Що показує онкомаркер раково-ембріональний антиген (РЕА, СЕА): норми рівня ракового-ембріонального антигену і значення

Що показує онкомаркер раково ембріональний антиген (РЕА, СЕА): норми рівня ракового ембріонального антигену і значенняДослідження рівня ракового-ембріонального антигену в крові призначають пацієнтам з підозрою на розвиток пухлин в органах ШКТ, легень і молочних залозах. Якщо для аналізу використовують цереброспінальну рідину, підвищена концентрація раково-ембріонального антигену показує, що в наявності первинні або метастатичні новоутворення мозку.

Що означають норми ракового-ембріонального антигену (СЕА)

Основне призначення раково-ембріонального антигену (РЕА, СЕА):

  • Діагностика раку шлунка;
  • Товстого кишечника і прямої кишки;
  • Здійснення контролю за ефективністю лікування хворих з пухлинами шлунково-кишкового тракту;
  • Виявлення раку молочної залози і легенів.

Раковий ембріональний антиген (РЕА) являє собою сімейство глікопротеїнів з молекулярною масою 180-200 кДа, що містять у своєму складі вуглеводний компонент, на частку якого припадає 45-60% від маси молекули, і одну полипеп-тидную ланцюг (містить близько 800 амінокислот). Це сімейство представлено щонайменше, 6 різними антигенними детермінантами — тканинними маркерами. В силу певних відмінностей у вуглеводному компоненті РЕА має біохімічну гетерогенність. Існує, принаймні, 14 генів, що кодують РЕА.

Як і альфа-фетопротеїн, раково-ембріональний антиген (СЕА) є опухолево-ембріональним антигеном, продукуються в період життя ембріона і плода.

Онкомаркер має електрофоретичної рухливістю бета-глобулінів. У процесі розвитку ембріона раково-ембріональний антиген (CEA) синтезується головним чином в його шлунково-кишковому тракті та підшлунковій залозі (у якості поверхневого антигену клітинної), секретируясь в біологічні рідини. В організмі дорослих людей синтез РЕА пригнічений, але не повністю: він не припиняється, хоча і відбувається в дуже невеликому обсязі. РЕА визначається в плевральному пунктаті, ексудаті, асцитичної і цереброспінальної рідини, секреті тонкого кишечника, в сечі.

Щоб визначити, що показує онкомаркер РЕА, використовується такий біологічний матеріал, як сироватка крові або цереброспінальна рідина.

Методи дослідження для розшифровки онкомаркера РЕА: ІФА, РІА та ін. (засновані, зокрема, на використанні явищ імунофлуоресценції та хемілюмінесценції).

З-за наявності в крові речовин, які мають подібну будову молекул з РЕА, потрібно використання в тест-системах високоспецифічних до означуваного антигену антитіл. В сучасних тест-систем для «захоплення» РЕА використовується моноклональне антитіло 1С6. З-за гетерогенності РЕА та антитіл часто виникає невідповідність між результатами, отриманими різними методами. Тому суттєво, щоб для тривалого моніторингу застосовувався один і той же метод аналізу.

Показники норми вмісту онкомаркера РЕА при розшифровці аналізу сироватки (плазми) крові у некурящих становлять менше 3 нг/мл Норма раково-ембріональний антигену у курців — менше 5,0 нг/мл тобто, у курців відзначаються більш високі величини РЕА, ніж у некурящих. У літніх людей також реєструють більш високі середні концентрації РЕА.

Прикордонна величина (cut-off) онкомаркера раково-ембріональний антиген у некурящих — 4,6 нг/мл Верхня межа норми для здорових курців — 7,0-10,0 нг/мл

Діапазон концентрацій РЕА у сироватці крові від 0 до 10 нг/мл являє собою інтервал прикордонної зони. Концентрації РЕА у сироватці крові пацієнта, що перевищують 20 нг/мл, чітко вказують на присутність в його організмі злоякісного процесу.

Що значить раково-ембріональний антиген у діагностиці пухлин (CEA)

Тест визначення РЕА використовується для діагностики й контролю за ефективністю лікування первинних і метастазуючих злоякісних епітеліальних пухлин шлунково-кишкового тракту (рак прямої і товстої кишки, підшлункової залози, шлунка), а також для здійснення контролю за ефективністю терапії пухлин шлунково-кишкового тракту. Підвищення норми онкомаркера РЕА показує, що в організмі можуть розвиватися й інші епітеліальні пухлини, включаючи РМЗ, рак легенів, яєчників і ендометрія. Рівень РЕА може бути визначений у спинномозковій рідині. В цьому випадку висока концентрація раково-ембріонального антигену означає, що у пацієнта може бути злоякісна патологія мозку, або почалися метастатичні процеси. У клінічній практиці визначення РЕА застосовують головним чином для діагностики рецидивів раку прямої і товстої кишки після хірургічного втручання.

Величини концентрацій РЕА у сироватці крові корелюють із загальною масою пухлини, тому на підставі предоперативных їх величин можна робити висновок щодо примірного її поширення, а також про подальше прогнозі. Зазначено, що пацієнти з підвищеними предоперативными величинами концентрацій у сироватці крові РЕА мають більш короткий безрецидивньщ період, а також більш низьку виживання. Предоперативное підвищення концентрацій РЕА у сироватці крові виявляють у 40-80% онкологічних пацієнтів, які страждають РЕА-продукуючими злоякісними пухлинами.

