Симптоми і лікування дисбактеріозу у новонароджених дітей: що говорить наука?

Симптоми і лікування дисбактеріозу у новонароджених дітей – тема дуже спірна. Ніде в світі, окрім країн СНД діагноз «дисбактеріоз новонароджених» не ставлять. Зрідка у міжнародній медичній літературі зустрічається термін «дисбіоз». Отже, що ж насправді ховається під цим спірним діагнозом і треба лікувати дисбактеріоз у новонародженої дитини.

Що є норма і патологія?

Термін «Дисбактеріоз» означає порушення складу мікрофлори.
Є порушення – є норма. Але як її визначити? Досліджуючи невелику порцію калу, можна судити тільки про те, скільки і яких бактерій є саме в цій порції, а не у всьому кишечнику. Якщо на маминому соску, приміром, «сиділи» клостридії, то не дивно, що ми їх можемо виявити в якомусь клаптику калу малюка. Але це не означає, що масовість їх у цьому шматочку відображає їх підвищену кількість у всьому кишечнику. І вже в наступній порції калу ви можете виявити зовсім інших одноклітинних товаришів.

Поясню. В місті А в автобус села група музикантів. У місті Б спостерігач побачив, як вони вийшли і записав: «У місті, А живуть в основному музиканти». Дивна логіка? Такою ж дивною логікою керуються лаборанти, розшифровуючи аналіз калу на дисбактеріоз і видаючи це дивне висновок..

Трактування результатів бактеріологічних досліджень повинна бути заснована на сучасних концепціях нормального співвідношення різних видів мікробів в мікрофлорі кишечника. Велике значення має розумна оцінка балансу умовно-патогенних мікроорганізмів у досліджуваній порції калу. Якщо таких (умовно-патогенних) мікробів занадто багато, то їх патогенний (хвороботворний) потенціал проявляється несуттєвими клінічними симптомами, які прийнято називати «дисбактеріоз». У нормі біфідобактерій повинно бути більше, ніж лактобацил. Ентеробактерій – більше, ніж ентерококів. Ентерококів роду «фекальний» в нормі очікується більше, ніж роду Enterococcus faecium. Однак, педіатри часто важко інтерпретації мікробіологічних тестів калу у дітей раннього віку.
У проведених наукових досліджень підтверджується думка, що поняття мікробіологічної норми дуже умовно.
У абсолютно здорових немовлят в залежності від способу вигодовування (порівняно до загальноприйнятих педіатричним стандартами) часто можна бачити низькі рівні біфідобактерій, і, навпаки, високий рівень деяких видів грамнегативних патогенних ентеробактерій – клебсієли, протея, цитобактерий, кишкової палички, що викликає гемоліз, золотистого стафілокока і грибів роду кандида.

Вчені зробили висновок, що зміни у складі мікрофлори при відсутності симптомів шлунково-кишкової дисфункції у дітей протягом перших 2 років життя не вимагають призначення антибіотиків, ні пробіотиків. Тим не менш мами часто долають лікаря перераховуючи різні симптоми, які далеко не завжди є ознакою «хвороби».

Які симптоми зазвичай змушують лікаря або маму припускати цей діагноз в такому тендітному віці новонародженості?

  • постійний рідкий стілець з різними страшними мам включеннями і відтінками;
  • запори;
  • кольки, які проявляються неспокоєм дитини, тимчасовим відмовою від грудей, здуттям животика, активним газоиспусканием;
  • атопічний дерматит і різні інші висипки;

Підозрілі симптоми

Розберемо ці симптоми по порядку.

«Постійний рідкий стілець»: часто при патронажі новонароджених я «це» чую чи не першою скаргою. Коли ж я особисто маю шанс споглядати цей продукт життєдіяльності дитини, то найчастіше мені його хочеться сфотографувати в підручник як «еталон» нормального стільця новонародженої дитини.

Запам’ятайте: для новонародженого немовляти водянистий стілець — це варіант норми при умові нормально налагодженого режиму годування, а в подальшому – і хороших прибавку у вазі! Якщо ж мама годує дитину зараз правою груддю, через годину лівої або годування триває від сили 5 хвилин («ну він же заснув/відпустив груди/заплакав»), трапляється всього 2-3 рази на день («а він не просить більше»), або у неї тимчасове зниження лактації, то водянистий, іноді зеленуватий стілець, іноді пінистий, що супроводжується вираженими коліками, – це ознака недоїдання або недоотримання їм так званого «заднього» — більш жирного – молока. Правильне годування і розуміння мамою дитини вирішує всі ці проблеми.

Увага! Коли діти нормально набирають вагу, нормально розвиваються, то навіть за «ненормальних аналізах» лікування дисбактеріозу у новонароджених не потрібно!

Від яких вкраплень в стул дитини не треба падати в непритомність: білі пластівці, зелень, трохи слизу. Велика ж кількість слизу і прожилки крові (навіть поодинокі) — це найчастіше симптом харчової алергії до деяких білків, вживаним годуючої мамою або дитиною суміші. Інші часті симптоми — рясні зригування, запори і висип, але їх може і не бути. Поліпшення настає через 3-4 тижні дотримання мамою дієти з відмовою від молочного білка, риби, горіхів або заміни звичайної суміші на суміш для алергіків.

Звичайно, тут важливо не переплутати: якщо рідкий стілець, та ще й з домішками, виник гостро і зі значним погіршенням загального стану новонародженого (підвищена температура, блювота, зневоднення: сухість слизових та шкіри, западіння джерельця, млявість, сонливість), то тут треба викликати швидку і їхати в стаціонар з підозрою на кишкову інфекцію!

Іноді рідкий стілець у новонароджених може з’явитися після прийому мамою або самою дитиною антибіотиків. Це вже «антибіотик-асоційована діарея», що з’являється з-за тимчасового порушення функції клітин кишечника. Відбувається незабаром після відміни антибіотика і не потребує лікування. Якщо ж вона триває і значно погіршує стан дитини, то тут потрібно виключати її ускладнення під назвою «псевдомембранозний коліт».

Увага! «антибіотик-асоційована діарея» — це вже не міфічний невизначений діагноз «дисбактеріоз», а цілком конкретне захворювання, з конкретною причиною.

Справжні запори у новонародженої дитини – явище рідкісне. Не поспішайте хапатися за клізму і серце! Іноді відсутність стільця у такого малюка протягом доби і більше — це ознака недоїдання (голодне відсутність стільця), поки в мами виробляється тільки молозиво, або довго налаштовується мозок на правильне годування. Наїсться, покакає. Іноді – це індивідуальна особливість дитини (при цьому стілець може бути відсутнім навіть до 2-х тижнів!) важлива умова при цьому – досить непогане самопочуття дитини, велика кількість м’якого калу після тривалого його відсутності, і в подальшому — хороші надбавки у вазі. Істинний же запор у дитини відрізняється густим, в’язким, тугим калом, навіть якщо при цьому він какає кожен день (але найчастіше бувають затримки на кілька днів). Меконій при цьому може відходити більше 3-х днів. І причина таких запорів криється або в анатомічних особливостях кишечника дитини, або в харчовій алергії, або в побічній дії прийнятих ним препаратів (бактеріофагів, улюблених мамами пробіотиків, деяких антибіотиків і ін). Ще запор може виникнути у разі хірургічної патології — стенозу воротаря шлунка, кишкової непрохідності. При цьому запор супроводжується дуже рясними зригуваннями схудненням дитини, часто цей стан проявляється поступово, тільки до 3-4 тижня життя і може бути пропущено, якщо зайнятися лікуванням неіснуючого дисбактеріозу замість з’ясування реальної причини.

Є ще й такий розлад: «антибіотик-асоційований запор» — термін вже прийнятий у міжнародній медичній літературі. Конкретна причина — конкретний діагноз.

Кольки — з народження і до 6 місяців є абсолютною нормою (так-так, недосипання і втому батьків при цьому – теж норма). Тут від вас потрібно більше терпіння, масаж, теплі пеленочку на животик.

Є ще причина для порушення мікробіологічного спільноти в пробах калу: вроджена лактазна недостатність, яку можна запідозрити, якщо ви пригадайте хоча б одного родича не п’є молока чи знайдете у себе азіатські коріння. Для неї характерні симптоми: рідкий пінистий стілець, виражені коліки і погані прибавки в масі тіла. Таким дітям призначається або фермент лактаза, або безлактозні суміші. Конкретні причини викликають конкретні симптоми. Але зустрічається це захворювання не так вже часто.

Висип на шкірі. Найчастіший вид висипки в періоді новонародженості – акне (вугри) на обличчі і токсична еритема (при цьому дитина може з’явитися на світ з висипом або вона розвивається незабаром після пологів). Ні те, ні інше не вимагає лікування і дотримання дієт мамою. Проходять вони без наслідків для дитини.

Рідше у новонароджених розвивається атопічний дерматит. Це можуть бути ділянки сухості і лущення на шкірі, а можуть бути і почервоніння, і скоринки, і мокнення. В такому віці вони утворюються на опуклих ділянках тіла: щоки, сідниці, гомілки. Причини захворювання: на 60% генетично закладена особливість імунної системи, на 30% — харчові алергени і на 10% — всякі інші дратівливі шкіру фактори. Постійне зволоження шкіри эмолентами і адекватне місцеве лікування зазвичай покращують ситуацію.

Чому ж при такому розмаїтті конкретних діагнозів досі живе у свідомості батьків невизначений «Дисбактеріоз кишечника»? А тому, що занадто багато безграмотних статей в інтернеті і занадто великий «комерційний інтерес» приватних лабораторій, які за Ваші гроші охоче обстежують «хворого» дитини і його кал на дисбактеріоз, і далі починається кругова порука: знайдені бактерії – пошук трактування в інтернеті, самостійне лікування – інші бактерії – інше лікування – ще бактерії – ще лікування.

І в цей момент або пропускається справжня проблема, або заліковується абсолютно здорова дитина, не чекав, що його чудесна поява на світ буде зіпсовано нескінченним поглинанням препаратів, що не пройшли спеціалізованих міжнародних випробувань ефективності і безпеки при даному стані.

Отже, підводимо риску!
Лабораторний діагноз «Дисбактеріоз» без погіршення загального стану дитини — це НЕ хвороба, а значить і «лікування дисбактеріозу у дітей» тема надумана і висмоктана з пальця. Є патологічні симптоми — треба знайти їх реальну причину, а не лікувати «те, не знаю що».
І ми від усієї душі рекомендуємо Вам насолоджуватися життям, спілкуючись з дитиною, і не мучити себе і дитину спірними маніпуляціями.

Автор: Педіатр Ольга Гензе

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Здоровий спосіб життя