Реабілітація після перелому гомілки

Переломом гомілковостопного суглоба називають ізольовані переломи великогомілкової, малогомілкової або таранної кістки. Пошкодження гомілкових кісток у більшості випадків поєднуються з підвивихом стопи. Самим важким вважається перелом таранної кістки.
Гомілковостопний суглоб утворений таранної кісткою і дистальными эпифизами великогомілкової та малогомілкової кісток. Ділянки примикають один до одного кісток покриті хрящової тканиною, а сам суглоб укріплений зв’язками.

Зміст

  • 1 Клінічна картина
  • 2 Діагностика
  • 3 Ускладнення перелому
  • 4 Лікування
  • 5 Реабілітація після перелому
    • 5.1 Навантаження суглоба
    • 5.2 Перший етап: дозована навантаження на гомілковостопний суглоб
      • 5.2.1 Іммобілізація
      • 5.2.2 Фізіотерапія
      • 5.2.3 Лікувальна гімнастика
    • 5.3 Другий період: від моменту зняття гіпсу до часткового відновлення рухової функції гомілковостопного суглоба
      • 5.3.1 Фізіотерапія
      • 5.3.2 Лікувальна гімнастика
    • 5.4 Третій період: розширений руховий режим
      • 5.4.1 Фізіотерапія
      • 5.4.2 Лікувальна гімнастика
  • 6 Протипоказання для призначення фізіотерапії, лікувальної гімнастики і масажу


Клінічна картина

При виниклому переломі пацієнта турбує сильна болючість в області гомілковостопного суглоба.

При візуальному огляді в області суглоба видно виражений набряк і деформація, у деяких випадках – гематома і порушення цілісності шкірного покриву з можливою візуалізацією кісткової тканини.

Пацієнт не може встати на пошкоджену ногу, у суглобі визначається різке обмеження активних рухів і патологічна рухливість, іноді – крепітація кісткових відламків.

Діагностика

Для верифікації діагнозу використовується рентгенологічне дослідження у двох проекціях: передній і бічний. Воно дозволяє визначити наявність порушення цілісності кістки, точну локалізацію і характер перелому.

В якості допоміжних методів діагностики можна використовувати ультразвукове дослідження гомілковостопного суглоба і комп’ютерну томографію. Остання є більш тонким методом і дозволяє оцінити стан суглоба в тривимірному вигляді.

Крім цих досліджень існують інші допоміжні методи діагностики, які дозволяють оцінити стан м’язової і нервової тканини.

Ускладнення перелому

  • неправильне зрощення кісток в області перелому;
  • пошкодження нервів;
  • формування несправжнього суглоба;
  • розрив зв’язувань;
  • пошкодження судин;
  • формування деформуючого артрозу.


Лікування

Переломи лікуються консервативно або оперативно. Консервативне лікування зводиться до накладення на область пошкодження гіпсової пов’язки з каблуком або стременем.

Консервативне лікування показано:

  • При ізольованому переломі внутрішньої або зовнішньої гомілки без зміщення. В даному випадку гіпсову пов’язку накладають до рівня колінного суглоба терміном до 4 тижнів.
  • При переломах зі зміщенням уламків та супутнім вивихом стопи в першу чергу проводиться вправлення вивиху і зіставлення відламків, а потім відбувається гіпсування. Іммобілізація здійснюється до 2 місяців.
  • При виникненні відриву заднього краю великогомілкової кістки терміни іммобілізації подовжуються до 12 тижнів.

Якщо не вдається зіставити кісткові відламки ручним способом, необхідно оперативне лікування: відламки з’єднують і фіксують спицями або болтами.

Після операції для запобігання порушень з боку судинної системи рекомендується використовувати еластичне бинтування кінцівки.

Реабілітація після перелому

  • При ізольованому переломі без зміщення кісткових уламків навантаження на гомілковостопний суглоб дозволяється через 1 тиждень.
  • При наявності зміщення відламків — через 2 тижні.
  • Після оперативного лікування — через 3 тижні.
  • При відриві заднього краю великогомілкової кістки — через 1,5—2 місяці.

Перший етап: дозована навантаження на гомілковостопний суглоб

Іммобілізація

Перші дві доби рекомендується дотримання постільного режиму. Періодично необхідно опускати ногу з ліжка.
Якщо пацієнту не накладається гіпсова пов’язка (використовується ортез), з 2-3 дня після перелому призначається масаж для поліпшення кровопостачання. Якщо гіпсова пов’язка накладена, доцільно призначення масажу здорової ноги симетричному перелому відділі і сегментарно-рефлекторного відділу хребта (поперек).

