Як і безліч хвороб, цукровий діабет має психологічні причини, причому психосоматика цього захворювання вивчена досить добре. Постійні конфліктні ситуації в сім’ї або при спілкуванні з однолітками викликають порушення обміну речовин, і, як результат, порушується чутливість рецепторів до інсуліну. Про психосоматику діабету 1-го типу і піде мова на цій сторінці.
Психологічні особливості дітей із захворюванням на цукровий діабет
Цукровий діабет — захворювання обміну речовин, при якому підшлунковою залозою виробляється недостатня кількість інсуліну та/або порушується чутливість рецепторів клітин тканин до нього. У результаті в організмі тканинами не засвоюється глюкоза, і порушуються всі види обміну — вуглеводний, білковий, жировий. У дітей зустрічається цукровий діабет I типу, при якому спеціальні клітини підшлункової залози виробляють мало інсуліну або не виробляють його зовсім. Його ще називають юнацьким цукровий діабет.
Психологічними причинами діабету є психічні травми і стреси, які викликають збудження симпатичної нервової системи і викид гормонів (адреналіну, норадреналіну), що блокують утворення інсуліну в підшлунковій залозі. Це призводить до підвищення в крові рівня глюкози і утворення енергії. Таким чином, природна короткочасна захисна реакція на стрес допомагає врятуватися, втекти від небезпеки. При частому повторенні і закріпленні під впливом важких психічних травм вона перетворюється на хворобу. В цьому випадку різке підвищення рівня глюкози в крові відбувається, а відповідна рухова реакція для витрати енергії відсутня. В організмі порушуються обмінні процеси.
Підвищення рівня глюкози в крові супроводжується енергетичним голодуванням клітин. У хворих дітей з’являються такі симптоми діабету, як слабкість, підвищена втомлюваність. Порушення обміну речовин в організмі викликає спрагу і сухість у роті, нудоту, прискорене сечовипускання і головний біль. При дуже високому вмісті в крові глюкоза виділяється з організму з сечею. При зниженні рівня глюкози в крові, що спостерігається при голодуванні або передозуванні лікувальних препаратів, виникає різка слабкість. У цьому випадку симптомами цукрового діабету у дітей є виражене відчуття голоду, прискорене серцебиття, шкіра блідне і покривається холодним потом, тремтіння в тілі. Хворий знаходиться в стані тривоги, турбується, може проявити роздратування і агресію. Якщо не надати йому допомогу (дати солодке або ввести глюкозу), то відбувається втрата свідомості.
Основні психологічні особливості дітей з цукровим діабетом – це нерішучість, непослідовність у діях, уникнення труднощів, тривожність за своє соціальне становище.
На цих фото показані симптоми цукрового діабету у дітей і підлітків:
Психосоматика діабету 1-го типу у дітей
Психосоматика цукрового діабету 1-го типу у дітей криється в емоційної незадоволеності і незахищеності. Вони шукають тих, хто може піклуватися про них, так як схильні до тривожності, неспокою і прагнуть знайти захист і спокій. Незадоволення наявних потреб викликає у них страх бути покинутими. Постійна тривога сприяє підтримці підвищеного рівня глюкози в крові, а напруга не знімається відповідною активністю. Їжа є для них джерелом задоволення, тому вони не чекають появи відчуття голоду і схильні до переїдання. Це ще одна причина діабету у дітей – постійна перевантаження виробляють інсулін клітин підшлункової залози. Таким чином, несприятлива психологічна обстановка в сім’ї і спосіб життя сприяють розвитку хвороби.
Цукровий діабет як психосоматичне захворювання викликане недостатністю позитивних емоцій, в першу чергу любові, тому хворі діти схильні до зниженого настрою. Вони відрізняються пасивністю та залежністю від матері, потребують її ласки. Для зменшення тривожності і поліпшення самопочуття вони постійно щось жують і перекушують.
У дітей з юнацьким цукровий діабет 1-го типу складається певна внутрішня картина захворювання. Вони переживають негативні емоції з приводу хвороби та її лікування, змінюють свою самооцінку у зв’язку з відмінністю від здорових дітей. На внутрішню картину хвороби дитини та успішність лікування впливають також відбуваються в житті події і батьківське ставлення до неї. Батьки в процесі виховання закладають у дитини певні установки, які сприяють розвитку хвороби і які необхідно змінити для поліпшення здоров’я. Діти з цукровим діабетом можуть надавати йому підвищене значення або ігнорувати його. В обох випадках знижується їх адаптація до необхідного способу життя і може лікування.
Відносини в родині впливають на розвиток хвороби і на ефективність проведеного лікування. Однією з причин психосоматичних діабету називають звичку дитини ототожнювати з любов’ю їжу. Емоційне відторгнення і брак любові викликають у нього відчуття голоду і зміна обміну речовин, запускають в організмі реакції, як при хворобі. Також причиною цукрового діабету у дітей є рольові конфлікти і порушення в сім’ї, все це сприяє розвитку хвороби. У половини дітей виявляються необгрунтовані страхи, думки про яких витісняють все інше. Зазвичай це боязнь висоти, темряви, відкритого простору, нещасних випадків і смерті (своєї або батьків). Має місце також страх ускладнень хвороби. Більше половини дітей з цукровим діабетом схильні нічних страхів. У десятої частини дітей відзначаються невротичні реакції у вигляді нав’язливих дій (втягування повітря, покашлювання, обгризання нігтів і ін).
Найбільш часто серед причин психосоматичних цукрового діабету 1-го типу виявляються потрясіння у зв’язку з втратою близької людини (особливо матері), депресії після розлучення батьків, насильство. Сприяють розвитку цукрового діабету нестабільність в сім’ї і панічне очікування негативних подій чи наслідків. У кожному з перерахованих випадків дитина зазнала психічної травми, його світ змінюється, що порушує наявні пристосувальні реакції і призводить до хвороби.
