Реабілітація після перелому плеча (шийки плеча)

Переломи плечової кістки зустрічаються лише в 7% всіх випадків переломів. Однак це дуже серйозна травма, яка при неправильному або недостатньому лікуванні може призвести до інвалідизації. Причиною перелому стають удари і падіння. Частіше страждають жінки похилого віку. Характерні симптоми: біль, набряк, деформація кінцівки, обмеження рухливості. Правильно організований період реабілітації допоможе хворому якомога швидше відновитися після травми.

Зміст

• 1 Види переломів плечової кістки та принципи лікування
• 2 Іммобілізаційний етап (перші 3 тижні після перелому)
• 3 Функціональний етап (3-6 тижнів)
• 4 Тренувальний етап (7-8 тижні)

Види переломів плечової кістки та принципи лікування

Плечова кістка досить довга, і перелом може статися на будь-якій її ділянці:

• анатомічна шийка плеча (внутрисуставный перелом);
• хірургічна шийка плеча (внесуставный перелом);
• діафіз плеча (основна частина кістки);
• дистальний відділ (ближче до ліктя).

Особливо небезпечні переломи хірургічної шийки плечової кістки, так як вони можуть призвести до пошкодження судинно-нервового пучка, а значить, до крововиливу і можливого парезу в майбутньому.

Лікування перелому плечової кістки зазвичай консервативне (репозиція відламків, гіпсування та спостереження), але у деяких випадках може знадобитися хірургічне втручання. Початок лікування зазвичай збігається з реабілітаційним періодом.

Основна мета реабілітації – домогтися відновлення повної амплітуди рухів. Комплекс вправ коригується лікарем і лікарем лікувальної фізкультури індивідуально для кожного пацієнта. ЛФК сприяє розслабленню м’язів, правильного зіставлення кісткових відламків, зменшує больовий синдром, активізує процеси регенерації та адаптації.

Іммобілізаційний етап (перші 3 тижні після перелому)

Весь комплекс повинен виконуватися 6-8 разів на день за 30 хвилин (по 6-10 повторень на кожну вправу). Вихідне положення – стоячи з нахилом вперед.

• Дихальна гімнастика.
• Рука постійно повинна бути в пов’язці (за винятком занять).
• Активні руху (обертання, згинання/розгинання, пронація/супінація) в ліктьовому, променево-зап’ястковому суглобах, кисті стимулюють кровообіг в руці, зменшуючи набряк і знижуючи ризик тромбоутворення.
• Обертання руками за годинниковою і проти годинникової стрілки.
• Маятникоподібні рухи руками. Це вправа відмінно допомагає зняти больовий синдром в будь-який час. Досить вийняти хвору руку з пов’язки і в положенні стоячи з нахилом вперед зробити кілька маятникообразных погойдувань розслабленої кінцівкою.
• Відведення і приведення руки або тільки лікті до тулуба.
• Бавовна перед грудьми, а потім за спиною.
• Схрещування рук перед грудьми.
• Повороти тулуба з руками, зчепленими в замок перед грудьми.

Фізіопроцедури включають кріотерапію для зниження больового синдрому, зменшення набряку та запалення.

Пацієнт отримує список вправ при виписці додому. Продовжувати займатися необхідно, інакше відновити рухливість руки буде неможливо.

Функціональний етап (3-6 тижнів)

У цей період перелом вже вважається зрослим, що підтверджується рентгенівськими знімками. Мета реабілітації на цьому етапі – відновлення колишнього обсягу пасивних і активних рухів. Комплекс вправ розширюється, вихідне положення залишається незмінним. Пацієнту варто прагнути до поступового розгинанню і виконання вправ стоячи без нахилу вперед. Частота вправ – 4-6 разів на день до 6-10 повторень.

• Підйом прямі руки перед собою.
• Активне використання блокових тренажерів: підйом і опускання хворої кінцівки, розведення рук в сторони.
• Махи руками вперед, назад, в сторони. Вихідне положення — стоячи з невеликим нахилом вперед.
• Відведення рук за спину зі зведенням лопаток. Вихідне положення – руки перед грудьми, зігнуті в ліктях.
• Водні процедури. Під час відвідування басейну слід виконувати вправи, що імітують плавання брасом і вільним стилем, схрещування рук перед грудьми, різноманітні рухи кінцівками. Перебування у воді дає додаткове навантаження на м’язи, що покращує кровообіг в них, підвищує ефективність тренування.

Фізіопроцедури включають магніт, масаж, бальнеотерапію. Курси по 10-12 процедур.

Тренувальний етап (7-8 тижні)

Вважається, що до цього часу пацієнт практично повністю відновив функціональність травмованої руки і плеча. Проводяться вправи на зміцнення м’язів, повне відновлення амплітуди рухів. Тренування повинні проходити 3-4 рази в день по 10-12 повторень.

• Підйом прямі руки перед собою. Вихідне положення – стоячи прямо.
• Вправи на відведення, приведення, пронацию, супінація, обертання руки. Вис на перекладині або шведській стінці, упори на руки і віджимання, маніпуляції з медболами і гантелями вагою не більше 5 кг Продовжувати лікувальну фізкультуру необхідно для зміцнення дельтоподібного м’язи і ротаторної манжети, які є м’язовим каркасом для плечового суглоба. Слід враховувати, що вправи, які потребують великої навантаження, не варто призначати літнім пацієнтам.
• Вправи на розтяжку. «Ходьба» пальцями по стіні вгору і в сторони, заклад рушники або гімнастичній палиці за спину. Перераховані маніпуляції дозволяють добитися повного відновлення рухливості в усіх напрямках.
• Басейн – плавання комфортним стилем.

Фізіопроцедури раніше включають магніт, масаж, бальнеотерапію.

При раціонально підібраної схемою реабілітації повне відновлення пацієнта відбувається вже через 2-3 місяці. Тільки й після цього необхідно виконувати вправи, розраховані на розвиток фізичної сили, розтяжки, витривалості. Потрібно приймати вітамінні комплекси і спеціальні добавки, а також стежити, щоб у їжі було достатньо кальцію (молочні продукти).

Відео «Реабілітація після перелому плечової кістки»