Розчин Люголя став широко відомий завдяки ядерної катастрофи в Чорнобилі в 1986. Тоді його пили, щоб захистити щитовидну залозу від поглинання радіоактивних ізотопів йоду. В даний час деякі люди самотужки намагаються «превентивно» приймати для такої ж мети цей препарат, який може принести їм більше шкоди, ніж користі.
Склад. Стандартний розчин Люголя являє собою водний розчин йоду (1%) і йодиду калію (2%). Решта 97 % – дистильована вода. В аптеках зазвичай продається розчин Люголя з гліцерином, який надає в’язкості цьому засобу, і при цьому виконує функцію розчинника замість води.
Також розчин може бути більш концентрованим і містити, наприклад, 2 або 5% йоду.
Історія походження. Люголь розроблений французьким лікарем Жаном Люголем в 1829 році. Але на просторах СНД і в сусідніх країнах став широко відомим лише в 1986 році, під час ядерної катастрофи в Чорнобилі. Тоді розчин Люголя давали людям (особливо дітей), щоб зменшити наслідки впливу радіоактивної хмари.
Деякі вважають, що препарат дійсно володіє позитивним ефектом у питанні зменшення впливу радіації. Однак є й ті, хто пов’язує споживання розчину йоду з розвитком ряду захворювань, у тому числі і рак щитовидної залози.
Зміст
- 1 Користь розчину Люголя
- 1.1 Застосування препарату
- 1.2 Розчин і спрей Люголя при ангіні
- 1.3 Внутрішнє застосування розчину Люголя
- 1.4 Застосування розчину Люголя після аварії на Чорнобильській АЕС
- 1.5 Інші способи застосування
- 2 Шкоду розчину Люголя
- 2.1 Протипоказання
- 2.1.1 Важливо
- 2.2 Побічні ефекти
- 2.1 Протипоказання
Користь розчину Люголя
Застосування препарату
Люголь володіє антибактеріальними властивостями, тому його можна застосовувати зовнішньо для очищення шкіри, садна, незначних подряпин і країв ран. Найчастіше він застосовується для обробки ран і запалень всередині ротової порожнини, адже для дезінфекції поранень інших зовнішніх частин тіла існують інші, не менш ефективні засоби.
Розчин з низькою концентрацією йоду може бути використаний для полоскання рота.
Розчин і спрей Люголя при ангіні
Саме широке застосування розчин Люголя в нашій країні отримав у боротьбі з ангіною. Так вийшло завдяки його низькій вартості та високій ефекту при цьому, який зазначає більшість пацієнтів.
Раніше завжди доводилося використовувати звичайний розчин Люголя з гліцерином для змазування горла, попередньо змочи вату. Вона відповідно при цьому намотується на палець або якесь пристосування, якщо це робиться в домашніх умовах.
Зараз популярністю користується спрей Люголя, який більш зручний у застосуванні. Використання розчину з гліцерином багатьом не підходить у зв’язку з недовірою і острахом, а спрей не володіє такими недоліками. Він хоч і дорожче за ціною приблизно в 10 разів, але також цілком доступний.
Внутрішнє застосування розчину Люголя
Існує харчової розчин Люголя, який застосовується при лікуванні захворювань щитовидної залози – для інгібування або підвищення секрецію гормонів щитовидної залози. Наприклад, у пацієнтів з аутоімунним тиреоїдитом. А у деяких людей з дисгормоногенезом (вродженими порушеннями біосинтезу гормонів щитовидної залози) неорганічний йод пригнічує синтез і вивільнення гормони щитовидної залози (ефект Вольфа-Чайкова).
Препарат також п’ється протягом 7-10 днів до тиреоїдектомії, яка є радикальним методом лікування гіпертиреозу (включає вирізання всієї щитовидної залози або її частини).
Ще розчин Люголя наказують для пацієнтів до сцинтиграфії – методу діагностики, при якій в організм вводяться радіоактивні ізотопи. При цьому препарат повинен прийматися в розбавленій формі – зазвичай рекомендують розчинення в 1 склянці води (200 мл) 5 крапель розчину.
Застосування розчину Люголя після аварії на Чорнобильській АЕС
Метою застосування расвора Люголя після катастрофи на Чорнобильської АЕС було запобігання поглинання щитовидною залозою радіоактивного ізотопу йоду з радіоактивних опадів. Велика доза йоду, подає в організм разом з розчином, викликає стан, в якому щитовидна залоза вже не здатна поглинати ще й радіоактивний елемент. Це дуже важливо, тому що якщо щитовидна залоза буде поглинати великі кількості цього радіоактивного ізотопу, то це може призвести до розвитку раку щитовидної залози.
Цікаво те, що вчені, які в 1986 році рекомендували використовувати розчин Люголя, після багатьох років визнають, що сьогодні не прийняли б таке ж рішення. Тому що тепер відомо, що в цьому не було необхідності – масштаб забруднення був занадто низьким, на тих територіях, де активно використовувався даний препарат.
Інші способи застосування
Крім того, водний розчин йоду та йодиду калію використовується в дослідженнях крохмалю. Додавання йоду в рідину, що містить крохмаль, призводить до зміни її кольору до фіолетово-чорного, а при низьких концентраціях – до синьо-фіолетового. Це явище нерідко демонструють у школах на уроках біології або хімії.
Шкода розчину Люголя
Протипоказання
Розчину Люголя протипоказаний (в якому вигляді) для:
- пацієнтів з підвищеною чутливістю до йоду;
- хворих на туберкульоз або гіпертиреозом;
- вагітних жінок і годуючих матерів.
Важливо
Розчину Люголя продається в аптеках без рецепту і не призначений для внутрішнього застосування. Він повинен бути використані тільки зовнішньо. Якщо його випити, то це може призвести до шлунково-кишкового розладу або прояву різних типів алергії.
Вживання харчового розчину Люголя (призначеного для пиття) може рекомендувати тільки лікар, а за його підготовку відповідає тільки фармацевт. Фахівці відзначають, що батьки не повинні купувати йод і самостійно розчиняти його для приготування розчину Люголя, щоб потім давати дітям. Самостійні експерименти можуть закінчитися трагічно.
Побічні ефекти
Вживання рідини може завдати шкоди здоров’ю, так як йод не байдужий для організму. Не варто перевищувати допустиму дозу, так як це може призвести до активації щитовидної залози і до її гіперактивності. Це головний побічний ефект, який може відбутися після вживання розчину Люголя. При цьому необхідно зазначити, що гіперфункція щитовидної залози, у деяких випадках, може становити загрозу для життя (це стосується, зокрема, осіб з порушеннями серцево-судинної системи).
Застосування препаратів з йодом іноді може викликати також акне, локальну або загальну алергічну реакцію. Споживання високих доз йоду людьми, що страждають ендемічним зобом, може призвести до розвитку тиреотоксикозу (надлишку гормонів щитовидної залози в організмі).
Місцеве застосування розчину Люголя у людей з алергією на йод може викликати подразнення слизових оболонок носа і горла, запалення шкіри з появою пухирів, свербежу, ерозії. Іноді можуть виявлятися загальні симптоми лихоманки, висип, збільшення лімфатичних вузлів, і навіть небезпечні для життя шок.