втрачає свій здоровий колір, стає тьмяною і в’ялою. Стопи при відсутності іннервації німіють, перестають пітніти, на підошві з’являються натоптиші. Пацієнти з нейропатією не можуть стати на п’яти або на носки.

При травмах можливо миттєве розвиток патологічного процесу. При важкій фізичній роботі або при хронічній інфекції описана клініка прогресує повільно, один напад змінюється іншим, кожен новий стає яскравішим попереднього.

Діагностичні заходи

Пошкодження сідничного нерва: симптоми, лікування, ускладнення та реабілітаційний періодПри появі характерних симптомів необхідно записуватися на прийом до терапевта або до невропатолога. Лікар вислуховує скарги пацієнта, ретельно збирає анамнез. Під час огляду хворий лягає на кушетку, лікар пальпує нижню частину спини, стегна, гомілки і стопи, просить зробити кілька рухів. Ознаки, що підтверджують діагноз:

  • біль посилюється при згинанні стопи в тильну сторону (синдром Сикара);
  • через посилення болю пацієнт не може підняти пряму хвору ногу більше, ніж на 60 градусів (синдром Ласега);
  • синдром формується, коли людина намагається сісти з зігнутими ногами.

Щоб з’ясувати причину поразки, спеціаліст виписує направлення на рентгенографію, КТ або МРТ. Дослідження допомагають визначити, що спровокувало появу синдрому (запалення або утиск), де локалізується патологічний процес, в якому стані знаходяться навколишні тканини.

Невропатію сідничного нерва необхідно диференціювати від хвороби Бехтерева, солитарной меланоми, спондиліту, тромбофлебіту.

Методи терапії

Пошкодження сідничного нерва: симптоми, лікування, ускладнення та реабілітаційний періодУ гострому періоді хворому показаний постільний режим та медикаментозна терапія. У лист призначення при легкому перебігу патології включають:

  • У вигляді уколів або ін’єкцій нестероїдні протизапальні препарати, які мають виражену аналгетичну ефектом: «Диклофенак», «Флугалин», «Напроксен». Вони допомагають зняти нейрогенне запалення, зменшити набряклість і знизити вираженість больового синдрому.
  • У вигляді крапельниць вазоактивні та антиоксидантні засоби: «Актовегін», «Церебролізин». Для зниження токсичного стресу і поліпшення реологічних властивостей крові.
  • У вигляді таблеток протинабрякові препарати: «Фуросемід», «Урегіт».
  • Для зняття м’язового спазму використовуються міорелаксанти: «Баклофен», «Фенібут».
  • Як розсмоктуючих коштів призначаються біогенні стимулятори: «Плазмол», «Пірогенал».
  • Для поліпшення синоптичної передачі нервових імпульсів виписується «Амиридин», «Прозерпин».
  • При вираженій атрофії м’язів в схему лікування обов’язково включається «Ретаболіл» разом з вітаміном Е або з антихолінестеразними засобами.

При важкому розвитку патології робляться блокади з новокаїном і вітамінами групи В. Для посилення терапевтичного впливу використовуються креми та мазі з дратівливим, болезаспокійливу або протизапальною дією: «Апизатрон», «Долгит», «Димексид».

Реабілітаційний період

Після купірування гострої фази необхідно зробити кроки для відновлення функцій ураженого нерва. Для цього хворому виписується направлення на процедури фізіотерапії. Найбільш результативними є:

  • Пошкодження сідничного нерва: симптоми, лікування, ускладнення та реабілітаційний періоделектрофорез;
  • динамічні струми;
  • миотон;
  • магнітотерапія;
  • дарсонваль;
  • рефлексотерапія;
  • акупунктура;
  • масаж;
  • ЛФК.

Тривалість і кількість процедур встановлює лікар.

Якщо консервативні методики виявляються малоефективними, больовий синдром переходить в хронічну форму і стає причиною важких порушень роботи органів, розташованих в малому тазі, проводиться хірургічна корекція.

Можливі ускладнення та профілактика

Пошкодження сідничного нерва: симптоми, лікування, ускладнення та реабілітаційний періодПри відсутності лікування або неправильно підібраної терапії може початися омертвляння нервових волокон сідничного нерва. У такій ситуації оніміння ноги, повзання мурашок, порушення рухової функції може залишитися назавжди. Важливо при появі перших симптомів ішіасу або защемлення відразу звертатися за кваліфікованою медичною допомогою.

Пошкодження вегетативних волокон призводить до порушення дефекації і сечовипускання. Хронічний ішіас може стати причиною викривлення постави, порізу і паралічу м’язів хворої кінцівки. У такого стану кінець один – інвалідність.

Для запобігання пошкодження сідничного нерва необхідно регулярно зміцнювати м’язи спини, малого тазу та ніг, стежити за поставою, відмовлятися від носіння тягарів, берегти себе від травм, протягів і переохолодження.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: