Що таке уреаплазма, і які призначаються антибіотики при уреаплазмозе для ефективного лікування

Зараження інфекцією відбувається через незахищений статевий контакт.

Уреаплазмоз – урогенітальна інфекція з переважним ураження сечостатевої системи. Збудником захворювання є бактерія уреаплазма.

Вона входить до складу природної мікрофлори і без сприятливих для неї факторів мирно співіснує з корисними бактеріями, не завдаючи шкоди організму, тому її відносять до умовно-патогенних мікроорганізмів. Але під впливом певних негативних факторів збудник починає активно розмножуватися, пригнічуючи корисні бактерії і викликаючи запальні процеси в органах сечостатевої системи. При досягненні уреаплазмою певної концентрації в організмі виникає захворювання уреаплазмоз.

Основний напрямок в лікуванні – антибактеріальні препарати. Антибіотики при уреаплазмозе призначаються за індивідуальною схемою кожному хворому. Це залежить від занедбаності захворювання, яскравості симптомів та індивідуальних особливостей пацієнта.

Зміст статті

• Діагностика і клінічна картина захворювання
  • Діагностика
• Лікування
  • Сумамед
  • Кларитроміцин
  • Офлоксацин
  • Азитроміцин
  • Амоксицилін
  • Доксициклін
  • Еритроміцин
  • Макропен
• Що необхідно знати при лікуванні антибіотиками
• Часті питання лікаря
  • Лікувати або не лікувати уреаплазму
  • Лікування статевого партнера при негативних результатах на уреаплазму

Діагностика і клінічна картина захворювання

Призначення антибактеріальної терапії можливе тільки при підтвердженні активізації бактерій в організмі і після лабораторних досліджень.

Активне розмноження уреаплазми і витіснення корисної мікрофлори підтверджується запальними процесами в сечостатевій системі, які проявляються такими симптомами:

• біль при сечовипусканні в області уретри;
• не рясні виділення слизового характеру з піхви і сечівника (для чоловіків тільки з уретри);
• неприємні відчуття, що доходять до болі при статевому акті (виникають через запального процесу слизової, чутливої до механічного впливу);
• у рідкісних випадках виділення з домішкою крові, після статевого контакту;
• біль у нижній ділянці живота (свідчить про поширення інфекції на матку і маткові труби).

На фото запалення слизових оболонок сечостатевої системи при уреаплазми.

Після прояву клінічної картини з наявністю одного або декількох симптомів необхідна консультація лікаря-гінеколога або уролога для чоловіків.

Діагностика

Наявність симптоматики уреаплазмозу ще не говорить про його наявність, оскільки захворювання по клінічній картині схоже з більшістю захворювань сечостатевої системи, викликаних різними збудниками (хламідії, мікоплазми, гарднерели). Тому для підтвердження діагнозу необхідна комплексна діагностика.

Таблиця №1. Методи діагностики уреаплазмозу:

Метод діагностики	Опис
Гінекологічний огляд	Лікар проводить огляд слизових вагіни і шийки матки, зіва і зовнішніх статевих органів, для виявлення виділень і запальних процесів. Виділення і почервоніння органів свідчать про активації інфекції, але ще не підтверджують уреаплазму, а є передумовою для подальшої діагностики з допомогою лабораторних досліджень.
Дослідження мазка	Не виявляє наявність уреаплазми (бактерія дуже мала і не видно з допомогою мікроскопа), але може підтвердити наявність інших супутніх інфекцій, які часто розвиваються на фоні уреаплазмозу. Супутнім захворюванням може бути бактеріальний або грибковий вагіноз. Лікування цих захворювань має проходити перед призначення основної терапії по позбавленню від уреаплазми.
Посів мазка	Також не виявить уреаплазмоз, але діагностує супутні інфекції.
ПЛР – бактеріологічний аналіз	Найбільш результативна діагностика уреаплазми. З допомогою цього аналізу найбільш точно можна виявити генетику збудника.
Серологічне дослідження	Показує наявність в організмі антитіл до збудника.

Важливо. Обстеження проводять в обох статевих партнерів, щоб уникнути повторного зараження і для максимальної ефективності лікування.

Лікування

Після проведених діагностичних заходів та підтвердження діагнозу призначається адекватна терапія. Основний напрямок – прийом антибактеріальних засобів.

Лікування антибіотиками призначається за суворої схемою і з індивідуальними особливостями для кожного пацієнта, яка буде залежати від наступних факторів:

• клінічна картина захворювання і яскравість прояви симптомів;
• результати лабораторних досліджень;
• анамнез і лікування подібних захворювань в минулому;
• вікова і статева приналежність хворого;
• наявність супутніх захворювань подібного характеру;
• хронічні захворювання;
• індивідуальна непереносимість певних лікарських препаратів;
• протипоказання до прийому антибіотиків, вагітність, лактація.

Сумамед

Сумамед при уреаплазмозе – ефективний антибактеріальний засіб з групи макролідів. Володіє широким спектром дії і активністю проти більшості бактеріальних збудників. Сумамед володіє підвищеною стійкістю до кислому середовищі організму та максимально швидко розподіляється по тканинах.

Ліки зберігає постійну концентрацію в області запалення, підтримуючи постійний терапевтичний ефект. Діюча речовина препарату зберігається в області запалення протягом семи днів з моменту останнього прийому, це дозволяє скоротити лікування до декількох діб.

В процесі лікування Сумамедом можуть виникнути побічні прояви:

• напади нудоти;
• рідкий стілець;
• блювання;
• хворобливі прояви в області живота;
• підвищене газоутворення.

Сумамед.

Схема прийому призначається лікарем, залежно від симптоматичних проявів, але в більшості випадків препарат приймається одно разово (раз на добу) по чотири таблетки.

У деяких випадках є протипоказання до прийому препарату:

• індивідуальна непереносимість компонентів ліків;
• заборонений одночасний прийом Сумамеда і Гепарину;
• період вагітності і годування груддю;
• порушення в роботі печінки і нирок.

Важливо. Прийом Сумамеда повинен проводиться строго за схемою і дозування запропонованими лікарем. Перевищення дози посилить прояви побічних ефектів ліки, а зниження дозування не матиме потрібної терапевтичної дії.

Кларитроміцин

Кларитроміцин – напівсинтетичне антибактеріальний засіб нового покоління з групи макролідів. Ефективність препарату полягає в його здатності впливати на збудників, які знаходяться в клітинах тканин, що не під силу звичайним антибактеріальних засобів.

Препарат впливає на внутрішньоклітинний білок бактерії, зупиняючи розмноження збудників і запобігаючи поширення інфекції. Кларитроміцин призначають при бактеріальному ураженні сечостатевої системи, органів дихання, ЛОР органів у пацієнтів з алергічною реакцією на групу пеніцилінів.

Препарат має мінімум побічних дій:

• розлади ШКТ;
• напади головного болю;
• безсоння;
• алергічні прояви на шкірі.

Схема прийому препарату, дозування і тривалість курсу терапії залежить від ступеня ураження органів бактеріальною інфекцією. Наприклад, у початковій стадії лікування уреаплазмозу може тривати до п’яти діб, при важкому інфікуванні і запущеному захворюванні тривалість терапії може бути збільшена до 30 діб.

Доза для одного прийому лікарського засобу призначається лікарем і в деяких випадках може варіюватися від максимальних доз на початку прийому і до мінімальних наприкінці.

Кларитроміцин.

Протипоказання до прийому лікарського засобу:

• ниркова та печінкова недостатність;
• вагітність (перший триместр);
• період годування груддю.

Важливо. Кларитроміцин вступає в хімічну реакцію з великою кількістю препаратів, що може спричинити серйозні проблеми зі здоров’ям. Тому призначення препарату можливе тільки після консультації з лікарем і надання йому всього списку прийнятих у цей час ліків.

Офлоксацин

Офлоксацин при уреаплазмозе показує гарні терапевтичні показники за рахунок здатність препарату проникати безпосередньо в тканини сечостатевої системи. Препарат належить до групи фторхінолонів, яка ефективна проти широкого спектру збудників. Активна речовина препарату має високу всмоктуваність і зберігає постійну концентрацію в запаленої області.

Серед побічних ефектів препарату:

• незначні порушення у роботі ШЛУНКОВО-кишкового тракту;
• зниження обміну речовин.

Офлоксацин.

Дозування препарату і схема прийому підбирається лікарем. В залежності від випадку прийом однієї дози може бути розділений на кілька прийомів або вживатися за один раз, на це впливає необхідна концентрація препарату для досягнення максимального терапевтичного впливу. Але в незалежності від обраної схеми прийому препарат не можна подрібнювати перед вживанням.

Протипоказання:

• пацієнти до 18 років;
• період вагітності та годування груддю;
• епілепсія.

Азитроміцин

Азитроміцин при уреаплазмозе найбільш затребуваний препарат, він здатний повністю зупинити захворювання за рахунок здатності проникати в тканини сечостатевої системи. Препарат має стійкість до кислого середовища в організмі і здатний без залишку розчинятися в жирах.

За рахунок властивості повільно виводиться з організму він призначається в одноразовому прийомі (раз на добу) і зберігає необхідну концентрацію довгий період часу (до одного тижня після останнього прийому). Для збільшення ефективності препарату, на розсуд лікаря, може бути призначений спільний прийом Азитроміцину і Циклоферона – імуномодулятора, який підвищує опірність організму до інфекцій і має протизапальну дію.

Побічні дії препарату:

• больовий синдром в області живота;
• діарея;
• напади нудоти (в окремих випадках блювота);
• підвищене газоутворення;
• алергічні прояви на шкірі.

Азитроміцин.

Дозування препарату залежить від тяжкості захворювання. На перших стадіях уреаплазмозу лікар рекомендує прийом ліків одноразово на добу по 1000мг.

При переході інфекції в хронічну форму такої дозування і прийому буде недостатньо і прописується спеціальна схема прийому, яка включає в себе чотирьох денний прийом ліків із збільшеною дозою, далі п’ятиденний перерву і повернення до схеми перших чотирьох днів. У період п’ятиденного прийому призначаються протигрибкові препарати для запобігання молочниці.

Протипоказань препарат має мінімум:

• вагітність і період лактації (можливий прийом препарату з другого триместру вагітності, коли плід сформований);
• ниркова та печінкова недостатність;
• схильність до алергічних реакцій на компоненти препарату.

Важливо. При захворюваннях печінки Азитроміцин приймають в комплексі з препаратами-гепатопротекторами (Карсил, Гепабене).

Амоксицилін

Амоксицилін при уреаплазмозе дуже ефективний препарат, який пригнічує захворювання в короткі терміни, але незважаючи на свою ефективність має широкий спектр протипоказань і побічних ефектів.

Протипоказання:

• астма;
• будь-які захворювання ШЛУНКОВО-кишкового тракту в період загострення та ремісії;
• захворювання нирок і печінки;
• лімфолейкоз;
• індивідуальна непереносимість ксенобіотиків — активна речовина у складі препарату;
• мононуклеоз;
• при вагітності;
• в період лактації.

Амоксицилін.

Дозування препарату і схема прийому призначається для кожного пацієнта окремо і залежить від тяжкості захворювання, прояви симптоматики і особливостей організму хворого.

Побічна дія препарату на організм:

• алергічні реакції на шкірних покривах;
• збої в роботі ЦНС;
• набряк Квінке;
• розлади ШКТ;
• підвищена сльозоточивість;
• риніт;
• анафілактичний шок.

Важливо. Амоксицилін знижує вплив естрогену у контрацептивних препаратах, тому на час лікування слід вибрати альтернативний спосіб захисту від небажаної вагітності.

Доксициклін

Доксициклін при уреаплазмозе ефективно пригнічує розвиток захворювання активно впливаючи на внутрішньоклітинного збудника – уреаплазму. Препарат напівсинтетичного походження здатний пригнічувати синтез білка у клітинах бактерій, зупиняючи їх розмноження.

Широкий спектр дії препарату дозволяє його призначати не тільки при уреаплазми, але і при наявності супутніх інфекційних захворюваннях сечостатевої системи. Добра всмоктуваність препарату і його можливість забезпечувати постійну концентрацію в організмі дозволяє його одноразовий прийом (раз на добу).

Засіб може чинити подразнювальну дію на ШКТ, тому його прийом показаний строго після прийому їжі і з великою кількістю рідини.

Доксициклін.

Залежно від тяжкості стану курс лікування варіюється від однієї до двох тижнів. Дозування препарату призначається виключно лікуючим лікарем.

Побічні дії ліків:

• алергічні реакції на шкірі;
• напади нудоти;
• у рідкісних випадках блювання;
• розлад стільця;
• нападоподібний головний біль і запаморочення.

Протипоказання до препарату мінімальні:

• пацієнти до 7 років;
• період вагітності;
• годування груддю.

Важливо. Прийом препарату не поєднують з прийомом контрацептивних засобів і залізовмісних ліків.

Еритроміцин

Еритроміцин при уреаплазмозе призначається пацієнтам з алергічною реакцією на групу пеніцилінів. Він ближче всього по дії до препаратів пеніцилінової групи, але не викликає алергій властивих для них.

Препарат активно впливає на всі види мікоплазм, до яких і належить збудник уреаплазмозу. Він попереджує внутрішньоклітинне розмноження, зупиняючи розповсюдження захворювання.

Побічна дія препарату на організм відзначається в рідкісних випадках і може проявлятися:

• нападами нудоти;
• порушенням стільця;
• слабкими алергічними проявами на шкірі.

Еритроміцин.

Інструкція наказує прийом препарату в дозі 250мг при початкових стадіях захворювання і по 500мг при переході хвороби в хронічну форму. Для підтримки постійної терапевтичної концентрації в організмі лікарський засіб приймається кожні шість годин.

З протипоказань у препарату тільки важкі захворювання печінки і часті алергічні реакції.

Важливо. Еритроміцин погано взаємодіє з багатьма медикаментозними препаратами, тому його призначають після перевірки на сумісність з прийнятими в даний момент ліками.

Макропен

Макропен при уреаплазмозе призначається при неефективності попередньої терапії антибактеріальними препаратами. Причиною невдалого лікування може бути низька чутливість і звикання збудників до певних препаратів, а Макропен – антибіотик останнього покоління з ефективною формулою і здатністю до пригнічення більшості інфекцій.

Одним з недоліків препарату є його ціна, вона на порядок вище, ніж в інших антибіотиків. Дозування препарату призначається лікарем, але як правило, вона не перевищує 1,5 гр на добу.

З мінімальних побічних дій препарату зазначають:

• напади нудоти;
• мінімальні алергічні висипання на шкірі.

Макропен.

Важливо. Макропен може призначатися у випадках хронічної форми захворювання, коли необхідний тривалий прийом антибіотика, так як він не викликає звикання у збудника інфекції та його терапевтичний ефект не знижується.

Таблиця №2. Якими препаратами можна замінити основні антибіотики при лікуванні уреаплазми:

Препарат	Аналоги
Сумамед	Азитрал; Сумазид; Екомед.
Кларитроміцин	Клобакс; Биноклар.
Офлоксацин	Флоксал; Унифлокс; Заноцин.
Азитроміцин	Зи-фактор; Азитрокс; Екомед.
Амоксицилін	Флемоксин; Амосин; Экобол.
Диоксициллин	Вібраміцин; Моноклин; Довицин.
Еритроміцин	Илозон; Эрмицед; Эритран.
Макропен	Медипин; Мидекамицин.

Важливо. При прийомі антибіотиків не можна вживати сорбенти. Вони в рази знижують ефективність антибактеріальних препаратів.

Що необхідно знати при лікуванні антибіотиками

Будь-яка антибактеріальна терапія передбачає виконання певних правил, які підвищать ефективність терапії і знизять ризик прояву побічних ефектів:

Тривалість лікування антибактеріальними засобами повинна бути строго по приписаної схемою лікування. Суворо заборонено припиняти прийом препаратів при полегшення самопочуття, так як для придушення інфекції необхідна сувора концентрація препарату в організмі протягом певного часу. Дострокове переривання лікування призведе до вироблення імунітету у збудника і ускладнить подальше лікування.

Своєчасне приймання ліків одне з основних правил прийому антибіотиків. Періодичність вживання повинна відповідати інструкції до конкретного препарату або до рекомендацій лікаря. Несвоєчасний прийом (раніше чи пізніше призначеного терміну) знижує терапевтичну дозу лікарського засобу або призводить до передозування. Наприклад, дворазовий прийом передбачає перерва між прийомами 12 годин, трьох разовий – 8 годин.

Не можна самостійно знижувати і збільшувати дозування препарату. Деякі пацієнти при прояві побічних дій ліків намагаються зменшити дозу в надії на зниження побічної симптоматики, але такий підхід не дасть потрібного терапевтичного ефекту. При скаргах на погане самопочуття при прийомі антибактеріальних препаратів потрібна консультація лікаря, який замінить препарат на більш підходящий. Перевищення дозування для посилення терапії призводить до отруєння препаратами.

Неефективність антибактеріальної терапії буде помітна через 72 години після початку прийому – не настане полегшення стану. В цьому випадку препарат необхідно замінити.

Найбільш ефективно підібрати антибіотик можна за допомогою аналізу на чутливість збудника до певного препарату. Це не завжди виправдано, бо як аналіз на бактеріальний посів займає кілька діб, а лікування необхідно починати одразу.

Лікарські препарати приймаються згідно з приписом у лікаря. Самостійне лікування не допустимо.

Важливо. Амоксицилін при уреаплазмозе можна приймати незалежно від їди, всі інші препарати або втрачають свою ефективність (при вживанні з їжею), або дратівливо діють на голодний шлунок.

Відео до цієї статті розповідає про складання правильної схеми лікування антибіотиками.

Часті питання лікаря

Лікувати або не лікувати уреаплазму

Добрий день, планую вагітність і після аналізу ЦПР у мене виявили інфекцію уреаплазми і призначили схему лікування, яка включає в себе ліки: Циклоферон, Свічки, Кларбакт і Лінекс. Мене цікавить питання потрібно приймати всі ці ліки чи можна щось виключити?

Привіт всі ці лікарські препарати слід приймати тільки якщо у вас спостерігаються симптоми уреаплазмоза – слизові виділення, біль при сечовипусканні, біль у нижній ділянці живота. По одним тільки результатами аналізу ЦПР не допустимо прийом ліків, так як уреаплазма входить в склад мікрофлори організму і в більшості випадків не впливає на здоров’я, відповідно терапія не потрібна.

Лікування статевого партнера при негативних результатах на уреаплазму

Добрий день, у мене в аналізах виявили уреаплазму, при цьому аналізи статевого партнера негативні, але обом призначили лікування: Аміксин, Юнідокс, Мікосист. Підкажіть наскільки адекватно призначені препарати і чи варто лікуватися обом?

Здрастуйте, для лікування уреаплазми достатньо одного препарату зі списку – Юнідокс. З метою виключення інфікування партнера може бути призначена терапія обом, навіть якщо аналіз негативний.