При нелікованих злоякісних пухлинах рівень РЕА постійно зростає, причому в початковій стадії його зростання має експоненціальний характер. Відсоток істинно позитивних результатів визначення РЕА, тобто діагностична чутливість тесту для ряду солідних злоякісних пухлин варіює від 22 до 50% при діагностичної специфічності близько 95% (по відношенню до відповідним контрольним групам пацієнтів з доброякісними шлунково-кишковими захворюваннями, мастопатіями, доброякісними захворюваннями легенів).

Що показує онкомаркер раково ембріональний антиген (РЕА, СЕА): норми рівня ракового ембріонального антигену і значенняПісля проведення терапевтичних процедур падіння рівня раково-ембріонального антигену означає, що об’єм пухлинної тканини в організмі зменшився. Після успішної радикальної операції концентрація РЕА повертається до нормального значення за період від 6 до 8 тижнів. Відсутність зниження або незначне зниження рівня РЕА говорить про неповному видаленні пухлини, наявності множинних пухлин або віддалених метастазів. Особливо високий рівень РЕА виявляється у пацієнтів з метастазами в кістки, печінка, легені або при множині метастазуванні в порівнянні з випадками метастазування в окремі лімфатичні вузли і/або шкіру. Визначення РЕА у сироватці крові є більш чутливим лабораторним тестом для здійснення моніторингу пацієнтів після радикальної операції, ніж комп’ютерна томографія, сонографія та ендоскопія. Виражений підйом рівня РЕА (за конкретний період часу) є більш чутливим діагностичним показником, ніж одиничне значення його концентрації по відношенню до встановленого рівня відсічення. Повільне, пологе зростання рівня онкомаркера, наприклад, від 2 до 4 нг/мл за період 6 міс. передбачає локальний рецидив, у той час як більш швидкий, тобто крутий підйом, передбачає метастазування. Подібні зміни рівня РЕА, як правило, виявляються через кілька місяців до відповідної клінічної маніфестації, тобто в період, коли єдиним способом остаточного підтвердження діагнозу є діагностична операція. Тест визначення РЕА мало придатний для стеження за консервативним лікуванням хворих злоякісними новоутвореннями.

Таблиця Частота зустрічальності підвищених концентрацій РЕА при різних варіантах метастазування злоякісних пухлин»:

Множинне метастазування

87%

Метастазування в легені

56%

Метастазування в печінку

71%

Перитонеальна дисемінація

33%

Метастазування в мозок

57%

Метастазування в лімфатичні вузли

11%

Що показує онкомаркер раково ембріональний антиген (РЕА, СЕА): норми рівня ракового ембріонального антигену і значенняВизначення РЕА у сироватці крові часто здійснюють спільно з використанням інших онкомаркерів, таких як СА 19-9 або СА 15-3, так як це може підвищити діагностичну чутливість детекції деяких пухлин. Що стосується раку товстого кишечника, то поєднане визначення РЕА і СА 19-9 представляється доцільним тільки в дуже рідкісних випадках РЕА-негативної пухлини. В інших випадках поєднане визначення не відрізняється більшою інформативністю порівняно з тестуванням одного РЕА.

Невелике і помірне підвищення рівня РЕА спостерігається у 20-50% хворих доброякісними захворюваннями, зокрема, кишечника, підшлункової залози, печінки і легенів. Так, даний феномен виявляється при цирозах печінки, хронічних гепатитах, панкреатитах, виразкових колітах, хвороби Крона, пневмонії, бронхітах, туберкульозі, емфіземі, муковісцидозі та аутоімунних захворюваннях. При цих доброякісних захворюваннях рівень РЕА все ж має тенденцію залишатися в нижній частині діапазону патологічних значень, рідко перевищуючи 10 нг/мл Більше того, постійне підвищення або перемежовуються легкі підйоми рівня в серії аналізів мають тенденцію до зникнення після клінічного поліпшення. Збільшення рівня РЕА може виявлятися і у курців.

В останні роки визначення РЕА використовується при масових обстеженнях з метою ранньої діагностики пухлин. Однак у зв’язку з частим підвищенням РЕА при доброякісних захворюваннях (запальні захворювання кишечника, хронічний бронхіт та ін) визначення рівня РЕА не рекомендується використовувати для скринінгу нормальних популяцій. Частота випадків збільшення вмісту РЕА у сироватці крові при пухлинних захворюваннях різної локалізації, а також захворюваннях непухлинної природи наведена в таблиці 3.

Таблиця Частота зустрічальності збільшення рівня РЕА понад значень порогових величин онкомаркера»:

Захворювання і стани

Частота зустрічальності збільшення РЕА, %

> 3 нг/мл

> 10 нг/мл

Колоректальний рак

77

56

Рак підшлункової залози

75

56

Рак шлунка

71

35

РМЗ

60

30

Рак легені

45

26

РШМ

40

20

Рак яєчників

36

21

Рак інших локалізацій

52

36

Цироз печінки

71

35

Емфізема легень

54

27

Виразковий коліт

28

9

Дивертикуліт кишечника

25

5

Поліпи прямої кишки

24

4

Інші незлокачественные захворювання

30

10

Здорові курці

22

4

Здорові некурящі

3

0