Фізіотерапія

  • З третього дня від моменту перелому можна починати фізіолікування.
  • Застосовується електричне поле УВЧ в безперервному режимі за 10-15 хвилин до 12-го дня з моменту перелому.
  • Низькочастотна магнітотерапія в імпульсному режимі за 30 хвилин, 10 процедур.
  • Ультрафіолетове опромінення місця перелому або сегментарних відділів, 5 процедур.
  • Лазеротерапія призначається практично відразу після травми. Якщо на область перелому накладено гіпс, впливають або інфрачервоним спектром випромінювання безпосередньо через гіпсову лонгету, або червоним через прорізані у гіпсі віконця.
    • З 12 дня від моменту перелому:
  • Електрофорез кальцію на область перелому і сегментарні відділи по 20-30 хв, 10-12 процедур.
  • УВЧ-терапія в імпульсному режимі за 12 хвилин, 10 процедур.
  • Добре зарекомендувала себе магнітна стимуляція м’язів і нервів (високоінтенсивне магнітне поле) за 15 хв, 10 процедур.
  • Електростимуляція м’язів і нервів в області поразки по 10-15 хвилин, до 15 процедур.
  • Інфрачервоне імпульсне лазерне опромінення області перелому за 8-10 хвилин, 10 процедур.
  • Загальне ультрафіолетове опромінення для нормалізації обмінних процесів в тканинах, до 20 процедур.
  • Ударно-хвильова терапія при уповільненому формуванні кісткової мозолі.
  • Необхідно враховувати протипоказання для призначення фізіотерапевтичного лікування, про яких написано нижче.

    При виборі конкретної схеми лікування слід враховувати сумісність фізіотерапевтичних процедур.

    Лікувальна гімнастика

    Зводиться до вправ на суглоби ураженої кінцівки, не фіксовані гіпсом. Також виконуються загальнозміцнюючі комплекси лікувальної фізкультури. При відсутності протипоказань і після отримання дозволу від лікаря можна додати механотерапію.

    Другий період: від моменту зняття гіпсу до часткового відновлення рухової функції гомілковостопного суглоба

    Фізіотерапія

    Спрямована на відновлення функції гомілковостопного суглоба.

  • Ультрафонофорез лідази або йодистого кальцію на суглоб за 10 хвилин, 10 процедур.
  • Теплові аплікації (парафін, озокерит, грязі) по 20-30 хвилин, 10 процедур.
  • Електроміостімуляция тетанизирующим струмом до 20 хв сумарно, 10 процедур.
  • Підводний душ-масаж ураженої кінцівки до 20 хвилин, 10 процедур.
  • Обов’язковим доповненням є лікувальний масаж ураженої кінцівки з акцентом на гомілковостопному суглобі.
  • Лікувальна гімнастика

    На цьому етапі додаються вправи на сам гомілковостопний суглоб. Вони повинні бути спрямовані на збільшення амплітуди рухів і сили м’язів.

    Виконуються рухи в суглобі в усіх напрямках.

    Третій період: розширений руховий режим

    Фізіотерапія

    На цьому етапі використовуються вищезгадані методи за показаннями.

    Лікувальна гімнастика

    До комплексу ЛФК додається ходьба на мысках і п’ятах, зовнішньому і внутрішньому краях стоп, назад, в сторони, перехресним кроком, з полуприседа, а також ходьба по сходах.

    Для збільшення амплітуди рухів і сили в області суглоба необхідно використовувати механотерапію: велотренажер, перекочування палиці або циліндра, заняття з гойдалкою для гомілкостопа, з гімнастичної палицею та інше. Виправдане призначення занять в басейні, т. к. вода знімає зайве навантаження на уражену область і дозволяє виробляти більший обсяг рухів.

    Необхідно відновити правильний механізм ходьби. На початку цього періоду пацієнт пересувається на милицях, потім міняє їх на тростину і в підсумку повертається до нормального режиму ходьби. Можливе застосування бігової доріжки в режимі спокійної ходьби, але тільки під контролем інструктора.

    Варто пам’ятати про те, що при виконанні всіх вправ гомілковостопний суглоб необхідно бинтувати або зміцнювати спеціальним ортезом.

    При відсутності протипоказань можна вводити в програму тренувань біг і стрибки, а також ходьбу з перешкодами.

    Протипоказання для призначення фізіотерапії, лікувальної гімнастики і масажу

    • Не можна призначати електричне поле УВЧ на ще не висохлий гіпс, а також якщо пацієнт в мокрому одязі або використовує вологі повстяні прокладки.
    • При встановленому апараті компресійно-дистракційного остеосинтезу (Ілізарова), наявності металевих елементів остеосинтезу, а також кардіостимулятора протипоказано виконання процедур УВЧ-терапії і електротерапії.
    • Наявність металевих елементів в області перелому не є протипоказанням для магнітотерапії та ударно-хвильової терапії.
    • Загальний важкий стан пацієнта.
    • Гіпертермія.
    • Декомпенсація хронічних патологій.
    • Схильність до кровотеч.
    • Психічні патології.
    • Активний туберкульоз легень.
    • Наявність новоутворень.
    • Індивідуальна непереносимість методу.
    • Вагітність і лактація (для апаратної фізіотерапії).

    Необхідно нагадати про те, що комплексний підхід до лікування дозволяє скоротити період реабілітації і прискорити процеси репарації та регенерації тканин, а чітке дотримання пацієнтом вказівок лікарів допоможе уникнути погіршення стану.

    Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
    Здоровий спосіб життя