Постравматическая енцефалопатія: причини і лікування | Здоров’я вашої голови

87678a838d255437719d71c9ed39b85a Постравматическая енцефалопатія: причини і лікування | Здоровя вашої голови

Різні травми по-різному позначаються на нашому організмі, з-за деяких в першу чергу страждає головний мозок, а в наслідок і психіка. Посттравматична енцефалопатія – це ряд порушень в роботі головного мозку, причиною яких було механічне пошкодження клітин головного мозку.

Даний вид розлади позначається на багатьох сферах функціонування організму, але в першу чергу на роботі психіки. Посттравматическую енцефалопатію ще називають «синдромом пропущеного удару», оскільки дане захворювання часто виникає у боксерів і інших спортсменів, у зв’язку зі специфікою їх заняття.

Оскільки в першу чергу відбувається пошкодження головного мозку, то це позначається на як і на розумовій діяльності, оскільки, наприклад, і на рухової.

Сфери поразки

  • Для порушень рухової сфери характерні: ністагм (посмикування) зіниць, судоми (аж до епілептичних нападів).
  • Мнестичні розлади: погіршення пам’яті, труднощі в запам’ятовуванні нової інформації.
  • Інтелектуальні порушення: від уповільненого темпу мислення аж до недоумства і інших дегенеративних захворювань нервової системи і головного мозку.
  • Порушення в емоційній сфері: депресії, поганий сон, дратівливість аж до агресивної поведінки, апатія.
  • Порушення сфери уваги: зниження концентрації й обсягу уваги.
  • Абулия. Порушення в вольовій сфері. У людини виникають порушення в процесі мотивації. Хворі не хочуть що-небудь робити, чим займатися і до чогось прагне.

Три ступені тяжкості енцефалопатії

I ступінь тяжкості характеризується легким ступенем порушень, які найчастіше зовні і не помітні. І лише при інструментальному дослідженні спеціальними методиками, можна виявити ті чи інші зміни в психічних процесах;

II ступінь тяжкості характеризується епізодичними проявами симптомів. Найчастіше вони є загальномозкових: запаморочення, головні болі, поганий сон, висока стомлюваність, порушення уваги, депресії і т. д.

III ступінь тяжкості характеризується більш серйозними порушеннями з боку нервової та психічної систем. Крім загальномозкових симптомів, розвиває слабоумство, епілепсія, паркінсонізм, парези, амнезії і т. д.

По МКБ-10 (Міжнародна класифікація хвороб десятого перегляду) посттравматична енцефалопатія має код G93.4 і відноситься до хвороб нервової системи і пошкоджень головного мозку.

Причини

Причиною розвитку даного захворювання є власне травми головного мозку, отримані в процесі занять спортом, занять професійною діяльністю і побутові травми.

Механізм порушень

При ушкодженнях головного мозку гинуть клітини, які не зможуть відновитися. Замість них мозок починає використовувати клітини сполучної тканини, що утворює рубці. Іннервація нейронів у місцях утворення рубців значно знижена – нервові імпульси просто не проходять по клітинам сполучної тканини, що і викликає більшість розладів.

0b9109b05ebaf7b5cbe3544f393346b0 Постравматическая енцефалопатія: причини і лікування | Здоровя вашої головиНаприклад, при забитті головного мозку виникають гематоми, і поряд з ними утворюється вільний простір, який заповнюється рідиною – виникає набряк мозку. Часто це призводить до недоумства або летального результату.

Також частою проблемою при травмах голови стає атрофія головного мозку. Вона викликана тим, що в шлуночках головного мозку накопичується рідина (ліквор), з-за якого відбувається здавлювання мозку – його площа стає все менше і менше.

Ці патологічні процеси і призводять до енцефалопатії.

Методи діагностики та лікування

У діагностики посттравматичної енцефалопатії використовуються інструментальні і не інструментальні методи.

До інструментальним відноситься:

  • Рентген шийного відділу хребта (допомагає виявити зміщення в області хребта і основи склепіння черепа).
  • УЗДГ (ультразвукова діагностика) судин головного мозку та шийного відділу хребта (виявляє порушення цілісності судин, порушення кровопостачання).
  • МРТ головного мозку та шийного відділу (допомагає побачити стан шлуночків мозку, стан борозен головного мозку і наявність рідини в субарахноїдальному просторі).

До не інструментальним методам діагностики відносяться:

  • Функціональні проби.
  • Нейропсихологічне дослідження.
  • Патопсихологічне дослідження.
  • Методи лікування:

    В залежності від таких факторів, як вік, фізичне здоров’я, протипоказання, переважання тих чи інших симптомів і ступеня тяжкості енцефалопатії, призначається свій вид лікування. Існує кілька методів лікування:

    • Медикаментозна (медикаментозна) терапія.
    • Оперативне втручання.
    • Судинна терапія.
    • Фізіотерапія.
    • Мануальна терапія.
    • Психотерапія.
    • Соціотерапія.

    Кожен вид терапії переслідує свою мету, але весь комплекс все одно зводиться до наступним результатам: відновлення кровообігу в головному мозку, нормалізація обмінних процесів, відновлення когнітивних здібностей.

    Залежно від тяжкості захворювання тривалість терапії буде змінюватися. Але найчастіше при енцефалопатії лікування тривале і проходить курсами. Крім того, важливим фактором у відновленні нормального функціонування мозку буде дотримання правильного способу життя, який проявляється у відмові від куріння, вживання алкогольних напоїв, нормального режиму сну – неспання, фізичної активності і т. д.

    Прогноз

    Про сприятливому або несприятливому прогнозі можна говорити лише по закінченню року, в ході якого були виконані всі лікувальні і реабілітаційні заходи. При легкому ступені тяжкості – симптоми добре піддаються корекції й не нагадують у подальшому. При більш тяжких порушеннях терапія може до кінця не допомогти, і людині загрожує інвалідність.